ПРИКЛАД 5 страница
Для безтраншейної проходки використовують раскатчики грунту —одну з кращих установок спрямованого горизонтального буріння. На відміну від бурового інструменту, який вибирає грунт і витягує його зі свердловини, раскатчик угвинчується в породу, ущільнює і розсовує її в радіальному напрямку. Стінки свердловини ущільнюються настільки, що їх немає необхідності зміцнювати бентонітовим розчином. Після проходження раскатчика грунт навколо комунікацій не просідає, в тому числі і в період експлуатації прокладеної труби, що значно підвищує термін її служби. Важлива відмінність раскатчика від бурового інструменту в значно меншому зусиллі для його переміщення в грунті за рахунок того, що раскатчиком є самозакручуючий механізм. Тому для раскатчика потрібна насосна станція значно меншої потужності. Крім цього, при монтажі приводу раскатчика для сприйняття осьових виловлювальних зусиль потрібні менш потужні анкерні пристрої в порівнянні з буровим інструментом. Освоєно виробництво раскатчиків свердловин діаметром 80, 140, 200, 260 і 370 мм. Раскатчики можуть бути використані для влаштування набивних паль, анкерів, стіни в грунті, для зондування і глибинного ущільнення грунтів. За допомогою раскатчика можна ремонтувати трубопроводи: раскатчик закручується в стару трубу, руйнує її і одночасно затягує всередину нову трубу. Безтраншейний ремонт підземних комунікацій (мал. 10.44) отримав два варіанти рішення. При першому рішенні після очищення поверхні зношеного трубопроводу в нього протягається високоміцна поліетиленова труба, яка перебуває у сплющеному стані і під тиском пари приймає свою початкову форму, щільно прилягаючи до внутрішньої поверхні зношеного трубопроводу. Поліетиленова сплющена труба (звана лайнером) надходить на будівництво у намотаною на барабан вигляді, втягується в зношений трубопровід за допомогою лебідки, трос якої заздалегідь простягається крізь старий трубопровід. При другому варіанті після очищення внутрішньої поверхні зношеного трубопроводу в нього протягається тканинно-поліетиленовий рукав (лайнер) за допомогою спеціального обладнання. Рукав розрахункової довжини перед введенням в трубопровід просочується дозованою кількістю епоксидного клею по всій довжині рукава шляхом прокатки через вальцевий апарат. Після цього рукав згортають в рулон і поміщають в бункер, забезпечений випускним патрубком, на якому закріплюється початковий кінець рукава. Кінець рукава розкривається і вивертається для закріплення на подаючому патрубку. У подаючий бункер нагнітається повітря і під його тиском рукав починає вивертатися і виходити з бункера. Витісняється рукав оператором і направляється до відкритого зношеного трубопроводу і співвісно з ним орієнтується. Далі під дією внутрішнього тиску оболонка вдувається в трубопровід аж до виходу на іншому його кінці. Потім сануючий трубопровід пропарюють зсередини протягом 3...4 год для повного затвердіння клею. Перевагою цього методу є збереження внутрішнього діаметра зношеного трубопроводу, гарантований термін служби посиленою таким чином труби не менше 50 років.
Рис.10.44. Схема установки для безтраншейного ремонту підземних комунікацій: а – очищена труба перед сануванням; б – вміщена в трубу сплющена поліетиленова труба-лайнер, в – труба із закріпленим лайнером; Контрольні питання. 1. Застосування продавлювання при виконанні земляних робіт. 2. Застосування проколювання. 3. Надайте схему буріння при прокладанні трубопроводів. 4. Описати технологію безтраншейної проходки підземних комунікацій. 10.10. Механізоване ущільнення насипних ґрунтів Відомо чотири основні способи ущільнення ґрунтів: коткування, трамбування, вібрація і комбінований. Вибір способу ущільнення залежить від конструкції споруди|спорудження|, вигляду|вид| і стану|достаток| ґрунту, форми|форма| і розмірів масиву під ущільнення, прийнятого методу укладання ґрунту, мети|ціль| ущільнення та інших конкретних умов. Вважається|лічиться|, що способом коткування можна ущільнювати будь-які грунти відносно невеликими по товщині шарами (15…45 см). Трамбування вигідне для ущільнення зв’язних і незв’язних ґрунтів при товщині шару до 1,2…|1,5 м|м-код|, а також в зимових умовах. Вібрація доцільна для ущільнення незв’язних ґрунтів, причому для|відносно| тонких шарів (до 40 см) застосовують поверхневу|поверховий,зверхній| вібрацію, а при товщині шару до десятка метрів — глибинне. Комбіновані способи ущільнення діляться на дві групи. Перша|перший| група: операції виконуються послідовно по загальноприйнятих технологічних схемах, але|та| з використанням механізованих засобів|кошт|, що поєднують|сполучати| одночасну дію на ґрунт як різних ґрунтоущільнюючих| робочих органів машин, так і робочих поверхонь. При цьому можливі поєднання дій: вібрація і коткування (віброкотки), трамбування і коткування (котки з|із| падаючими|падати| ґрунтами). Робочі поверхні можуть бути в різному поєднанні: гладкі металеві вальці і пневмоколеса, кулачкові вальці і пневмоколеса, кулачкові вальці і віброплити. Такі поєднання досягаються або роботою в певній послідовності різних ґрунтоущільнюючих машин (наприклад, спочатку кулачковими, а потім пневмошинними катками), або використанням машин із змінними робочими органами (табл. 10.13). Друга група: технологічні схеми виконання робіт повинні включати різні поєднання окремих операцій земляних робіт і операцій ущільнення. Таблиця 10.13 Схеми взаємодії з грунтом робочих органів машин а) валець гладкого катка в) кулачковий каток б) пневмошинний каток г) трамбовка При цьому можуть поєднуватися процеси розрівнювання ґрунту і його зволоження (бульдозер — поливальна машина), транспортування і ущільнення (скрепер-коток), розрівнювання і ущільнення (бульдозер-коток, грейдеркоток) і т. д. Таким чином, при роботі по другій групі прагнуть максимально поєднувати в одному потоці основні і допоміжні операції по розробці, транспортуванню, укладанню і ущільненню ґрунту. Рис.10.45. Структура ущільнення грунту У табл. 10.13 наведені основні показники засобів механізованого ущільнення ґрунтів. За допомогою цієї таблиці можна підібрати тип ґрунтоущільнюючих машин, їх марку і кількість залежно від конкретних умов будівництва. При ущільненні ґрунтів потрібно дотримуватися наступних|такий| умов, що впливають на якість ущільнення: 1. Продуктивність грунтоущільнюючих машин (або їх комплекту) повинна відповідати продуктивності землерийних і транспортних машин. 2. Товщина шару, що відсипається, не повинна перевищувати величин, вказаних у технічних характеристиках ґрунтоущільнюючих машин (табл. 10.14). 3. Вологість ущільнюваного масиву ґрунту повинна бути близькою до оптимальної для даного виду ґрунту (піщаний 7…11%, супіщаний 9…14%, суглинний 13…19%; важкий суглинний і глинистий 18…24%). 4. Кожен хід машини, щоб уникнути пропусків в ущільненні, повинен перекривати попередній хід на 10…15 см. 5. Ущільнювати свіжовідсипаний насип слід уздовж осі споруди від краю насипу до середини, щоб уникнути зрушень ґрунту у бік укосів. Технологія ущільнення ґрунтів котками. Для поліпшення|покращання| прохідності ґрунтоущільнюючих | машин свіжовідсипаний ґрунт слід обробляти причіпними гладко-барабанними| котками або пневмокотками| зі|із| зниженим тиском|тиснення| у шинах. Окрім|крім| цього, гладко-барабанні котки можуть бути використані і на завершальній| стадії коткування, коли потрібно обробити верхню частину|частка| ущільнюваного шару, що залишилася після|потім| проходів кулачкових котків або трамбуючих машин. Кулачкові котки зазвичай|звично| застосовують для ущільнення зв’язних ґрунтів — глини, суглинків і грудкуватих ґрунтів (особливо в зимових умовах). Пневмошинні котки можна використовувати для будь-яких ґрунтів (табл. 10.15).
Таблиця 10.14 Техніко-експлуатаційні|експлуатаційний| характеристики
Продовження таблиці 10.14
Продовження таблиці 10.14
Продовження таблиці 10.14
Примітки: 1. У графі 1 нові марки машин вказані в чисельнику, а старі — в знаменнику. 2. У графі 3 в чисельнику — маса машин з баластом, у знаменнику — без нього. 3. У графі 8 в чисельнику — продуктивність по зв’язному ґрунту, в знаменнику – по незв’язаному. Схеми ущільнення грунту катками наведено на рис. 10.46 і 10.47:
Рис. 10.46.Ущільнення ґрунтів у насипах катками:
Рис.10.47.Схеми ущільненя грунтів: Таблиця 10.15 Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах
Таблиця 10.16 Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній
Продовження таблиці 10.16
Продовження таблиці 10.16
Для роботи причіпних котків слід готувати ділянку відсипаного шару завдовжки не менше 100…200 м. Розширення фронту вкочування підвищує продуктивність котків. Проте|однак| при збільшенні довжини ділянки потрібно мати на увазі, що в суху жарку погоду ґрунт швидко пересихає і вкочування вимагає додаткових проходок. При вертикальному плануванні ділянки і ущільненні насипів|насип|, ширина яких достатня для поворотів катка, застосовують схему руху по замкнутому колу|коло|. На насипах|насип|, де виключена можливість|спроможність| поворотів катка і влаштування|устрій| з’їздів (в’їздів), застосовується човникова|човниковий| схема руху — трактор у кінці|у кінці,наприкінці| ділянки відчіплюється|відчіпляється| від катка з одного боку і причіплюється до нього з|із| іншого. При вкочуванні насипів|насип| шириною більше 10 м|м-код| причіпними котками перший і другий ходи мають бути на відстані 2…2,5 м|м-код| від бровки насипу|насип|, а потім, зміщуючи ходи на 1/3…1/4 ширини катка у бік брівки, ущільнити краї насипу|насип|. Після|потім| цього коткування продовжують круговими проходками від краю до середини насипу|насип| з|із| перекриттям|перекриття| кожного проходу на 1/3…1/4 ширини катка.
|