Виконання роботи
Конструктивна система являє собою сукупність взаємопов'язаних конструктивних елементів будівлі, що забезпечують його міцність, стійкість і необхідний рівень експлуатаційних якостей. Залежно від типу вертикальних несучих конструкцій розрізняють наступні основні конструктивні системи будівель (рис. 6.1): - каркасна. Використовується для проектування громадських будівель, а також висотних житлових будинків і готелів. - безкаркасна (стінова). Використовується при будівництві житлових будинків, гуртожитків, пансіонатів. Висота будівлі до 30 поверхів в збірних конструкціях і до 50 поверхів в монолітних. - оболонкова. Використовується у висотних будівлях, що мають 50 і більше поверхів адміністративного або багатофункціонального призначення. - об'ємно - блочна (ствольна). Використовується для проектування громадських будівель, а також висотних житлових будинків і готелів.
Рис. 6.1. Конструктивні системи: а - каркасна, б - безкаркасна, в - оболонкова, г - ствольна
Поряд з основними конструктивними системами широко застосовують комбіновані (рис. 6.2): 1. система з неповним каркасом, що заснована на розподілі всіх вертикальних і горизонтальних навантажень між стінами та каркасом. Система застосовується в двох варіантах: з несучими зовнішніми стінами і внутрішнім каркасом або із зовнішнім каркасом і внутрішніми несучими стінами. Рис. 6.2. Комбіновані системи: а - з неповним каркасом, б - зі связєвим каркасом, в – каркасно - ствольна, г – ствольно - стінова, д – оболонково - ствольна, е – каркасно - оболонкова
2. система каркасно – стінова система заснована на розділенні статичних функцій між стіновими і стрижневими елементами (елементами каркаса) несучих конструкцій: на стінові елементи передається вся або більша частина горизонтальних навантажень, на стрижневі (каркас) – переважно вертикальні навантаження; 3. каркасно – ствольна система заснована на розділенні статичних функцій між каркасом, що сприймає вертикальні навантаження і стволом, що сприймає горизонтальні навантаження; 4. ствольно – стінова система заснована на поєднанні несучих стін і стовбура з розподілом вертикальних і горизонтальних навантажень між ними в різних співвідношеннях. Конструктивна схема ще варіант конструктивної системи за принципом взаємного розташування (повздовжнього, поперечного) у просторі вертикальних несучих конструкцій будівлі. У проектуванні будівель найбільш поширеної безкаркасної системи використовується п'ять конструктивних схем (рис. 6.3): - схема 1 (прехрестно – стінова) з перехресним розташуванням внутрішніх стін при малому кроці поперечних стін;
Рис. 6.3. Конструктивні схеми безкаркасних будівель
- схема 2 з чергуванням розмірів поперечних несучих стін і окремими поздовжніми стінами жорсткості; - схема 3 (з великим кроком поперечних стін) з рідко розташованими несучими стінами і окремими поздовжніми стінами жорсткості; - схема 4 з поздовжніми несучими зовнішніми та внутрішніми стінами і рідко розташованими поперечними стінами – діафрагмами жорсткості; - схема 5 з поздовжніми несучими зовнішніми стінами і рідко розташованими поперечними стінами – діафрагмами жорсткості. У каркасних будівлях застосовуються конструктивні схеми, що розрізняються розміщенням в плані рам каркаса і його складом (рис.6.4): з поздовжніми рамами; з поперечними рамами; з ригельним каркасом; безригельним каркасом.
Рис. 6.4. Конструктивні схеми каркасних будівель: а - з поздовжніми рамами, б - з поперечними рамами, в - безгирельна
В об'ємно – блочному будівництві використовують наступні конструктивні системи (рис. 6.5): - основну: блокову; - комбіновані: блоково – панельну та каркасну – стволову.
Рис. 6.5. Конструктивні системи об'ємно-блочних будівель: а - блокова, б - блочно-панельна, в - каркасна: 1 - з ригельним каркасом, 2 - з безригельним каркасом; г – ствольна
|