УИРС № 5
Основні питання: · Сутність процесу виховання. · Виховний ідеал українців. Мета, зміст національного виховання. · Принципи виховання як педагогічна категорія. · Основні напрями виховання. · Методи виховання як способи взаємопов’язаної діяльності вихователя і вихованця. Базові позиції: Головна мета виховання – формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. У тій частині, де формування особистості має керований контрольований характер, де люди керуються свідомими намірами, діють не стихійно, а відповідно до заздалегідь наміченого плану і поставлених завдань – і проявляється виховання. Виховання – це процес цілеспрямованого формування людини як особистості. Це спеціально організована, керована і контрольована взаємодія вихователів і вихованців, кінцевою метою якої є формування особистості людини. Коли б цей процес зупинився – суспільство перестало б існувати, а людина не змогла б піднятися на рівень особистості. Тому виховання з погляду суспільного розвитку є провідною сферою діяльності як окремої людини, так і людської спільноти.
Особливості процесу виховання: · цілеспрямованість; · багатофакторність; · тривалість; · безперервність; · комплексність; · варіативність; · двосторонність.
Складність виховного процесу є в тому, що його результати не так явно відчутні і не так швидко їх можна побачити, як, напр., результати процесу навчання. Ці результати можуть проявитися через роки. Вони є у вигляді її вихованості.
Структура процесу виховання передбачає: 1. Оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки. 2. Формування почуттів. 3. Формування переконань. 4. Формування умінь і навичок поведінки. Національне виховання – виховання дітей на культурно-історичному досвіді свого народу, його звичаях, традиціях, духовності. Як зазначено в Державній національній програмі “Освіта” (Україна: ХХІ століття), “Головна мета національного виховання – передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді особистісних рис громадянина України, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральності, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури”. Завдання сучасної системи виховання випливають із суспільних потреб сьогодення. Пріоритетом стає гуманістичне виховання.
Для реалізації програми необхідно мати виховний ідеал. Педаг. с-ма кожної історичної епохи висуває свій ідеал – уявлення про взірець людської поведінки і стосунків між людьми, що виникають із розуміння мети життя. Формуються суспільні, політичні, національні, естетичні ідеали особистості. Найбільш глибоко український виховний ідеал розкрито і працях укр. педагога Г. Ващенка (“Виховний ідеал”). Ідеал нац. вих-ня, за Ващенком, повинен ґрунтуватися на служінні Богові та своїй нації. Виховним ідеалом української молоді у педагогічному сенсі є людина, яка служить Богові та Україні, своєму народові на засадах загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей.
Принципи виховання – це загальні вихідні положення, в яких виражені основні вимоги до змісту, методів, організації виховного процесу. Це вихідні положення, основа, яка становить фундамент змісту, форм, методів і прийомів виховного процесу. Процес виховання ґрунтується на таких принципах: · народності; · демократизації; · природовідповідності; · культуровідповідності; · врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; · гуманізації; · поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів; · неперервності; · систематичності і послідовності виховання; · опора на позитивне в людині; · індивідуалізації і диференціації; · єдності виховання і життєдіяльності; · етнізації; · єдності педагогічних вимог школи, сім’ї та громадськості. Основними напрямами виховання є: · громадянське виховання; · розумове; · моральне; · трудове; · естетичне; · екологічне; · економічне; · статеве; · фізичне.
Метод виховання – це шлях досягнення заданих виховних цілей. Методи виховання – це способи впливу на свідомість, волю, почуття, поведінку вихованців з метою вироблення у них заданих якостей. Знання методів і прийомів виховання, вміння правильно їх застосовувати – одна з найважливіших характеристик рівня педагогічної майстерності.
Прийом виховання – складова частина методу, яку використовують для підвищення їх (методів) виховної ефективності.
Умови, які визначають вибір методів виховання. 1. Мета і завдання виховання. 2. Зміст виховання.. 3. Вікові особливості вихованців. 4. Індивідуальні особливості вихованців.. 5. Рівень сформованості колективу. 6. Умови виховання. 7. Рівень педагогічної кваліфікації. 8. Фактор часу. 9. Очікувані наслідки.
Класифікація методів – це вибудувана за певною ознакою система методів. Сьогодні відомі десятки класифікацій. Найбільш об'єктивною і зручною видається така класифікація.
Відповідно до неї виділяються 3 групи методів виховання: 1. Методи формування свідомості особистості. 2. Методи організації діяльності і формування позитивного досвіду суспільної поведінки. 3. Методи стимулювання та регулювання поведінки і діяльності учнів.
УИРС № 5 Тема: «Технология планирования учебной работы по физическому воспитанию на один урок». Конспект фрагмента урока с решением одной частной образовательной задачи. Общая образовательная задача: «Совершенствовать технику плавания кролем на груди», 3 этап, 1 шаг. Тип урока: по направленности – ОФП по предмету занятий – плавание по педагогическим задачам – закрепление. Место проведения:бассейн школы. Время проведения: 10.00 – 10.45 Инвентарь: досочки по количеству учеников, свисток (1 шт.), колобашки по количеству учеников,
Список использованной литературы
|