Table of Contents 5 страница

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 544

місто Хаттина ( пізніше Унка ) хатина ( зменшена форма хати ), будинок українця.

8-7 ст. до н.е. 57,61**** На сучасній карті України можна стріти “Хатки” у

Львівській обл.( 4 ), Вінницькій ( 1 ), Тернопільській

( 1 ), Херсонській ( 1 ) ; “Хатнє” – у Харківській ( 1 ),

попсовані назви – “Хотинівка”, по одній у

Житомирській та Чернігівській обл.; “Хотиївка” –

у Чернігівській обл.. ( 2 ).

Хаттуса (Хаттусас) 174**** хата, ( хатуся ), хатина - будинок українця

(столиця хаттів у 23-12 ст. до н.е.) ,

поблизу сучасного Богазгея.

місто Куссара 174**** кошара – загін для худоби

З цього міста походять В Україні існують “ Кошари “ у Волинській,

Пітханас, та його син – Анітас. Луганській, Одеській ( три ), Сумській областях.

Археологами в палаці міста “ Кошара “ ( Херсонська обл..), “ Кошаринці “

Канесі був знайдений спис з ( Вінницька обл.- два), “ Кошарище “обл.),

написом « Палац Аніти царя ». “ Кошарка “ ( Одеська обл.), “ Кошарне “

( Донецька обл.), “ Кошарівка “ ( Київська обл.).

Етимології назви малоазійського міста «Куссара»

має відповідати назва міста з Месопотамії – «Кіш».

Це може бути свідченням того, що мешканцями

малоазійського міста «Куссари» ( Кошари ) були

шумери.

Згадаємо українські слова: «кіш», «кошара»,

«кошовий»… Етимологія сучасних українських слів

«кіш», «кошара» , очевидно, пов’язана з

тюркськими мовами, і пояснюється уйгурським

словом «каша» (огорожа).

місто Аринна174**** Арина, старослов”янське жіноче ім”я

місто Смирна 10**** мир ( прикметник - мирний, смирний, смирна )

Майже 200 років тому російський історик

М.М.Карамзін писав: « Другие считают названия

некоторых древних городов в Азии Славянскими:

на пример, Смирны. Но это не доказательство,

чтобы Славяне уже как народ особенный

существовали в Азии».

( Н. М. Карамзин « История государства

Российского» Т.1,1989, с.182 ).

місто Лісна 35**** ліс, лісний, лісна.

місто Ненасса 129,130,144****** не наша ( заперечення )

( Не Наша [Б.В.] )

місто Несса 121, 127-130****** наша ( займенник )

(назва має читатись-Насса)

місто Нигде 144****** нигде ( рос., укр. відповідник - ніде )

місто Мама 47,48****** мамо ( мати )

річка Карасу 145,186****** карасі – мн. ( карась ) риба.

Назва з шумерської означає

“Чорна ріка”(Кара- су).

країна ( на березі Чорного моря ) туман ( хмарність)

підлегла хеттам – Туманна

( картографічна вставка ******)

країна ( у півд. частині тато, (батько), можливо тотожнє

Малої Азії ) – Таттуса слову - “Батьківщина”. З болгарської мови :

( картографічна вставка ******) “татко“ - “Татковина”, з російської ( лувійської )

мови : “отец“ – “Отечество”.

місто Анталия. Анти – самоназва воїнів народів шумерів та хатти

( які поклонялись богині воїнів- « антів» – Інанні, яка

місто Антиохия, суч. Антакий мала звання - Antu [ Анту] .

(Анта - кий [Б.В.]) на річці Оронт У кінці VIII ст. до н. е. Хатто-Шумери

переселились на терени сучасної України.

Батьком легендарних князів Кия, Щека,

Хорива у “Велесовій книзі” згадується Ор ( Гор,

Хор).

річка Марассантия 10, 28

гірський хребет Антиливан 10, 28

країна Леванта 28 ( суч.Ливан ) Атлант – бог, тримаючий небо, згадується в міфах

народів Малої Азії. Атланти– супротивники греків.

innara - iннара (сила )530******* інерція ( сила )

innarauantes – іннарауантес530*******

( сильний воїн, могутній воїн [Б.В.] )

Візантія – країна. Країна “ Колісниць” (“ Віз” + “ антія”), де перше слово

Візантій – місто(суч. Стамбул ) вказує на засіб пересування; друге – на приналежність

цього засобу пересування “воїнам”. Привертає увагу

зрозуміла кожному українцю назва – “ віз“ ( засіб на

якому везуть, перевозять... ). Дослідники давньої

історії відзначають, що колісниці були розповсюджені

у Єгипет, Грецію, та в інші сусідні країни, саме з Малої

Азії. Існують історичні свідчення, що царі грецьких

племен відправляли своїх синів у Хеттію для навчання

вправному керуванню колісницями.

Відомий і другий факт.

Коли у Єгипет потрапили перші колісниці, які

перевозили двох воїнів- візничого і лучника, то хетти ,

на той час, удосконалили свій засіб пересування.

Їх колісниця перевозила вже трьох: двох воїнів та

візничого.

Гадаю , що такі історичні факти тільки підтверджують

правильність нашого розуміння етимології слова

«Візантія» - назви країни, яка була відома в

давні часи, як «місце , де виготовляли новий,

на той час, вид озброєння – бойові колісниці».

Хатто-шумери називали свої колісниці

«возами». Це слово було відоме їх сусідам –

грекам, які і дали пізнішу назву країні, на

теренах Малої Азії – «Візантія».

Біблія так говорить про наших пращурів:

«Одні колесницями хваляться,

а інші кіньми, а ми будемо хвалитись Ім'ям

Господа, нашого Бога: вони похилились і

впали, а ми стоїмо та ростемо на силах !»

( Книга Псалмів, псалом 20 ).

appantes – аппантес ( “захоплений app – захоплені ( хаппати ),

у бою “, тобто – полонений )269*** antes – воїни, разом – захоплені воїни(полонені )

zi – zi – nty ( воїни )49*****

zi – zi – ( anty ) [Б.В.] )

Про правильність авторського тлумачення слованазви “анти”, як “воїни”, може свідчити

текст одного із законів хеттської держави:

“ Царём пусть становится из сыновей царя первый по положению сын; если первого из

сыновей царя нет; то пусть будет царём тот, кто второй по положению сын. Когда же

наследника (DUMU. NITA ) из сыновей царя нет, то та, которая первая дочь, пусть

возьмут ей мужа (LU –ANTII– ANTAN ), и он пусть будет царём “

( Э.Д.Менабде «Хеттское общество», Тбилиси,1965,с.211).

Привертає увагу зрозуміла «логограма»DUMU. NITA, що означає “ дома немає ”.

Грузинський дослідник перекладає слово“ LU – ANTII – ANTAN ” –“ зять ”.

Правильне прочитання :LU – ANTI – ANTAN( “людина – воїн з воїнів” , тобто

– “ найкращий воїн ” ).

Слово “ NITA”означає “ немає “.

Э.Д.Менабде перераховує домашніх тварин, одного з хеттських господарств, і серед них

“ UDU” ( вівця ), і пізніше – “ UDU NITA” ( баран ).

На справді, у переліку тварин, спочатку була записана “ вівця “, та пізніше писар зробив

правку “ вівці немає “, отже, мова про “ барана “ не йде.

( Э.Д.Менабде «Хеттское общество», Тбилиси,1965, с.31, с.32 )

Це є яскравим прикладом того, як не легко дається науковцям розуміння давніх

«мертвих» мов.

6. Шостою характерною ознакою, яка свідчить про хатто ( хетто ) – українські культурні,

релігійні, та історичні подібності є зображення “тризуба” на хеттських печатках.

Треба зазначити, що найбільш наближеним до сучасної форми українського “тризуба”

є зображення з печатки №3, рис.15 . На печатці №5, там само, зображено два таких

знаки. На печатці №1 “тризуб” тримається божественою рукою ( О.Р.Гарни “Хетты.

Разрушители Вавилона”., М.2002, рис.15 ).

На рельєфі хеттського царя на горі Кара – Даге також бачимо руку, тримаючу

знак влади – “тризуб” ( Контено Ж. “Хетты и Хеттская культура”, М. — Л.,1924, с.51).

Бог Грози з Зінджірлі, на рельєфі, що знаходиться у Берлінському державному музеї,

тримає у руці скіпетр – “тризуб” ( О.Р. Герни “ Хетты “, М.,1987, фото 20 ).

Автор вважає, що саме про цей цей скіпетр ( який отримала богиня Інанна,

разом з рангом “ Анту ” ) йде мова у переписці верховного жерця Аратти з

жерцем міста Урука Енмеркаром. ( В. Н. Даниленко, Ю. А. Шилов “Начала

цивилизации”, М.1999, с.247-248; “Вестник древней истории”, М., 1964.,с.4 ).

Нагадаємо, що цю військову посаду (Antu), та звання - “ Богиня воїнівства “, вона

отримала від свого чоловіка, бога неба ( шумер. “Ан” ).

Образ Богині війни Інанни, у шумерській міфології, знаходить свій пізніший жіночий

відповідник у ассіро – вавілонській міфології ( Богиня Іштар ), звідки потрапив до

західно – семітської міфології ( Богиня Астарта ), у єгипетську – Богиня Нейт,

у грецьку - Богиня Афіна, у лувійську – Покрова , в українську – Оранта– захисниця

українського козацтва.

Дослідники міфології ніколи не задавались питанням:

« Чому грецька Богиня Афіна народжується з голови верховного Бога Зевса ?».

Відповідь криється у витоках легенди, яка, за своїм походженням, є шумерською.

Коли Бог неба «Ан», за іншим варіантом – Бог Енки, роздав всім Богам «Звання»,

згідно з якими кожний Бог мав опікуватись певним ремеслом людей, до нього

підійшла його дружина Інанна .

Так, як всі посади були поділені, то Богу Ану нічого не залишалось, як

«вигадати» ще одну посаду ( звання ), яке по шумерськи звучить, як – «анти»

( «анту» ), і з шумерської мови означало «воїни». Таким чином, шумерська Богиня

Інанна стала опікуватись «воїнами», тобто, - «антами» ! ! !.

( «Мифы народов мира – энциклопедия», Т.1, М., 1991, с.510 ).

Можна сказати, що посада, чи звання, для шумерської Богині воїнів- Інанни

було «народжене» ( вигадане ! ! ! ) з голови Бога «Ану».

Греки запозичили, почуту від шумерів легенду, тому їхня Богиня Афіна, що мала

опікуватись вже грецькими воїнами – народжується так само, з голови, але вже

грецького Бога - Зевса.

Зображення Оранти, з піднятими до гори руками ( інколи тримає український

рушник з релігійною символікою ), було поштовхом до виникнення лувійської назви –

“ Покрова “, тобто, “ та, що покриваючи символічним рушником, дає захист “.

Про це є докладна інформація у міфологічній літературі давніх народів Малої

Азії ( “ Мифы народов мира. Энциклопедия ”, Т.1, М. с.115-116, с.510-511, с.595 ).

Християнська Покрова мала свій дохристиянський відповідник , яким був образ

шумерської Богині – Іннани- Оранти, захисниці воїнства.

Саме слово “Покрова”, як вважає автор утворене від лувійського слова – “Покрова” –

“захист”. Від нього походить сучасне російське слово – “покровительница”.

З сучасної російської мови надати “кров” означає “ надати захист”.

Хатто - Шумерам образ “Покрови”, як захисниці воїнства, був політично нав’язаний

лувійцями, щоб витіснити істинний образ Богині воїнів - Оранти, пізнє зображення

якої збереглось для сучасних українців на фресках храму “Софії Київської”.

Лувійці є далекими пращурами сучасних росіян ! Це вони, лувійці, називали

чорне хаттське взуття, яке одягав цар хеттів, під час певних релігійних обрядів та свят

- sepahi - “ сапоги ” ( А.Е. Наговицын «Магия Хеттов», М., 2004, с.168-169 ).

Російський мовознавець М.Е. Рут наголошує:

«САПОГ. Слово только русское ( в других славянских языках отсутствует)…»

( М.Э. Рут «Этимологический словарь русского языка для школьников», Екатеринбург,

2007, с.352 )

Хаттське “Se” відповідає українському “се” ( “це” ).

Лувійське “ pahi ” ( pehi ! ! ! ) несе у собі значення слова і відповідає сучасному

російському слову “пехота”.

Таким чином, розкривається етимологія лувійського ( праросійського) слова “пехота” –

« та частина війська, яка одягнута у “ Pehi ” ». По хаттськи (венедськи) це взуття

називалось “ чо – боти ” .

Це вони – лувійці називали хатто-шумерів “Антонами” ( Ант- он ).

Греки називали своїх асимільованих одноплемінників - шумерів – “Антипами” , де

грецьке τυπος(зразок,образ).

“ Ант-тип ” - “ той , який уособлює образ ( тип ) воїна ( анта ) ”.

В українському етимологічному словнику читаємо: “ Антип - з болгарської

тлумачиться також як« заступник батька» – тотожнє« воїн – захисник» …”

( “ Етимологічний словник української мови “, під ред. О.С. Мельничук, Київ, 1982,

Т.1., с.76 ).

Автор вважає, що це найкращий доказ того, що слово “ант”, яке ми розглядали трохи

раніше у шумерських текстах, означає “воїн”.

Давні пращури німців на людей з косицею (оселедцем ) на голові, як у антів, казали –

“ Аntlitz “, тобто – “ той, який нагадує образ давніх антів”.

Сучасне німецьке слово “ Аntlitz” означає – “ лице “, “ образ “.

І сьогодні можна почути схвальне звернення до юнака: “ справжній козак ! “, “ справжній

солдат! ”... Кілька тисяч років тому, такий самий зміст вкладали у звернення :

“ Ант тип ! “, “ Аnt litz!” , “ Ант он ! “.

Домінуючи політично-військово над своїми сусідами – хатто-шумерами

( приблизно з початку 7 століття н. е. ), лувійці нав”язали їм політику

історичної спорідненості, називаючи всіх словянами « с лувіянами », тобто тими,

які прийшли з Лувії ( « с Лувии » ).

Насправді хатто-шумери та лувійці були різними народами.

Відмінний був у них рівень культури, мистецтва, спосіб життя, релігійні уявлення.

Відмінною була у них і мова. Проживали вони у різних державах.

Хатто-шумери створили державу , яку грецький філософ Платон згадує, як

– “Атлантиду”. Лувійці проживали у Лувії, яку Платон, помилково згадує поруч з Азією ,

як “Лівію”. Між хатто-шумерами та лувійцями, як мешканцями окремих держав,

укладались міждержавні угоди:

« Если в городе Хаттусе какой-нибудь человек страны Хатти украдёт человека страны

Лувия, [то] прежде обычно давали 12 человек, теперь [же] он должен дать 6 человек, и в

дом его их он должен отправить»

( А.В. Волков, Н.Н. Непомнящий «Хетты. Неизвестная империя Малой Азии», М., 2004,

с.186 ).

Хатто-шумери ( венеди-анти ) дали життя цілій групі народів, яких ми зараз називаємо

південно-західними словянами – українцям, білорусам, полякам, чехам, словакам,

словенам, боснійцям, чорногорцям, хорватам, болгарам, македонцям.

Серед українців виділимо русинів, бойків, лемків, гуцулів, та українців, які проживають на

західних теренах України. Генетично вони найбільш споріднені з хаттами ( венедами ).

У східній частині переважає шумерський генетичний тип. Населення центральної частини

України генетично є шумерами, які були асимільовані переважною частиною хаттів.

Цей генетичний розподіл населення сучасної Української держави підтверджується

дослідженнями , які провели харківські генетики за міжнародною програмою ООН, та

деякими нашими лінгвістичними спостереженнями.

Вказані дослідники, констатуючи сьогодні факт такого поділу, не можуть вказати ні

етнічної приналежності цих двох груп населення у минулому, ні часу, коли такий

етнічний симбіоз міг відбутись.