Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Руїни у Дуцовом з часів Великоморавії

Велікоморавська церква у Копчанах (Словаччина)

Вели́ка Мора́вія (чеш. Velkomoravská říše) — історична держава західних слов'ян у басейні Середнього Дунаю та доходила до верхів'їв рік Лаби й Одеру, виникла наприкінці VIII — початку IX віків на території сучаних Словаччини й Моравії, що досягла розквіту в 860—880 роках.

На початку IX століття князівство на річці Північна Морава, лівому притоці Дунаю, у теперешній східній Чехії, приєднало або підкорило собі слов'янські землі, розташовані навколо нього й домоглося фактичної незалежності від імперії створенної Карлом Великим. Великоморавське князівство об'єднувало в той час слов'янські землі на середньому Дунаєві і його притоках − чехів, словаків, панонських слов'ян, східних словенців і східних хорватів і прагнуло звільнитися від верховенства й заступництва німецького імператора й баварських єпископів

Князі Моймир І (Mojmír) (830— 846 рр.), який в 833 приєднав до своєї держави Нітранське князівство і Ростислав (846 – 870 рр.) виступили проти агресивної політики німецьких феодалів. Боротьба із зовнішньою експансією, підпорядкована логіці внутрішньодержавного будівництва, змусила Великоморавію прийняти християнство й створити власну церковну організацію. (Термін Великоморавія став уживатися починаючи з візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного в його праці De Administrando Imperio (бл. 950 року).)

На прохання князя Ростислава сюди були спрямовані знамениті брати місіонери Кирило і Мефодій, слов'яни по походженню. Ці монахи, що діяли у Великоморавії створили одну з слов'янських писемностей — кирилицю або глаголицю. Папа Адріан II висвятив Мефодія на єпископа Моравії та Паннонії, давши йому, як своєму легатові, всі місіонерські повноваження.

Великомаравія за правління Святополка

По смерті князя Ростислава в країні правив князь Святополк (Svatopluk) (870-894), який провадив пролатинську політику. При ньому латинський обряд, поширюваний західними місіонерами, взяв гору над візантійським. У 874 році Людвіг Німецький був змушений визнати незалежність Великоморавії. І Велика Моравія перетворилася на королівство, яким князь Святополк правив до 894 року. За добу Святополка Великомаравія набула найбільшого розміру.

Столицею на Великоморавії було місто Велеґрад, чиє місцезнаходження, на сьогоднішній день, невідоме.

На початку X віку Великоморавська держава піддалася вторгненню угорських племен, найбільш великі міста були зруйновані й запустіли. Держава розпалася в результаті мадярського завоювання в 906—907. В Угорщині слов'янське населення було асимільовано. Невдовзі Моравія стала частиною Богемії.