Побудова профілю заданого напряму

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 3061

Профіль – це зменшене зображення вертикального розрізу місцевості за заданим напрямом. Для найвиразнішого зображення рельєфу і забезпечення компактності рисунка він будується у двох масштабах – горизонтальному, який дорівнює масштабу карти, і вертикальному – 1:100 або 1:200. Потрібно побудувати профіль за напрямком точками А (6512) та С (6513). Побудову виконують в такій послідовності. З’єднують на топографічній карті пункти А (6512) та С (6513) прямою лінією і нумерують точки перетину її з горизонталями (рис. 1.9). На міліметрівці будують боковини профілів з графами “Відмітки”, “Відстані” та “Точки” (рис. 1.10).

За допомогою циркуля-вимірника вимірюють відстань між точками перетину горизонталей з лінією, яка з’єднує два пункти. Виміряні відстані переносять у графу "Відстані" в горизонтальному масштабі карти 1:10 000. У графі "Відмітки" проти відповідних точок записують їх відмітки. Креслять лінію умовного горизонту, яку в прикладі приймають на 4 м нижче мінімальної у заданому напрямі відмітки. Будують рейку вертикального масштабу Мв = 1:200. Над усіма точками перетину лінії заданого напряму з горизонталями, вододілами і тальвегами будують перпендикуляри. На перпендикулярах відкладають у вертикальному масштабі (1:200) відмітки горизонталей і характерних точок рельєфу. З’єднують одержані точки плавно кривою і одержують профіль заданого напряму (рис. 1.10).

Рисунок 1.9 – Заданий напрям на топографічній карті

Рисунок 1.10 – Повздовжній профіль заданого напряму

Порядок виконання роботи

1 На листі карти масштабу 1:10 000 (1:25 000) виданого викладачем нанести три довільні точки А, В, С.

2 Визначити відстані між точками А-В-С, заданими на карті.

3 Визначити географічні і прямокутні координати точок А, В, С.

4 Обчисліть в якій зоні і на якій відстані від осьового меридіану зони розташована точка А.

5 Визначити висоту т. В, заданій на карті.

6 Визначити з допомогою масштабу заложень найбільший кут нахилу рельєфу місцевості на відрізку, який з’єднює дві сусідні горизонталі і проходить через т. В.

7 Побудувати профіль місцевості по лінії А-С.

8 Визначити дирекційні кути напрямків АВ, ВС,СА та АС

9 Визначти номенклатуру трапеції карти масштабу 1: 10000, географічні координати кутів рамки цієї карти і номенклатури сусідніх листів карт цього масштабу, якщо задано географічні координати точки, що лежить в межах цієї карти.

φ=43º17′21″+ n′ n″;

λ =30º13′13″+ n′ n″,

де n – 2 останні цифри шифру студента.

Звітність з роботи

1 Розв’язок задач.

2 Відповіді на контрольні запитання.

Контрольні запитання

1 Що таке топографічний план і топографічна карта? Що в них спільного і в чому відмінність?

2 Що називається масштабом? Види масштабів точність масштабу.

3 Географічна система координат, її характеристика, визначення географічної широти і географічної довготи.

4 Прямокутна зональна система координат Гауса, її характеристика і елементи.

5 В якій зоні і на якій відстані від осьового меридіану розташована точка А з ординатою YА = 8362 м. Обчисліть довготу λо осьового меридіану цієї ж зони.

6 Дайте визначення дирекційному кутові. В яких межах він змінюються?

7 Що називається горизонталлю? Поясніть терміни висота січення рельєфу, нахил лінії, заложення?

8 Як визначити висоту точки, заданої на карті?

9 Що називається номенклатурою топографічних карт?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2

Тема: Вивчення теодоліта Т30 (2Т30): будова, відліки, повірки і юстування.

Мета роботи: Вивчити основні частини теодоліта та їх взаємодію, навчитись знімати відліки з горизонтального та вертикального кругів та засвоїти повірки і юстування приладу.

Прилади та приладдя: комплект Т30 (2Т30), виправні шпильки, віхи.

Основні теоретичні положення

Рисунок 2.1 – Схема вимірювання кутів на місцевості

Нехай на місцевості маємо три точки А, О і В, які знаходяться на різних абсолютних висотах. Вершина кута АОВ знаходиться в точці О. Для визначення планового положення точок вимірюють горизонтальний кут.

Горизонтальним кутом є кут між горизонтальними проекціями О'а' і О'в' на площині Н відповідно сторін ОА і ОВ. Горизонтальні кути можуть приймати значення від 0º до 360º.

Для визначення перевищень між точками вимірюють вертикальні кути (кути нахилу).

Вертикальним кутом є кут між стороною і її проекцією на горизонтальну площину (рис.2.1, кути В'ОВ і А'ОА). Вертикальні кути завжди відраховують від проекції до сторони. Якщо сторона вище проекції, то кут рахують додатнім (А'ОА =+v_А ), а якщо нижче, то від’ємним ( В'ОВ =-v_В). Вертикальні кути можуть приймати значення від +90 º до -90 º.

Для вимірювання горизонтального кута на його вершині розміщують горизонтальний круг з поділками. Центр кругу розміщують в горизонтальній площині і в прямовисній лінії, яка проходить через вершину кута. Тоді кут  між напрямками на точки А і В, які співпадають у вертикальних площинах Q i R, відповідно, з напрямками Оа і Ов на горизонтальному крузі обчислюють за формулою:

β = b-a (2.1)

Такий принцип вимірювання кутів на місцевості реалізований у приладі, який називають теодолітом.

Залежно від точності вимірювання кутів, умов використання та інших характеристик теодоліти бувають різних конструкцій. Але, в основному, кожний прилад відповідає основній схемі (рис.2.2).