Еніологія та її прикладне значення у галузі архітектурного та ландшафтного мистецтва

Еніологія – це такий науковий напрям, який вивчає процеси енергоінформаційного обміну у Всесвіті; або, еніологія – це наука про енергоінформаційний обмін.

Офіційним засновником еніології і автором абревіатури «ЕНІО» (енергоінформаційний обмін) вважається Фір’яз (в деяких джерелах – Фір) Рахімович Ханцев’єров, який за різними джерелами був або генералом ДРУ або генерал-майором КДБ.

Еніологія з’явилася у 1980-і рр.. в СРСР, на хвилі іраціоналістичних настроїв наукових кіл того часу і первинно осоційовувалася з розробками психотропної зброї, мікролептонних та торсіоннимх полів. У 1988 р. було створено Всесоюзну асоціацію прикладної еніології під керівництвом Ханцев’єрова.

На сьогоднішній день еніологія являє собою групу різних направлень з прогресивним понятійним апаратом і лексикою. Деякі з етіологічних груп та організацій оголосили еніологію «екзотеричною наукою». В назвах своїх об’єднань еніологи використовують назву «Науково-дослідний центр» (НДЦ).

НДЦ ЕНІО декларує своєю метою – «дослідження негативного впливу УФО, полтергейст них та інших аномальних явищ на самопочуття людини, а також методів нейтралізації цих явищ і реабілітаційних заходів постраждалих від контактних ситуацій з цими об’єктами та явищами… методів нейтралізації психотронних, психотропних, магічних і культово-обрядових дій» та ін.

При архітектурному або ландшафтному проектуванні відбувається процес створення та передачі у об’ємних та об’ємно-просторових формах певну інформацію. Створений людиною штучний ландшафт можливо розглядати як складову частину земної поверхні, де штучні просторові утворення вплетені в природне оточення. Відповідно, архітектура має властивості подібні до властивостей фізичних тіл.

Осмислення взаємодій в матеріальному, енергетичному та інформаційних світах, які за сучасними уявленнями є паралельними, дозволяє сформулювати один із основоположних законів еніології:

«Для тіл і явищ енергетичного та інформаційного світів діють єдині закони, що дійсні і для тіл матеріального світу».

Це визначення поширює закони фізики на паралельні енергоінформаційні тіла, явища та процеси і називається Законом єдності Світобудови.

Зазначимо, що інформація є сигналом, який використовує матерію та енергію, як носії.

Зчитування та засвоєння сигналу (прийом), який утворює осмислену картину уявлень (образів) та відчуттів, достатніх для подальших значних перетворень, є отриманням інформації.

Зворотній процес – приведення реальних явищ до їх перетворення на сигнал і зв’язок його із енергетичним носієм – формування інформації для її передачі (трансляції). Носій виконує функції як передачі, так й зберігання інформації.

Еніологічні дослідження в галузі архітектурного або ландшафтного проектування носять прикладний характер і служать додатковими передпроектними дослідженнями на предмет виявлення різних патогенних зон та, по-можливості, визначення причин їх виникнення, а також способів їх ліквідації.

Щодо архітектури, то тут ми маємо справу із матеріально-інформаційними думками-формами при тактильному і зоровому сприйнятті самих архітектурних або ландшафтних об’єктів та з енергоінформаційними думками-формами, сприймаючи мікроклімат, який створює архітектура.

В цьому контексті архітектура може виступати як самостійне джерело інформації і як перетворювач природної інформації. В найкращих творах ми маємо і те і інше разом.

Починаючи з кінця 1980-х рр., напередодні розпаду СРСР ці прикладні методики щодо архітектурних та ландшафтних об’єктів знайшли законодавчу підтримку у вигляді спеціального розділу у «СНиП 1.02.01-85» у вигляді самостійного підрозділу «Еніологія». Кресленики цього підрозділу позначаються через кому індексом 2, Є2, (розділ «Еніологія»).

Методика еніологічних досліджень проводиться також з застосуванням «ГОСТ 21667-76» (стосовно топографічної зйомки);

У розділі «Еніологія» перевіряється або здійснюється розробка проектних рішень в обсязі, достатньому для обґрунтування заходів та рішень, які сприяють захисту людей, тварин, будинків та споруд від патогенних впливів виявлених на ділянці.

В Російській Федерації еніологічні дослідження є обов’язковими. Нагляд за виконанням вимог по захисту від патогенності покладають на органи Держархбуднагляду, органи нагляду Мінприроди РФ і Держкомсанепіднагляду РФ, відповідні органи муніципального правління, власників об’єктів, авторів проекту.

Еніоконтролю в обов’язковому порядку слід піддавати: будівлі та споруди потужністю більш ніж 200 відвідувачів; будівлі дитячих і лікувальних закладів; споруди і прилади активних енергоінформаційних технологій, об’єкти зв’язку і енергетичні установки; будівлі і споруди енергоємних виробництв; обчислювальні комплекси і центри; ритуальні, в тому числі культові, будівлі та споруди; кладовища і їх території; території які раніше були зайняті кладовищами; місця захоронення відходів та ін.