Житлового будинку. Розрахункова теплова потужність системи опалення:

Q₁= ∑Q_пр;(1.2)

Q_пр = ∑Q_a + Q_в , (1.3)

де Q_а – втрати теплової потужності через зовнішні огороджуючи конструкції (стіни, вікна, двері, стелю, підлогу) кожного приміщення, Вт:

Q_а = ∑ [ (А/R₀) (t_в – t_з ) (1+∑ β)n ], (1.4)

де: R₀ - нормативний опір теплопередачі, м² · ° С/Вт, відповідного зовнішнього огородження; А - площа зовнішнього огородження, м², розрахована за спеціальними правилами виміру(див. нижче); t_в, t₃ - розрахункові температури внутрішнього і зовнішнього повітря (див. розділи 2.1 і 2.2); β - коефіцієнт враховує додаткові втрати теплової потужності через зовнішні огородження при швидкості вітру більше 4,5 м/с повтореністю 15% і більше у січні місяці; n - коефіцієнт враховує втрати теплової потужності через зовнішні огородження у залежності від положення зовнішніх поверхонь відносно зовнішнього повітря (додаток1) або [2, табл. 3 *].

Розміри зовнішніх огороджень для розрахунку їхньої площі з метою розрахунку втрат теплової потужності міряють з точністю до 0,1 м по планам і розрізам будинку. Довжину зовнішніх стін (СЗ) міряють: у кутових приміщеннях від зовнішніх кутів до осей внутрішніх стін; у не кутових приміщеннях – між осями внутрішніх стін.

Висоту зовнішніх стін (СЗ) міряють:

-на першому поверсі - від нижньої поверхні перекриття над неопалюваним підпіллям до чистої підлоги другого поверху;

-на середніх поверхах – від чистої підлоги одного поверху до чистої підлоги наступного поверху;

-на верхньому поверсі – від чистої підлоги до верху конструкції перекриття технічного поверху (горища).

Розміри внутрішніх стін (СВ) для розрахунку їхньої площі міряють:

-довжину стін – по планам поверхів від внутрішніх поверхонь зовнішніх стін до осей внутрішніх стін або між осями внутрішніх стін;

-висоту стін – по розрізам будинку від поверхні підлоги до поверхні стелі.

Розміри зовнішніх вікон (ВК) і дверей (ДЗ) знаходять по найменшим розмірам будівельних прийомів.

Розміри стелі (СТ) і підлоги (ПЛ) міряють між осями внутрішніх стін і між внутрішньою поверхнею зовнішньої стіни і віссю внутрішньої стіни.

Площу підлоги і стелі коридорів, індивідуальних вбиралень та інших допоміжних приміщень, у яких не передбачена установка опалювальних приладів, необхідно відносити пропорційно до прилеглих житлових приміщень і кухонь.

Окремі ванні приміщення та ванні приміщення суміщені з вбиральнями у площі житлових кімнат або кухонь не включають.

Площу огороджуючи конструкцій розраховують з точністю до 0,1 м².

Правила виміру зовнішніх огороджень, в інших випадках, для розрахунку їхньої площі описані в [6,c.19…21] і [7, c.34…37].

Значення коефіцієнта β; необхідно приймати для зовнішніх вертикальних і похилих огороджень орієнтованих на напрямок, звідки у січні місяці дує вітер зі швидкістю більше 4,5 м/с повтореністю 15% і більше (див.розд.2.1), у розмірі 0,05 при швидкості вітру до5 м/с і у розмірі 0,10 при швидкості вітру 5 м/с і більше.

Q_в – втрати теплової потужності системою опалення на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у житлові приміщення і кухні для вентиляції, Вт:

Q_в = (1/3600) с ρ L_в А_п (t_в - t₃) (1.5₁)

де% с = 1005 Дж/(кг ·°С) – розрахункова теплоємність повітря; ρ; = 1,2 кг/м³ – розрахункова густина повітря; L_в - норма вентиляційного повітрообміну, яка дорівнює 3м³/год на 1 м² житлового приміщення і кухні [5, додаток 4]; А_п – площа підлоги житлового приміщення або кухні, м².

Після підстановки маємо, Вт:

Q_в = А_п (t_в – t₃). (1.5₂)

Площу підлоги для розрахунку вентиляційного повітрообміну розраховують по вимірам між внутрішніми поверхнями стін приміщень.

Витрату теплової потужності системою опалення на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить для вентиляції сходових кліток, ліфтових шахт, а також допоміжних приміщень квартири (коридорів, прихожих, кладових і т.д.), не передбачають.

Втрати теплової потужності на нагрівання зовнішнього повітря, яке надходить у сходові клітки через періодично відкриваємі у холодний період року зовнішні двері розраховують за формулою, Вт:

Q_в = 0,7 В(Н+0,8Р) (t_в – t₃), (1.6)

де: В – коефіцієнт, який враховує кількість вхідних тамбурів; один тамбур (двоє дверей) - В =1.0; два тамбури (троє дверей) - В =0.6; Н – висота сходової клітки, м; Р - розрахункова кількість мешканців, яка проживає у будинку:

Р=А₃/а, (1.7)

де: а – розрахункова норма загальної опалюваної площі будинку на одного мешканця, м²; у курсовому проекті прийняти 20 м²; Q₂ – теплова потужність, яка регулярно надходить у житлові будинки від освітлення, електричних приладів і людей, Вт:

Q₂ = 10A₃, (1.8)

де: 10 – питома теплова потужність, Вт/м²; A₃ - загальна опалювальна площа житлового будинку, м²