Зміст семінарських занятьС е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 1
Тема 1. Філософія науки, її предмет та місце у системі знання. 1. Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності. 2. Наука як предмет філософського дослідження. 3. Відношення філософії і науки як методологічна проблема. 4. Методи вивчення науки та її історії.
Теми рефератів:
Рекомендована література Бунге М. Философия физики. – М., 1975. Быков В.В. О некоторых методах изучения науки// Очерки истории и теории развития науки. – М.,1987. Вайцзекер К. Философия и физика. //Вопросы философии. – 1993. – № 1. Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989. Кезин А.В. Научность: эталоны, идеалы, критерии. – М., 1985. Кузнецов Б.Г. Идеалы современной науки. – М., 1983. Мигдал А.Б. Философия и физика //Вопросы философии. – 1990. – № 1. Методологическое сознание современной науки. – К., 1983. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М.,1998. Степин В.С.,Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1996. Современная философия науки. Хрестоматия. – М., 1996. Ракитов А.И.Философские проблемы науки. – М., 1977. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000. С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 2 Тема 2. Еволюція уявлень про науку. Постпозитивістські концепції науки.
1. Передумови становлення та сутність філософії постпозитивізму. 2. Концепція наукових революцій Т.Куна. 3. Концепція науково-дослідницьких програм І.Лакатоса 4. Епістемологічний анархізм П.Феєрабенда. Теми рефератів: 1. Концепція наукових революцій Т.Куна і математика 2. Проблема демаркації науки і філософії в концепції І.Лакатоса.
Рекомендована література Вартофский М. Модели.Репрезентация и научное понимание. – М., 1988. В поисках теории развития науки. – М., 1982. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1980. Койре А. Очерки истории философской мысли. – М., 1985. Кун Т. Структура научных революций – М., 1975. Мамчур Е.А. Проблемы социокультурной детерминации научного знания. – М.,1987. Малкей М.Наука и социология знания. – М.,1982. Никифоров А.Л. От формальной логики к истории науки. – М., 1983. Наука и культура. – М., 1984. Полани М. Личностное знание. – М.,1985. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983. Современная философия науки. Хрестоматия. – М., 1996. Структура и развитие науки. – М., 1978. Черняк В.С. История, логика, наука. – М., 1986. Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000. Философия в современном мире. Философия и наука. – М.,1972. С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 3
Тема 3. Генеза науки. Наукова раціональність. Історичні типи раціональності
Теми рефератів:
Рекомендована література Автономова Н.С. Рассудок, разум, рациональность. – М., 1988. Вейль Г. Математическое мышление. – М., 1989. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1980. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (ХVІІ-ХVІІІ вв.). –М., 1987. Галилей Г. Диалог о двух главнейших системах мира - птоломеевой и коперниковой. – М.-Л., 1948. Декарт Р. Сочинения: В 2-х тт. – М.,1989. – Т. 1. Дорфман Я.Г. Всемирная история физики (с древнейших времен до конца ХУІІІ в.) – М., 1974. Ильин В.В. Критерии научности знания. – М., 1989. Касавин И.Т., Сокулер З.А. Рациональность в познании и практике. – М.,1989. Кузнецов Б.Г. Идеалы современной науки. – М., 1983. Клайн М. Математика: утрата определенности. – М., 1984. Наука и культура. – М., 1984. Кирсанов В.С. Научная революция ХVІІ века. – М.,1987. Койре А. Очерки истории философской мысли. – М.,1985. Косарева Л.М. Социокультурный генезис науки Нового времени. – М.,1989. Кузнецов Б.Г. Идеи и образы Возрождения. – М., 1979. Кузнецов Б.Г.Развитие физических идей от Галилея до Эйнштейна. – М.,1963. Порус В.Н. Системний смисл поняття «наукова раціональність»// Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 1. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983. Пружинин Б.И. Рациональность и историческое единство научного знания. – М.,1986. Степин В.С.,Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1986. Сучасне природознавство: когнітивний, світоглядний, культурно-історичний виміри. – К., 1995. Холтон Дж. Тематический анализ науки. – М., 1981. Философия, естествознание, социальное развитие. – М., 1989. С е м і н а р с ь к е з а н я т т я № 5
Тема 5. Структура наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Особливості соціально-гуманітарних наук. Закономірності й динаміка розвитку науки. 1. Поняття методу і методології. 2. Емпіричний рівень пізнання, його методи і форми. 3. Теоретичний рівень пізнання, його методи і форми. 4. Методи побудови та функції теорії. 5. Понятття соціального пізнання. 6. Структура соціально-гуманітарного пізнання. 7. Проблема істини в соціально-гуманітарному пізнанні. 8. Перспективи оновлення парадигми соціального пізнання. 9. Спадкоємність в розвитку наукового пізнання. 10. Диференціація та інтеграція наук. 11. Поглиблення й розширення процесів математизації і комп’ютеризації. 12. Проблема прогресу науки, та його критерію.
Теми рефератів:
Рекомендована література Ахутин А.В. История принципов физического эксперимента. От античности до ХVII в. – М., 1976. Грязнов Б.С., Дынин Б.С., Никитин Е.П. Теория и ее объект. – М.,1973. Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987. – С. 178-181. Борн М. Физика в жизни моего поколения. – М.,1963. – С.31-57,135-171. Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – М., 1980. Клайн М. Математика: утрата определенности. – М., 1984. Логика научного исследования. – М., 1965. Методы научного познания и физика. – М.,1985. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. – М.,1998. Пуанкаре А. О науке. – М., 1983. Физическая теория. – М., 1980. Шевырёв В.С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании. – М., 1978.
|
