Повірка 2. Повірка правильності положення візирної сітки

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1027

Горизонтальний штрих візирної сітки повинен бути перпендикулярним до осі обертання нівеліра ZZ1.

При перевірці візують зоровою трубою на рейку і, обертаючи її, слідкують, чи змінюється відлік при переміщенні зображення рейки від одного краю поля зору труби до другого. Якщо відлік змінюється більше як на 1 мм, то візирну сітку необхідно розвернути у відповідне положення. Для цього треба зняти окулярну кришку зорової труби і послабити гвинти, якими кріпиться пластина візирної сітки до корпусу труби. Для контролю повірку повторюють. Після чого пластину візирної сітки закріплюють і прикріплюють окулярну кришку.

Повірка 3. Повірка головної умови нівеліра

Вісь циліндричного рівня UU₁ повинна бути паралельною візирній осі VV₁ зорової труби.

Повірка виконується подвійним нівелюванням двох точок, закріплених кілочками на відстані 50-75 м, на які встановлюють вертикально рейки.

При першому нівелюванні нівелір встановлюють в робоче положення на посередині між точками і беруть відліки з рейок а₁ і b₁.

Якщо візирна вісь паралельна осі циліндричного рівня, тобто є горизонтальною, то відліки будуть a₁' і b₁'. При цьому перевищення буде правильним і дорівнюватиме:

h = a₁'-b₁'. (5.1)

Якщо ж головна умова не виконується, то відліки будуть спотворені нахилом візирної осі, тобто будемо мати відліки a₁ і b₁, де

a₁ = a₁' + x

Рисунок 5.5 – Повірка головної умови нівеліра Н-3

Але при рівних відстанях від нівеліра до рейок величини і будуть рівними між собою, тому

h = a₁' - b₁' = (a₁ - x) – (b₁ - x) = a₁ - b₁. (5.4)

В цьому випадку одержимо перевищення, яке також буде правильним.

Потім нівелір ставлять за передньою рейкою на станції I₂ в 2-3 м від точки В і знімають відліки а₂ з подальшої та b₂ - з ближньої рейок і обчислюють відлік а'2, який відповідає горизонтальному положенню візирної осі VV₁:

а'₂ = h +b₂. (8.4)

Різниця ∆а₂ = а₂ - а₂' не повинна перевищувати ±4 мм. Якщо ∆а₂> ±4 мм, то умова паралельності осей не виконується.

Для виправлення порушеної головної умови елеваційним гвинтом нахиляють зорову трубу так, щоб середній штрих був на обчисленому відліку а2' і за допомогою виправних гвинтів 9 циліндричного рівня виводять його бульбашку на середину, з’єднуючи кінці бульбашки в полі зору труби та слідкуючи, щоб середній штрих не зійшов з відліку а2'. Після виправлення повірку повторюють.

Порядок виконання роботи

1Вивчення будови нівеліра Н-3 і Н-3К.

2 Зняття відліків по рейці.

Знімання відліків за трьома нитками чорного та червоного боків двох рейок і визначення віддалемірних відстаней до рейок, різниці нулів шкал (“п’яток”) рейок та перевищення між точками, в яких розміщені рейки.

Зарисуйте в зошиті відліки, які ви бачите в полі зору вашого нівеліра з одного боку рейки.

За програмою роботи необхідно взяти відліки за трьома штрихами з чорного та червоного боків двох рейок. Відліки записуються в табл.5.2

Таблиця 5.2 – Відліки з чорного та червоного боків рейок

Віддалемірні відстані вираховують як різниці відліків з нижніх та верхніх штрихів, помножених на коефіцієнт віддалеміра з постійною (К=100).

,

,

,

.

Різницю нулів оцифрування шкал рейки червоного і чорного боків (“п’ятка”) обчислюють як різницю відліків з середніх штрихів:

“п’ятка” Р₁=(5)-(2)=6237-1555=4682,

“п’ятка” Р₂=(5)-(2)=6601-1918=4683.

Перевищення точки 2 над точкою 1, де встановлено відповідно рейки, обчислюють як різницю відліків з середніх штрихів чорних і червоних боків рейок, тобто:

3 Виконати повірки нівеліра Н-3

3.1 Встановити штатив і прикріпити до нього нівелір становим гвинтом. Перевірити правильність обертання зорової труби, окуляра і кремальєри фокусуючого пристрою. Перевірити роботу елеваційного, затискного і навідного гвинтів.

3.2 Виконати першу повірку і записати її результати в зошит. При зміщенні бульбашки виконати юстування виправними гвинтами круглого рівня на половину дуги відхилення і повторити перевірку ще раз.

3.3 Перевірити правильність встановлення візирної сітки.

Для цього встановити вертикально рейку на відстані 50-60 м від нівеліра і зняти відліки з правого та лівого країв середнього штриха та зрівняти їх. Якщо різниця ∆ а >±1 мм, то положення візирної сітки потрібно виправити.

3.4 Перевірити головну умову нівеліра. Для цього вибрати дві точки на відстані 50-75 м і два рази пронівелювати їх:

- при встановленні нівеліра на середині між точками;

- при встановленні в 2-3 м від передньої точки.

Зробити рисунок і записати результати нівелювання в зошит. За одержаними відліками визначити правильний відлік а2' (який відповідає горизонтальному положенню візирної осі в другому нівелюванні) і знайти розбіжність цього відліку із знятим з рейки. Якщо повірка не виконується, то потрібно виконати юстування.

4 Оформити роботу.

Звітність з роботи

1 Відліки по рейці (табл.5.2).

2 Результати повірок.

3 Відповідь на контрольні запитання.

Контрольні запитання

1 Поясніть будову нівеліра та призначення основних його частин.

2 Для чого служить круглий рівень?

3 Для чого служить циліндричний рівень?

4 Для чого служить елеваційний гвинт?

5 Як наводять зорову трубу на рейку?

6 Як встановлюють нівелір в робоче положення?

7 Як знімають відлік з рейки?

8 Яким геометричним умовам повинні задовольняти осі нівеліра?

9 В чому полягає методика подвійного нівелювання при виконанні головної умови нівеліра?

10 Як виконати повірку круглого рівня?

11 Як виконати повірку головної умови нівеліра?

12 Як перевірити правильність положення візирної сітки?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6

Тема: Визначення висот методом геометричного нівелювання.

Мета роботи: вивчити методику і набути навичок виконання геометричного нівелювання, навчитись вести записи результатів вимірювання в журналі і виконувати необхідні обчислення.

Прилади та приладдя: нівелір Н-3, 2 рейки

Основні теоретичні положення

Геометричне нівелювання – це метод визначення перевищень шляхом візування горизонтальним променем за допомогою нівеліра і взяттям відліків по нівелірним рейкам.

Геометричне нівелювання за точністю поділяють на нівелювання I, II, III, IV класів і технічне нівелювання з допустимими, відповідно, нев’язками , , , , в ходах довжиною L км.

Технічне нівелювання застосовується для визначення висот точок знімального обгрунтування при виконанні топографічних знімань, виконанні трасування лінійних споруд а також при вирішенні різних задач в процесі будівництва і експлуатації інженерних споруд.

Нівелірний хід повинен прокладатися між двома найближчими висотними пунктами-реперами з відомими відмітками. Нівелювання виконується способом з середини, з допустимою розбіжністю відстаней до задньої і передньої рейок (не більше 10 м). Довжина візирного променя не повинна перевищувати 120 м, а в добрих умовах - 200 м. Розбіжність перевищень, визначених за чорними та червоними відліками задньої і передньої рейок допускається 5 мм. Відліки знімають тільки з середньої нитки.

Спостереження на станції виконують в такій послідовності:

а) встановлюють нівелір в робоче положення на визначеному місці;

б) наводять зорову трубу на задню рейку і, з’єднавши кінці бульбашки циліндричного рівня елеваційним гвинтом, знімають відлік з чорного боку рейки;

в) наводять зорову трубу на передню рейку і знімають відліки з чорного та червоного боків рейки;

г) наводять зорову трубу на задню рейку і знімають відлік з червоного боку рейки;

д) якщо є проміжні точки, то задню рейку послідовно ставлять на ці точки і знімають відліки з чорного боку.

Всі результати спостережень записують в журналі технічного нівелювання (табл.6.1).

Таблиця 6.1 – Журнал геометричного нівелювання

Записавши в журналі відліки (1), (2), (3), (4), обчислюють різниці нулів («п’ятки») (5) і (6), для чого від відліків з червоного боку рейки віднімають відлік з чорного боку цієї ж рейки. Значення «п’ятки» контролює правильність зняття відліків з рейок.

Значення перевищень h обчислюють як різницю відліків по задній і передній рейках з чорних і червоних боків рейок, тобто (7)=(1)-(2) і (8)=(4)-(3).

(6.1)

де а – відлік по задній рейці;

b – відлік по передній рейці.

Якщо розбіжність між перевищеннями не перевищує 5 мм, то обчислюють їх середнє значення, яке заокруглюють до цілого числа. Якщо значення перевищень відрізняються більше як на 5 мм, то всі записи в журналі закреслюють, а вимірювання повторюють.

На наступній станції вимірювання записи і їх контроль виконують в такій же послідовності. В подальшій обробці обчислення в журналі контролюють посторінково. На кожній сторінці обчислюють суми відліків з задніх Sа і передніх Sb рейок, а також суми перевищень Sh і Sh_с. Якщо обчислення виконані правильно, то повинна задовольнятись рівність

(6.2)

Розбіжність допускається на 1-2 мм за рахунок округлення середніх перевищень.

Перед обчисленням висот точок середні перевищення h_с врівноважують. Для цього обчислюють нев’язку:

(6.3)

яку розподіляють з оберненим знаком пропорціонально числу перевищень з точністю до 1мм так, щоб сума поправок дорівнювала величині нев’язки з оберненим знаком. Сума теоретичних перевищень Sh_т дорівнює нулю, коли нівелірний хід замкнутий, і різниці висот кінцевого та початкового реперів, коли хід розімкнутий.

Висоти передніх точок обчислюють шляхом алгебраїчного складання висоти задньої точки з виправленим перевищенням:

. (6.4)

Контролем такого обчислення буде одержання висоти вихідної точки в замкнутому ході або кінцевої точки в розімкненому ході.

Висоти проміжних точок обчислюють за горизонтом приладу, використовуючи формули:

, (6.5)

, (6.6)

де с – відлік по рейці на проміжній точці;

ГП – значення горизонту приладу;

H_a і а висоти задньої точки і відлік з чорного боку рейки на цій точці відповідно.