Отделов охраны, несущих службу с оружием

Художник приїхав у рідне село, нудився і блукав серед розбудженої весни —полями і лісами. Потім брав з собою альбом і палітру, але серед давно знайомої природи нічого його не захоплювало.

Його точила нудьга.

Від якогось часу він помітив, що одна молода селянка, вдова, зустрічає його по два-три рази щоденно; її вигляд говорив, наче вона хоче про щось у нього прохати, але все кінчалося тим, що тільки привітається і віддаляється швидко — смутна, несмілива і прибита якимось горем.

Він спитав про неї вдома. Сестра розповіла, що та селянка з першого дня його приїзду прохала, щоб повідомити її, коли вона могла б навідатися до нього.

Справа в тому, що восени помер її єдиний син, яким художник дуже милувався минулого року і навіть почав малювати його портрет. Бідна мати так затужила за одинокою втіхою і надією, що після смерті хлопчини її не бере ні сон, ні робота. Вона все шукає його, блукає всіма тими стежками, якими маленький сірома вибігав їй назустріч, коли поверталася до панського лану; плаче, ходячи берегом, де хлопчина пас панську худобу і виспівував тужливі пісні; тиняється, голосячи по цвинтарю так, що люди не можуть її розрадити…

Вона все хоче сказати щось художникові, прохати його, і але як тільки намагається почати розмову, сердечний плач обриває її мову. Можна відчути безталання матері хоч би з того, що вона часто після цілоденної блуканини і плачу за своїм Івасем, без страви і води, бувало, впаде на березі і дивиться в небо. І коли сутінки почнуть тремтіти вечірніми віями, їй здається, що її дитина злітає жайворонком на землю і з кожної грудки сірої ріллі дивляться на неї милі оченята. А ранком бачить вона, як дитина підіймається з веселим щебетом вгору і на проміннях сонця від серця до неба нанизує її сльози…

Після сестриного оповідання художник неначе проснувся від сплячки, відчув себе здоровим. Він пішов до світлиці, взяв невикінчену картину і почав малювати з незнаним досі захопленням.

Він бачив перед собою, як Івась при заході сонця виглядає матір крізь віконце, а потім мати здалека помічає, як із похиленої хатини вилітає сірий метелик з ясною голівкою. Якось він злетів швидко в долину, зник у ярку, вона зупинилася на протилежному боці і через кілька хвилин перед її очима, змученими цілоденним сонцем на панському лані, виринає дрібне створіння і котиться, як сіра грудка ріллі. Ледве підросло від землі, а вже вітає її срібним щебетом і сміхом. Мати ловить його на руки, голубить і цілує. Коли він біг до неї, то взяв старий батьків бриль під пахву; мати пускає його на землю, він одягає бриль по-парубоцьки на голову, біле волоссячко опадає на плеченята, задиханий хлопчина хватає материну руку і йде з нею широким кроком додому. А за ними по росяній траві лишаються сліди двох пар ніг, як двох яворових листків: однієї — більшої, і одної — маленької…

І виринав Івась перед художником із своїм конопляним колоссям, білим личком, чорними оченятами — в різних позах та освітленнях. А коли картина була готова, бідолашна мати заплакала від радості, бо побачила на ній живого сина в образі жайворонка, що привиджався їй у небі, коли, прибита горем, вдивлялася в його глибінь.

Хто бачив цю картину, той забував журбу, линув серцем у простору сонячну глибінь, мандрував із сірої ріллі чудовими долинами і згір’ями в голубу далеч весняного краєвиду.

Одного не добачили люди в тій картині: в глибині краєвиду синів струмочок серед незабудок, а біля нього — самотня стежинка, що вела у далекий світ.

Чи був це струмок материних сліз, чи самотня стежинка художника?..

 

Психологическое сопровождение сотрудников

отделов охраны, несущих службу с оружием

Служебная деятельность сотрудников отдела охраны характеризуются значительной степенью риска для жизни и здоровья, высоким уровнем профессиональной и личной ответственности, которая еще более возрастает в условиях несения службы с оружием. Личный состав отдела охраны должен находиться в состоянии постоянной готовности к действиям в таких чрезвычайных ситуациях, как мероприятия по борьбе с массовыми эксцессами, операциях по освобождению заложников, нападениям на охраняемые объекты. Постоянные физические и психологические перегрузки сотрудников могут приводить к развитию у них стрессовых состояний, эмоционального выгорания, профессиональной деформации, разного рода поведенческим отклонениям (суициды, необоснованное применение оружия и пр.). В связи с этим проблема психологического сопровождения сотрудников отделов охраны, несущих службу с оружием приобретает сегодня особую актуальность. Не случайно приказом ФСИН России от 29.12.2005 № 949 было предусмотрено введение должности старших психологов в состав всех отделов охраны исправительных учреждений и следственных изоляторов уголовно-исполнительной системы.

Служба в отделе охраны связана с необходимостью постоянной работы в режиме большого напряжения и самоотдачи.

Поэтому к кандидатам на должности в отдел охраны, наряду с жесткими требованиями к состоянию соматического и психического здоровья, предъявляются высокие психологические требования.

Неблагоприятными качествами кандидатов на службу в отдел охраны являются: а) неадекватная мотивационная направленность; б) негативные личностные характеристики (демонстративность, неконструктивные способы разрешения конфликтов, склонность к нарушению норм и правил, инфантильность, невосприимчивость к внешним условиям, эгоцентризм, импульсивность, неустойчивая или завышенная самооценка); в) асоциальные формы поведения; г) выраженные признаки социальной и психической дезадаптации; д) низкий уровень интеллектуального развития.

Морально-нравственные качества, Психологическая наблюдательность и внимательность, Эмоционально-волевые качества, Интеллектуальные качества, Особенности памяти. Все это необходимо учитывать при отборе кандидатов на службу в отдел охраны. Принято выделять три этапа профессионально-психологического отбора: предварительный, основной, заключительный.

На первом этапе происходит предварительный отбор кандидатов на службу. Кандидат встречается с сотрудником кадрового аппарата, начальником отдела охраны, психологом. Он знакомится с условиями работы, заработной платой, графиком работы, должностными обязанностями, плюсами и минусами службы.

На данном этапе делается вывод о целесообразности использования кандидата в качестве стажера на данной должности. Дальнейшее психологическое обследование кандидат проходит в ЦПД.

Работа психолога с кандидатом на службу на данном этапе включает в себя:

1. Изучение материалов личного дела, в которых психолога интересуют, прежде всего, сведения о социальном и семейном положении, о дате и месте рождения, об образовании, о его службе в УИС, в армии. Особую ценность представляет информация о трудовом стаже, отношениях в коллективе, материальном положении, употреблении им алкогольных напитков.

Общий анализ личного дела позволяет представить картину жизни сотрудника, проследить его жизненный путь, предположить манеру его поведения в экстремальной ситуации. На основе данных, полученных в результате изучения личного дела, психолог определяет ход предстоящей индивидуальной беседы, которая является важнейшим этапом составления психологического портрета.

2. Беседа ознакомительного характера, в ходе которой выясняются:

- установочные данные на сотрудника (ФИО, дата и место рождения);

- предыдущая деятельность;

- особенности воспитания и уклада семьи, семейные взаимоотношения, причины семейных конфликтов;

- мотивы поступления и др.

 

3. Психодиагностика:

3.1 Личностный опросник Г. Айзенка.

Выявление склонности к асоциальному поведению (высокие показатели по шкале «психопатизма»), истерии (высокие показатели по шкалам «экстраверсия» и «нейратизм»), депрессии (высокие показатели по шкалам «интроверсия» и «нейратизм»).

3.2 Субтест Р.Амтхауэра «Осведомлённость».

Субтест выявляет запас относительно простых сведений и знаний из самых разных областей: географии, истории, биологии и т.д. Определение социальной компетентности и общих интеллектуальных особенностей.

3.3 Шкала реактивной и личностной тревожности Ч.Д. Спилбергера.

Методика предназначена для изучения тревожности как актуального состояния человека и как личностной черты. Позволяет оценить степень спокойствия, хладнокровия, отсутствия внутренней напряженности (низкого показателя уровня тревоги).

3.4 Восьмицветовой Тест М. Люшера

3.5 Методика многофакторного исследования личности Р. Кеттелла.

 

Позволяет оценить эмоциональную сферу личности и…… мног.др.

На втором этапе осуществляется специализированный отбор в Центре психофизиологической диагностики. На данном этапе определяется, соответствует ли кандидат требованиям, предъявляемым к сотруднику УИС. По его результатам обследования в ЦПД делается окончательный вывод о приеме кандидата на службу.

 

 

Третий этап отбора кандидат проходит в период стажировки в должности. Кандидат проходит процесс адаптации к службе, к новым условиям, к коллективу. В этот период с сотрудником проводится тренинги и воспитательно-профилактические беседы: «Профессиональная этика и культура сотрудника УИС», «Условия при работе в новом коллективе», «Планирование рабочего времени», «Профилактика злоупотребления алкогольными напитками», «Как завоевать расположение окружающих?» и др.

Таким образом, своевременное выявление факторов, свидетельствующих о выраженной эмоциональной напряженности, состоянии стресса или фрустрированности, депрессивных состояниях, суицидальных тенденциях, позволяет проводить профессиональный отбор в отделы охраны и наметить комплекс мероприятий по адаптации молодого сотрудника к несению службы в УИС.