Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 935
1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
Білки – полімери, що не розгалужуються, мінімальна структурна одиниця яких – амінокислота (АК). Амінокислоти з'єднані між собою пептидним зв'язком. У природі зустрічається близько 300 амінокислот, їх можна умовно розділити на дві групи: 1) вільні амінокислоти (непротеїногенні), що не беруть участі в утворенні білків. Так, безліч «небілкових» АК міститься в пептидних антибіотиках або є проміжними продуктами обміну білків. 2) протеїногенні, ковалентно зв'язані одна з одною у складі пептидів і білків. Непротеїногенні амінокислоти більш різноманітні в порівнянні з протеїногенними. До складу білків входить 20 АК у α-формі, розташованих в різній, але строго визначеної для кожного білка послідовності. a-амінокислоти відрізняються одна від одної структурою і складом групи R (бічний ланцюг). Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою: аліфатичні – гліцин (Глі), аланин (Ала), валін (Вал), лейцин (Лей), ізолейцин (Ілей); оксикислоти – серін (Сер), треонін (Тре); дикарбонові – аспарагінова кислота (Асп), глутамінова кислота (Глу); двоосновні – лізин (Ліз), гістидин (Гіс), аргінін (Арг); ароматичні – феніналанін (Фен), тирозин (Тир), триптофан (Три); сіркоутримуючі – цистеін (Цис), цистин (Цит), метіонін (Мет). за біохімічним призначенням: глюкогенні – через ряд хімічних перетворень надходять на шлях гліколізу (окислення глюкози) – Глі, Ала, Тре, Вал, Асп, Глу, Арг, Гіс, Мет. кетогенні – беруть участь в утворенні кетонових тіл – Лей, Іле, Тир, Фен. за харчовою цінністю: незамінні – не синтезуються в організмі – Гис, Іле, Лей, Ліз, Мет, Фен, Тре, Три, Вал, а у дітей – Арг, Гис. замінні – інші. За рахунок наявності в молекулі АК одночасно амінної і карбоксильної груп цим сполукам властиві кислотно-основні властивості. У нейтральному середовищі АК існують у вигляді біполярних іонів. Фізико-хімічні властивості амінокислот. За хімічними властивостями амінокислоти, що мають у своєму складі амінні і карбоксильні групи, є амфотерними електролітами. Біполярність молекул амінокислот обумовлює такі їхні властивості, як гарна розчинність у воді, високі значення діелектричних постійних і температури плавлення. Функціональні групи амінокислот різноманітні, що дозволяє виявляти більшість їх за допомогою кольорових реакцій. Багатьох з них, дуже чуттєвих і специфічних, виявляють навіть в малих кількостях у складі складних сумішей, біологічній сировині рослинного і тваринного походження, білках. Реакція з нінгідрином лежить в основі кількісного визначення амінокислот і білків. Таблиця 5
|