ПРИКЛАД 2 страница

При більшій крутизні укосів, застосовують бульдозер із змінним укісником, який прикріплюється до відвалу (рис. 10.12 ж).

Крім планування поверхонь виїмок і насипів, бульдозери можна використовувати також для будівельного планування зрошуваних ділянок, будівельних майданчиків тощо. При дальності переміщення до 50…100 м бульдозери застосовують для виконання різних резервних робіт, зокрема для зняття рослинного ґрунту в основі якісних насипів. Бульдозери використовують також на роботах, пов’язаних з відсипанням ґрунту у воду, при перекритті русел річок, каналів, засипанні промоїн гребель каналів і дамб обвалувань (рис. 10.12 е).

Універсальні бульдозери при постановці відвалу під прямим кутом до осі тягача використовуються так само, як і бульдозери з неповоротним відвалом. Можливість зміни кута захоплення в плані, а у деяких бульдозерів і кута зарізу дає їм переваги при виконанні деяких видів робіт. При установці відвалу з кутом захоплення, не рівним 90°, бульдозер переміщуватиме ґрунт не тільки вперед, але й головним чином убік. Це дозволяє використовувати універсальні бульдозери при засипанні траншей з трубопроводами, дренажними пристроями, ліквідовувати канали (рис. 10.12 з), знятті рослинного шару із смуги під насипи (рис. 10.12 и), влаштуванні терас і виїмок на косогірних ділянках, профілізації полотна ґрунтових шляхів.

Всі ці роботи виконують при русі універсального бульдозера вздовж осі споруди без витрати часу на повороти і холості пробіги, які неминучі при здійсненні тих же робіт звичайним бульдозером за поперечною схемою. Можливість поперечного переміщення ґрунту при подовжньому русі бульдозера дозволяє застосовувати бульдозери з поворотним відвалом для роботи в обмежених умовах за наявності вузької смуги вздовж об’єкта (рис. 10.12 з).

Продуктивність бульдозерів. Залежно від виду виконуваних робіт (розробка ґрунту або планування поверхні) продуктивність бульдозерів виражають в одиницях об’єму або площі.

До чинників, що найбільш істотно впливають на продуктивність бульдозерів, відносяться: фізичні властивості (механічний склад, щільність, вологість) ґрунту, дальність його переміщення, ухили місцевості, а також геометричні розміри і форма відвалів.

При розробці і переміщенні ґрунту бульдозер працює як машина циклічної дії, тому його продуктивність можна визначити за формулою (м³/год):

П = q п К_п К_i| К_р¢ К_в , (10.13)

де q — об’єм ґрунту, що переміщується відвалом, і залежить від геометричних розмірів відвалу та умов переміщення ґрунту; n — число циклів за годину при певній дальності переміщення ґрунту; К_п — коефіцієнт втрат ґрунту в бічні валики, залежний від дальності переміщення і виду ґрунту;
K_i | — коефіцієнт, що враховує вплив ухилу шляху; К_р¢ — коефіцієнт приведення ґрунту до первинної|п щільності; К_в — коефіцієнт використання робочого часу.

Число циклів бульдозера за годину: n = 3600 / t_{ц ,} де t_ц – тривалість одного циклу:

(10.14)

Рис. 10.13. Виробничі прийоми, які збільшують продуктивність бульдозера: а – переміщення грунту в насипних валиках, б – поперечна траншея
розробки грунту в виямці каналу

де t_н |, t_г.х, t_х.х, t_п |, t_п.п, t₀| — відповідно до тривалості різання ґрунту, переміщення ґрунту, зворотного (холостого|холостий|) ходу, одного повороту на 180°| (10…20 с|із|), одного перемикання швидкості (5 c|із|), опускання відвалу|відвал| в робоче положення|становище| (1–2 с|із|); m — число перемикань|перемикання| швидкостей трактора протягом одного циклу; l_н |, l_г.х — довжини шляхів|колія,дорога| різання ґрунту і переміщення до місця|місце-миля| укладання, м|м-код|; v_н |, v_г.х, v_х.х — швидкості руху бульдозера відповідно при різанні ґрунту, переміщенні|переміщення| ґрунту і зворотному ході, м/с; К_v | — коефіцієнт, що враховує зниження швидкостей в порівнянні з розрахунковою конструктивною швидкістю трактора.

Середні значення коефіцієнтів зниження швидкості при різанні і переміщенні ґрунту складають 0,7…0,75, при зворотному холостому ході — 0,85…0,9 (К_v).

Коефіцієнт втрат ґрунту залежно від дальності його переміщення визначається за залежністю:

К_п = 1 – k_l| l_г.х , (10.15)

де k_l | — практичний|дослідний| коефіцієнт, що змінюється від 0,008 до 0,04; (великі значення відносяться до сухих сипучиих ґрунтів, менші — до зв’язних за даними Ю. Б. Дейнеги); l_г.х — довжина шляху|колія,дорога| переміщення ґрунту до місця|місце-миля| відсипання, м.

Із|із| збільшенням дальності переміщення ґрунту продуктивність бульдозерів різко знижується внаслідок|внаслідок| збільшення тривалості циклу і втрат ґрунту в бічні|боковий| валики.

Застосування|вживання| бульдозерів при дальності переміщення ґрунту понад 30…50 м|м-код| стає малоефективними через великі втрати ґрунту по дорозі. Об’єм|обсяг| переміщуваного|переміщуваний| відвалом|відвал| ґрунту великою мірою залежить від ухилу|уклон,схил| місцевості, на якій працює бульдозер. При роботі на спусках об’єм|обсяг| переміщуваного|переміщуваний| за один раз ґрунту, а отже і продуктивність різко збільшуються.

При виконанні бульдозерами робіт по плануванню поверхні їх експлуатаційну|експлуатаційний| продуктивність (м²/год) можна визначити за формулою:

 

, (10.16)

де L — довжина спланованої|планерувати| ділянки; b₀ | — ширина відвалу|відвал|; 0,5 — ширина перекриття суміжними проходами, м; β; — кут|ріг,куток| захоплення|захват| (для неповоротних відвалів|відвал| (β = 90° і sin β = 1); v — швидкість руху тягача при плануванні, м/с; t_п — тривалість розвороту в кінці|у кінці,наприкінці| планованої|планерувати| ділянки, с|із|; m — число проходок по одному місцю|місце-миля|; Кв — коефіцієнт використання бульдозера протягом робочого часу.

Змінну експлуатаційну продуктивність бульдозера (м³/зміну) можна визначити за такою формулою:

,

(10.17)

де — тривалість зміни, год.; V — об’єм призми ґрунту в щільному тілі, зрізаному відвалом, м³; К_{збер.гр.} — коефіцієнт збереження ґрунту під час транспортування; К_укл — коефіцієнт впливу ухилу на продуктивність; К_{час.коеф.маш.} — годинний коефіцієнт використання машини.

На рис. 10.14 наведені виробничі прийоми, що збільшують продуктивність бульдозера.

Рис 10.14. Виробничі прийоми, які збільшують продуктивність бульдозера:
а – спарена робота бульдозерів; б – переміщення грунту по траншеї;
в – переміщення грунту в насипних валиках; г – поперечна траншея грунту у виямці каналу; д – різання грунту боковою кромкою відвала; е – гребінчате зрізання грунту

10.6. Розробка ґрунту екскаваторами

За конструктивними ознаками і принципом роботи всі екскаватори можна розділити на дві групи: періодичної|періодичний| дії і безперервної дії. До першої|перший| групи відносяться всі одноківшеві екскаватори, у|біля,в| яких робочий процес складається з послідовних циклів: різання ґрунту, завантаження|загрузка| його в ківш, транспортування до місця|місце-миля| завантаження|загрузка|, розвантаження ґрунту і повернення ковша в забій. До другої групи належать багатоківшеві|багатоковшовий|, у|біля,в| яких робочий орган має декілька ковшів, що забезпечують безперервне копання, транспортування і розвантаження ґрунту.

Екскаватори, які обладнані прямою лопатою, можуть розробляти ґрунт лобовим (тупиковим) забоєм і поздовжнім бічним|боковий|. Лобовим забоєм розробляються відносно вузькі виїмки (1…3,5 радіусів різання — R_p |), коли немає можливості|спроможність| прокласти прохідні під’їзні шляхи і коли глибина виїмки не дозволяє завантажувати транспортні засоби, що розташовані|схильний| на рівні бровки виїмки. Забій шириною менше 1,5 R_р називається вузьким; від 1,5
до 1,9 R_р — нормальним, а від 2,5 до 3,5 R_р — розширеним лобовим забоєм.

При роботі в лобовому забої екскаватор розміщується|перебувати| спереду|спереду|, а транспортні засоби — ззаду|позаду| або збоку його. Для того, щоб зменшити кут|ріг,куток| повороту стріли при вивантаженні ґрунту, екскаватор зазвичай|звично| рухається|сунеться| не по осі виїмки, а декілька зміщується до однієї з бічних|боковий| сторін. При цьому повинні дотримуватися умови: зсув|зміщення| убік від осі — це найбільше віддалення|віддалення| осі руху екскаватора від однієї з бічних|боковий| сторін забою, що не перевищує радіуса різання ( R_p = 0,9 R_max |), а відстань до іншої (найближчої) сторони забою не менше радіуса повороту хвостової частини|частка| його.

При роботі в забої нормальної ширини екскаватор зазвичай рухається по осі забою (рис. 10.17), а транспортні засоби стоять ззаду|позаду|, біля|біля,в| бічних|боковий| стінок забою. При такій проходці максимальна ширина забою:

(10.18)

де R₀ | — оптимальний радіус, рівний 0,8–0,9 найбільшого радіуса різання, який допускається конструкцією екскаватора, м|м-код|; l_n | — крок пересування екскаватора, м. Величина l_n | залежить від місткості|місткість| ковша екскаватора і може бути прийнята згідно з практичними рекомендаціями, наведеними в табл. 10.4.

У розширеному лобовому забої екскаватор може рухатися|сунутися| зигзагом (рис. 10.19) — у виїмках, ширина яких не перевищує 2,5R_p |, і упоперек|впоперек| забою (рис. 10.20) — в ширших виїмках (до 3,5 R_p |).

При русі екскаватора зигзагом ширина забою по верху:

, (10.19)

де |R_{ст. о} — оптимальний радіус різання на рівні стоянки.

|R_{ст. о} = 0,9 R_ст,

Ширина забою по низу:

В_н = В_в – 2тН,| (10.20)

т = B/H,

де т — коефіцієнт закладення|крутість| укосу; В — закладання укосу;

Н — висота укосу, м.

Рис. 10.15. Робоче устаткування для земляних робіт і робочі
параметри одноківшевих екскаваторів:
а – драглайн; б – пряма лопата; в – зворотна лопата; г – грейфер.

 

Рис. 10.16. Схема роботи екскаватора з прямою лопа­тою при вузькому лобовому за­бої: 1 – автосамоскид; 2 – вісь забою; 3 – центр ваги забою; 4 – екскаватор; 5 – вісь руху екскаватора; lП– крок пересування; lМ– відстань від осі руху екска­ватора до осі руху само­скида; Rріз – радіус різання;

При розробці неглибоких|неглибокий| піонерних| траншей і з’їздів у котлован можна застосувати схему вузького лобового забою з вивантаженням ґрунту в транспорт, що пересувається на рівні бровки виїмки (рис. 10.16). В цьому випадку необхідно дотримуватися таких умов|:

1. R_р| > R_{вив .} |

2. Н_н ≥ h + h_тр| + 0,8,

де R_p | — радіус різання, м|м-код|; R_вив | — радіус вивантаження, м|м-код|; H_н | — висота вивантаження, м|м-код|; h — глибина виїмки, м|м-код|; h_тр | — висота транспортних засобів, м|м-код|; 0,8 — запас по висоті, що забезпечує безпеку роботи екскаватора.

Рис. 10.17. Схема виконання земляних робіт екскавато­ром з прямою лопатою при лобовому забої нормальної ширини:
1 – автосамоскид; 2 – екскаватор;

3 – центр тяжіння забою;

4 – вісь руху автосамоскида;

5 – вісь руху екскаватора; 6 – віхи;
R_вив – радіус вивантаження;
l_П – крок пересування екскаватора (табл. 10.4);
l_М – відстань від осі руху
екска­ватора до осі руху само­скида;
R_р – радіус різання;

*16 Кизима В. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві

В — ширина забою

Для з’їздів екскаваторів і транспортних засобів в котлован ухил|уклон,схил|, як правило, не повинен перевищувати 10%, а при спеціальному обґрунтуванні — 15%; ширина проїжджої частини|частка| землевозного| шляху|любий| і пандусів при русі самоскидів вантажопідйомністю до 12 т — не менше 7 м|м-код| при двосторонньому|двобічний| русі і 3,5 м|м-код| — при односторонньому|однобічний|; ширина узбіччя|узбіччя| на цих шляхах з кожного боку — не менше 1 м|м-код|, а на з’їздах і в’їздах — не менше 0,5 м.

Піонерні траншеї і з’їзди в котлован рідко розробляються прямою лопатою, зазвичай|звично| цю роботу ефективніше виконувати екскаватором із|із| зворотною лопатою або драглайном. При широких|широкий| виїмках (більше 3,5 R₀ |) розробка ґрунту виконується в декілька проходів за схемою поздовжнього бічного|боковий| забою.

Транспорт проходить|минати,спливати| з боку виробітки паралельно і проти|супроти| напряму|направлення| переміщення екскаватора. Це дозволяє уникнути маневрів у виїмці і максимально скоротити кут|ріг,куток| повороту стріли екскаватора. Транспортні шляхи|колія,дорога| зазвичай|звично| розміщуються на одному рівні з|із| підошвою забою або дещо вище. Влаштування|устрій| шляхів|колія,дорога| нижче за підошву забою недоцільне: 1)|том динамічними ударами падаючого|падати| ґрунту можна пошкодити транспорт; 2) розташовані|схильний| внизу|унизу| шляхи|колія,дорога| неминуче засипаються ґрунтом, що утруднює рух транспорту. За наявності ґрунтових вод, дну забою надається|наділяється,надається| ухил|уклон,схил| (i = 0,003) у бік від забою.

Таблиця 10.4

Практичні рекомендації по величині кроку пересування екскаваторів

Місткість ковша, м3|	0,15	0,25	0,40	0,65	1,0	1,6	2,5	Примітка
Крок пересування, м|м-код|	1,0	1,1	1,3	1,50	1,75	2,0	2,3	Екскаватор з прямою лопатою
Крок пересування, м	1,1	1,3	1,4	1,55	1,75	2,0	2,3	Екскаватор із зворотною лопатою

При розташуванні транспортних шляхів|колія,дорога| і екскаватора на одному рівні ширина бічної|боковий| проходки по низу:

Вб = b₁ + b₂ = – mH| + 0,7 R_{ст|. о} , (10.21)

Де R_ст | — максимальний радіус різання на рівні стоянки, м.

При проектуванні забою, крім згаданих умов, потрібно суворо|суворо| дотримуватися правил техніки безпеки в частині|частка| крутизни|крутість| укосів, яка не повинна перевищувати значень, вказаних в СНиП| ІІІ-А.ІІ-70*, с. 79, табл. 4. Крім того, мінімальна висота забою повинна забезпечувати наповнення ковша ґрунтом з|із| шапкою за одне черпання, а максимальна не повинна перевищувати паспортного параметра екскаватора (найбільша висота різання). Робочі параметри екскаваторів, обладнаних прямою лопатою, наведені в додатку 1; 2 [10].

Рис. 10.18. Схема роботи екскаватора з|із| прямою лопатою місткістю ковша|місткість| 0,5 м³| при розробці з’їздів в котлован і вузьких неглибоких|неглибокий| траншей:
1 — віха; 2 — вісь руху автосамоскида; 3 — центри тяжіння правої і лівої сторін забою; 4 — вісь проходки екскаватора; 5 — середній кут|ріг,куток| повороту стріли; 6 — місця|місце-миля| стоянок екскаватора

Рис. 10.19. Схема роботи екскаватора з прямою лопатою при розширеному лобовому забої шириною до 2,5Rр: 1 — середній кут повороту стріли екскаватора при вивантаженні; 2 — центр ваги забою лівої і правої сторін; 3 — місця стоянок екска­ватора; 4 — вісь руху екскаватора; 5 — марка екскаватора; 6 — марка автосамоскида; lп — крок пересування; b1 — горизонтальна проекція відстані від бровки виїмки до місця стоянки екскаватора; Rст — радіус різання на рівні стоянки; Rp — радіус різання; Rmax — максимальний радіус різання; В — ширина забою

Рис. 10.20. Схема роботи екскаватора з прямою лопатою при розширеному лобовому забої шириною до 3,5Rр: 1 — місця стоянок екскаватора; 2 — центри ваги лівої і правої сторін забою; 3 — середній кут повороту стріли (110°); 4 — автосамоскид; 5 — вісь руху самоскида; 6 — вісь руху екскаватора; lп — крок пересування; Rр — радіус різання; В — ширина забою

Рис. 10.21. Схема роботи екскаватора з|із| прямою лопатою при бічному|боковий| забої:
1 — центр тяжіння забою;
2 — вісь проходки екскав­­тора; 3 — вісь| попередньої проходки екскаватора; 4 — віха;
5 — вісь руху автосамоскида;
6 — місця|місце-миля| стоянок екскава­тора; 7 — середній кут|ріг,куток| повороту стріли; R_р | — радіус різання; R_ст | — радіус різання на рівні стоянки; l_П | — крок пересування;
R_mах | — максимальний радіус різання;
В — ширина забою;
l_М | — відстань між осями руху екскаватора і автосамоскида

 

Рис. 10.22. Способи розміщення транспортних засобів при завантаженні ґрунту прямими лопатами:
а – на дні забою: б – на виступі; в – на поверхні забою.

Рис. 10.23. Розробка прямими лопатами виїмок з великими
розмірами поперечних перетинів:
а – план виїмки з розбиттям на полоси розробки; б – поперечний перетин з розбиттям на яруси і полоси розробки; в – схема заглиблення екскаватора в забій; г, д – схеми розробки в’їзної траншеї; е – схема розробки ґрунту в піонерних траншеях із заглибленням транспортних шляхів.

Екскаватори, що обладнані оберненою лопатою, розробку ґрунту ведуть лобовими (торцевими) і бічними|боковий| забоями. При розробці лобовим забоєм екскаватор може переміщуватися по осі виїмки; вісь руху його може бути дещо зміщена (на величину до половини ширини траншеї по низу) щодо|відносно| осі виїмки і проходити|минати,спливати| паралельно останній; по зигзагу (при ширині лобового забою до
2,5 R_p |) або поперечно-торцевими проходками (при ширині забою до 3,5 R_р |).

Напрям|направлення| черпання ґрунту співпадає|збігатися| з|із| напрямом|направлення| руху екскаватора. При бічному|боковий| забої екскаватор переміщується вздовж|вздовж,уподовж| виїмки, що розробляється, і черпає впоперек|впоперек| осі свого переміщення. Розробка ґрунту зворотною лопатою може бути з|із| навантаженням|навантажування| на транспортні засоби і у відвал на один або два боки.

Ширина проходки при лобовому забої і русі екскаватора по прямій
(з|із| навантаженням|навантажування| на транспортні засоби) приймається не більше 1,3 R_p |, а при відсипанні| ґрунту у відвал — не більше 0,8 R_p |, що обумовлюється|зумовлюється| місткістю ківша|відвал| і необхідністю влаштування|устрій| берми. При бічному|боковий| забої ширина проходки не перевищує 0,8 R_p |. Найбільша глибина копання залежить від параметрів екскаватора і не перевищує 0,65 R_ст| для траншей, ширина яких менша відстані між гусеницями, і 0,4 R_ст| — для виїмок більшої ширини.

Рис. 10.24. План котлована

 

Рис. 10.25. Виробництво робіт зворотною лопатою:

а – розробка ґрунту в траншеї; б – поздовжня розробка виїмки;
в–поперечний перетин нормального ковша із зубами; г – поперечний перетин змінного профільного ковша; д – поперечна розробка виїмки.

При навантаженні|навантажування| вантажу|тягар| на транспорт як в лобовому, так і в бічному|боковий| забої машиніст зміщує вісь робочого переміщення екскаватора у бік підходу транспорту. Автомобілі повинні бути встановлені|установлений| так, щоб під час розвантаження ковша кут|ріг,куток| між віссю стріли екскаватора і поздовжньою віссю автомобіля був не більше 40°|, при цьому кут|ріг,куток| повороту стріли не повинен перевищувати 70°|. При відвантаженні ґрунту у відвал кут|ріг,куток| повороту стріли не повинен бути більше 90°.

На рис. 10.26 наведена схема забою при використанні оберненої лопати.

Рис. 10.26.Схема розробки ґгрунту в траншеї екскаватором, обладнаним зворотною лопатою місткістю 0,25 м³|: 1 — вісь проходки екскаватора;
2 — місця|місце-миля| стоянок екскаватора; 3 — центр тяжіння забою;
4 — середній кут|ріг,куток| повороту стріли; 5 — відвал

Екскаватори-драглайни розробляють котловани чи траншеї боковими чи торцевими |боковий|проходками із завантаженням ґрунту в транспортні засоби чи у відвал, [10] додаток 3.

Траншею розробляють торцевим забоєм із переміщенням екскаватора по осі траншеї та укладанням ґрунту у відвал з одного боку при кутах повороту стріли α = 60…90°. Довжина робочого пересування, (м) у всіх випадках має бути не більша як:

, (10.22)

де R_з — найбільший радіус копання на рівні дна виїмки; R_з' — найменший радіус копання на рівні дна виїмки, м.

Драглайн працює за поперечно-човниковою схемою та поздовжньо-човниковою схемою. Розрахунки параметрів драглайна ведуться як для екскаватора з оберненою лопатою.

Рис. 10.27.Розробка траншей екскаваторами: а — багатоківшевими ланцюговими екскаваторами; б — розробка ґрунту зворотною лопатою
під фундаменти колон

Перевага драглайнів в тому, що можна отримувати широкі і глибокі виїмки з крутими боковими укосами. При цьому драглайн може виконувати невеликий кут повороту стріли, забезпечуючи тим самим найбільшу продуктивність екскаватора.

Екскаватор може набирати ґрунт зліва і справа від машини, наповнюючи кузов самоскида, при цьому виконуючи маятникові рухи. Кут повороту стріли не перевищує 30° і ківш, проходячи над кузовом автомобіля, розвантажується не зупиняючись.

Найбільшу ширину торцевої проходки по верху в разі переміщення екскаватора по прямій та подачі транспорту з двох боків визначають за формулою:

 

B=2(R _ст. – h ctg φ), (10.23)

де h — глибина котлована; φ; — кут укосу.

Перевага головних забоїв в тому, що, по-перше, можна отримувати|одержувати| широкі|широкий| і глибокі виїмки з|із| крутими бічними|боковий| укосами; по-друге, невеликий кут|ріг,куток| повороту стріли забезпечує найбільшу продуктивність екскаватора.

Перевага бічних|боковий| забоїв полягає в можливості|спроможність| переміщення ґрунту на найбільшу відстань при роботі у відвал і відсипанні насипів|насип| з|із| резервів. Недолік|нестача| їх — менша ширина розробки виїмок, ніж у головному забої. Глибина виїмки не перевищує 0,75 максимальної глибини різання (рис. 10.28).

Рис. 10.28. Схема роботи екскаватора, обладнаного драглайном (рух по осі вироблення) з|із| ковшем місткістю 0,5 м3|: 1 — вісь проходки екскаватора; 2 — місця|місце-миля| стоянок екскаватора; 3 — центр тяжіння забою; 4 — середній кут|ріг,куток| повороту стріли; 5 — вісь руху самоскида

Таблиця 10.5

Номенклатура екскаваторів на гусеничному та колісному ходу країн світу

Виробник	Індекси (марки) екскаваторів з ковшем ємністю, м3	Загальна к-сть моделей
На гусеничному ходу	На колісному ходу
0,2–0,5 м3	0,6–1,0 м3	1,2–1,6 м3	1,8–2,4 м3	2,5–4,0 м3	0,2–0,5 м3	Більше 0,6 м3
Komatsu	PC100-6, PC110-R1, PC120-6, PC130-6	PC150-6, PC160-6, PC180-6, PC200-7, PC210-7, PC220-7	PC240, PC290, PC300, PC340, PC350	PC380, PC400, PC450,	PC600-6, PC750-6, PC800-6	PW75R-2, PW95R-2, PW100-2, PW110R-1	PW130ES-6, PW1/UtS-b, PW210-1, PW200-7, PW220-
Hitachi	ZX70, ZX75, ZX80, ZX110, ZX120, ZX130, ZX125, ZX135	ZX160, ZX200, ZX210, ZX225, ZX230	ZX270,ZX330,Z50EX345, EX385	ZX450,ZX480,	EX550, EX600, EX750, EX800,	EX100WD-2, EX125WD	EX160WD, EX165 W
O&K		RH4.5, RH-City, RH-plus, RH5.5, RH6.5	RH8.5, RH9.5, RH12.5, RH16.5	RH23.5	RH25.5	MHS, MH4.5, MH-City	MH-Plus, MH55, MH5.5, MHS-comp., MH6, MH6.5
Caterpillar	307B, 312 CL	315BL, 317BL, 3188L, 320 CL	322CL, 320CL, 330CL	345BL, 365 BL	385 BL	M312, M315C	M318C, M322C
Case	CX75, CX130, CX135	CX160, CX180, CX210, CX225	CX240, CX290, CX330, CX350	CX460	CX800	WX90, WX120	88P, 988P, 1188P
JCB	J270	JS130, JS160, JS180, JS200, JS210, JS220	JS240, JS260, JS330	JS460		JS130W, JS145W	JS160W, JS175W, JS200W
Volvo	EC1408	EM150, EC160, EC2108	EC240, EC2908	EC360B	EC460B	EW50, EW70, EW140, E8506P	EW169, EW170

Продовження таблиці 10.5