In which some more First Appearances are made on the Stage of these Adventures

Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 915

Мета роботи: освоєння методів ортогонального зображення геометричних тіл, побудови простих та складних розрізів з використанням команд системи Компас 3D.

Завдання: Виконати індивідуальні завдання креслень 3-х видів деталі з необхідними розрізами (табл. 4.1.).

4.1. Приклад виконання

1. Встановити формат А3, задати виду 1 масштаб 1:1(ВСТАВКА – ВИД).
2. Виконати вид попереду. Використати команду НЕПРЕРІВНЫЙ ВВОД ОБЪЕКТА, починаючи із точки 1, задавати довжину відрізків (див. рис. 4.1).
3. Командою ВІДРІЗОК (штрих пунктирна лінія) накреслити осьову лінію на виді попереду з прив’язкою СЕРЕДИНА.
4. Накреслити лінію 2-3 під розріз. Використати команду ВСПОМОГАТЕЛЬНАЯ ПРЯМАЯ – ПАРАЛЕЛЬНАЯ ПРЯМАЯ.Встановити відстань -15, створити об’єкт – лінію праворуч від осі. Навести ії основною лінією командоюВІДРІЗОК.
5. Видалити допоміжні лінії: падаюче меню РЕДАКТОР – УДАЛИТЬ – ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ КРИВЫЕ И ТОЧКИ.
6. Накреслити контури видів зверху і ліворуч командоюНЕПРЕРІВНЫЙ ВВОД ОБЪЕКТА,з використанням прив’язки ВЫРАВНИВАНИЕ, для виконання проекційного зв’язку між видами.
7. Додати до видів зверху і ліворуч недостаючи елементи закінчивши їх побудові згідно рисунка.
8. Командою ВІДРІЗОК (штрих пунктирна лінія) накреслити осьові лінії на всіх видах.
9. Нанести лінії невидимого контуру командою ВІДРІЗОК (штрихова лінія) на виді зверху.
10. Командою ШТРИХОВКА(установити стиль, крок – 3, кут – 45°) нанести штрихування на розріз.
11. Нанести розміри на види відповідно до креслення на рис. 4.1.

Рис.4.1. Креслення деталі

Таблиця 4.1

Завдання для виконання креслення деталі

Продовження табл. 4.1

Лабораторна робота № 6

"Дослідження відцентрового вентилятора"

Мета роботи:

Ознайомитися із конструкцією, принципом дії відцентрового вентилятора і визначити його характеристики.

1. Ознайомитися з конструкцією вентилятора і зобразити його схему.

2. Ознайомитися з схемою включення і регулювання вентилятора. Описати його роботу.

3. Зняти характеристики вентилятора.

Робота вентилятора

Вентиляторні установки використовуються для систем вентиляції, пневмотранспорту, пневмоприбирання, повітряного опалювання, для провітрювання, для тяги та дуття в котельних установках і в багатьох технологічних процесах. Вентиляторами називають повітродувні машини, що призначені для подачі повітря або іншого газу при втратах тиску в повітропроводах, що не перевищують 0,015 МПа.

Найбільш поширені вентилятори відцентрові (радіальні) і осьові. У тих чи інших тиск створюється в результаті закручування і стиснення повітря колесом, що обертається. Відцентровим вентилятором (рис.1) є розташоване в спіральному кожусі колесо з лопатками, при обертанні якого повітря, що поступає через вхідні отвори потрапляє в канали між лопатками колеса і під дією відцентрових сил переміщується по цих каналах, збирається спіральним кожухом і спрямовується в його випускний отвір.

У відцентровому вентиляторі три основні елементи: колесо (робоче колесо, ротор) лопатки, спіральний кожух (корпус) та станина з валом і підшипниками. Відцентрові колеса складаються з лопаток, переднього і заднього дисків і маточини. Якщо колесо обертається за годинниковою стрілкою (при спостереженні з боку, протилежного всмоктуванню), то вентилятор називається правим, якщо проти годинникової стрілки – то лівим. Правильним обертанням колеса є обертання по ходу розвороту спірального кожуха. При зворотному обертанні продуктивність різко падає, але реверсування, тобто зміни напряму подачі, не відбувається.

Потік повітря, що збігає з колеса лопатки, збирається в кожух, який також використовується зазвичай для зменшення швидкості потоку і відповідно перетворення динамічного тиску в статичний.

У відцентрових вентиляторів кожух має спіральну форму (равлика)

Профіль равлика зазвичай відповідає архімедовій спіралі.

У вентиляторних установках повітряний потік, як правило, має постійну густину, швидкість руху його в кожній крапці з часом не змінюється ні за величиною, ні за напрямом.

В цьому випадку для двох перерізів потоку (рис.2) можна написати рівняння витрати

де і площі поперечних перерізів потоку в ; і - середні швидкості в м/с; - об'ємна витрата(продуктивність) в , тобто кількість перекачуваного повітря (в загальному обсязі). Зв'язок між значеннями тиску в перерізах виражаються рівнянням

де і - статичний тиск в перерізах і ;

і - динамічний тиск; - густина повітря ( ).

При тиску, що розвивається вентилятором, густина повітря є постійною величиною.

- втрати тиску (статичного і динамічного) між перерізами і на тертя і місцеві втрати.

При обертанні колеса повітрю передається частина енергії, що підводиться до двигуна, і йде процес утворення тиску.

При русі повітря (рис.З.) вздовж лопаток колеса абсолютна швидкість руху може бути розкладена на переносну

де - кутова швидкість колеса в рад/с; - радіус на якому знаходиться частинка повітря, і відносну швидкість

Потужність вентилятора у ватах

.

Тут у і у , причому - повний тиск, який розвивається вентилятором ; - КПД вентилятора рівний 0,85. Для виконання лабораторної роботи використовується вентилятор, встановлений консольно на валу електродвигуна постійного струму, номінальна швидкість обертання якого при напрузі 32 В рівна 10000 об/хв. Електродвигун живиться від двонапівперіодного випрямляча В, напруга на який подається через регульований автотрансформатор ЛАТР-1 (рис.4).

Зміна швидкості обертання ротора двигуна Д (колеса вентилятора ведеться про допомогою стробоскопа. Тиск повітря вимірюють за допомогою пневмометричної трубки.

Вказівки по проведенню роботи

1. Ознайомитися про конструкцією установки і накреслити її схему. Зобразити схему приводу вентилятора. Описати роботу вентилятора і його регулювання.

2. Експериментально встановити залежність швидкості V повітря у вентиляторі залежно від швидкості обертання колеса, а також залежність потужності вентилятора від величини . Для цього пневмометрична трубка вводиться всередину повітропроводу. За допомогою трубок вимірюється статичний і повний тиск. Оскільки

, то .

Тут у ; -

3.Змінюючи швидкість обертання ротора, визначуваний ,

Для вимірювання швидкості в роботі використовується тахогенератор.

4. Підраховуємо швидкості повітряного потоку, витрата (продуктивність) вентилятора і потужність для тих же швидкостей обертання ротора.

Дані зводимо в таблицю

Таблиця 1

№ п.п
і так далі	.	.

У розрахунках враховувати, що тиск, що врівноважується висотою водяного стовпа в 1 мм (1 мм вод. ст.), відповідає

P=9.81 .

5. Проводячи розрахунки, слід стежити за тим, щоб розмірності величин відповідали одна одній.

Визначаючи переріз трубопроводу (повітропроводу), приймати його як прямокутник і заміряти за допомогою лінійки.

6. Всі залежності представити у вигляді графіків.

7. По роботі зробити необхідні висновки.

Література

1. Калинушкин Н.П. Вентиляторные установки. – изд.6 – М.: Высшая школа, 1967, – с. 136.

2. Вильнер Я.М. и др. Справочное пособие по гидравлике, гидромашинам и гидроприводам, 2-е изд. –М: Высшая школа, 1985. –с. 381.