Устава на волоки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неперевірена версія

Перейти до: навігація, пошук

«Волочна поміра» 1557 року — правовий документ, затверджений 1.4.1557 польським королем, великим князем литовським Сигізмундом II Августом про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території Великого князівства Литовського. Містив 49 артикулів. 20.10.1557 за розпорядженням короля до деяких артикулів були внесені зміни, доповнення і поправки. Реформу провели у великокнязівських володіннях у Литві, Білорусі та частково в Україні — у Кременецькому повіті, Ратненському і Ковельському староствах на Волині.

За «У.на в.» всі земельні володіння великого князя вимірювалися і ділилися на однакові ділянки — волоки (дорівнювали прибл. від 16,8 до 21,8 га в залежності від місцевості), що стали єдиною одиницею оподаткування. Найкращі орні землі відводилися під великокнязівські фільварки, решта розподілялася між селянами. «Волочна поміра» проводилася з розрахунку, щоб одній волоці фільваркової землі відповідало сім селянських волок. Кожне тяглове селянське господарство (окремий двір — дим, який відбував панщину) отримувало у користування одну волоку, яка розмежовувалася на три смуги (трипільна система) кожна по 11 морґів (7,12 га). Деякі селяни орендували землю у сусідніх селах, бідніші родини брали волоку на 2 або 3 дворища. Крім цього, селяни отримували по одному морґу землі під городи, які не обкладалися податком.

«У. на в.» збільшувала податки та повинності селян. Розмір податку (натурою та грошима) встановлювався у залежності від родючості ґрунту. Всі землі поділялись на добрий ґрунт, середній ґрунт, поганий ґрунт і дуже поганий — пісковий, болотистий тощо. Селяни, які отримували наділи в лісовій зоні, звільнялися від сплати податків терміном до 10 років. Розмір земельної ділянки, сума податків і повинності залежали від станової приналежності особи. Путні бояри і особи, які перебували на службі у великого князя (конюхи, стрільці, осочники), отримували по дві волоки. Путні бояри платили земельний податок і звільнялися від виконання військової та ін. повинностей. Служилі люди не платили податку за волоки, надані великим князем. Крім сплати податків за отримані земельні наділи, всі дорослі члени селянського господарства повинні були відпрацювати 2 дні на тиждень у фільварку.

За «У. на в.» безпосереднє управління фільварком здійснював «двірник», котрий слідкував за дотриманням визначених для фільваркового господарства вимог щодо його розмірів та способу ведення. Вищою посадовою особою на селі визнавався війт, якого обирала громада села і затверджував великокнязівський ревізор. В обов'язки війта входило: здійснювати контроль за виконанням панщини, бути присутнім під час збору податків, супроводжувати вози з вівсом і сіном до місця головного збору чиншу, здійснювати контроль за користуванням землею, вирішувати господарські спори. Особи, обрані на війтівство, складали присягу. Місцями збору податків були визначені будинки у селах та двори великого князя. «У. на в.» визначала терміни сплати податків підданими — від 21.11. (св. Михайла)до 6.12. (св. Мартина). Від сплати податків звільнялися потерпілі від пожеж, неврожаю та ін. стихійних лих, або у випадку хвороби всіх членів сім'ї. Осіб, які ухилялися від податків, ув'язнювали до повної їх сплати.

Контроль за проведенням «волочної поміри» здійснювали ревізори, до компетенції яких належав нагляд за дотриманням норм «У. на в.» Ревізорами могли бути осілі, компетентні у веденні сільського господарства особи християнського віросповідання. Артикул 43 "У. на в, " забороняв застосовувати до осіб, які вчинили злочин, покарання у вигляді конфіскації майна і землі.

«Волочна поміра» зруйнувала, хоча і не повністю, сільську громаду і пов'язану з нею громадську форму селянського землекористування, замінивши його подвірним; збільшила селянські повинності і посилила закріпачення селян, значно обмеживши їхні права переходу; зменшила площу земель суспільного користування (пасовища, луки) і фактично позбавила селян права користуватися лісами. Одночасно запроваджувана трипільна система землеробства значно збільшувала продуктивність праці.

У 2-й пол. 16 ст. реформу провадили в магнатських, шляхетських і церковних володіннях з метою посилення кріпосницького гніту і загарбання кращих селянських земель під фільварки. За «У. на В.» було значно збільшено державні податки, надано широких прав землевласникам, старостам, війтам і лавникам щодо селян, зобов'язано селян 2-3 дні на тиждень працювати на землі феодалів. Спочатку реформу було проведено в Литві й Білорусі, частково на Русі-Україні: у великокнязівських володіннях Кременецького повіту на Волині. Згодом волочний спосіб господарства охопив усю Правобережну Україну і був однією з причин селянсько-козацьких повстань у кінці 16 — 1-й пол. 17 ст.

Устава на волоки (1 апреля 1557 г.)

Устава на волоки (1 апреля 1557 г.) (Извлечение)? Арт. 1. Бояре путевые, древние на службу тяглу и в подводы ходить не должны. А когда из распоряжения нашего на дорогу поедут, то того? Года никаких налогов платить не должны. Без воли и распоряжение нашего их на дорогу никто послать не может.? Арт. 7. В селах войти из распоряжения врядового имеют людей на работу выгонять, присутствовать при выдаче оплаты, при всяких работах над людьми своего вийтовства наблюдать вместо пристава, сопровождать людей своего вийтовства при доставке ними овса и сена на Вильно.? Судить ряду подданных следует в день торговый, публично, кроме дел об убийстве и изнасиловании.? На суде войт должен присутствовать и должен помогать своему подданному. Любой вину староста может быть осужден ряду, только при этом вийтовства у него не отбирать, а снять с должности и другого поставить.? Арт. 15. Налог с земли с волоки определяется: хороший плодородный грунт - 21 ден (с одной волоки), средний - 12 денег, плохой -8 денег, достаточно плохой (песчаный или болотистый) - 6 денег. Кроме этого, из хорошего и среднего грунта давать по две бочки овса с волоки, из плохого грунта - одна бочка. А если будет сказано платить деньгами, то за каждую бочку - 5 денег. С каждой волоки давать сена одну телегу или три деньги вместо сена. С довольно плохого грунта налог сеном и овсом не собирать.? Арт. 16. Тяговые люди должны отработать за каждую волоку по два дня в неделю.? Арт. 17. Огородникам при дворах барских отпускается по три морга земли, за что они (мужчины) должны отрабатывать по одному дню в неделю, а женщины - отработать в поле не более шести дней до уборки или к прополки.? Арт. 20. Работа подданным должна быть заранее объявлена??войтом, указав при этом, с чем и на какой день у них приступить к ее выполнению. В день выхода на работу староста еще раз напоминает об этом. Если кто-нибудь не выйдет на работу, то за первый день прогула должен уплатить штраф один грош, за второй день - барана. А когда на третий день не приступит к работе или запиячить, то того наказать избиением бичом на скамье, а прогулянным дня обязать отработать.? Если вследствие какой-то уважительной обстоятельства подданный не сможет выйти на работу, то должен через соседа или лавника сообщить об этом ряду, который, взвесив причину невыхода, обяжет его отработать другой день. Никому не велено откупаться от работы.? Арт. 21. Пустых волок подданным не запахивать. А когда кто-то, не вписан в реестр, посмеет то сделать, его зерна подлежит своза на барский ток, а с самого виновного взимается один грош штрафа в казну.? Арт. 22. Подданным приступать к работе, как взойдет солнце, а заканчивать, когда солнце заходить. Тем, кто работает у скота, отдыхать час перед обедом, час пополудни и час под вечер. А кто работает в поле, то отдыхать в те же времена по полчаса. Кто рано на работу не появится, то должен отработать в другие дни столько же времени, сколько им было утрачено.? Арт. 40. Подданные вольность ловить рыбу в реках, озерах удочкой, броднем, тригубицею, малыми сетями. Однако в апреле, мае, июне ловля рыбы запрещается, поскольку идет нерест. За соблюдением этого должны следить вряд и неводник.? Арт. 41. Обедневший, убогий подвергнут в голодные годы, засеяв ниву на зиму и не имея чем прокормиться, должен доложить об этом вряд в присутствии войта. Те должны взимать налоги с такого подданного до святого Иоанна. Если к тому времени не будет погашена задолженность, то бедняк теряет засеянное поле. Если же кто-нибудь убежит, оставив ряде о своих нуждах, тот теряет землю со всем хозяйством. Беглеца должны разыскать. Если же он вернется, то посадит его на пустых волоках.? Арт. 42. Подданный имеет право продать здания, домашнее хозяйство на своей волоке в соответствии с процедурой перед войтом, лавником. Покупатель может обрабатывать свою волоку и ту, на которой куплено хозяйство или просить господина выделить ему две волоки на шалостях. Покупатель уплачивает пошлину урядник 2 Деньги и записанного в Реестр один ден. Если среди правительстве нет пустых волок, то ему разрешается идти к другому имения в пределах волости, взяв перед этим письмо от своего урядника до того, куда он направляется.