Слідопити історії» Ягільницької СЗШ Тернопільської обл.

 

№ п/п	Зміст роботи	Термін	Відповідальний
	1. Організаційна робота
	Вибори ради гуртка. Ви­значення секцій	До 10.09	Керівник гуртка
	Формування складу сек­цій	Вере­сень	Рада гуртка, ке­рівники секцій
	Затвердження складів ре­дакцій стінгазети та ін­формаційного бюлетеня «Історичний кур'єр»	17.09	Керівник гуртка
	Визначення дня роботи гуртка і секцій	17.09	Голова ради гурт­ка
	Обговорення планів-сценаріїв національних свят, історичних вечорів, вечорів-зустрічей	Постій­но	Керівник гуртка
	Звіт секцій про свою ро­боту	Щочвер-ті	Керівники секцій

Теорія освіти і навчання (дидактика)

Види і форми організації навчання

 

Продовження таблиці З

 

	II. Тематика спільних за­сідань гуртка
	Бесіди на тему «М.С.Гру-шевський — перший прези­дент України (до 130-річ -чя від дня народження)»	Вересень	Керівник гуртка
	Лекція на тему «Виникнен­ня Товариства «Просвіта» — української народовської просвітницької організації (до 120-річчя заснування)	Жов­тень	Голова осередку товариства «Про­світа»
	Інформація голови ради гуртка про оформлення матеріалів «Воїни УГЛА — наші земляки»	Жов­тень	Голова ради гурт­ка
	Розповідь працівника на­родного музею історії с.Ягільниця «Історичні пам'ятки села»	Листо­пад	Працівник музею
	Бесіда «Видатні діячі нау­ки — наші земляки»	Грудень	Керівник гуртка
	Звіт секцій про свою ро­боту	1.11, 20.12, 20.03, 20.05	Керівники секцій
	Інформація голови історичної секції про збір матеріалів про людей, що стали жертвами сталінсь­ких репресій	Лютий	Керівник гуртка, голова історичної секції
	Зустріч з поетесою, медсе­строю УПА, політв'язнем Марією Потикевич-Забо-•лотною	До 26.02	Керівник ради гуртка
	Походи одного дня, екскурсії:
	— місцями бойових дій Другої світової війни	Вересень	Історична секція
	— Клим Утрисько — воїн УПА, учасник Чортківської офензиви	Жов­тень	Керівник гуртка, історична секція
	— місто Львів — учора, сьогодні, завтра	Листо­пад	Історична секція
	— «Гей ви, хлопці січовії» (у село Гадинківці до му­зею січових стрільців)	Квітень	Рада гуртка

Продовження таблиці З

 

	— Київ — столиця моєї держави	Бере­зень	Керівник гуртка
	III. Робота секцій гуртків
	Історична секція
	Події радянсько-польської війни на Терно­пільщині:
	— Чортківська офензива	Жов­тень	Керівник гуртка
	— Воїни УПА — наші земляки	Листо­пад	Керівник секції
	— Степан Бандера в Ягільниці	Грудень	Пошукова група
	Наш край у роки Другої світової війни
	— Ягільницький підпіль­ний лазарет	Травень	Інформація учнів
	Демократичні перетво­рення в краї
	— діяльність Народного руху	Лютий	Керівник секції
	— зустріч з організатора­ми Народного руху села	Бере­зень	Керівник гуртка
	— соціально-економічнии розвиток села у 1991 — 1996 pp.	Квітень	Члени секцій
	Секція нумізматики, то­поніміки
	Монети як історичне дже­рело:
	1) як збирати монети	Вересень	Працівник музею
	2) оформлення колекції історичних знаків	Жов­тень	Члени секції
	3) гроші Української Народної Республіки	Листо­пад	Керівник секції
	Походження назви с. Ягільниця:
	1) легенди з уст народних	Гру­день — лютий	Члени секції
	2) назви полів, доріг, ву­лиць села:	Гру-день лютий	Члени секції
	Джерела та річки села
	1) до витоків річки Чер-каськи	Бере­зень	Керівник гуртка

Теорія освіти і навчання (дидактика)

Види і форми організації навчання

 

Продовження таблиці 3

 

	2) джерела та їх історичні назви	Квітень	Члени секції
	Секція історії культури
	Архітектурні пам'ятки Чортківщини:
	1) історія ягільницького костьолу і церкви	Вересень	Керівник гуртка
	2) ферментаційний завод — колишня резиденція гра­фів Ланцкоронських	Жовтень	Члени секції
	Народна освіта:
	1) стан народної освіти за часів Австро-Угорщини і Польщі	Листопад	Члени секції
	2) освіта в 1945—1995 pp.	Грудень	Члени секції
	Видатні діячі та знатні люди краю:
	— літератори, поети, ху­дожники	Лютий — бере­зень	Керівник секції
	— вчителі, лікарі, науков­ці	Квітень — тра­вень	Керівник гуртка
	IV. Масові справи та участь у позакласній роботі школи
	Тематичний вечір до п'ятої річниці незалежно­сті України — «Я більшо­го щастя на світі не хочу, щоб лиш Україна жила і цвіла»	6.09	Рада гуртка
	Вечори-зустрічі з циклу «Село і люди»	Щочвер-ті	Керівник гуртка
	Участь у загальношкіль-ному святі до дня вчителя — «Спасибі всім, хто лю­дяності вчить, розумне сіє в душі, добре, вічне»	5.10	Голова ради гурт­ка
	Вечір-спомин про січових стрільців, воїнів УПА — «І кров на долині накриє мурава, та слава не згине — стрілецька слава»	Листо­пад	Історична секція
	Історична година, при­свячена пам'яті гетьмана	Грудень	Секція історії культури

Продовження таблиці З

 

	України Б. Хмельницького — «Слава завжди буде з тобою, вольності отче, Богдане-герою»
	Загальношкільна лінійка до дня Злуки — «Моя Со­борна Україна»	Січень	Керівники секцій
	Випуск загальношкільної стінгазети на тему «Ми пам'ятаємо вас, герої Крутів»	До 29.01	Редколегія
	Молоді про історію рід­ного краю. Презентація книги Марії Потикевич-Заболотної «Нам дуже треба жити»	Лютий	Керівник, рада гуртка
	Участь у березневих Шев­ченківських читаннях. Ор­ганізація виставки «Кобзарі»	Бере­зень	Секція історії культури
	Усний журнал «Українсь­ка національна символіка»	Квітень	Рада гуртка
	До Дня Перемоги. Зустріч з учасниками Другої світової війни — «І моя частка є у Перемозі»	Травень	Керівник, рада гуртка

Домашня навчальна робота учнів, її мета як форми організації пізнавальної діяльності учнів — розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної нав­чальної роботи, формування вмінь самоконтролю, вихо­вання самостійності, активності, почуття обов'язку та від­повідальності. Вона тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потре­бує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язку завдань, знаходження в підручнику відповідей на запитання вчителя та ін. Окрім того, виконуючи до­машнє завдання, учні готуються до сприймання нового ма­теріалу на наступному уроці. Проте це не означає, що до­машню навчальну роботу слід обов'язково давати на кож­ному уроці. Вона доцільна лише тоді, коли її необхідність і корисність випливає з процесу уроку.

Для успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати,

Теорія освіти і навчання (дидактика)

Види і форми організації навчання

 

виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ін.).

Домашніми завданнями можуть бути: робота з текстом підручника; виконання різноманітних вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач. Досвідчені педагоги нерідко рекомендують учням прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути кінофільм; поспілкува­тися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерег­ти природне або побутове явище, провести дослід та ін.

Даючи домашнє завдання, вчитель коментує способи його виконання. Якщо певний вид роботи звичний для уч­нів, то можна лише зазначити, який матеріал слід опра­цювати. Не варто упродовж тривалого часу пропонувати однотипні завдання, тому що учні можуть втратити інте­рес до них. Домашні завдання повинні містити елемент но­визни, передбачати нові варіанти їх виконання. В окремих випадках доцільно давати учням індивідуальні завдання, які допомагають усунути прогалини у знаннях. Такі зав­дання для сильніших учнів покликані підтримувати інте­рес до певного виду роботи.

Визначаючи обсяг домашньої навчальної роботи з кож­ного предмета, вчителі повинні виходити з того, що вона має вкладатися в загальні часові межі домашньої нав­чальної роботи учнів залежно від класів, у яких вони нав­чаються. У 1-му класі — до 1 год., у 2—3-му класах — до 1,5 год., 4—5-му — до 2 год., у 6—7-му — до 2,5 год., у 8-му — до 3 год., у 9—12-му класах — до 4 год. Цей об­сяг не повинен перевищувати третини того, що зроблено на уроці у 1—7 класах, і половини — у 8—12 класах. На­передодні вихідних і святкових днів домашніх завдань уч­ням не задають. Домашнє завдання учням пропонують у той момент, коли воно природно випливає з процесу пізна­вальної діяльності (і в середині, і наприкінці уроку), але не тоді, коли пролунав дзвінок.

Украй важливо привчити школярів виконувати до­машнє завдання самостійно. Якщо учневі важко впорати­ся з ним самому, старші можуть допомогти йому тільки навідними запитаннями, нагадуваннями про подібну си­туацію в попередніх завданнях та ін. Обов'язок учителів і батьків — створити дитині належні умови (вона повин­на мати вдома своє робоче місце, необхідні посібники) і привчити її виконувати завдання в день його отримання, напередодні термінів виконання, під час самостійної робо­ти дотримуватися певних педагогічних вимог. Виконання

домашніх завдань у школах-інтернатах і групах подовже­ного дня має деякі особливості. Передусім ця робота здійс­нюється під безпосереднім керівництвом педагога (вчите­ля або вихователя), що є певною перевагою: обов'язкове для всіх і щоденне виконання домашніх завдань виробляє звичку до систематичної самостійної навчальної праці; під керівництвом педагога в учнів швидше формуються раціо­нальні прийоми самостійної роботи, створюються умови для диференціації домашніх завдань залежно від успіхів кожного учня, надання допомоги тим, хто не встигає.

Успішність учнів значною мірою залежить від їх уміння організувати виконання домашніх завдань. Учитель готує учнів до виконання домашніх завдань під час уроку: формує навички самостійної роботи, роз'яснює зміст і методику ви­конання завдань. На уроках використовують роботу з підруч­ником, довідковою літературою, проведення спостережень і дослідів, самоперевірки, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань. У багатьох школах є стенди «Учись вчи­тися», які містять матеріали про правильну організацію са­мостійних занять, виконання домашніх завдань, застосуван­ня знань. Практикують також бесіди з учнями на теми: «Як готувати уроки», «Бережи хвилину» та ін. Бажано, щоб ді­ти поділилися своїм досвідом підготовки домашніх завдань, розповіли, як вони долають труднощі.

Класний керівник повинен цікавитися дозуванням до­машніх завдань, запобігати перевантаженню учнів, дома­гатися того, щоб учителі детально інструктували їх, розпо­відали і показували, як виконувати домашні завдання з ок­ремих предметів.

Важлива умова ефективності самостійної роботи уч­нів — систематична перевірка вчителем виконання до­машніх завдань, об'єктивна оцінка їх результатів. Цьому сприяє систематична перевірка ведення учнями записів у щоденнику, що допомагає посилити контроль за виконан­ням домашніх завдань.

Консультації. Потреба в консультуванні учнів виникає з різних причин. Нерідко вони стикаються з певними труднощами під час самостійного опрацювання навчально­го матеріалу або виконання завдання. Правильно органі­зована консультація допомагає подолати їх. Консультую­чи, вчитель не дає готових відповідей, а спрямовує пізна­вальну діяльність учнів так, щоб вони самостійно зрозу­міли питання, розв'язали складне завдання, збагнули суть виучуваного матеріалу.

Під час консультації з конкретної теми доцільно ста-

Теорія освіти і навчання (дидактика)

Види і форми організації навчання

 

вити учням запитання також з уже засвоєного навчально­го матеріалу. Це дає змогу вчителеві виявити прогалини в знаннях учнів, порадити, як їх усунути.

Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі

Зарубіжна школа і педагогіка прагнуть удосконалити існуючу класно-урочну систему навчання різними шляха­ми. Один із них — навчання учнів групою вчителів за пев­ного розподілу обов'язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам-паралелям, а за­кріплення здійснюють по класах інші вчителі-помічники. Така система поширена у школах США, Швеції та інших країн.

До новацій у розвитку форм навчання належать негра-дуйовані школи і школи з різновіковими об'єднаннями уч­нів за інтересами. У неградуйованих школах заняття ор­ганізовують так, щоб учень, виконуючи самостійну робо­ту під керівництвом учителя-консультанта, міг досягати вищих результатів власним темпом. Практикують і так зване відкрите навчання,суть якого в тому, що у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя загальні вказівки і завдання. Для їх виконання він пови­нен звертатися до спеціального навчального центру, де йо­го забезпечать необхідною інформацією і матеріалами для самостійної роботи з опорою на технічні засоби навчання.

В індивідуалізації навчання учнів використовують кон­трактну форму. Контракт — угода між учнем і педагогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Ця форма навчання дає змогу учням індивідуально плану­вати свою навчальну діяльність і оволодівати матеріалом відповідно до власних здібностей та інтересів. Контракт не звільняє від щоденних занять у школі, а є доповненням до них, оскільки складений з метою поглиблення знань з ок­ремого предмета. За такої форми навчання вчитель є ли­ше організатором пізнавальної діяльності учня і консуль­тантом.

У багатьох школах запроваджено такі форми органі­зації навчання, як навчальні центри і центри за інтереса­ми. Навчальний центр може бути організовано у класі, він забезпечує учнів, що цікавляться певною галуззю знань, необхідним обладнанням і матеріалами, науковою і попу-

лярною літературою. Центри за інтересами дають учням змогу розширити знання з конкретної соціальної пробле­ми: дослідити екологічну ситуацію в штаті, расове питан­ня та ін. Результати роботи учнів над проектами у нав­чальному центрі або центрі за інтересами оформляють у шкільні виставки, наукові доповіді тощо.

Серед нових форм організації навчання — «школи без стін». Така школа не має свого приміщення, постійних класів. Діти збираються з учителем у різних місцях, пла­нують свою роботу, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізнають передусім практичний бік життя.

У сучасних школах США використовують також про­екти — індивідуальну або групову форму дослідження (уч­ні збирають інформацію, аналізують її, роблять висновки й отримують результати). Роль учителя — надання допо­моги, спрямування процесу навчання загалом. Час від часу він перевіряє результати виконання проекту.

Якщо для шкіл Західної Європи і США характерний поділ дітей на здібних, малоздібних та нездібних, то у школах Японії такого поділу не існує. Тут і сам процес навчання, і вільний час учнів підпорядковано груповому спілкуванню. Зокрема, дітей залучають до розробки різ­них групових проектів, до організації та проведення спіль­них туристичних походів, виховуючи таким чином пова­гу один до одного і відданість своїй групі.