Студопедия — Лекция № 18
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Лекция № 18

1 Класифікація шуму.

2 Вплив шуму на організм людини.

3 Способи і засоби захисту від шуму.

4 Інфразвук.

5 Ультразвук.

 

Час виконання – 2 години.

 

Мета: вивчити класифікацію шуму, способи і засоби захисту від шуму.

 

Опорний конспект

 

1 Виробничий шум – це сукупність несприятливих звуків, що передаються людині та викликають неприємні суб’єктивні відчуття, знижують працездатність та, в окремих випадках, порушення стану здоров’я.

Шум класифікується за наступними ознаками.

В залежності від частоти:

· низькочастотний (до 300Гц);

· середньо частотний (300 – 800 Гц);

· високочастотний (більше 800 Гц);

· інфразвук (менше 16 – 20 Гц);

· ультразвук (більше 20000 Гц).

В залежності від спектру:

· тональний шум, в якому відчутні звуки певної частоти;

· широкосмугий, в якому присутні звуки різних частот.

В залежності від часу:

· постійний;

· непостійний.

Постійним називають шум, рівень звуку якого протягом робочого дня (робочої зміни) змінюється у часі не більше ніж на 5 дБ.

Непостійним вважається шум, рівень звуку якого протягом робочого дня (робочої зміни) змінюється у часі більше ніж на 5 дБ.

Непостійний шум поділяється на коливальний, перервний та імпульсний шуми.

Коливальний – шум, рівень якого безперервно змінюється у часі.

Перервний – шум, рівень якого змінюється ступеневе (на 5 дБ та більше), причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень шуму залишається постійним, складає одну секунду і більше.

Імпульсний – шум, який складається з одного або декількох звукових сигналів, кожний тривалістю менше однієї секунди.

В залежності від походження:

· механічний, джерелом якого є механічні вібрації поверхонь машин і обладнання, а також удари деталей, конструкцій тощо;

· аеродинамічний, джерелами якого є нестаціонарні та стаціонарні явища під час течії газів і рідин;

· гідродинамічний, який виникає в гідродинамічних установках (насоси, турбіни) під час явища кавітації (порушення суцільності текучої рідини з утворенням гідравлічного удару і появленням характерних шиплячих звуків);

· електромагнітний, джерелами якого є механічні коливання електротехнічних пристроїв (трансформаторів тощо), які збуджуються змінними магнітними і електричними полями.

 

2 Звук з рівнем звукового тиску менше деякої величини, яку називають порогом чутності, не сприймається людиною. Поріг чутності у кожної людини різни і залежить від віку, стану слуху, стомлення, індивідуальних особливостей організму, а також від частоти звуку. На низьких частотах чутливість слуху нижче ніж на високих.

Як загально біологічний подразник шум діє на організм в цілому і, в першу чергу, на центральну нервову систему. Шум сповільнює реакцію людини на подразнення, знижує увагу, чим сприяє підвищенню травматизму під час роботи в умовах інтенсивного шуму. Спостерігається почастішання пульсу, дихання, підвищення кров’яного тиску. Під впливом шуму настає безсоння, знижується працездатність.

Найбільш вираженим є специфічний вплив шуму на органи слуху, при цьому можуть спостерігатися різні ступені ураження: від незначного зниження слуху до повної глухоти. Зниження слуху розвивається поступово і залежить від інтенсивності шуму, стажу роботи та індивідуальної чутливості (схильності) організму до шуму.

Розрізняють п’ять ступенів дії шуму на людину в залежності від рівня звукового тиску. Якщо рівень звукового тиску нижче порогу чутності, що відповідає повній тиші (перший ступінь дії шуму), то людина відчуває психологічний дискомфорт. Вона мимоволі прислухається до шуму свого дихання, процесу травлення тощо. У природі такі умови практично не зустрічаються. Звичайно людину оточує нормальний, звичайний для неї шумовий фон (другий ступінь дії шуму) з рівнями звукового тиску несередніх частотах 15-35 дБ. Такий шум необхідний для нормальної життєдіяльності людини.

При підвищенні рівня звукового тиску до 40-70 дБ починається третя, психологічна область дії шуму. Цей шум, особливо якщо він не контролюється і несе певну інформацію, має подразнюючу дію, не змінюючи функцій слуху і не заважаючи сприйняттю корисних сигналів. Він може знизити продуктивність розумової праці, погіршити самопочуття. Прикладом такого шуму є музика чи розмова, що заважає, шум санітарно-технічного або інженерного обладнання будівель тощо.

Рівні звукового тиску 75-120 дБ (четвертий ступінь дії шуму), які характерні для виробничих і транспортних шумів, викликають несприятливу фізіологічну дію. В цьому випадку значно раніше, ніж уражається орган слуху, страждають центральна нервова і серцево-судинна системи. Працівники, які зазнають дію такого шуму, часто скаржаться на уразливість, головний біль, зниження уваги і пам’яті, порушення сну, підвищену стомленість. Тривала дія таких шумів призводить до часткової або повної втрати слуху.

Шум з рівнями звукового тиску більше 120 дБ викликає больові відчуття, а понад 140 дБ – акустичну травму з механічним пошкодженням органів слуху (п’ятий ступінь дії шуму). Шум понад 170 дБ може призвести до контузії і смерті людини.

 

3 Боротьба з шумом в джерелі його виникнення.

Це найбільш дієвий спосіб боротьби з шумом. Створюються мало шумні механічні передачі, розроблено способи зниження шуму в підшипникових вузлах, вентиляторах.

Зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією.

Об’єкт, який випромінює шум, розташовують в кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинальним матеріалом. Кожух повинен мати достатню звукопоглинальну здатність, не заважати обслуговуванню обладнання під час роботи, не ускладнювати його обслуговування, не псувати інтер’єр цеху. Різновидом цього методу є кабіна, в якій розташовується найбільш шумний об’єкт і в якій працює робітник. Кабіна зсередини вкрита звукопоглинальним матеріалом, щоб зменшити рівень шуму всередині кабіни, а не лише ізолювати джерело шуму від решти виробничого приміщення.

Зниження шуму звукоізоляцією.

Суть цього методу полягає в тому, що шумовипромінювальний об’єкт або декілька найбільш шумних об’єктів розташовуються окремо, ізольовано від основного, менш шумного приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою. Звукоізоляція досягається також шляхом розташування найбільш шумного об’єкта в окремій кабіні. При цьому в ізольованому приміщенні і в кабіні рівень шуму не зменшиться, але шум пливатиме на меншу кількість людей. Звукоізоляція досягається також шляхом розташування оператора в спеціальній кабіні, звідки він спостерігає та керує технологічним процесом. Звукоізоляційний ефект забезпечується також встановленням екранів та ковпаків. Вони захищають робоче місце і людину від безпосереднього впливу прямого звуку, однак не знижують шум в приміщенні.

Зниження шуму акустичною обробкою приміщення.

Акустична обробка приміщення передбачає вкривання стелі та верхньої частини стін звукопоглинальним матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можуть підвищуватись звукопоглинальні щити, конуси, куби, встановлюватись резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі. Штучні поглиначі можуть застосовуватися окремо або в поєднанні з личкуванням стелі та стін. Ефективність акустичної обробки приміщень залежить від звукопоглинальних властивостей застосовуваних матеріалів та конструкцій, особливостей їх розташування, об’єму приміщення, його геометрії, місць розташування джерел шуму. Ефект акустичної обробки більший в низьких приміщеннях (де висота стелі не перевищує 6м) витягненої форми. Акустична обробка дозволяє знизити шум на 8 дБ.

Заходи щодо зниження шуму слід передбачати на стадії проектування промислових об’єктів та обладнання. Особливу увагу слід звертати на винесення шумного обладнання в окреме приміщення, що дозволяє зменшити кількість працівників в умовах підвищеного рівня шуму та здійснити заходи щодо зниження шуму з мінімальними витратами коштів, обладнання та матеріалів. Зниження шуму можна досягти лише шляхом зниження рівня шуму всього обладнання з високим рівнем шуму.

Роботу щодо зниження рівня шуму діючого виробничого обладнання в приміщенні розпочинають зі складання шумових карт та спектрів шуму, обладнання і виробничих приміщень, на підставі яких виноситься рішення щодо напрямку роботи.

 

4 Звукові коливання з частотами менше 16 – 20 Гц називають інфразвуками.

Інфразвукові коливання в природному середовищі генерується землетрусами, виверженнями вулканів, морськими штормами та бурями. В сучасному виробництві такі звуки утворюються під час роботи компресорів, дизельних двигунів, турбін, електровозів, тепловозів, промислових вентиляторів та інших великогабаритних машин й механізмів.

Вплив на людину ультразвукових коливань знижує увагу та працездатність. Високий рівень інфразвуку викликає порушення вестибулярного апарату, зумовлює запаморочення та головний біль. Тривалий вплив низькочастотних коливань призводить до стомленості, психічних розладів, порушенню периферичного кровообігу, центральної нервової системи та травлення.

Небезпека інфразвуку збільшується також завдяки тому, що його коливання, маючи велику довжину хвиль, розповсюджуються на значні відстані без помітного послаблення. Поширення інфразвуку практично неможливо зупинити за допомогою будівельних конструкцій.

Зниження несприятливого впливу інфразвуку – одна з головних задач гігієни праці. Вирішується вона комплексом технічних та медичних заходів:

· усунення причин виникнення інфразвуку, зниження рівнів в джерелі його випромінювання;

· внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових до області звукових коливань;

· архітектурно-планувальні рішення, планування приміщень, раціональне розташування інфразвукового обладнання;

· ізолювання та поглинання інфразвуку;

· медична профілактика, проведення медичних оглядів.

 

5 Звукові коливання з частотами понад 20 кГц називають ультразвуками.

Ультразвук впливає на людину через повітря, а також через рідке і тверде середовище. Джерелами ультразвуку, який широко використовується в техніці і медицині, є різноманітні перетворювачі та генератори. Ультразвук широко використовують під час очищення деталей, знежирювальних робіт, плазмовому та дифузійному зварюванні, різанні металів, дефектоскопії металів, очищення газів від твердих домішок тощо.

Систематичний вплив ультразвуку на людину може викликати підвищену стомлюваність, головний біль, біль у вухах та втрату слухової чутливості, зміни кров’яного тиску та складу і властивостей крові, порушення нервової і серцево-судинної систем.

Шкідливий вплив ультразвуку на організм людини усувають або знижують шляхом звукоізоляції, встановлення екранів, локалізації дії ультразвуку за допомогою конструктивних і планувальних рішень, а також дистанційним керуванням ультразвуковими установками та розташуванням обладнання в звукоізолюючих укриттях. Важливе значення має раціональний режим праці та відпочинку.

 

 

Запитання для самоперевірки.

 

1Надати поняття виробничого шуму.

2 Вказати, як класифікують шум в залежності від частоти; в залежності від спектру; від часу.

3 Скільки розрізняють ступенів дії шуму на людину в залежності від рівня звукового тиску?

4 Охарактеризуйте кожний з 5 ступенів дії шуму на людину.

5 Пояснити метод зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією; акустичною обробкою приміщення.

6 Надати визначення інфразвуків.

7 Який вплив на людину мають інфразвукові коливання?

8 Назвати комплекс технічних та медичних заходів зниження впливу інфразвуку.

9 Надати визначення ультразвуку.

10 Пояснити вплив на людину ультразвуку.

11 Як відбувається зниження або усунення шкідливого впливу ультразвуку на організм людини?

 

Л.2, с.98-106.

 

 

Лекция № 18

Тема «Лестницы, лифты, подъемники»

 

Вопросы, подлежащие изучению:

1. Лестницы

2. Лифты, подъемники

 

Вопрос

Лестницы предназначены для сообщения между помещениями, расположенными на разных уровнях (этажах), а также для осуществления аварийной эвакуации из зданий людей и имущества и облегчения работы пожарных команд.

Лестницы представляют собой несущие конструкции, состоящие из чередующихся наклонных ступенчатых элементов – маршей и горизонтальных плоскостных элементов – лестничных площадок.

Для безопасности движения лестницы оборудуют вертикальными ограждениями.

Лестницы размещают, как правило, в специально выделенных помещениях, называемых лестничными клетками. Вместе с тем возможно устройство (в южных районах) открытых наружных лестниц.

Лестницы, лифты и другие подъемники объединяют в единый лестнично-лифтовый узел, имеющий механиче­ские и электронные устройства, регулирующие работу лифтов и обеспечивающие безопасность пользования лестницами в условиях пожара, ограждаемый несгораемыми или трудносгораемыми конструкциями.

Основные требования, предъявляемые к лестницам: удобство ходьбы по ним, достаточная пропускная способность, пожарная безопасность, экономичность.

Удобства ходьбы по лестницам достигают применением соответствующих уклонов маршей, формой ступеней, правильным назначением их числа в маршах, освещением лестниц естественным светом, размерами и формой ограждений. Достаточная пропускная способность зависит от правильного назначения ширины маршей и площадок, правильного определения числа лестниц в здании и места их размещения.

Безопасность лестниц обеспечивают приданием им соответствующей прочности, жесткости и огнестойкости. Предпочтение должно быть отдано конструкциям из железобетона, как наиболее отвечающим этим требованиям. Деревянные лестницы устраивают в зданиях не свыше 2 – 3 этажей, деревянных и каменных. В тех случаях, когда для лестниц используют металл, он должен быть соответствующим образом защищен от воздействия огня. В жилых домах высотой 10 этажей и более в целях создания безопасности условий эвакуации предусматривают незадымляемые лестничные клетки. Незадымляемость обеспечивают переходы через открытое пространство или подпор воздуха и самозакрывающиеся двери. Стены лестничных клеток должны быть капитальными и обеспечивать огнестойкость, соответствующую классу здания.

Безопасности способствует также естественное освещение лестничных клеток.

Экономичность лестниц зависит от стоимости самих лестниц и от относительных затрат, приходящихся на 1 м2 обслуживаемой ими жилой площади. Снижение стоимости лестниц зависит от степени индустриализации их возведения, рациональности планировочных и конструктивных решений.

Железобетонные лестницы могут быть сборные и монолитные. Монолитные железобетонные лестницы мно­годельны, их используют лишь при индивидуальных решениях, где не могут быть применены сборные.

Сборные железобетонные лестницы в нашей стране применяют для зданий крупнопанельных, крупноблочных и из традиционных каменных материалов – кирпича, мелких блоков и др.

Удобство изготовления и монтажа лестницы во многом зависит от принятого принципа разрезки на сборные элементы. Следует стремиться к максимально возможному укрупнению элементов, равновесности их между собой и остальными элементами сборного здания, единству системы опирания элементов лестниц и элементов перекрытий.

В объемно-блочных зданиях лестницы на заводе монтируют в объемном лестничном блоке, состоящем из четырех стен, в которых закрепляют лестничные марши, площадки и др.

При разрезке лестницы на отдельные марши площадки возможны различные варианты конструкций лестничных площадок и маршей. Лестничные площадки опирают специальными выступами или всей гранью непосредственно на стену лестничной клетки или на металлические столики, приваренные к закладным деталям на стенах лестничных клеток.

Марши могут быть сплошные (плитные), складчатые, кессонные и иметь в поперечном разрезе П-, Н- и Т-образное сечение. В большинстве решений марш имеет нижнюю и верхнюю фризовые ступени, отличающиеся от рядовых.

На первом и последнем этажах для формирования лестничной площадки добавляют специальные элементы – полуплощадки.

При отсутствии индустриальной базы наряду с крупноэлементными находят применение лестницы из мелкоразмерных элементов.

Пожарные и аварийные лестницы изготовляют из металла. Аварийные имеют площадки, пожарные могут их не иметь.

Входы в подвальные помещения проектируют не зависимо от основных лестничных клеток и снабжают одномаршевыми лестницами, размещенными в приямках, примыкающих к наружным стенам здания.

Выходы на чердаки или покрытия могут быть продолжением лестничных клеток или в виде люка со стремянкой к нему с площадки последнего этажа. Стремянку выполняют по типу пожарной лестницы.

 

Вопрос

Для сообщения между этажами могут быть использованы, кроме лестниц, пандусы – наклонные плоскости, которые в отличие от лестниц не имеют ступеней, и механические подъемники – лифты, эскалаторы и др. При использовании лифтов по существующим нормам дополнительно в качестве аварийных путей эвакуации должны обязательно предусматриваться и лестницы.

В зависимости от назначения лифты бывают: пассажирские, грузовые и спец.назначения.

Шахты лифтов можно располагать внутри здания, в лестничной клетке или вне здания вплотную к наружной стене. В первом случае шахту нужно полностью отделить стеной из кирпича и бетона, во втором случае шахту ограждают прикрепляемой к стальному каркасу сетки из проволоки. Вынесенные шахты из здания могут иметь металлический каркас с заполнением его ячеек стеклом или глухие бетонные или кирпичные стены.

Лифты – это стационарные подъемники периодического действия в многоэтажных домах. В целях звукоизоляции перекрытия машинных отделений не следует опирать на стены к которым примыкают требующие изоляции помещения, а в стенах ограждающих машинное отделение нельзя располагать какие-либо каналы.

 

 




<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Конструкция и детали. Как и было обещано несколько недель назад, Rockstar Games наконец-то выпустила первый сборник своих последних игр для консолей PlayStation 3 и XBOX360 | Мая 2013 года

Дата добавления: 0000-00-00; просмотров: 575. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Постинъекционные осложнения, оказать необходимую помощь пациенту I.ОСЛОЖНЕНИЕ: Инфильтрат (уплотнение). II.ПРИЗНАКИ ОСЛОЖНЕНИЯ: Уплотнение...

СПИД: морально-этические проблемы Среди тысяч заболеваний совершенно особое, даже исключительное, место занимает ВИЧ-инфекция...

Понятие массовых мероприятий, их виды Под массовыми мероприятиями следует понимать совокупность действий или явлений социальной жизни с участием большого количества граждан...

Тактика действий нарядов полиции по предупреждению и пресечению правонарушений при проведении массовых мероприятий К особенностям проведения массовых мероприятий и факторам, влияющим на охрану общественного порядка и обеспечение общественной безопасности, можно отнести значительное количество субъектов, принимающих участие в их подготовке и проведении...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.015 сек.) русская версия | украинская версия