ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ МЕРЕЖІ

 

Учбовий проект припускає розгортання мережі TETRA на заданій території (карта території і легенда видаються викладачем). У проекті необхідно виконати наступні дії:

− вибрати загальну топологію мережі (орієнтовні розміри зон, їх секторність, взаємне перекриття, розміщення на місцевості);

− вибрати місця для установки базових станцій;

− вибрати антени для організації покриття зон (див. Додаток);

− вибрати кількість радіоканалів для кожної зони (т.б. місткість зони);

− вибрати формальні номери(F1, F2 і так далі) радіоканалів для усіх зон

мережі з урахуванням мінімізації їх кількості і взаємного впливу;

− запропонувати варіант розташування обладнання (комутаторів, центрів управління, базових станцій, репітерів) на мережі;

− запропонувати варіант взаємного з'єднання устаткування (дротяних ліній, ВОЛС, РРЛ);

− виконати розрахунки, що підтверджують працездатність мережі або параметри, що коригують її;

− оцінити межі зон і можливості хендовера для самих малопотужних АС;

− вказати місця установки автомобільних АС, ретрансляторів DMO, що грають роль, при руйнуванні основної інфраструктури мережі.

У транкінгових мережах не дотримуються регулярних кластерних ЧТП, що має місце в стільникових мережах. В результаті можна використати різновеликі, різносекторних зони, виходячи з важливості об'єктів, що знаходяться в ній, характеру рельєфу, наявність місць для антен, щільності забудови і т.п.

Місткість зони (кількість абонентів) вибирається з таблиці 3.1 [2], залежно від тривалості розмови абонентів, допустимого часу очікування і вірогідності попадання в чергу.

Точна кількість радіоабонентів в зоні як правило невідома. Тому кількість радіоканалів вибирається з апріорних уявлень про потеціальний трафік в зоні.

Розташування устаткування системи розпочинається з вибору зони(чи зон) для установки мобільного комутатора DSS-500 (чи комутаторів), оскільки в цьому місці організовується стик з іншими мережами і розташовується мережевий (або локальний) центр управління. Зони, що залишилися, оснащуються устаткуванням БС(DTX - 500 або TOB - 500) або репітерами (Avitec).

Взаємне з'єднання вузлів мережі (мобільних комутаторів і БС) може бути здійснене, наприклад, апаратурою РРЛ типу Mini - Link Eriksson з потоком Е1. При цьому знадобиться наявність прямої видимості між відповідними вузлами.

 

Таблиця 3.1 – Оцінка кількості обслуговуваних абонентів

Кількість каналів БС	Час очікування в черзі, с	Час розмови, с	Розрахункове число абонентів на 1 канал при заданій вірогідності очікування в черзі
Р=0,01	Р=0,05	Р=0,10	Р=0,20
4(3+1)
8(7+1)
12(11+1)
16(15+1)

 

Розрахунок мережі виконується з урахуванням вибору класів потужності АС і БС (див. таблицю. 1.1-1.2 згідно варіанту). Методика розрахунку радіусів зон покриття і бюджету втрат приведена в пункті 4. Знайдена за цією методикою відстань до джерела соканальной перешкоди слід враховувати при призначенні робочих частот в інших зонах мережі.

За вказаною методикою необхідно оцінити межі зон для самих малопотужних АС класу 4L і зробити висновки про можливість їх використання.

Для вибору місць установки автомобільних АС ретрансляторів DMO, необхідно оцінити радіус створюваної ними зони радіопокриття, виходячи з параметрів: клас потужності 2, висота установки антени hбс = 4 м(з урахуванням розташування автомобіля на локальному підвищенні). АС ретранслятори повинні забезпечувати переговори тільки в декількох найбільш важливих місцях мережі.