Задача №2. “Про твоїх, Русь, синів” - таку назву обрала вчителька для свого уроку в 8 класі“Про твоїх, Русь, синів” - таку назву обрала вчителька для свого уроку в 8 класі. Урок присвячений “Слову о полку Iгopeвім”, захисникам Землі руської. Звучить уривок з увертюри до опери Бородіна, учні слухають аудіозапис художнього читання “Зачину” поеми. На екран проеціюються ілюстрації відомого художника В.Фаворського до “Слова...”. Так клас входить у тему уроку. Наскільки психологічно та педагогічно виправданий такий початок уроку? Які завдання розв’язує вчитель, використовуючи цей матеріал на уроці? Яку роль відіграє пробудження емоцій на уроці? Задача №3 Першокласниця розповідає мамі про свої невдачі: “Мені у садочку було краще, ніж зараз. Я стараюся на уроках, а Марія Василівна ставить мені все “три” та “три”. Моя подруга одержує “добре” та “відмінно” і сміється наді мною. Хіба вона справжня подруга? Мамо, не подобається мені у школі...” Чим можна пояснити втрату інтересу до навчання у дівчинки? Назвіть педагогічно доцільні методи роботи вчителя, спрямовані на розвиток пізнавальних інтересів. Задача №4 Десятикласники з нетерпінням чекали початку уроку. Нової вчительки біології вони ще не бачили. Галина Іванівна не витрачала багато часу на розмови. Першою викликала відповідати Нону Волохову. Усі зітхнули з полегшенням: адже в Нони з біології завжди були самі п’ятірки. Волохова відповідала впевнено. І коли вона скінчила, вci чекали, що вчителька похвалить її за відповідь. “Сідайте. Трійка,” - сказала Галина Іванівна. Нона подумала, що недочула: “- Трійка? Ви жартуєте?” - Hi. Ви сумлінно переказали параграф з підручника. Але у відповіді не було жодної живої думки, своєї. А щоб нікому не здавалося, що я жартую, то у журнал ставлю оцінку, на яку заслуговує відповідь. Двійка! Такого нixто не чекав. Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Чи правильно вчинила нова вчителька? Задача №5 Задача здавалася Світлані Павлівні, на перший погляд, легкою i до того ж цікавою. Не розв’язавши її сама, вчителька задала задачу учням 7 класу як домашнє завдання. Дома Світлана Павлівна, готуючись до наступного уроку, почала розв’язувати задачу. Довго просиділа вона над нею, але так i не розв’язала. Як же бути? Адже вона задала цю задачу учням. Може, і з учнів ніхто її не розв’язав? Звернуться до неї. Що вона їм скаже? Другого дня ще до уроку до неї підійшли учні: - Світлано Павлівно! У нас задача не виходить. Ніяк не можемо додуматись. Учителька найбільше цього боялась. Висловіть дидактичні поради вчительці у даній ситуації.
3.7.4. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМІНЬ (Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. с. 29) ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ 1. Аналізувати психолого-педагогічну, методичну літературу з метою осмислення різних підходів до проблеми розумового виховання учнів. 2. Визначати сутність основних понять з теми (“розумове виховання”, “пізнавальні iнтереси”, “культура розумової праці”). 3. Аналізувати вікові та індивідуальні особливості розумового виховання учнів. 4. Аналізувати власну діяльність, спрямовану на інтелектуальний розвиток учнів. ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ 1. Формулювати цілі, завдання розумового виховання учнів. 2. Моделювати оптимальні зміст, форми та методи роботи педагога вихователя, спрямовані на розвиток пізнавальних інтересів учнів. 3. Проектувати елементи програми індивідуального розвитку особистості вихованця. 4. Передбачати форми та методи власної самоосвітньої діяльності. КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ 1. Відбирати, конструювати зміст, форми, засоби, методи розумового виховання учнів відповідно до їx вікових та індивідуальних особливостей на певний період. 2. Моделювати у педагогічному процесі виховуючі ситуації, що спричинюють розвиток пізнавальних інтересів учнів. 3. Передбачати утруднення у розумовому вихованні учнів. КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ 1. Прихиляти учнів до себе, встановлювати з ними стосунки співробітництва, співтворчості у педагогічному процесі. 2. Стимулювати різноманітними засобами пізнавальний інтерес учнів під час навчання. 3. Створювати сприятливе саредовище для інтелектуального розвитку особистості кожного учня. 4. Зберігати почуття гумору в різних педагогічних ситуаціях. ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ 1. Організовувати навчальний процес на уроці у такий спосіб, щоб стимулювати розвиток пізнавальних інтересів учнів. 2. Допомогати учням в організації і проведенні позакласних виховних заходів, спрямованих на інтелектуальний розвиток учнів. 3. Засобами навчально-виховної діяльності спонукати кожного учня розвивати свої інтереси, нахили, здібності. 4. Навчати учнів культурі розумової праці, засобам самоосвіти. 5. Стимулювати розвиток професійних намірів учнів.
3.7.5. БЛОК ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ РИС Розумовий розвиток дитини, підлітка, юнака потребує від майбутнього вчителя формування певних професійних рис, зокрема педагогічної спрямованості, соціальної відповідальності, любові до дітей, своєї професії; компетентності у галузі психолого-педагогічних, спеціальних, методичних наук; нестандартного мислення, винахідливості, чутливості до нового, критичність мислення, педагогічний оптимізм.
Мета: сприяти засвоєнню студентами основних понять щодо мети, змісту, форм i методів морального виховання, виробити у них уміння розв’язувати педагогічні задачі та здійснювати виховну роботу з морального виховання. Ключові поняття: мораль; моральність; моральне виховання; моральні почуття; моральні переконання; моральна свідомість; моральні звички; моральна спрямованість; моральний вчинок; моральна поведінка; моральний ідеал; цілі, зміст та методи морального виховання. План заняття І. Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття. 1. Основні поняття з питань морального виховання. Моральне виховання у сучасних умовах. 2. Основні цілі, завдання та напрямки морального виховання. 3. Психолого-педагогічні основи моральної поведінки. 4. Зміст морального виховання у сучасній школі. 5. Форми та методи роботи вчителя-вихователя з морального виховання. 6. Використання методів народної педагогіки у моральному вихованні школярів. ІІ. Практична частина. Рекомендована література 1. Введение в специальность /Под ред. Рувинского Л.М.- М.,1988. - Гл.3,4. 2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. 3. Державна національна програма “Освіта: Україна ХХІ століття”. - К.: Райдуга, 1994. - С. 8, 10-11. 4. Закон України “Про освіту”. - Голос України, 1996.- 25 квітня. - С.1-3. 5. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К., 1997.- С.70-89. 6. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. - К., 1993. 7. Кондрашова Л.В. Сборник педагогических задач. - М., 1987. 8. Корчак Я. Правила життя //Вибр. тв. - К., 1986. 9. Макаренко А.С. Методика организации воспитательного процесса //О воспитании. - М.,1990. - С.340 - 364. 10. Марьянко И.С. Нравственное становление личности школьника. - М., 1985. 11. Практикум з педагогіки /За ред. О.А.Дубасенюк, А.В.Іванченка. - К.,1996.- С.265-280. 12. Святовець В.Ф. Алгоритми виховання. - К.,1989. 13. Смирнов В.И. Общая педагогика в тезисах, дефинициях, иллюстрациях. - М., 1999. - С. 353. 14. Сухомлинський В.О. Народження громадянина. - К., 1984. - С.97-145. 15. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину. - К., 1975. 16. Фіцула М.М. Педагогіка. - Тернопіль, 1997.- С.53-61. 17. Харламов И.Ф. Нравственное воспитание школьников. - М., 1983. 18. Штольц К., Рудольф Р. Как вопитать нравственное поведение? - М., 1986. 19. Яновская М.Г. Эмоциональные аспекты нравсвенного воспитания. - М., 1986.
|
