Table of Contents 1 страница

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 571

исследователей – историков,археологов,

языковедов,антропологов,этнографов»

( Александр Кондратов «Земля людей – земля

языков», Санкт-Петербург, Авалон, 2006, с.23 ).

Такою Батьківщиною для далеких пращурів

сучасних українців, литовців, росіян, поляків,

словаків, словенів, хорватів, сербів, чехів, болгар,

македонців, на нашу думку, була Мала Азія.

Саме тут проживали два добіблійних давніх

Народи – хатти і шумери.

«Хатти» і «шумери» – пращури українців, поляків,

чехів, словаків, словенів, хорватів, болгар,

македонців.

«Лувійці» - пращури росіян і сербів.

«Хетти» - пращури литовців.

Мала Азія була певний час Батьківщиною і для

пращурів сучасного німецького народу, та інших …

Хочу привернути увагу дослідників до факту

цілковитої відповідності, і за фонетикою, і за

значенням, сучасного українського слова «дяка» та

литовського «deka».

Така відповідність зберігається і в словах похідних

від цього слова:

«dekoti» ( дякувати; рос. «благодарить» ),

«dekui» ( дякую; рос. «спасибо» ),

«padekoti» ( подякувати; рос.«поблагодарить».

Потрібно наголосити, що це слово входить у мову

кожної дитини, будь-якого народу нашої планети,

з першими словами матері, так би мовити

«з її молоком». Можна сказати, що

воно входить до групи слів «постійного вжитку»,

до першої сотні слів в будь-якій мові !

Це слово, у сучасній литовській мові,

є запозиченням пралитовської мови (хеттської) з

праукраїнської (хаттської).

Для сучасних литовців це слово є зараз питомо-

литовським словом, адже, воно вживається

литовцями близько 3800 років ( з 18 ст. до н. е.

до сьогодення ) !

Ми ще повернемось, до розгляду цього слова, у

контексті взаємозв’язку етимології слів «спасибі» -

«дякую» - «дяка» - «дяк».

Російський філолог Ю.В. Откупщиков зазначає:

«На значение литовского языка для славянского

языкознания ещё в середине 19 века указывал

выдающийся русский славист А.Ф. Гильфердин.

« Без литовского языка, - писал он, - научное

исследование славянского невозможно,

немыслимо, и одна из главнейших причин тех

ошибок, в которые впадали некоторые наши

учёные, рассуждавшие о законах и свойствах

славянской речи, состоит именно в том, что они не

брали в соображение фактов, представляемых

языком литовским» ( «Ю.В. Откупщиков «К истокам

слова», Авалон, Санкт-Петербург, 2005, с.113 ).

Бог сонця «Пасхуласас» «Пасха» — релігійне свято. Порівняйте з

литовським словом «Velykos», яке відповідає

українському « Великдень».

Слово «Пасхуласас» знаходять науковці на

глиняних таблицях у Малій Азії, написаних

клинописним письмом, яке датується часом

ранішим часу « виходу євреїв з єгипетського

полону». Таким чином, походження цього слова,

яке пробують нам нав’язати деякі науковці , як

єврейське, не є таким. Це слово треба віднести до

слів хаттської (венедської) релігійної термінології.

Бог врожаю «Телепинус» «Телепень» — складне укр. слово — дурень.

«Теле – пень » може означати “дурне телятко”.

З болгарської “ теле ” – телятко.

Наголосимо, що слово «Телепінус»

( Телепень наш ) не є ім'ям , це прозвисько, яким

прозвали одного з хеттських царів. Ми його

знаходимо в хеттських міфах, отже, в літературних

джерелах. Про це автор розповість у третій,

заключній, частині своєї роботи «Атланти і

Атлантида».

tarnawa – назва учасника Тарнавські – прізвище відомої української родини

релігійного обряду 192**** у XV-XVIII ст. ( палац – село Качанівка Чернігівської

обл.).

В Україні існують поселення “ Тарнава“

( Черкаська обл.), “ Тарнавка“ ( Львівська,

Тернопільська обл.), “ Тарновці“ ( Закарпатська

обл.). Литовське сучасне слово «tarnautojas»

означає «службовець», «tarnaі», «tarnaіtе»

«служниця».

Литовське «u» частенько заміщується українським

«в».

Ми вважаємо, що етимологія слова “ tarnawa“

криється у санскриті, де “ tarnі“ ( господар )

(В.А. Кочергина «Санскритско-русский словарь»

(филология), около 30000 слов, под ред.

В.И. Кальянова, М., 1996, с.157 ).

purrulli – пуруллі (свято землі) пир (свято) ріллі (землі), весняне свято першої

187**** борони

hanna (бабуся) 227, 233**** Ганна , жіноче ім”я.

Hanna-hanna (ім”я жіночої богині)

227,233****

Katru - Катрі (назва жінок, учасниць Катря, жіноче ім”я

ритуального обряду) 192****

Berrutti - Верретті ( Werutti [Б.В.] ) верета, верітка - рядно

(назва жінок, учасниць ритуального веретено

обряду) 192****

Kuppawa – Купава (хетт. жіноче ім”я) Купава – жіноче старослов”янське ім”я

223*****

Mamma – мамма (хетт. жіноче ім”я) мама, мати. Литовське – “ mama”.

223*****

Annajaty – Аннаяти ( хетт. жіноче ім”я) Анна (Ганна), жіноче ім”я

223*****

Pusty – Пусти (хетт. жіноче ім”я) пусти, відпусти (дієслово)

212***** ( кумедний випадок, коли

писар ,чужоземець-хетт, записав

дієслово «пусти», як жіноче хаттське ім”я.

Уявімо, як це було…

Хетт, підійшовши до групи жінок, взяв одну

з них за руку, питаючи , як її звати.

Жінка, відсторонюючи руку писара, каже:

«пусти!». Писар фіксує сказане слово, як імя

цієї жінки.

Такі суто українські слова, як — Кожух, Телепень, просто вражають, а якщо до цього

додати, що міфологічний текст про бога Телепінуса на пряму підводить до розуміння

імені героя — це буде кращим доказом існування українсько-хаттських мовних

зв’язків. Отже, цитуємо:

“... в результате какой-то ссоры со своим отцом, богом грозы, Телепинус в гневе исчез.