Глава 32. Загальні положення про зобов'язання

 

квартири угода здійснюється одноразово і права та обов'язки сторін припиняються з виконанням усіх повноважень та необхідних дій за договором. При виконанні зобов'язання відшкодувати працівникові втрату ним працездатності відповідні платежі здійснюються багато­кратно і припиняються відновленням працездатності або смертю особи. Якщо має місце договір зберігання, то це зобов'язання мати­ме тривалий характер — права та обов'язки існують протягом усьо­го терміну дії договору.

У силу зобов'язання активний суб'єкт, наділений правами, має можливість вимагати від зобов'язаного суб'єкта виконання дії, актив­ної поведінки, а не прав на його волю, тобто може вимагати лише дії, передбаченої конкретним зобов'язанням (незалежно від правомірності чи неправомірності підстав виникнення такого зобов'язання).

Зобов'язання залежно від визначеності змісту поділяються на

види.

В альтернативному зобов'язанні боржник вибирає спосіб вико­нання, якщо інше не передбачено законом або договором. Він може сплатити грошові кошти або передати майно на суму, що вказана у договорі. Якщо боржник не здійснить вибору, це може зробити кре­дитор. Так, якщо при виході зі складу учасників товариства з обме­женою відповідальністю учаснику не сплатять належні йому грошо­ві кошти, він може звернутися до суду з позовом про стягнення цих коштів або передачі йому майна товариства на зазначену суму.

У факультативному зобов'язанні боржник зобов'язаний здійсни­ти на користь кредитора конкретні дії, але може замінити їх іншим, завчасно передбаченим предметом. Так, підрядник, який виконав роботу з порушенням вимог щодо якості, може або сам усунути не­доліки за власний рахунок, виконати роботу заново або сплатити вартість усунення недоліків іншими особами. Від альтернативного зобов'язання факультативне відрізняється повною визначеністю предмета. Кредитор не може вимагати заміни виконання, а лише при неможливості виконання факультативне зобов'язання припи­няє свою дію.

Зобов'язання поділяються на основні і додаткові. Додаткові зо­бов'язання забезпечують належне виконання основних. До них слід віднести заставу, що забезпечує виконання кредитного зобов'язан­ня, поруку, яка надає можливість забезпечення виконання іншого зобов'язання тощо. До специфічних рис цих зобов'язань слід віднес­ти умови дійсності таких зобов'язань. Так, недійсність додаткового зобов'язання не спричиняє недійсності основного, але при умові не­дійсності основного зобов'язання питання недійсності додаткового залежить від того, як це обумовлено договором. Припинення основ ного зобов'язання завжди спричиняє припинення дії додаткового.

У багатьох джерелах окремо виділяються грошові зобов'язання. Законодавець також приділяє цьому виду зобов'язань особливу увагу. Предметом грошових зобов'язань є дії щодо сплати грошо­вих коштів у будь-якій формі. Підставою грошових зобов'язань можуть бути як правомірні, так і неправомірні дії. Оплатні догово­ри (купівля-продаж, постачання, перевезення тощо), зобов'язання з відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, — це грошові зобов'язання. Специфічність грошових зобов'язань поля­гає в особливостях штрафних санкцій, встановлених законодавст­вом, за їх невиконання. Законом встановлено відповідальність за порушення грошових зобов'язань навіть коли встановлена неможливість виконання боржником зобов'язання (п. 1 ст. 625 ЦК України).

Система зобов'язань. Залежно від критеріїв, покладених в ос­нову поділу на групи, існує ряд класифікацій зобов'язань. Так, най­давніша та традиційно звична класифікація, закріплена ще в Інсти­туціях Гая, — це поділ зобов'язань за підставою виникнення на до­говірні та позадоговірні¹.

Деякі автори вважають більш зручним поділ зобов'язань за кри­терієм правомірності — на регулятивні (договірні та інші зобов'я­зання правомірного характеру) та охоронювальні (із заподіяння шкоди, безпідставного збагачення, що власне є різновидом цивіль­но-правової відповідальності)².

У ЦК України збережено загальний підхід до формування роз­ділу, присвяченого зобов'язанням, хоча їх перелік та опис значно розширено.

До договірних зобов'язань, що складають підрозділ 1 розділу З «Окремі види зобов'язань», вміщено такі групи окремих видів зобо­в'язань:

1) купівля-продаж (роздрібна, договір найму-продажу); поставка; контрактація сільськогосподарської продукції; постачання енерге­тичними та іншими ресурсами через приєднану мережу; міна (бар­тер); дарування; рента; довічне утримання — це зобов'язання з пере­дачі майна у власність як оплатного, так і безоплатного характеру;

2) зобов'язання з передачі майна у користування — найм (орен­да); прокат; найм (оренда) земельних ділянок; найм (оренда) бу­дівель та інших капітальних споруд; найм (оренда) транспортних засобів; лізинг; найм житла; позичка;

¹ Гражданское право: Учебник / Под ред. Е. А. Суханова. — М., 2000. — Т. 2. — Полутом 1. — С. 17.

Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. — М., 1998. — Ч. 1. — С. 419-420.

W 3-285

Розділ VI. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

Глава 33. Цивільно-правовий договір

 

3) зобов'язання про виконання робіт — підряд; побутовий під­ряд, будівельний підряд; виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт;

4) договір про надання послуг;

5) перевезення — договір перевезення пасажирів і багажу; транс­портна експедиція;

6) зобов'язання щодо зберігання — велика група норм, що визна­чає окремі види договорів зберігання: у ломбарді, готелях, зберіган­ня транспортних засобів тощо;

7) договір страхування;

8) договір доручення;

9) договір комісії;

 

10) договір управління майном;

11) договори позики, кредиту, банківського вкладу. Ця група зо­бов'язань об'єднує в собі також і договір банківського рахунку;

12) договір факторингу;

13) до глави під загальною назвою «Розрахунки» ввійшли глави про форми та види розрахункових операцій. Оскільки в даному ви­падку немає всіх належних елементів зобов'язання — сторін, пред­мета, то, на нашу думку, ця глава хоч і необхідна для виведення си­стематизації розрахункових документів, проте не може бути рівно­правною у розділі «Окремі види зобов'язань»;

14) розпорядження майновими правами інтелектуальної влас­ності, ліцензійний договір;

15) договір комерційної концесії (франчайзинг);

16) спільна діяльність, договір про спільну діяльність, договір простого товариства;

17) підрозділ 2 розділу 3 складають позадоговірні зобов'язання. До цієї групи законодавець відносить публічне обіцяння винагороди без оголошення конкурсу; публічна обіцянка нагороди за результа­тами конкурсу, ведення чужих справ без доручення; рятування здо­ров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи; створення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, а та­кож їхньому майну та майну юридичних осіб; завдання шкоди; набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Отже, перелік позадоговірних зобов'язань у ЦК України значно розширено, порівнюючи з ЦК УРСР 1964 р.

Рекомендована література:

Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. — М., 1940.

Гавзе Ф. И. Обязательственное право. (Общие положения). — Минск, 1968.

Голованов Н. М. Обязательственное право. — СПб., 2002.

Зобов'язальне право / За ред. О. В. Дзери. — К., 1998.

Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975.

Егоров Н. Д. Классификация обязательств по советскому гражданскому

праву // Советское государство и право. — 1989. — № 3. — С. 36-43.

Новицкий И. Б., Луни Л. А. Общее учение об обязательстве. — М., 1950.

Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. — М.,

2001.

Фогельсон Ю. П. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс

лекций. — М., 2001.

Глава 33 Цивільно-правовий договір