![]() Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Техніка виконання роботиДата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2020
У сухі пробірки наливають по 1 мл хлороформних розчинів, що будуть досліджуватися, і в кожну додають по стінці пробірки 1 мл концентрованої сірчаної кислоти. Вміст пробірок обережно перемішують. У присутності стеринів верхній шар рідини забарвлюється в темно-червоний колір, нижній – у жовто-червоний з зеленою флуоресценцією. Результати усіх трьох дослідів оформлюють у вигляді таблиці, позначаючи характер реакції знаками «+», «–» (табл. 6). Таблиця 6
2. Проведення емульгування жирів Емульгуванням називають розподіл однієї нерозчинної рідини в інший у вигляді краплин. Таке подрібнення на краплини звичайно здійснюється при енергійному перемішуванні двох рідин. Щоб емульсія не розшаровувалася, використовують спеціальні речовини – емульгатори або стабілізатори. Емульгатор розподіляється по поверхні краплинок диспергованої рідини у вигляді тонкої плівки і перешкоджає їх злиттю. Стійкість одержаної емульсії в значній мірі залежить від природи емульгатора. Наприклад, молочно-жирова емульсія маргарину має високу стійкість і не розшаровується при механічній і термічній діях. У вітчизняному маргариновому виробництві як емульгатори використовують суміші моно- і дигліцеридів, фосфатиди, сухе молоко. При виготовленні майонезів з цією метою використовують яєчний і гірчичний порошки. Основними емульгаторами в шлунково-кишковому тракті є солі жовчних кислот, білки, фосфатиди, мила, гідрокарбонати лужних металів. Емульгування жирів сприяє кращому їх розщепленню та всмоктуванню в кишечнику.
Об’єкт дослідження: Олія. Обладнання і посуд:1. Штатив із пробірками; 2. Піпетки; 3. Воронки; 4. Фільтри паперові. Реактиви: 1. Жовч; 2. Висушений яєчний жовток – джерело лецитину; 3. Гідрокарбонат натрію, 1 %-й розчин; 4. Дистильована вода.
Техніка виконання роботи
У чотири пробірки наливають по 5 мл дистильованої води. До другої пробірки вносять на кінчику ножа висушений яєчний жовток (джерело лецитину), до третьої – 1 мл жовчі, до четвертої – 1 мл розчину гідро-карбонату натрію. Потім до всіх пробірок додають по 0,2 мл олії. Пробірки енергійно струшують і залишають на 5 хвилин. У першій пробірці емульсія швидко розшаровується на воду і олію. У інших пробірках завдяки присутності жовчі, лецитину і соди утворюються стійкі емульсії. Вміст пробірок фільтрують через паперові фільтри у другі пробірки. У першій пробірці через фільтр проходить прозорий розчин, а олія залишається на фільтрі. У інших пробірках фільтрується мутна рідина (емульсія). Отже, стабілізатори сприяють емульгуванню жирів і значно полегшують їхнє проходження через мембрани.
3. Визначення якісті жирів за допомогою акролеїнової проби
Якісною реакцією на якість жиру є акролеїнова проба. При нагріванні гліцерин втрачає воду і утворює ненасичений альдегід – акролеїн, який легко виявляється завдяки специфічному подразливому запаху. Акролеїнову пробу здійснюють нагріваючи жир у присутності бісульфату Na або К, NaHSO4 або KHSO4 (як водовіднімаючий засіб).
Об’єкт дослідження: Гліцерин або рослинна олія. Обладнання і посуд: 1. Штатив із сухими пробірками; 2. Скляна палиця. Реактиви:1. NaCl, суха; 2. Сірчана кислота, концентрована.
Техніка виконання роботи
В суху пробірку сиплють 1 г сухої солі, капають дві краплі концентрованої H2SO4, додають 1...2 краплі жиру і нагрівають. Різкий подразний запах свідчить про наявність акролеїну.
4. Проведення якісної реакцї на лецитін Лецитин є фосфоліпідом, тобто жироподібною сполукою. Він відіграє велику біологічну роль: входить до складу біологічних мембран, має ліпотропну дію, тобто запобігає атеросклерозу судин, протидіє ожирінню печінки та інше. Лецитин є гарним емульгатором. Він не розчиняється у ацетоні, а з водою утворює стійку емульсію.
Об’єкт дослідження: Сухий яєчний жовток. Обладнання і реактиви: 1. Хімічні склянки; 2. Штатив із пробірками; 3. Крапельниці; 4. Воронки; 5. Піпетки; 6. Паперові фільтри. Реактиви: 1. Етиловий спирт, 96 %-й; 2. Ацетон, 5 %-й розчин.
Техніка виконання роботи
В хімічну склянку кладуть 200 мг сухого розтертого яєчного жовтка, додають 3…5 мл гарячого спирту, перемішують. Через 10...15 хв. суміш охолоджують і фільтрують у суху пробірку. В другу суху пробірку вливають 1 мл ацетону, потім краплями додають фільтрат з першої пробірки. Спостерігають появу помутніння, а потім випадає осад лецитину, який не розчиняється в ацетоні. При додаванні до 2...3 мл фільтрату декілька краплин дистильованої води утворюється стійка емульсія.
Контрольні запитання 1. Що таке ліпіди і які їхні функції в організмі? 2. У складі свинячого жиру виявлені трипальмітин, триолеїн, пальмітодиолеїн. Напишіть їхні формули. 3. У кокосовій і пальмовій оліях знайдені стеародипальмітин, олеодипальмітин. Напишіть їхні формули. 4. У яєчному жовтку виявлені фосфоліпіди. Напишіть їхні формули і перелічте основні функції. 5. Який стероїд тваринного походження сприяє розвиткові атеросклерозу кровоносних судин? 6. Назвіть основні функції ліпопротеїдів, гліколіпідів. 7. Які продукти є джерелами поліненасичених жирних кислот?
|