Розподіл балів, які отримують студенти
Підсумкова форма контролю – екзамен (40 балів). Екзаменаційний білет містить 4 питання (10 балів за кожне завдання). 9 – 10 балів студент отримує за: · глибокі та системні знання історичних подій, явищ, лідерів; · уміння самостійно набувати знання, визначати тенденції та протиріччя історичних процесів; · представлення власних неординарних суджень щодо історичних процесів та явищ; · застосування вивченого матеріалу для винесення аргументованих суджень у практичній діяльності (диспути, дискусії, круглі столи); · користування широким арсеналом засобів доказу своєї думки; вирішення складних проблемних завдань; вміння логічно і творчо викласти матеріал в усній та письмовій формі. 7 – 8 балів студент отримує коли: · студент вільно оперує вивченим матеріалом; · має достатньо повні знання, вільно використовує навчальний матеріал у стандартних ситуаціях; · правильно відтворює логіку історичних подій, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними; · досконало володіє історичною та політичною картою; · здатен опрацьовувати матеріал самостійно; користується додатковими джерелами історичної інформації. 5 – 6 балів виставляється в разі, якщо: · студент знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його з помилками та неточностями; · орієнтується в хронології; · підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами; · здатен використовувати під час відповіді карти, схеми; відповіді непослідовні та нелогічні. 1 – 4 бали студент отримує, якщо він був: · може дати відповідь з кількох простих речень; · здатен усно відтворити окремі частини теми; · має фрагментарні уявлення про роботу з історичними джерелами; · слабко орієнтується в хронології подій; · має лише загальне уявлення про історичну карту; розрізняє окремі історичні події та явища без зв’язку між ними. Шкала оцінювання: національна та ECTS
Питання до екзамену
1. Передумови розпаду колоніальної системи. Політична карта Азії та Африки після Другої світової війни. 2. Розпад Британської колоніальної системи: послідовність і особливості. 3. Розпад Французької колоніальної системи: послідовність і особливості. 4. Розпад Португальської колоніальної системи. 5. Теорія неоколоніалізму. Нові підходи до теорії неоколоніалізму кінця 1980 – х –1990-х рр. 6. Теорія соціалістичної орієнтації і її практичне втілення в країнах Азії і Африки в 1960-х–1980-х рр. Дискусія з проблем соціалістичної орієнтації кінця 1980-х – 1990-х рр. 7. Теорія неоколоніалізму. Нові підходи до теорії неоколоніалізму кінця 1980 – х –1990-х рр. 8. Афро-азіатський світ у системі міжнародних відносин в постколоніальну епоху. 9. Методологія проблем етноконфесійних конфліктів. 10. Соціально-економічні та політичні зміни в середині країн, що звільнились, на кінець 1980-х – 2000-і рр. Новий тип взаємозв’язку і взаємозалежності між розвинутими країнами і країнами Азії та Африки. 11. Політичні та економічні реформи в Японії в умовах американського окупаційного режиму. Підписання Сан-Франциського мирного договору. Міжнародне становище Японії на початок 1950 – х рр. 12. Економічний розвиток Японії в 1950-і – 2000-і рр. Складові “японського економічного дива”. 13. Суспільно-політичний розвиток Японії в 1950-і – 2000-і рр. 14. Зовнішня політика Японії після Другої світової війни. 15. Громадянська війна і питання про вибір шляху розвитку Китаю. Проголошення КНР. КНР за часів першої п’ятирічки (1952 – 1957 рр.). 16. Соціально-економічний і політичний розвиток КНР в кінці 1950-х – першій половині 1970-х рр. 17. Економічні реформи і суспільно-політична ситуація в КНР в кінці 1970-х – 2000-ті рр. 18. Китай і зовнішній світ: еволюція, проблеми і напрями зовнішньої політики. Тайваньське питання. 19. Внутрішньополітична ситуація в Кореї після звільнення. Роль СРСР і США у розколі Кореї. Два шляхи розвитку – утворення РК і КНДР. 20. Війна 1950 – 1953 рр. у Кореї: причини, основні події, підсумки. 21. Соціально-економічний розвиток і політична ситуація в Південній Кореї в 1960-і – 2000-і рр. 22. Монголія по завершенні Другої світової війни.. Конституція 1960 р. та соціалістичний розвиток Монголії в 1960 – 1980-і рр. 23. Демократична революція 1989 – 1990 рр. в Монголії та вибір нової моделі розвитку. Монголія в кінці 1990 – 2000-х рр. 24. Методологія “азіатської моделі соціалізму” (зміст, прояви кризи азіатської моделі соціалізму, альтернативні моделі соціалізму в Китаї, В’єтнамі, Лаосі). 25. Методологія проблеми “нові індустріальні країни”. 26. Соціально-економічний розвиток Тайваню, Гонконгу та Сінгапуру в 1960 – 2000-і рр.: зміст і особливості кожної країни. 27. Соціально-економічна ситуація і суспільно-політичний розвиток Тайваню в 1960-і – 2000-і рр. “Тайванська проблема” в міжнародних відносинах. 28. Соціально-економічний і політичний розвиток Гонконгу в 1960-і – 2000-і рр. Проблема інтеграції до складу КНР. 29. Національно-визвольний рух в Індії після Другої світової війни. Утворення Республіки Індія. 30. Соціально-економічний і суспільно-політичний розвиток Індії в 1950-і – І пол. 1980-х рр. 31. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Індії в ІІ пол.1980-х – 2000-і рр. 32. Пенджабська проблема в історії незалежної Індії. (виникнення, розвиток, вплив на політичну ситуацію). 33. Етноконфесійний конфлікт на Шрі-Ланці (виникнення, розвиток, сучасний стан). 34. Політичні та ідеологічні передумови утворення Пакистану. Пакистан в кінці 1940-х – 1950-і рр. 35. Суспільно-політична і економічна еволюція Пакистану у кінці 1950-х – на початку 1970-х рр. 36. Пакистан в останній третині ХХ – на початку ХХІ століття. 37. Країни Індокитаю (В’єтнам, Лаос, Камбоджа) у 1945 – 1970-і рр. Боротьба з іноземною агресією Франції, США і внутрішній розвиток; вплив КНР, СРСР. 38. Зміст і особливості альтернативних моделей соціалізму у В’єтнамі та Лаосі. Соціально-економічні перетворення 1980 – початку 2000-х рр. у В’єтнамі, Лаосі. Загальне і особливе в економічних реформах у В’єтнамі та Лаосі. 39. Політична ситуація у В’єтнамі та Лаосі в 1980-х – на поч. 2000-х рр. Проблема співвідношення політичної стабільності, багатопартійності і демократії в період реформування економічної системи. 40. Камбоджійська проблема 1970 – 1980-х рр. (виникнення, розвиток, роль зовнішнього фактору). Діяльність ООН по врегулюванню камбоджійської проблеми. Сучасне становище Камбоджі. 41. Країни Південно-Східної Азії (Бірма, Таїланд, Малайзія, Індонезія, Філіппіни) на кінець Другої світової війни. Завершення політичної деколонізації: хід, проблеми, підсумки. 42. Країни Південно-Східної Азії в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.: основні етапи суспільно-політичного розвитку; еволюція партійно-політичних систем, роль етнічних, релігійних чинників, традицій. 43. Палестинська проблема як основна складова частина конфлікту на Близькому Сході: еволюція проблеми в першій половині ХХ ст. Підготовка, прийняття та зміст резолюції № 181 ГА ООН. 44. Арабо-ізраїльські війни 1948 – 1949, 1967, 1973 років, їх територіальні наслідки і вплив на палестинську проблему. 45. Зміна ситуації на Близькому Сході в кінці 1980-х – поч.. 1990-х рр. Арабо-ізраїльські переговори і підписання домовленостей 1993 р. Спроби врегулювання палестинської проблеми у 1990-і рр. Сучасна ситуація на Близькому Сході. 46. Ліванська криза як складова частина близькосхідної проблеми (виникнення, еволюція, сучасний стан). 47. Соціально-економічний розвиток Туреччини після Другої світової війни: від етатизму до ринку. 48. Етапи суспільно-політичного розвитку повоєнної Туреччини: еволюція партійно-політичної системи. 49. Соціально-політична ситуація в Єгипті після закінчення Другої світової війни. “Революція 23 липня 1952 р.”. Внутрішня та зовнішня політика президента Г.А. Насера. 50. Єгипет за правління А. Садата: зміни у внутрішній та зовнішній політиці. 51. Єгипет в 1980-і – на поч.2000-х рр.: проблеми і напрями внутрішньої і зовнішньої політики. 52. Політичний, соціально-економічний розвиток і зовнішня політика Ірану в повоєнні роки: демократичний рух 1945 – 1946 рр.; боротьба за націоналізацію нафтової промисловості. 53. Соціально-економічний і політичний розвиток Ірану в ІІ пол. 1950-х – І пол. 1970-х рр. (модернізація, “біла революція” та її наслідки). 54. “Ісламська революція” і проголошення Ісламської республіки Іран. Становлення теократичного режиму. Проблеми внутрішньої і зовнішньої політики ІРІ. 55. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Іраку в 1959 – 1978 рр. 56. Ірак за правління С.Хусейна (1979 – 2003 рр.) Агресія США щодо Іраку 2003 р. Сучасне внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Іраку. 57. Конфлікт між Іраком і Кувейтом (економічні і політичні передумови, хід, наслідки). 58. Соціально-економічний, внутрішньо- та зовнішньополітичний розвиток Афганістану в 1940-і – на початку 1970-х рр. 59. Афганістан за правління М.Дауда (1973 – 1978 рр.) 60. Квітневі події 1978 р в Афганістані. Розвиток внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації в 1980 – 1992 рр. 61. Афганістан в період 1992 – на початку ХХІ ст. Сучасне становище в Афганістані. 62. Алжир і Лівія після Другої світової війни: Завершення боротьби за політичну незалежність після Другої світової війни. Зміни в соціально-політичному розвитку і партійно-політичних системах після проголошення незалежності 63. Алжир та Лівія у 1960 – 2000-і рр. Еволюція соціально-економічної і політичної структури: етапи і особливості. Проблеми і напрями зовнішньої політики. Лівійська криза 2011 р. 64. Саудівська Аравія в 1945 – 2000-і рр. 65. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток ОАЕ після Другої світової війни. 66. Особливості економічного та політичного розвитку середньоазійських республік колишнього СРСР у 1990 – 2000-і рр. Геополітичні і регіональні зміни міжнародної ситуації в Центральній Азії внаслідок появи нових незалежних держав. Зміни зовнішньополітичної ситуації після 11 вересня 2001 р. 67. Виникнення та розвиток конфлікту в Таджикистані. Роль зовнішнього фактору. 68. Тропічна Африка по завершенні Другої світової війни: основні процеси і тенденції. 69. Система апартеїду у Південній Африці: правові основи та економічний зміст апартеїду; реформування системи в 1960 – 80-і рр. 70. Виникнення і розвиток намібійської проблеми. Врегулювання намібійської проблеми в рамках ООН. Сучасний соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Намібії.
|