Блок управления и механизм.
У Декларації “Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” (1992 р.), першому документі, який започаткував державну молодіжну політику в Україні, визначено, що це – системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, яка здійснюється у законодавчій, виконавчій, судовій сферах. З огляду на це, під державним управлінням молодіжною політикою розуміємо – систематичний та спеціально організований вплив суб'єкта державного управління на об'єкт, у першу чергу молодь, з метою організації ефективного, цілеспрямованого функціонування й розвитку системи роботи з молоддю, відповідно до мети та завдань цієї політики. Державне управління у сфері молодіжної політики здійснюється суб'єктом управління, яким, зокрема, є: державні органи – центральні органи виконавчої влади (зокрема, Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України спільно з іншими міністерствами та центральними органами державної виконавчої влади України); місцеві органи державної виконавчої влади зі своїми структурними підрозділами по роботі з молоддю; органи місцевого самоврядування; соціальні служби для молоді (у т.ч. центри соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді), які виробляють і ухвалюють рішення, здійснюють керуючий вплив на об’єкти управління. Об’єктом державного управління є молоді громадяни віком від 14 до 35 років, їх об'єднання, а також процеси в молодіжному середовищі, відносини у сфері суспільного життя, пов'язані з молоддю, на які спрямовано направляючі, організуючі та контролюючі дії відповідних суб’єктів. Суб'єкт і об'єкт взаємодіють у процесі управління для досягнення головної мети державної молодіжної політики – створення соціально економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах України. З урахуванням викладеного, втілення законодавчо окресленої мети та орієнтирів цієї політики реалізується за умови використання певних механізмів державного управління, серед яких можна виділити законодавчо -правовий та організаційно-економічний. Законодавчо-правовий механізм передбачає встановлення і застосування норм права у зазначеній сфері. Організаційно-економічний є сукупністю різних конкретних організаційних та економічних елементів, що мають забезпечувати ефективну діяльність державно-управлінської системи. Відповідно до світової практики, законодавчо-правовий елемент управління будь-якою сферою складається з Конституції, Хартії прав, міжнародних угод та конвенцій, законодавства, угод між окремими юрисдикціями. Щодо сфери молодіжної політики, то законодавчо-правовий механізм об'єднує такі складові (рис. 1): – прийняття законодавчих актів, рішень державних органів управління, спрямованих на формування й реалізацію державної молодіжної політики;
Рис. 1. Законодавчо-правовий механізм формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні
– підготовку щорічної доповіді Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні, стан реалізації державної молодіжної політики; – створення механізмів і інститутів для проведення в життя закону; – заходи по забезпеченню здійснення прав молоді, зафіксованих у Конституції України, законодавчих та нормативно-правових актах; – розробку та законодавче затвердження державних стандартів; – вироблення механізмів для впровадження міжнародного законодавства, ратифікацію документів міжнародних організацій. Слід відзначити, що законодавчо-правовий механізм, покликаний забезпечити ефективне втілення правових норм у процес державної молодіжної політики. Він передбачає, що суб’єкти формування законодавчо-правової бази встановлюють правову основу для визначення, гарантованого забезпечення, розвитку та проведення заходів по забезпеченню здійснення основних прав, свобод і обов’язків молоді. Також вони встановлюють правові норми здійснення управлінського впливу всіх елементів структури механізму формування та реалізації державної молодіжної політики, які визначають цілі, завдання, принципи функціонування механізму і регламентують відносини, що виникають у сфері. Прийняття законодавчих і нормативно-правових актів, рішень державних органів управління, створення механізмів та інститутів для впровадження в життя закону, розробка та законодавче затвердження державних стандартів, а також вироблення механізмів для впровадження міжнародного законодавства забезпечують втілення правових норм у процесі державного управління сферою. У цьому випадку важливою умовою ефективності законодавчо-правової складової є належне інформаційне забезпечення. Так, недостатня інформованість молоді про існування і дію молодіжного законодавства призводить до того, що молоді люди не можуть вільно орієнтуватись у сучасному законодавстві, а існуюча юридична практика засвідчує, що забезпечувати права, не відомі або не доведені до громадськості не можливо. Необхідним елементом зазначеної складової є контроль з боку державних органів, який повинен забезпечувати відпрацювання механізму, нормативів реалізації та контролю за виконанням нормативно-правових актів, що стосуються молоді. Але визначення основних засад державної молодіжної політики та її нормативно-правових основ не є достатньою умовою для ефективного провадження політики, спрямованої на вирішення реальних проблем молоді. Для проведення в життя закону необхідним постає створення дієвого організаційно-економічного механізму. Цей механізм є, по-перше, формою взаємодії його учасників. І, по-друге, сукупність різних організаційних та економічних елементів. Він включає такі елементи: нормативні документи, систему органів і організацій, відносини між учасниками; практичну діяльність, організаційні та економічні заходи. Отже, організація державного управління у сфері молодіжної політики здійснюється через систему державних органів по роботі з молоддю, соціальні служби та молодіжну інфраструктуру. Завдання цієї політики, закріплені законодавством України та нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність і обумовлюють функції органів по роботі з молоддю, впливають на їх внутрішню структуру, зумовлюючи її ієрархічний розподіл. Разом з тим органи управління, реалізуючи свої функціональні повноваження у процесі діяльності, здійснюють вплив на молодь, її об`єднання, процеси у молодіжному середовищі. Їх практичні дії пов’язані з прийняттям державних рішень, зі створенням економічних, політичних, організаційних, правових умов здійснення цієї політики на всіх рівнях держави. Молодь, у свою чергу, є не тільки об’єктом впливу, вона бере участь у провадженні молодіжної політики. Що забезпечує з її боку зворотний зв’язок, відгук на здійснювану державними органами політику. Таким чином, відбувається взаємодія різних елементів управління (рис. 2).
Рис.2. Схема організаційно-економічного механізму формування та реалізації державної молодіжної політики
Державна молодіжна політика є динамічною системою, що розвивається. Тому зазначений механізм має забезпечувати своєчасне реагування органів державного управління відповідно до зміни потреб суспільства, завдань політики і стану молоді. Але він, до речі, не завжди спрацьовує ефективно, що пов’язано з численними процедурними та змістовними проблемами і, перш за все, з діяльністю державних органів. В узагальненому вигляді суб’єкти державної влади, які впливають на провадження молодіжної політики подано на рис. 3.
Рис. 3. Система органів державної влади з формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні
Координацію та управління проведенням державної молодіжної політики здійснює Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України– спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, якому у свою чергу, підпорядкована розгалужена структура органів, що забезпечують реалізацію політики у виконавчих органах влади, органах місцевого самоврядування. Необхідно констатувати, що управління реалізацією молодіжної політики є, по суті, управлінням людськими ресурсами – їх добір, підготовка, розстановка, організація діяльності тощо. З огляду на це, особлива роль у забезпеченні ефективності функціонування системи державного управління належить людському фактору. Це обумовлює необхідність забезпечення сфери професійними кадрами, здатними ефективно діяти в нових умовах нашого суспільства, вміло використовувати перевірений життям вітчизняний і зарубіжний досвід роботи з молоддю. Натомість нині існує ціла низка проблем, які стосуються питань як кількісного, так і якісного кадрового складу молодіжних структур і вимагають розгляду й прийняття відповідних рішень державних органів. Між тим, типовим елементом організації державного управління є ступінь участі громадян та їх об'єднань у процесі управління. У нашому випадку, одним із провідних механізмів залучення молоді до прийняття рішень є функціонування при органах державної влади та органах місцевого самоврядування консультативно-дорадчих органів, а саме громадських рад і колегій. В Україні таких рад значна кількість: всеукраїнських, регіональних, місцевих. Дійсно, наявність молодіжних рад може істотно покращити молодіжну політику держави, але їхня робота, як правило, не відрізняється особливою ефективністю. З урахуванням викладеного можемо стверджувати, що діяльність державних органів, що займаються проблемами молоді на державному, регіональному та місцевому рівнях є однією з основних складових організаційно-економічного механізму, яка забезпечується шляхом: – прийняття рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на реалізацію державної молодіжної політики; – винесення на розгляд сесій відповідного рівня питань щодо молоді; – здійснення заходів органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; розробки та реалізації цільових комплексних програм; – створення соціальних служб для молоді, проведення соціальної роботи з молоддю; надання соціальних послуг молодим громадянам; – роботи з кадрами сфери молодіжної політики; – забезпечення участі молоді у процесі провадження політики шляхом: проведення громадських слухань; створення громадських рад; взаємодії з молодіжними громадськими організаціями. Підсумовуючи зазначене, слід відзначити, що в Україні створено систему органів управління у сфері, а також розгалужену мережу закладів і установ, яка діє на всіх рівнях держави і покликана забезпечувати вирішення завдань державної молодіжної політики. Проте те, це аж ніяк не означає високу ефективність провадження цієї політики, адже система управління у сфері не завжди спрацьовує ефективно. Як справедливо зазначає О. Яременко, “...створено машину, яка за свою справу відповідає. Інша річ, що ця машина їде зі скрипом, у неї є проблеми”. Погодимося з думкою В. Цвєткова, що “соціально-економічний розвиток можна забезпечити лише при зростаючому використанні управлінських ресурсів”. До речі, найважливішим чинником і умовою ефективного провадження державної молодіжної політики поряд з людськими ресурсами є використання фінансово-економічних ресурсів. Це, у свою чергу, обумовлює наявність певних економічних інструментів та важелів. Економічна діяльність державних органів у справах молоді відбувається на всіх рівнях держави і має такий зміст: – бюджетне фінансування; державні дотації, субвенції; – утворення спеціальних фондів; – сприяння інвестиційній діяльності; – надання кредитів молоді; – надання молодим громадянам економічних пільг, грантів, послуг; – підтримка діяльності молодіжних громадських організацій.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ УПРАВЛІННЯ У СПРАВАХ СІМ'Ї ТА МОЛОДІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ: · забезпечення реалізації на території області державної політики з питань сім'ї, дітей та молоді; · виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення соціального та правового захисту сім'ї, дітей і молоді, рівних прав і можливостей для участі жінок та чоловіків у політичному, економічному і культурному житті, сприяння соціальному становленню та розвитку дітей і молоді, запобігання насильству в сім'ї; · координація діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань реалізації державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді; · сприяння молодіжним, дитячим та іншим громадським організаціям у проведенні ними роботи з питань сім'ї, дітей та молоді; · організація і проведення заходів щодо пропаганди здорового способу життя; · сприяння міжнародному співробітництву з питань сім'ї, дітей та молоді.
Сайт управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації http://kr-admin.gov.ua/mol/
Кіровоградський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було створено у 1992 році розпорядженням Представника Президента України в Кіровоградській області від 2 червня 1992 року № 22.(http://www.kr-ocsssdm.kr.ua/index.html) Основною метою діяльності Центру є надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг сім'ям, дітям та молоді. Основними завданнями Центру є: - забезпечення участі районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - центри СССДМ) у виконанні загальнодержавних та іншіх соціальних програм з питань соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю; - здійснення контролю і координація діяльності районних, міських, районних у містах, селищних і сільських центрів СССДМ; - сприяння розвитку мережі центрів СССДМ та спеціалізованих формувань, забезпечення їх функціонування; - організаційно-методичне забезпечення діяльності центрів соціально-психологічної допомоги; - інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності районних, міських селищних та сільських центрів СССДМ, надання їм методичної допомоги; - проведення семінарів і тренінгів для працівників раонних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів СССДМ, залучених спеціалістів та волонтерів; - залучення громадян до соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю, підтримка та розвиток волонтерського руху. Центр: - здійснює контроль за діяльністю районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів СССДМ з виконання загальнодержавних та інших соціальних програм стосовно сім'ї, дітей та молоді; - забезпечує впровадження державних соціальних стандартів і нормативів, нових форм, методів та інноваційних технологій проведення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю; - проводить науково-практичні конференції, семінари, засідання, "круглі столи" з питань, що належать до його компетенції; - здійснює разом з відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, що виділяються центрам СССДМ з місцевих бюджетів на виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на проведення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю; - здійснює в установленому порядку заходи з метою залучення міжнародних організацій до проведення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю; - виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань. Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Кіровоградської області:
При центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді області діють: 1.Спеціалізовані формування:
2.Консультаційні пункти:
3.Заклади соціального спрямування: Кіровоградський обласний центр соціально-психологічної допомоги; Кіровоградський міський соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування Кіровоградський обласний центр ресоціалізації наркозалежної молоді обласного благодійного фонду "Повернення до життя" Блок управления и механизм.
28 Финансовый блок
Финансовый блок может значительно варьироваться в зависимости от особенностей предприятия и принятой системы учета. В самом общем виде информационные потоки финансового блока можно формализовать следующим образом представленные на рисунок 2.6.
Рисунок 2.6 - Информационная модель финансового блока 1. По поручению руководства предприятия на основе решения о выполнении инвестиционного проекта отдел инвестиций направляет информацию о проекте в финансовый отдел. 2. Финансовый отдел при условии положительной информации отделов маркетинга, прогнозирования и стратегического планирования инициирует запрос в планово-экономический отдел по возможности выполнения инвестиционного проекта. Планово-экономический отдел в ответ направляет информацию о затратах на производство и реализацию продукции. 3. Планово-экономический отдел тесно взаимодействует со всеми структурами финансового блока, являясь связующим важным звеном между блоком и производством. 4. Руководство предприятия направляет в бухгалтерию информацию об учетной политике, а также другие решения, необходимые для организации бухгалтерского учета. Бухгалтерия генерирует и направляет в финансовый отдел бухгалтерскую информацию. 5. Финансовый отдел предоставляет информацию во внешнюю среду: годовую и периодическую бухгалтерскую отчетность в соответствии с учредительными документами учредителям.
29 Стратегический блок
Рассмотрим информационную модель взаимодействия отдела стратегического планирования со смежными подразделениями и внешней средой.
Рисунок 2.5 - Информационная модель стратегического блока 1. Взаимодействие отдела стратегического планирования с руководством предприятия строится на основе двух потоков информации. Первый направлен от руководства и содержит технические задания на разработку стратегических планов, исходные данные для анализа и планирования деятельности. Второй информационный поток исходит от отдела стратегического планирования и содержит уже оформленные стратегические планы, отчеты о выполнении планов. Если в функции отдела входит направление по управлению проектами, то в ответ на распоряжение и исходные данные для осуществления проектов направляются отчеты о выполнении порученных проектов. 2. Финансовый отдел снабжает отдел стратегического планирования исходными данными о финансовом состоянии предприятия. Отдел стратегического планирования совместно с отделом прогнозирования направляет встречным информационным потоком отчеты и прогнозы по финансовому состоянию предприятия. 3. Отдел инвестиций в ответ на информацию об имеющихся альтернативных проектах направляет информацию о стоимости проектов. Кроме того, в отдел стратегического планирования поступает информация о текущем использовании ресурсов проекта. 4. От планово-экономического отдела исходят данные о планировании деятельности службы. От отдела стратегического планирования поступают планы работ, отчеты о выполнении планов. 5. Взаимодействие отдела стратегического планирования с внешней средой идет по пути постоянного анализа альтернативных технологий, социальных перемен, изменения в законодательстве, представляющих потенциальные угрозы и несущие возможные выгоды. 6. В ответ на текущие запросы отдела стратегического планирования отдел прогнозирования предоставляет информацию о прогнозах по ключевым сегментам, потенциальных рыночных опасностях (появление новых товаров, изменения в сегментах), прогнозах необходимого бюджета. 7. Отдел стратегического планирования направляет задания для проведения маркетинговых исследований, информацию о выбранной корпоративной стратегии, миссии предприятия. Отдел маркетинга предоставляет отделу стратегического планирования информацию о проведенном конкурентном анализе, информацию для формирования корпоративной стратегии.
30 Понятие и классификация баз данных
Данные - это информация, фиксированная в определенной форме, пригодной для хранения, передачи и обработки. База данных - поименованная совокупность структурированных данных, относящихся к определенной предметной области (например, личное дело студента).
|
