Студопедия — ІІ. Василь Васильович Тарновський-старший
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ІІ. Василь Васильович Тарновський-старший






http://archives.maillist.ru/83858/514067.html

[49] Молибог, А.Г. Вопросы научной организации педагогического труда в высшей школе / А.Г. Молибог. – Минск: Вышэйшая школа, 1975. – 288 с.

[50] Кабанова-Меллер, Е.Н. Роль чертежа в применении геометрических теорем / Е.Н. Кабанова-Меллер //Вопросы психологии обучения. / отв. ред. Н.А. Менчинская // Известия АПН РСФСР, 1950. – Вып.28. – С. 195–227.

[51] Биология. Большой энциклопедический словарь / гл. ред. М.С. Гиляров. – 3-е изд. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – С. 260.

[52] Методика обучения анатомии, физиологии и гигиене человека: пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1973. – 383 с.

[53] Левитский, П.М. Немые рисунки на уроках анатомии и физиологии человека / П.М. Левитский // Биология в школе, 1974. – № 2. –С. 50–45.

[54] Антонова, К.Н. Дидактико-методологическое исследование метода как категории обучения / К.Н. Антонова, Н.И. Башмакова. – СПб.: ГПА, 2006. – С. 28–29.

[55] Хуторской, А.В. Современная дидактика: учебное пособие. – 2 изд., перераб. / А.В. Хуторской. – М.: Высш.шк., 2007. – С. 387.

[56] Ситаров В.А. Дидактика / В.А. Ситаров; под ред. В.А. Сластенина. –2-е изд. – М.: Академия, 2004. – С. 235–236.

[57] Юцявичене, П. Теория и практика модульного обучения / П. Юцявичене. – Каунас: Швиеса, 1989. –
С. 157–172.

[58] Хуторской, А.В. Современная дидактика: учебное пособие. – 2 изд., перераб. / А.В. Хуторской. – М.: Высш.шк., 2007. – С. 388.

[59] Антонова, К.Н. Дидактико-методологическое исследование метода как категории обучения / К.Н. Антонова, Н.И. Башмакова. – СПб.: ГПА, 2006. – С. 31.

[60] Хуторской, А.В. Современная дидактика: учебное пособие. – 2 изд., перераб. / А.В. Хуторской. – М.: Высш. шк., 2007. – С. 390–391.

[61] Методика преподавания русского языка в школе: учебник для студ. высш. пед. учеб. заведений / М.Т. Баранов, Н.А. Ипполитова, Т.А. Ладыженская, М.Р. Львов; под ред. М.Т. Баранова. – М.: Академия, 2000. –
С. 144.

І. Вступ

Історія кожної держави починається не з дня її утворення. а сягає корінням в глибину віків. Україна пройшла довгий і болісний шлях становлення. Були періоди гучних перемог і важких поразок, високих злетів і глибоких падінь. Але, щоразу вона вставала з колін і вперто рухалася вперед, бо десь на обрії майорів прапор незалежності. Історію творять особистості. Я вважаю, що до таких особистостей без вагань можна віднести рід Тарновських, відомий в Україні як меценати та благодійники. Проте, на мою думку, в наш час їхній внесок в становлення української державності залишається непоміченим багатьма істориками.

Не менш важливою була роль родини Тарновських у становленні та розвитку мого рідного села, Антонівки.

ІІ. Василь Васильович Тарновський-старший

Засновник династії – капітан Василь Тарновський отримав Антонівські землі за віддану службу від російської цариці Катерини ІІ в кінці ХVІІІ. Всього у володінні сім‘ї було 715 десятин. Цього було явно недостатньо, щоб прогодувати велику родину, адже в сім‘ї було дев‘ять дітей: чотири брати – Василь, Микола, Яків, Михайло і п‘ять сестер – Марія, Ганна, Емілія, Надія, Юлія.[1] Матеріальне становище сім‘ї було б скрутним, якби не допомога впливових та багатих родичів, зокрема, бездітного Григорія Степановича Тарновського (1790 - 1853), двоюрідного брата глави сім‘ї. Саме його коштами фінансувалось навчання дітей. Найбільш здібним і відомим був старший – Василь, за яким в літературі закріпилось прізвище «старший», за його сином, теж Василем, – «молодший».

Василь Васильович – старший народився в Антонівці 14 червня 1810 року. Батьки приділяли значну увагу вихованню дітей. Батько був достатньо освіченою людиною, зумів самостійно дати дітям знання курсу початкової школи. Якість знань, отриманих вдома, дозволила Василю Васильовичу – старшому вступити у 1820 році до щойно відкритого в Ніжині елітного навчального закладу – ліцею вищих наук князя Безбородько.

Під час його навчання в гімназії викладали К.В. Шапалинський, М.К. Білоусов, І.С. Орлай, що мали передові погляди та значний вплив на своїх вихованців. Професор М.Бєлоусов читав у класі В.В. Тарновського-старшого природне і народне право, саме його лекції сформували демократичні погляди молодого Тарновського. Тут він потоваришував з М. Гоголем, дружні стосунки з яким залишились на все життя.

Після закінчення гімназії Василь Васильович вступає до університету, де показує відмінні знання. У 1828 р. Рада Московського університету надала йому ступінь кандидата відділення морально-політичних наук. Певний час служить у столиці, потім, несподівано для рідних, переїжджає до Житомира, де починає педагогічну діяльність. Пояснити цей переїзд частково допомагає щоденник за 1828-30 роки, що знаходиться в родинному архіві Тарновських, в якому він записав про свої мрії, наукові та громадські плани. Серед них – «О поэзии русского народа и влиянии Малороссии на русскую поэзию», «О промышленности в Малороссии», «Мои мечты». Цей документ – свідоцтво грандіозних планів В.Тарновського, завдань, які поставив перед собою молодий юрист на все життя. Багато з них було виконано.

Зошит починається з розділу ХІІ «О поэзии русского народа», в якому він дає характеристику російській поезії, звертає увагу на її залежність від зовнішніх обставин, покірність російського народу, який не намагається протистояти обставинам. Росіян він порівнює з українцями, які, навпаки, зберегли свою самобутність, пісні українців звучать цим почуттям. Автор підкреслює, що Малоросія є країною поетичною, робить висновок у віршах:

Вот причина почему

Холоден север для меня,

На юг летит душа моя,

В мои украинские степи…

Про життєву програму В.В. Тарновского-старшого ми дізнаємось з XIV розділу зошита, який він так і назвав: «Мои мечты». Серед безлічі планів знаходимо: історію наук з біографіями видатних осіб у примірниках, опис Малоросії, книгу про характер людини, обласне російське право, в т.ч. малоросійське, критичне вивчення російської історії, а, також про поширення промисловості в Малоросії. Як бачимо, інтереси автора були різноманітні, а плани – масштабні.

Велику увагу Тарновський – старший приділяв створенню загальноукраїнського друкованого органу, який стане осередком наукового та історичного вивчення України, суспільного життя, буде спроможним консолідувати українську інтелігенцію навколо редакції журналу.

Але в кінці щоденника автор визнає, що з деякого часу журнал перестав бути улюбленою мрією, сильнішає тяга до господарства. В. Тарновський пише господарські нотатки про бджільництво, винокуріння, розведення цукрового буряку, про необхідність розведення лісів, які по-хижацьки знищуються для винокурень; виробництва «вина з картоплі» (тобто спирту), навіть описує способивиробництва спирту, а також виробництва цукру з цукрового буряку, розведення фруктових садів та інше.

Переїзд восени 1830 року В. Тарновського до Житомира викликає невдоволення близьких та непорозуміння друзів. Для петербурзьких знайомих Житомир був глибокою провінцією, але В. Тарновський добре знав, що це далеко не так. Житомир на той час був великим культурним осередком. Серед знайомих В. Тарновського було багато польських демократів, що боролися за незалежність своєї батьківщини. Наш земляк вже тоді бачив багато спільного в національній боротьбі польського та українського народів. Про цей період життя, на жаль, мало відомо. Відомо тільки, що після придушення польського повстання 1830-1831рр. йому довелося брати участь у реорганізаціях навчальних закладів Правобережжя. Також плекає мрію викладати у щойно відкритому в Києві університеті св. Володимира. Занадто демократичні погляди молодого Тарновського лякають попечителя університету фон Братке, влаштуватися на посаду викладача не судилося.

У 1836 р.. після одруження з Людмилою Володимирівною Юзефович, він залишає державну службу щоб зайнятися іншими справами: перетвореннями в сільському господарстві та зміною відносин між селянами та їх власниками, стає практикуючим поміщиком.

Родина переїжджає до родового маєтку в с. Антонівка Пирятинського повіту Полтавської губернії, який після смерті матері, Г. Ф. Тарновської, став спільною власністю чотирьох її синів та п‘яти дочок. Саме за В.В. Тарновського – старшого садиба переживає період свого на розквіту. Було перебудовано і розширено будинок, для благоустрою території виписано з франції садівника Ранже. Старожили пригадують, що до будинку та винниці, яка стояла неподалік р. Удай, вела добре доглянута дорога, обсаджена бузком. Біля будинку, посеред парку був викопаний ставок, в якому цілий рік плавали лебеді, позаду – висаджено великий сад. Було посаджено багато декоративних, рідкісних дерев. Сам Ранже, закохавшись у красуню – кріпачку Наталку, вирішив назавжди тут залишитись. Тарновський дав Наталці відпускну, посаг, справив молодятам весілля. Нащадки садівника і понині живуть в селі під прізвищем Ранжій.

Після смерті батьків, піклування про велику родину лягає на плечі старшого сина. Сестра Марія вже була одружена з М. Олександровичем. Брат Василя, Микола, помер у 1840р. неодруженим, другий брат, Яків, з 1842р. по 1854р. знаходився на військовій службі, брат Михайло жив в Антонівці, але з 1869р. постійно мешкав за кордоном. На руках у В.В. Тарновського залишилися чотири неповнолітні сестри: Ганна, Надія, Юлія, Емілія(Євфимія). Значну матеріальну допомогу у вихованні братів та сестер надав двоюрідний брат його батька, Г.С.Тарновський, на той час вже багатий поміщик, меценат та благодійник. Він оплатив навчання Якова та сестер, неодноразово допомагав самому Василю Васильовичу, якого цінував як знавця права та господарства, хоча не завжди розумів свого племінника.

Цінуючи В.В.Тарновського як фахівця, Г.С.Тарновський запропонував йому управляти всіма своїми численними маєтками. Місцем постійного перебування подружжя стала дядькова садиба Потік. У своєму маєтку Антонівка він перебував постійно, контролюючи господарську діяльність, а, також. проводячи статистичні дослідження. Спостереження В.Тарновського і нині є цікавими джерелами нашої історії та доробком з української статистики як науки. Так, ним було зроблено опис села Антонівка у вигляді статистичних таблиць. Спочатку спочатку свою методику ведення господарства В.Тарновський записує у вигляді нотаток: «Вопросы по ревизии имения», в яких планувалося проаналізувати загальний стан маєтку, в тому числі систему управління, скотарство, винокуріння, становище селян, а також, - обов‘язково – проект поліпшення господарства та життя селян. На початку 50х рр. ХІХ ст. В. Тарновським розробляються правила управління поміщицьким господарством. Аналіз господарчої діяльності маєтків дозволив йому правильно організувати ведення господарства та отримувати прибутки навіть в умовах кріпосного права. При тому він використовує досвід свого батька та сусідів. Так, дохідною частиною поміщицького господарства того часу було вирощування тютюну. В родинному архіві Тарновських зберігся цікавий документ: «Виписка замечаний моего отца о времени начала работ для обработки табака Полтавской губернии Пирятинского уезда села Антоновка».

Не полишав Тарновський – старший і суспільної діяльності. Він був активним членом комісії по підготовці селянської реформи. Разом зі своїм сусідом – поміщиком Г.П. Галаганом відстоював звільнення селян з землею без викупу, будучи тяжко хворим, розробляв документи, які регламентували діяльність земств Чернігівщини, розробляє напрямки розвитку народної освіти та систему підготовки кадрів вчителів.

Помер В.В. Тарновський – старший У 1866р. в Чернігові, похований у маєтку сина Василя – Качанівці.







Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 302. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Схема рефлекторной дуги условного слюноотделительного рефлекса При неоднократном сочетании действия предупреждающего сигнала и безусловного пищевого раздражителя формируются...

Уравнение волны. Уравнение плоской гармонической волны. Волновое уравнение. Уравнение сферической волны Уравнением упругой волны называют функцию , которая определяет смещение любой частицы среды с координатами относительно своего положения равновесия в произвольный момент времени t...

Медицинская документация родильного дома Учетные формы родильного дома № 111/у Индивидуальная карта беременной и родильницы № 113/у Обменная карта родильного дома...

Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...

Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия