Студопедия — Знаки, що позначають охоронну зону ліній електрозв’язку
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Знаки, що позначають охоронну зону ліній електрозв’язку






 

1 Проект Загальнодержавної програми використання та охорони земель. - К.: Державний комітет України по земельних ресурсах, ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», 2005 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://myland.org.ua

 

6. Правовий режим земель енергетики (енергетичної системи)

 

Відповідно до ст.76 ЗКУ,

«1. Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.»

 

Згідно зі ст.1 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів»,

«землі енергетики - земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об'єктів альтернативної енергетики, об'єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об'єктів, необхідних для експлуатації об'єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів;»

 

У ЗКУ терміни «землі енергетики» (назва гл.13) та «землі енергетичної системи» (ст.76, що входить до гл.13) вживаються як синоніми. Проте, як бачимо, прийнятий пізніше від ЗКУ ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» розширив поняття «землі енергетики» порівняно із поняттям «землі енергетичної системи», включивши до нього не лише (1) землі під енергогенеруючими об’єктами та (2) об’єктами транспортування електроенергії, але і (3) землі під об’єктами передачі теплової енергії, а також (4) землі під виробничими об’єктами, необхідними для експлуатації об’єктів енергетики. Крім того, ст.ст.6 та 8 Закону ще більш розширюють розуміння поняття «землі енергетики», включаючи до складу таких земель (5) землі під об’єктами технологічної інфраструктури об’єктів енергетики, до яких, виявляється, належить не лише виробничі об’єкти (які вже згадувалися), але і адміністративні будівлі відповідних підприємств.

 

 

Адміністративний будинок АК «Київенерго»

(м.Київ, вул. Мельникова, 31),

земельна ділянка під яким відповідно до ст.ст.6 та 8 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», виявляється, також належить до земель енергетики. Чим режим такої земельної ділянки має відрізнятися від режиму ділянки під будь-якою іншою офісною будівлею, незрозуміло.

 

Землі енергетичної системи (енергетики) займають 50,0 тис. га1.

 

Розмір, внутрішня структура та конфігурація земельних ділянок, наданих для потреб енергетичної системи, визначаються будівельними нормами (напр., ДБН В.2.5-16-99 «Інженерне обладнання споруд, зовнішніх мереж. Визначення розмірів земельних ділянок для об’єктів електричних мереж») та проектною документацією.

 

 

Фрагмент державного акта

на право постійного користування землею,

що посвідчує право користування ділянками під опорами ЛЕП

 

Для окремих об’єктів енергетичної системи здійснюється зовнішнє зонування земель. Так, ч.3 ст.76 ЗКУ, ч.5 ст.19 ЗУ «Про електроенергетику», ст.ст. 18, 22-24 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» передбачено влаштування навколо електричних мереж та інших особливо важливих об’єктів електроенергетики охоронних зон. Розміри та режим охоронних зон визначені зазначеними положеннями законодавства, а також ПКМ від 04.03.1997 №209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж».

П.6 Правил передбачено, що «[м]інімально допустимі відстані від електричних мереж до будинків, споруд, дерев та інших зелених насаджень, а також від проводів повітряних ліній електропередачі до земельної і водної поверхні встановлюються нормативними актами Міненерго, погодженими з заінтересованими органами».

 

Ч.ч.4, 5 ст.20 ЗУ «Про електроенергетику», ст.21 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» передбачають влаштування навколо об’єктів електроенергетики санітарно-захисних зон. Режиму таких зон присвячена ст.32 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів». Розмір зон встановлюється санітарними нормами (див., напр., Санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітного поля, що створюється повітряними лініями електропередачі змінного струму промислової частоти (СанПиН №2971-84), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря СРСР від 28.02.84 №2971-84, Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», затверджені наказом МОЗ України від 01.08.96 №239). Згідно із ч.5 ст. 20 ЗУ «Про електроенергетику»,

«Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися тільки за погодженням з власником об'єкта електроенергетики або уповноваженим ним органом.»

 

Істотні особливості правового режиму санітарно-захисних зон передбачені ст.45 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (до цієї статті містить відсилку також ст.15 ЗУ «Про видобування і переробку уранових руд»). Ч.ч.5, 6 статті встановлюють:

«У санітарно-захисній зоні забороняється розміщення жилих будинків та громадських споруд, дитячих та лікувально-оздоровчих установ, а також промислових підприємств, об'єктів громадського харчування, допоміжних та інших споруд, не пов'язаних з діяльністю ядерної установки або об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами.

Використання для народногосподарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні, можливе лише з дозволу органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з експлуатуючою організацією за умови обов'язкового проведення радіологічного контролю продукції, яка виробляється.»

 

На виконання цитованої статті Державна інспекція ядерного регулювання України наказом від 16.01.2012 № 8 затвердила Порядок видачі дозволів на використання земель і водойм, розташованих в санітарно-захисній зоні ядерної установки, об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, уранового об’єкта.

 

Ч.3 ст.45 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачає також влаштування у місцях розташування ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, крім санітарно-захисної зони, також зони спостереження. Згідно із ч.4 статті,

«Розміри і межі зазначених зон визначаються у проекті згідно з нормами, правилами і стандартами у сфері використання ядерної енергії, узгоджуються з органами державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки і затверджуються місцевими Радами народних депутатів. У санітарно-захисній зоні і зоні спостереження повинен здійснюватися контроль за радіаційним станом.»

 

Розміри та правовий режим санітарно-захисних зон визначаються також Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів, затв. наказом МОЗ України від 19.06.1996 №173 та Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затв. наказом МОЗ України №239 від 01.08.1996.

 

На об'єктах електроенергетики встановлюється особливий режим допуску (ч.3 ст.19 ЗУ «Про електроенергетику»). Атомні електростанції охороняються відповідно до ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та ЗУ «Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання».

Також ст.19-1 ЗУ «Про електроенергетику», ст.12 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» передбачене влаштування заборонних зон та контрольованих зон гідроелектротехнічних споруд. Відповідно до ст.1 ЗУ «Про електроенергетику»,

«заборонена зона гідроелектротехнічних споруд - земельна ділянка, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водної акваторії верхнього і нижнього б'єфів на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, які попереджають про заборону доступу на її територію сторонніх осіб, суден та плавучих об'єктів;

контрольована зона гідроелектротехнічних споруд - позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;»

 

Режим зазначених зон визначається ст.19-1 ЗУ «Про електроенергетику»:

«На території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд установлюється особливий режим охорони.

Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідроелектротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідроелектротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд - у порядку, встановленому власником гідроелектротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Територія забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд охороняється відомчою воєнізованою охороною. На території забороненої зони гідроелектротехнічних споруд діє особливий (внутрішньооб'єктний та перепускний) режим.

Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.»

 

Таким чином, у заборонних зонах обмежується право загального землекористування. На підставі процитованої норми видано ПКМ від 31.03.2004 №416 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму охорони на території забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд».

 

Законодавство також передбачає особливості процедури надання земельних ділянок для розміщення певних об’єктів енергетичної системи. Так, наданню земельної ділянки для розміщення ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, повинно передувати прийняття за спеціальною процедурою рішення про розміщення відповідного об’єкту відповідно до ЗУ «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення». Таке рішення приймається ВРУ у формі закону за поданням КМУ «тільки в разі погодження їх розміщення на своїй території місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування» (ст.2 Закону).

Спроба встановити особливості надання земельних ділянок для розміщення об’єктів енергетики зроблена у розд.ІІІ ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів». Втім, насправді розділ переповнений цитуванням положень інших актів законодавства, і виявити в ньому якісь особливості досить складно.

 

1 Проект Загальнодержавної програми використання та охорони земель. - К.: Державний комітет України по земельних ресурсах, ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», 2005 // http://myland.org.ua

 

 







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 348. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Методика исследования периферических лимфатических узлов. Исследование периферических лимфатических узлов производится с помощью осмотра и пальпации...

Роль органов чувств в ориентировке слепых Процесс ориентации протекает на основе совместной, интегративной деятельности сохранных анализаторов, каждый из которых при определенных объективных условиях может выступать как ведущий...

Стресс-лимитирующие факторы Поскольку в каждом реализующем факторе общего адаптацион­ного синдрома при бесконтрольном его развитии заложена потенци­альная опасность появления патогенных преобразований...

ТЕОРИЯ ЗАЩИТНЫХ МЕХАНИЗМОВ ЛИЧНОСТИ В современной психологической литературе встречаются различные термины, касающиеся феноменов защиты...

Этические проблемы проведения экспериментов на человеке и животных В настоящее время четко определены новые подходы и требования к биомедицинским исследованиям...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия