Формування мотиваціїДивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального інтересу. Приклад. Природознавство На уроці із теми «Вода» вчитель розповідає: «Одного разу, в одній африканській школі хлопцям читали розповідь про дивну країну, в якій люди ходять по воді! І найдивніше, що ця розповідь була правдивою! А ми з вами ходимо по воді? Ми так звикли до води, що часто не помічаємо її властивостей» (за А. Гіном). До цього ж методичного прийому можна віднести такі варіанти: «Що відбудеться, якщо…?» У цих питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні самі можуть знайти і запропонувати подібні ситуації для обговорення. Приклад. Географія Як змінився б клімат України, якби Карпати «виросли» на один кілометр і «перемістилися» на місце Поліської низовини? Як змінилася б територія України, якби рівень Світового океану підвищився на 100 метрів? Що має відбутися для того, щоб Крим з півострова перетворився на острів? Фантастична добавка. У цьому прийомі вчитель реальну доповнює ситуацію елементами фантастики. Наприклад, перенести навчальну ситуацію на фантастичну планету, змінити значення будь-якого параметра, який зазвичай залишається постійним або має певне значення. Біологи можуть придумати фантастичну тварину або рослину і розглянути її в реальному біоценозі. Філологи – перенести реального або літературного героя в часі. Історики – розглянути історичну ситуацію очима стародавнього грека або жителя Київської Русі. Універсальний підхід – написати фантастичну (прочитати підготовлені вдома) розповідь, есе, вірші, використовуячи знання з предмета. Відстрочена відгадка. На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом. Приклад. Географія Тема «Клімат України». Християнство прийшло в Київську Русь із Візантії, тому практично всі зовнішні атрибути (обрядовість, архітектура храмів) повторювали візантійські зразки. Але єдиним елементом несхожості храмових споруд стали дахи. У Візантії дах храму мав форму півсфери, у Київській Русі – форму «цибулини». Як пояснити такий відступ від архітектурних канонів? (Півсферні дахи не витримували тиску товстого шару снігу взимку, а на дахах «цибулинах» сніг зісковзував, не затримуючись). Приклад. Економіка Тема «Маркетинг і реклама». У 1896 році в Єкатеринбурзі один селянин побудував великий будинок з колод. Потім обставив його дерев'яними меблями, обклав з усіх боків полінами, облив гасом і підпалив перед натовпом. У результаті цього він дуже розбагатів. До кінця заняття спробуйте здогадатися – що відбулося? (Селянин винайшов протипожежний розчин. Пропитане ним дерево ставало негорючим. Селянин побудував і підпалив будинок на торговельно-промисловій виставці, зробивши прекрасну рекламу своєму винаходу). Асоціації на дошці. Цей метод залучає власний досвід учнів, має високий рівень зацікавленості, проводиться фронтально. Його доцільно використовувати під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу та питань методології. Залежно від змісту має три форми проведення: Поняття. Учитель вертикально на дошці записує основне поняття, яке мають орпацювати учні. Далі він просить учнів назвати ознаки цього поняття або асоціації, яке воно у них викликає. Обов'язковою умовою є те, щоб слова мали спільні з основними поняттями літери. Квітка. Учительмалює на дошці квітку (серединка та чотири пелюстки).У серединці записує основне поняття. Після цього він просить учнів назвати прояви й характеристики поняття й записує їх на пелюстках. Прямокутник. Учитель малює на дошці прямокутник і записує на ньому основне поняття. Потім він просить учнів назвати його синоніми, антоніми, прикметники, дієслова, що, на їхню думку, пов'язані з цим поняттям. Всі вони записуються на відповідних сторонах прямокутника. Коли асоціації закінчуються, вчитель пропонує учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніші. Із відібраними асоціаціями відбувається подальша робота. Показуха (скульптура). Учитель називає поняття, дію, процес або явище. Об'єднавши учнів класу в декілька груп, він пропонує представникам кожної групи через хвилину представити його у вигляді скульптури (без слів). Після демонстрації вчитель організовує обговорення за такими питаннями: Що вказує на те, що саме назване поняття представлене групою? Якими засобами вони його передали? Які ознаки поняття їм удалося передати? Картинна галерея. Учитель вивішує на дошці 4-5картин (фотографій), які містять ознаки основного поняття або явища. Об'єднавши учнів у групи, він пропонує їх представникам через деякий час назвати ознаки поняття, що зображені на картинах. Після завершення роботи у групах представники називають одну ознаку. Вчитель записує їх на дошці.
|
