Якісний аналіз ризиків

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 3939

Якісний підхід дозволяє визначити та ідентифікувати можливі види ризиків, притаманних проекту. Крім того, визначаються й описуються причини та чинники, які впливають на рівень даного виду ризику. Описуються й отримують вартісну оцінку усі можливі наслідки гіпотетичної реалізації ризиків, що виявлено, і пропонуються заходи з мінімізації та/або компенсації цих наслідків з розрахунком вартості цих заходів.

Першим кроком в проведенні якісного аналізу ризиків є чітке визначення (виявлення, опис – «інвентаризація») усіх можливих ризиків проекту. Суттєву практичну допомогу у цьому напрямку може надати та, чи інша класифікація ризиків.

Кожний ризик можна розглядати з трьох позицій:

· З точки зору витоків, причин виникнення даного типу ризику;

· Обговорення гіпотетичних негативних наслідків, які викликані можливою реалізацією даного ризику;

· Обговорення конкретних заходів, які дозволяють мінімізувати ризик, що розглядається.

Головними результатами якісного аналізу ризиків є:

· Виявлення конкретних ризиків проекту і причин, що їх породжують;

· Аналіз та вартісний еквівалент гіпотетичних наслідків можливої реалізації виявлених ризиків;

· Пропозиції щодо заходів з мінімізації збитків та їхня вартісна оцінка;

· Визначення меж можливих змін усіх чинників проекту, які перевіряються з точку зору ризиків.

Етапи якісного аналізу ризиків:

1. Ідентифікація (визначення) можливих ризиків;

2. Опис можливих наслідків (збитків) реалізації ризиків, що виявлені, та їхня вартісна оцінка;

3. Опис можливих заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу ризиків, які виявлено, з зазначенням їхньої вартості;

4. Дослідження на якісному рівні можливості управління ризиками проекту:

- Диверсифікація ризику;

- Ухилення від ризиків;

- Компенсація ризиків;

- Локалізація ризиків.

Якісний аналіз ризиків виконується на етапі розробки бізнес-плану, а обов’язкова комплексна експертиза проекту дозволяє підготувати численну інформацію до початку роботи над аналізом ризиків.

У процесі якісного аналізу ризиків досліджуються причини виникнення ризиків та чинники, які сприяють їхній динаміці, після чого оцінюються можливі збитки від проявлення ризиків. Оскільки розрахунки ефективності проекту базуються на розбудові його грошових потоків, величина яких може змінитися в результаті реалізації кожного з виявлених ризиків, важлива також кількісна оцінка наслідків, які здійснюються на даному кроці, відображена у вартісних показниках. Крім того, важливо оцінити передбачувані на наступному кроці заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу ризиків, які виявлені. Необхідно правильно обирати способи, що дозволяють знизити ризики, оскільки правильне управління ризиками дозволяє мінімізувати втрати, які можуть виникнути під час реалізації проекту, та знизити загальну ризикованість проекту.

Методи експертного оцінювання включають комплекс логічних та математико-статистичних методів і процедур, які зв’язані з діяльністю експерта (тобто фахівця, який використовує свої здібності – знання, вміння, досвід, інтуїцію – для знаходження найбільш ефективного рішення) щодо опрацювання необхідної для аналізу та прийняття рішень інформації.

Експерти, які залучаються для оцінювання ризиків, повинні:

• Мати доступ до всієї інформації стосовно проекту, яка є у розпорядженні розробника;
• Володіти достатнім рівнем «креативності» мислення та необхідними знаннями у відповідній предметній області;
• Бути вільним від особистих переваг у відношенні до проекту (тобто не лобіювати його).

Можна виділити наступні головні методи експертних оцінок, які застосовуються під час аналізу ризиків:

• Опитувальники;
• SWOT-аналіз;
• Троянда та спіраль ризиків;
• Оцінка ризику стадії проекту;
• Метод Делфі.

Опитувальники є найпростішим методом оцінювання: після відповідей на запитання, які формулюються на підставі накопиченого досвіду багатьох експертів, відбувається аналіз та оцінювання відповідей і приймається рішення відносно ризиків.

SWOT-аналіз (від Strengts, Weaknesses, Opportunities, Threats тобто Можливості, що сприяють досягненню мети; Чинники, які заважають досягненню мети; Зовнішні умови, що сприяють досягненню мети; Загрози ззовні, які стоять на шляху до мети) є засобом стратегічного планування. Він полягає у тому, що з’ясовується, як використовується кожна можливість, яка сприяє досягненню мети; чи можливо поставити бар’єр тим чинникам, які заважають досягненню мети; як використовуються зовнішні сприятливі умови і як захиститися від зовнішніх загроз.

Троянда та спіраль ризиків – ризики у просторі зовнішніх та внутрішніх чинників та часу (на кшталт троянди вітрів), тобто своєрідна графічна інтерпретація SWOT-аналізу.

Оцінка ризику стадії проекту – розглядає загрози, що виникають (існують) на конкретних стадіях розвитку проекту.

Метод Делфі – найбільш ефективний метод колективного інтегрального анонімного оцінювання ризиків, суть якого полягає у тому, що експерти опитуються анонімно, а рішення приймається на підставі думки більшості, але з урахуванням аргументів меншості на користь своїх оцінок.