Головна сторінка Випадкова сторінка
КАТЕГОРІЇ:
АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія
Громадівський рух в Україні ХІХ ст..
Дата добавления: 2015-08-31; просмотров: 964
|
|
1. Нормативно-правовые акты (по юридическому значению)
1.1 Федеральные законы
Федеральный закон "Об основах муниципальной службы в Российской Федерации" от 8 января 1998 г. № 8-ФЗ.
1.2 Указы Президента РФ
О первоочередных мерах по улучшению работы с кадрами в системе государственной службы и реализации Федерального закона "Об основах государственной службы Российской Федерации": Указ Президента РФ от 6 сентября 1995г. №900.
1.3 Постановления Правительства РФ
О некоторых мерах по организации взаимодействия федеральных органов исполнительной власти с органами местного самоуправления: Постановление Правительства РФ от 27 июня 1996 г. № 755.
1.4 Ведомственные нормативно-правовые акты федеральных органов Правила рассмотрения дел о нарушениях антимонопольного законодательства: Утверждено приказом ГКАП РФ от 25 июля 1996 г. № 91 // БНА РФ. - 1996. - № 4. с.45-59.
1.5 Законы субъектов РФ
О государственной службе в городе Москве: Закон города Москвы от 29 октября 1997г. № 43.
2. Литература (в алфавитном порядке)
2.1 Книги
Голованов В. И, Управление и самоуправление в крупном городе: теория, опыт, организация. - М.: Наука, 1998. - 484 с.
Государство, власть, управление и право: Учебно-методическое пособие для государственных служащих / Под ред.Н.И. Глазуновой. / ГУУ. - М., 2000. - 475с.
2.2 Статьи в сборниках
Латфуллин Г.Р. Проблемы самоуправления / Местное самоуправление в России. Сборник докладов по правовым и методологическим проблемам развития. Доклады участников III конференции Российской муниципальной академии (22.09.2000) и Круглого стола в рамках IV специализированной выставки-конференции "Управление-2000" (20.10.2000) Москвы. - М: Издательство Прима-Пресс-М, 2001.408с.
2.3 Периодическая печать
2.3.1 Статьи в журналах
Кармолицкий А.А. К вопросу о местной администрации как органе управления // Вестник МГУ. Сер.11. Право. - М., - 1993. - № 3. - с 23-30.
2.3.2 Статьи в газетах
Борьба с коррупцией в системе государственной службы // Российские вести. 1997.20 февраля, № 33 (1200).
Величенко А. Спрос на решения ограничен // Российская газета. - 21 марта 1998.
с.5.
Бирюков Б, В., Гастев Ю.А., Геллер Е.С. Моделирование // БСЭ. - 3-е изд.
М., 1974. - т.16. - с.393-395. Диссертация // Советский энциклопедический словарь. - М., 1985. - с.396.
3. Другие источники указываются автором в произвольной форме с учетом общепринятых правил ссылок на неопубликованные материалы. Такими могут быть сведения, переданные через электронные СМИ и др.
3.1 Статья из Internet
Машкин В. Управление инвестиционной привлекательностью реального сектора экономики региона // Интернет Сервер АКДИ Экономика и жизнь. - www.akdi.ru - 16.03.1999. - с.1 - 5.
Приложение 4
Рекомендуемая литература
Основная литература:
1. Лапыгин Ю.Н. Управленческие решения: учебное пособие. М.: Эксмо, 2009.
2. Смирнов Э.А. Управленческие решения: Учебник для вузов. М.: РИОР, 2009.
3.Л.Е. Соколова. Разработка управленческого решения: конспект лекций. М.: Высшее образование, 2009.
4. С.Ш. Левина, Р.Ю. Турчаева. Управленческие решения: конспект лекций. Ростов-на-Дону, Феникс, 2009.
5. Лукичёва Л.И. Управленческие решения. М.: Омега-Л, 2009.
6. Саак Э.А., Тюшняков В.Н. Разработка управленческого решении: Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2007.
7. Чудновская С.Н. Управленческие решения: учебник. М.: Эксмо, 2007.
8. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учебник. - 7-е изд., испр. и доп. - М.: Дело АНХ, 2008.
9. Лафта Дж.К. Управленческие решения: Учеб. пособ. - М.: ООО фирма "Благовест-В", 2004.
10. Юкаева В.С. Управленческие решения: учебное пособие. М: Изд-во "Дашков и К", 2009
Дополнительная литература:
1. С.Н. Воробьев, В.Б. Уткин, К.В. Балдин. Управленческие решения - М.: Юнити, 2003.
2 Р.А. Фатхутдинов. Управленческие решения. М: Инфра-М, 2009.
3. Р. Доусон. Уверенно принимать решения. Программа действия - М: Юнити, 2000
4. М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. Основы менеджмента, М: Дело, 1992
5. Энциклопедия рынка. Инжиниринг, консалтинг, маркетинг, менеджмент в международном бизнесе: мировой опыт - практика в России. Русско-английский словарь-справочник. Практическое пособие. Св.4000 терминов. Малый проект. Часть 7/Под ред. проф. Б.Г. Дякина. - М.: ROSBI, 2000.
6. Пужаев А.В. Управленческие решения: Учебное пособие. М.: Кнорус, 2010.
7. Потапов С.В. Как принимать решения. М.: Эксмо, 2007.
8. Бражко Е.И., Серебрякова Г.В., Смирнов Э.А. Управленческие решения: учебное пособие. М.: РИОР, 2010.
9. Учитель Ю.Г. Разработка управленческих решений: учебник. М.: Юнити-Дана, 2008.
Вступ
Магістерська робота - це самостійна випускна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання при виконанні дипломної, яке стоїть перед дипломантом, - продемонструвати рівень здобутої наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові і практичні завдання.
Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра зі спеціальності «Фінанси», а з іншого - самостійним оригінальним науковим дослідженням студента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства. При цьому студент упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить їх наукову цінність і практичну значимість.
Процес виконання магістерської роботи поділяється на декілька етапів, а саме:
- вибір теми магістерської роботи;
- підготовка до написання магістерської роботи;
- складання плану роботи;
- проведення наукового пошуку та узагальнення теоретичних здобутків в обраному напрямку дослідження;
- виконання розрахункової частини із застосуванням статистичної інформації з обраної бази дослідження;
- розробка наукової або практично орієнтованої складової магістерської роботи;
- формування тексту магістерської роботи (змістовний склад);
- оформлення роботи;
- захист магістерської роботи.
1. Вибір теми магістерської роботи
Студентам надається право обрати тему магістерської роботи з розробленої та затвердженої на кафедрі тематики (див. Додаток А) або запропонувати свою тему, обґрунтувавши її актуальність і відповідність фаху. Обрана тема погоджуються з науковим керівником і затверджується на засіданні кафедри. Для затвердження студент має написати заяву встановленого зразка (див. Додаток Б). Подальше змінення або коригування теми можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом, що також документально оформлюється.
Після затвердження теми студент разом з науковим керівником складає завдання (див. Додаток В) на виконання магістерської роботи, яке затверджує завідувач кафедри.
Завдання складається в двох екземплярах: перший видається студенту перед дипломною практикою, одним із завдань якої є збір і узагальнення інформації для магістерської роботи. Другий екземпляр - залишається на кафедрі і разом з дипломною роботою подається у складі документів до захисту.
Незалежно від обраної теми, структура магістерської роботи має наступний вигляд:
· Титульний аркуш (див. Додаток Д);
· Анотація (див. Додаток З);
· Умовні позначення (при необхідності);
· Зміст;
· Вступ;
· Основна частина з декількома підрозділами;
· Загальні висновки;
· Додатки;
· Список використаних джерел.
2. Підготовка до написання магістерської роботи
У процесі підготовки до написання магістерської роботи підбираються й вивчаються фахову джерела інформації, складається бібліографія. Дієву допомогу студенту в цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників, ресурсів Internet. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання: газети, журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів з обраною тематикою. Важливо підібрати матеріал із джерел сучасної зарубіжної літератури.
Разом з цим, є доцільним дотримання загальних правил опрацювання літератури. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, науковими статтями), а потім - прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, статтями про конкретні дослідження чи досвід господарювання тощо). Вивчення складних джерел (монографій) слід починати лише після опрацювання простіших (підручників). Вивчення книг передує вивченню статей давніших видань.
Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для магістерської роботи, старанно обробляють, звертається особлива увага на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору й протиріч.
При нотуванні слід обов'язково робити повні бібліографічні записи джерел згідно вимог до написання наукових робіт (Додаток Є), з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела в тексті магістерської роботи.
Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану магістерської роботи.
3. Складання плану магістерської роботи
План магістерської роботи включає: вступ; 3-4 взаємопов'язані і логічно побудовані розділи, які складаються з 2-4 параграфів, що дозволяють розкрити тему; висновки. Самостійно складений студентом план обговорюються з науковим керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується.
4. Проведення наукового пошуку та узагальнення теоретичних здобутків в обраному напрямку дослідження
Проведення наукового пошуку при написанні магістерської роботи відбувається шляхом систематизації й обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. До тексту вносяться тільки старанно підібрані й цілеспрямовано проаналізовані матеріали. Не допускається просте компонування підібраних текстів наукових статей інших авторів. При цитуванні обов’язковим є посилання на автора із вказанням номера літературного джерела зі списку літератури і сторінки. На цьому ж етапі виконуються обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці). У процесі роботи визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний варіант магістерської роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються всі висновки й пропозиції.
5. Виконання розрахункової частини із застосуванням статистичної інформації з обраної бази дослідження
Виконання розрахункової частини здійснюється з використанням методів математичної статистики, моделювання та засобів програмування (приклад застосування математичних моделей наведений у Додатку К). При виявленні тенденцій, отримання прогнозів необхідно проявити вміння використання методів економічного і фінансового аналізу. Обов’язковим при виконання магістерської роботи є наявність моделей тих фінансових явищ або процесів, дослідженню яких присвячено магістерську роботу. Матеріали розрахункової частини оформлюються у вигляді таблиць, діаграм, графіків, рівнянь, які супроводжуються поясненнями та висновками.
6. Формування тексту магістерської роботи
Текст магістерської роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження.
У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета магістерської роботи й завдання, вказується предмет, об'єкт і база дослідження, методи дослідження, інформаційні джерела, наукова новизна одержаних результатів, практичне значення одержаних результатів,апробація результатів дослідження, публікації, структура роботи.
Об’єктом дослідження є процес або явище, яке досліджує автор.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Це лише суттєві зв'язки та відносини, властивості, аспекти, функції, які є визначальними для даного дослідження. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом - те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення, тобто як категорії наукового процесу вони співвідносяться між собою як загальне і часткове, предмет визначає тему дослідження.
Базою дослідження виступає конкретний об’єкт, на основі якого робляться статистичні спостереження та за фінансовими даними якого здійснюються розрахунки, моделювання.
Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також його кінцевим результатом і шляхами дослідження, вона співпадає з формулюванням теми.
Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань, як:
· вирішення та обґрунтування теоретичних питань проблеми дослідження;
· всебічне вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної проблеми, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, узагальнення передового досвіду;
· обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних установ і організацій і таке інше.
У вступі варто також звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Вказати, які науковці й практики займалися питаннями, які досліджується.
Методи дослідження. Методологією дослідження становлять основні положення теорії пізнання, а також фундаментальні положення сучасної економічної теорії. У процесі наукового дослідження студентами застосовуються різноманітні специфічні методи економічних досліджень, взаємопов’язаних загальною логікою аналізу.
Науковою новизною отриманих результатів є досягнення студента в розкриті та визначенню окремих понять, в їх удосконалені та в подальшому розвитку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати магістерського дослідження були використані у практичній діяльності підприємств, установ, організацій і це повинно бути підтверджено довідкою про впровадження.
Апробація результатів магістерської роботи є оприлюднення їх результатів на наукових студентських конференціях. Необхідно вказати назву конференції, на якій оприлюднене результати, та час її проведення.
Публікації. Основні положення і результати магістерської роботи повинні бути викладені в наукових працях. Зокрема в факультетському науковому віснику чи в іншому науковому збірнику.
Структура роботи. Потрібно дати коротку анотацію роботи по розділам, вказати обсяг роботи, кількість таблиць, графіків, рисунків, додатків та використаних джерел.
Рекомендований обсяг вступу – 3-5 сторінки.
Основна частина роботи поділяється на 3-4 розділи. Перший, як правило, присвячується теоретико-методичним аспектам досліджуваної теми, другий - методичним підходам, діагностичним засобам та аналізу стану об'єкту дослідження, третій - рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Усі ці розділи повинні бути логічно пов'язані між собою.
Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації. Висновки й рекомендації базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть торкатись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату й інструментарію дослідження. Кожен розділ чи підрозділ може мати таку схему: короткий вступ, огляд дискусійних питань, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, проведення підсумків. Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до вже відомого матеріалу як результат проведеного дослідження.
Заключна частина роботи - висновки - це коротке резюме з усього змісту магістерської роботи. Тут вміщуються висновки та рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання й досягнуто мети, сформульованої у вступі. Обсяг заключної частини - 2-5 сторінок.
Невід'ємною частиною магістерської роботи є список використаних джерел, який включає перелік усіх джерел, використаних у процесі роботи (не менше 50).
Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об'ємні розрахунки, методики, алгоритми, схеми, таблиці, графіки), можуть бути вміщені в додатки.
Для викладу матеріалу роботи характерні аргументованість суджень та точність приведених даних. Орієнтуючись на читачів з високою професійною підготовкою, автор повинен включати у свій текст увесь знаковий апарат (таблиці, формули, символи, діаграми, схеми, графіки тощо), тобто все те, що складає мову науки.
Оформлення роботи
Особливе значення має оформлення магістерської роботи. Магістерська робота повинна бути написана державною мовою та надрукована. Загальний обсяг магістерської роботи має бути не менше 80 та не більше 120 аркушів (без врахування додатків). Робота виконується на білому папері формату А-4 (210-297 мм). Бібліографічний опис складають після додатків за друкованим текстом роботи (по мірі посилання) або у алфавітному порядку.
До магістерських робіт встановлені такі норми:
- до тексту: Times New Roman, 14 шрифт, полуторний інтервал;
- до полів: зверху та зліва – 25 мм, знизу та справа – 10 мм.
Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин магістерської роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», друкують великими літерами, жирним шрифтом симетрично до набору.
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу жирним шрифтом. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, крапка не ставиться
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати двом інтервалам.
Кожну структурну частину магістерської роботи треба починати з нової сторінки.
Нумерація.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок магістерської роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини магістерської роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім, у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу з великої літери.
Ілюстрації.
Ілюструють магістерські роботи, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні елементи:
- найменування графічного сюжету позначається скороченим словом «Рис.»;
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.
Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерській роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворотного типу: «...як це видно з рис. 3.1», або «...як це показано на рис. 3.1».
Таблиці.
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» розміщують в правому верхньому куті із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» і вказують її номер. Якщо таблиця займає 1 і більше друкованої сторінки – її слід винести у додатки.
Формули.
При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.
Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починається зі слова «де» без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х), ділення (:).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правої границі сторінки без крапки від формули до її номера.
Список використаних джерел складається на основі робочої картотеки і є «візитною карткою» автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою.
При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Кожний бібліографічний запис починають з нового рядка з порядковою нумерацією. Літературу розташовують або у алфавітному порядку, або за ходом посилання з тексту . Слід також звернути увагу на те, щоб посилання в тексті на використані джерела були позначені тим порядковим номером, яким воно записано у списку використаної літератури з виділенням двома квадратними дужками, наприклад «... у працях [1-7]...». Приклади оформлення використаних джерел наведені у Додатку Є.
При оформленні тексту магістерської роботи потрібно також витримати загальні вимоги до ілюстрацій, таблиць, форм, тощо.
Додатки
Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно за літерами алфавіту А,Б,В, ,...., наприклад, Додаток А , Додаток Б тощо. Таблиці або рисунки, які містяться у додатках, слід нумеровати наступним чином: слово «Таблиця» або «Рисунок», потім літера додатку, потім номер таблиці. Наприклад, Таблиця А1, тобто перша таблиця додатку А.
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття магістерської роботи:
Ø проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
Ø таблиці допоміжних цифрових даних;
Ø протоколи і акти випробувань, розрахунки економічного ефекту;
Ø ілюстрації допоміжного характеру;
Ø інструкції та методики, розроблені в процесі виконання роботи.
Перед захистом магістерську роботу слід зброшурувати.
6. Захист магістерської роботи
Захист магістерської роботи відбувається у два етапи:
1) малий захист;
2) прилюдний захист на ДЕК.
Не пізніше, ніж за місяць до захисту повністю виконана робота подається науковому керівникові з метою підготовки ним відгуку (див. Додаток Ж) на дослідження, а також направляється на зовнішнє рецензування.
Зовнішня рецензія може бути надана професорсько-викладацьким складом, науковцями певного фаху або практиками, які займають провідні посади та працюють у галузі проблематики, що розробляється магістром. Рецензія подається в письмовій формі.
На виконану магістерську роботу рецензенти складають відгук за такою схемою:
- актуальність дослідження;
- ефективність використаної методології наукового пошуку;
- рівень використання набутих у процесі навчання в магістратурі теоретичних знань;
- перспективність запропонованих рекомендацій і висновків;
- недоліки роботи;
- загальна рекомендація щодо готовності до захисту.
Зразок зовнішньої рецензії наведений у Додатку І.
Крім того, студент має надати керівнику, а потім ДЕК:
- акт апробації зроблених ним у магістерській роботі відкриттів та запропонованих рекомендацій. У акті має міститись повний перелік усіх запропонованих нововведень з зазначенням підприємств та організацій на яких вони застосовувались;
- анотації українською, російською та англійською мовами (бажано).
В анотації стисло викладається сутність магістерської роботи за розділами, він має дати повне і переконливе уявлення про виконану роботу.
Попереднє обговорення магістерської роботи здійснюється на засіданні кафедри (малий захист) з урахуванням висновків наукового керівника і має на меті виявлення недоліків у роботі для проведення магістром аналізу пропозицій і зауважень, доопрацювання роботи для її захисту на ДЕК.
Для захисту магістерської роботи створюється комісія у складі Голови, секретаря, трьох членів з числа досвідченіших працівників професорсько-викладацького складу, а також із залученням керівництва галузевих управлінь.
При захисті магістерських робіт у державну комісію подаються усі зазначені вище документи, а саме: магістерська робота з витягом з протоколу засідання профільної кафедри про допуск магістра до захисту (допуск оформлюється при проходженні малого захисту та фіксується на другому аркуші завдання); письмовий відгук наукового керівника з характеристикою діяльності магістра під час виконання магістерської роботи; зовнішня рецензія на магістерську роботу; акт апробації результатів дослідження; анотація, заява на закріплення теми магістерської роботи та керівника, копія дипломної роботи на електронному носії (СD диск) у форматі pdf.
Захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії за участю не менш, ніж половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Графік роботи комісії затверджується наказом ректора Університету.
Для захисту роботи магістр готує доповідь (10-15 хвилин), яка має бути підкріплена роздатковим (на менше 5примірників) та мультимедійним ( із застосуванням ММ-проектору) матеріалом. Доповідь повинна відбивати зміст дослідження, його мету, завдання, предмет та об'єкт; обґрунтування вибору теми, ступеня її висвітлення в науковій літературі. Основна частина доповіді присвячується викладенню науково-практичних висновків і рекомендацій, результатів за матеріалами дослідження.
Після доповіді магістра та його відповідей на поставлені комісією запитання при необхідності оголошуються рецензії на роботу та відгук наукового керівника. Магістру надається можливість дати пояснення щодо зауважень, дати відповіді на запитання членів ДЕК. Відповіді мають бути стислими (як правило з двох-трьох речень), впевненими, чіткими, конкретними. У процесі захисту членами комісії оцінюється глибина знань студентом досліджуваної теми, уміння вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Рішення про оцінку захисту магістерської роботи приймається на закритому засіданні ДЕК, результат оголошується після затвердження протоколу головою ДЕК. Остаточна оцінка вноситься у відомість та залікову книжку студента й перезахисту не підлягає.
Випускники магістратури, які за підсумками навчання отримали диплом з відзнакою, можуть рекомендуватися Вченою радою Університету для вступу до аспірантури.
Додаток А
Тематика магістерських робіт
1. Активізація бюджетної політики у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіоні.
В роботі слід дослідити питання активізації бюджетної політики у забезпеченні соціального й економічного розвитку регіону на базі удосконалення міжбюджетних відносин за умов адміністративно-територіальної реформи. Дослідити досвід розвинених країн у регулюванні бюджетного процесу та можливості його використання в Україні. Систематизувати доходи та видатки місцевих бюджетів з урахуванням вимог бюджетної класифікації. Визначити роль і функції владних структур у формуванні й активізації бюджетної політики у регіонах. Обґрунтувати принципи бюджетного стимулювання розвитку регіонів, запропонувати методичні підходи та заходи щодо удосконалення міжбюджетних відносин. Удосконалити методологію формування джерел фінансових ресурсів місцевих бюджетів розвитку за рахунок податкових і неподаткових надходжень у аспекті збільшення абсолютної суми коштів, підвищення обґрунтованості нормативів відрахувань та покращання адміністрування надходжень з метою створення на місцях реальних можливостей для стимулювання розвитку регіонів.
2. Акцизне оподаткування та шляхи його розвитку в Україні
Обґрунтувати теоретичні та методологічні засади оподаткування акцизним податком в Україні. В цьому напрямку слід проаналізувати сучасний механізм оподаткування різних підакцизних товарів, що вироблені на митній території України, а також товарів, які ввозяться на митну територію України. Встановити чинники, що визначають доцільність використання акцизного оподаткування в сучасних умовах господарювання.
Проаналізувати систему оподаткування акцизним податком в сучасних економічних умовах господарювання. Дослідити структуру надходжень акцизного податку до державного бюджету України протягом попередніх 5-7 років, а також динаміку сплати податку на прикладі даних ДПІ району.
Обґрунтувати принципи побудови економіко-математичної моделі впливу вироблених в Україні підакцизних товарів на доходи бюджету. Спрогнозувати надходження від акцизного податку на наступний рік.
Розробити рекомендації щодо розвитку акцизного оподаткування в Україні. Навести пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного податкового законодавства.
3. Акцизний податок: проблеми вдосконалення механізму стягнення та адміністрування
Надати історичні засади розвитку акцизного оподаткування за кордоном та в Україні. Висвітлити теоретико-методологічні аспекти системи акцизного оподаткування. Вказати на сучасний механізм оподаткування різних підакцизних товарів, що вироблені на митній території України, а також товарів, які ввозяться на митну територію України. Зазначити чинники, що визначають доцільність використання акцизного податку у сучасних умовах господарювання.
Проаналізувати систему адміністрування акцизного оподаткування в Україні. Дослідити структуру надходжень акцизного податку до державного бюджету України протягом попередніх років.
Розробити економіко-математичну модель впливу ввезених в Україну підакцизних товарів на податкові надходження від акцизного оподаткування.
Висвітлити існуючі проблеми діючого механізму акцизного оподаткування, а також враховуючі зарубіжний досвід, запропонувати комплекс заходів щодо нормативно-правового вдосконалення механізму стягнення та адміністрування цього податку.
4. Бюджетна система як інструмент регулювання економічного розвитку
В роботі слід розкрити економічну суть бюджетної системи як інструменту регулювання економічного розвитку, що полягає у використанні бюджетної архітектоніки, яка визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи з метою впливу на динаміку економічного розвитку. Запропонувати структурно-функціональну модель системи бюджетного регулювання, яка ґрунтується на інтеграції державного регулювання дохідної та видаткової частин бюджету, міжбюджетних відносин, дефіциту (профіциту) бюджету, державного боргу з урахуванням динаміки економічних процесів та зовнішньоекономічного середовища. Виявити тенденції планованих і фактичних показників дохідної та видаткової частин зведеного, державного та місцевих бюджетів. Визначити вплив обсягу податкової бази на суму надходжень за основними податками стосовно адміністративно-територіальних одиниць. Виявити роль податкового навантаження у формуванні дохідної частини бюджету, економічному розвитку держави та регіонів, взаємозв'язку видаткової частини бюджету, бюджетної централізації та економічного зростання. Розробити методологію прогнозування дохідної частини бюджету, запропонувати систему міжбюджетного регулювання на базі відповідних моделей.
5. Бюджетне вирівнювання в реалізації регіональної політики держави
В роботі слід розробити систему бюджетного вирівнювання у ході реалізації регіональної політики держави для задоволення стандартних бюджетних потреб мешканців різних адміністративно-територіальних одиниць. Розглянути теоретичні підходи щодо визначення фінансово-адміністративних засад побудови бюджетної системи держави, історію становлення та розвитку бюджетних відносин в Україні. Обґрунтувати необхідність і завдання регіонального вирівнювання в системі міжбюджетних відносин. Дослідити форми і методи взаємовідносин між бюджетами. Висвітити механізми виділення бюджетних трансфертів. Запропонувати методи моделювання взаємовідносин бюджетного вирівнювання. Надати пропозиції щодо вдосконалення системи бюджетного вирівнювання з урахуванням світових тенденцій даного процесу, а також засад формування фондів бюджетного вирівнювання в Україні.
6. Бюджетний дефіцит і його регулювання у перехідній економіці України
В роботі слід дослідити економічну природу дефіциту бюджету, тенденції його розвитку та взаємозв'язок із загальними макро- та мікроекономічними показниками економіки країни. Розкрити основні чинники виникнення й джерела фінансування дефіциту бюджету як показника незбалансованості доходів і видатків в умовах перехідної економіки. Запропонувати систему показників оцінки рівня бюджетного дефіциту та визначити шляхи удосконалення методів регулювання доходів, видатків та дефіциту державного та місцевих бюджетів, податкової політики. Дослідити доцільність впровадження системного аналізу показників планування бюджету та його моделювання. Обґрунтувати необхідність затвердження стабільних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків у бюджети регіонів відповідно до рівня їх економічного розвитку.
7. Бюджетний процес та його оптимізація в Україні
В роботі слід виділити складові бюджетного процесу та його основні ознаки у демократичних державах. Визначити завдання та критерії оптимізації бюджетного процесу. Систематизувати терміни, що характеризують його часовий вимір. Виділити суб'єктивні й об'єктивні чинники, що впливають на виконання бюджету. Показати доцільність розробки, затвердження та реалізації задач середньострокової та довгострокової бюджетної політики. Проаналізувати сучасні технології, що використовуються під час складання та виконання бюджету, а саме методи: програмно-цільовий, складання бюджету "з нуля", а також касовий метод виконання бюджету. Проаналізувати відмінності кожного методу, умови та наслідки його використання. Обґрунтувати розмежування бюджетних повноважень учасників бюджетного процесу в Україні під час виконання бюджетів різних рівнів. Визначити напрями удосконалення системи бюджетного контролю. Запропонувати детальну законодавчу регламентацію процедури закриття бюджетного року.
8. Бюджетний устрій держави та особливості його формування в Україні
В роботі слід науково обґрунтувати теоретичні засади бюджетного устрою країни. Дослідити історичну еволюцію поняття "бюджетний устрій", розкрити його суть. Дослідити взаємозв'язок бюджетного устрою з державним і адміністративно-територіальним устроями країни та визначити фактори, які на нього впливають. Проаналізувати бюджетні установи країн з різними державними й адміністративно-територіальними устроями. Визначити особливості й етапи становлення бюджетного устрою в Україні. Виявити основні його суперечності на сучасному етапі економічного розвитку держави. Обґрунтувати роль бюджетного устрою у процесі проведення бюджетної реформи в Україні та запропонувати напрями його удосконалення.
9. Вдосконалення валютного регулювання та контролю в Україні
В роботі слід дослідити теоретичні та організаційні основи системи валютного регулювання, етапи її формування в Україні, проблеми курсоутворення. Визначити провідну роль валютного контролю в цій системі та висвітити методи його організації за кордоном. Здійснити аналіз валютних операцій суб'єктів підприємницької діяльності України та надати оцінку ефективності валютного контролю з боку державних органів. На підставі проведеного аналізу сформулювати й обґрунтувати низку пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань валютного регулювання та контролю, запропонувати нову організаційну структуру контролюючих органів. Розробити комплексну методику здійснення контрольно-перевірочної роботи з питань дотримання вимог валютного законодавства.
10. Виконання місцевих бюджетів України
В роботі слід дослідити питання, пов'язані з виконанням бюджетів як стадії бюджетного процесу, доповнити схему механізму дії розподільної функції фінансів, визначити основні форми прояву місцевих бюджетів. Запропонувати нові місцеві податки та збори, які можуть бути впроваджені на території України, способи вдосконалення системи оподаткування, а також контролю за повнотою надходжень місцевих податків і зборів. Визначити шляхи вдосконалення формульного підходу до визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема способи покращання розрахунку прогнозного обсягу кошиків доходів і видатків місцевих бюджетів. Розробити розширену логічну модель діяльності місцевих органів влади у процесі виконання місцевих бюджетів, а також розглянути зарубіжний досвід і запропонувати конкретні форми його втілення в Україні.
11. Внутрішні позики як фінансовий ресурс державного бюджету
В роботі слід дослідити внутрішні позики як фінансовий ресурс державного бюджету. Визначити сутнісно-теоретичні засади державного кредиту. Проаналізувати функціонування системи внутрішніх державних позик та стану внутрішнього державного боргу України, визначити основні напрями фінансової політики оптимізації заборгованості.
12. Державне фінансування соціальних гарантій населення України
В роботі слід дослідити економічну сутність та призначення соціальних гарантій населення України, розробити теоретико-методологічні засади їх державного фінансування. Проаналізувати основні етапи становлення та розвитку системи соціальних гарантій населення в Україні, визначити джерела їх фінансування. З’ясувати місце та роль інституту соціальних гарантій в економічній системі держави. Проаналізувати видатки бюджету у даній сфері. Дослідити бюджетний механізм фінансування соціальних гарантій і розробити пропозиції щодо його подальшого удосконалення шляхом перегляду пріоритетів бюджетного фінансування, запровадження системи державних мінімальних соціальних стандартів і підвищення ефективності витрат бюджетних коштів на базі використання програмно-цільового методу формування бюджету, посилення фінансового контролю за видатками бюджетних коштів і перегляду соціальних пільг. Визначити роль позабюджетних фінансових інститутів у забезпеченні соціальних гарантій населення України та особливості фінансування соціальних гарантій даними структурами. З урахуванням зарубіжного досвіду визначити оптимальні напрями використання позабюджетних коштів для підвищення ефективності процесу надання соціальних гарантій населенню України.
13. Державний борг України в умовах ринкової трансформації економіки
В роботі слід дослідити теоретичні засади формування державного боргу і використання залучених ресурсів, розробити практичні рекомендації і заходи щодо вдосконалення методів управління державним боргом. Теоретично обґрунтувати економічну природу і суть державного боргу, довести його об'єктивну необхідність, яка зумовлена розвитком економічних процесів у суспільстві. Висвітити тенденції та фактори внутрішнього та зовнішнього боргів, що впливають на його формування. Обґрунтувати необхідність використання зарубіжного досвіду у ході розробки тактики та стратегії державних запозичень на внутрішньому та зовнішньому ринку капіталів. Запропонувати економіко-математичні моделі оперативного управління державним боргом для визначення основних параметрів позики, адекватних ринковим умовам. Описати основні принципи моделювання боргової стратегії, що базуються на принципах фінансової безпеки країни.
14. Державний борг України: механізм управління та обслуговування
В роботі слід визначити об'єктивну необхідність виникнення державного боргу як складової державних фінансів України на сучасному етапі, а також фактори, які вплинули на зростання державного боргу в Україні, недосконалий механізм залучення та використання коштів на внутрішньому та міжнародному ринках, кризові явища в економіці. Обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання державного боргу - стримування нагромадження та оптимізацію обсягів внутрішнього та зовнішнього боргу, вдосконалення системи управління даним боргом, впровадження законодавчої норми щодо відповідності обсягу дефіциту державного боргу й обсягу державних інвестицій. Періодизувати етапи формування внутрішнього державного боргу України - залучення прямих кредитів Національного банку України, випуск та розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Визначити основні етапи формування державного зовнішнього боргу: надання урядових гарантій за іноземними кредитами, залучення кредитів міжнародних фінансових організацій. Розробити пропозиції щодо вдосконалення механізму управління державним внутрішнім боргом - законодавче забезпечення гарантій державних цінних паперів, встановлення оптимальних обсягів залучення державою коштів та їх повернення, використання запозичених коштів в інвестиційних цілях, збільшення строків обігу облігацій та забезпечення їх доходності, узгодження розміру внутрішнього боргу з темпами економічного росту. З’ясувати роль і місце заборгованості з заробітної плати та інших соціальних виплат у структурі державного боргу в Україні. Сформулювати пропозиції щодо запобігання в майбутньому цьому виду заборгованості: збільшення надходжень грошових коштів до бюджетів усіх рівнів за рахунок удосконалення податкової системи, зміцнення загальної фінансової дисципліни, спрямування коштів від грошової приватизації на погашення заборгованості з заробітної плати в бюджетній сфері та інвестицій. Навести рекомендації щодо використання в Україні зарубіжного досвіду стосовно управління та обслуговування державного боргу: конверсій боргів, обміну облігацій старого боргу на нові фінансові активи, підвищення відповідальності позичальників за зовнішні кредити під гарантію уряду.
15. Державний бюджет в умовах демократії
В роботі слід провести дослідження функціонування державного бюджету за умов демократії. Довести існування тісного зв'язку між еволюцією фіскально-бюджетних і політичних інститутів на прикладах історії європейських країн. Узагальнити теоретичні підходи західної та вітчизняної фінансової науки до питання рушійних сил (детермінант) бюджету. Проаналізувати об'ємно-структурні та перерозподільні особливості бюджету в демократичних країнах. З’ясувати зв'язки бюджетних трансформацій в Україні з домінантами суспільного вибору. Дослідити вплив утвердження парламентаризму в Україні на алокаційні, перерозподільні та стабілізаційно-регулюючі параметри державного бюджету. Розглянути вітчизняну практику бюджетного процесу на загальнодержавному рівні та запропонувати комплекс заходів щодо його нормативно-правового та інституційного вдосконалення.
16. Державний зовнішній борг України: оптимізація формування та управління
В роботі слід розглянути основні сучасні теорії державного боргу, розвинути деякі гіпотези у цій сфері, а також виконати емпіричний аналіз основних тенденцій формування та розвитку зовнішніх державних запозичень України. Проаналізувати формування зовнішнього боргу України та його моніторинг, підсумувати показники, які характеризують борговий тягар України, та вплив на ці показники трансформації гарантованої урядом заборгованості суб'єктів господарювання в прямий державний борг. На підставі цього зробити висновки щодо стану кредитного рейтингу держави, запропонувати шляхи його поліпшення. Надати пропозиції щодо оптимізації організації та вдосконалення інструментарію управління боргом. Розробити нові концептуальні підходи до реструктуризації боргу та методів обліку державних зобов'язань, моделювання та прогнозування сценаріїв розвитку показників державної заборгованості.
17. Державний фінансовий контроль підприємницької діяльності в Україні
В роботі слід дослідити теоретичні засади державного фінансового контролю підприємницької діяльності, його об'єктивну необхідність і роль у системі державного регулювання економіки, визначити об'єкти контролю за умов ринкової економіки. Проаналізувати організацію державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні. Розглянути правові засади функціонування його суб'єктів. Встановити особливості та тенденції розвитку системи державного фінансового контролю підприємницької діяльності в Україні. Розробити рекомендації щодо основних напрямків підвищення ефективності державного фінансового контролю підприємницької діяльності в контексті адміністративної реформи.
18. Державний фінансовий контроль та його вдосконалення у трансформаційній економіці України
В роботі слід розглянути теоретичні та методичні питання організації фінансово-контрольної діяльності в Україні. Проаналізувати зміст поняття "контроль. Показати, що фінансовий контроль не завжди є органічною складовою процесу управління. Обґрунтувати можливість його здійснення поза функціями управління та використання як альтернативного заходу адміністративного впливу. Провести дослідження фінансових систем грошових потоків як предмета діяльності державного контролю. Виявити причини їх тінізації, сформулювати механізми та способи детінізації економіки. Розглянути організаційно-інституціональну структуру органів державного фінансового контролю й обґрунтувати об'єктивні принципи розмежування сфери їх діяльності.
19. Державні фінанси та реформування міжбюджетних відносин України
В роботі слід розкрити теоретичну концепцію реформування системи міжбюджетних відносин в Україні, що базується на економічних принципах і критеріях розподілу повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Довести негативний вплив нерівномірного міжгалузевого розподілу податкового навантаження та субсидування підприємств на соціально-економічний розвиток регіонів і можливості становлення системи міжбюджетних відносин за умов фіскальної справедливості. Розробити методичні підходи до вибору ефективних форм державної підтримки підприємств у перехідний період і пропозиції щодо вдосконалення податкової системи України. З’ясувати ключові проблеми формування місцевих бюджетів України. Визначити стратегію та послідовність проведення окремих заходів з метою реформування міжбюджетних відносин в Україні. Обґрунтувати пропозиції щодо змін у розподілі видаткових зобов'язань і доходних джерел між центральним і місцевими бюджетами України.
20. Доходи місцевих бюджетів в сучасних умовах
В роботі слід визначити доходну базу місцевих бюджетів як один із головних критеріїв економічного розвитку як окремих територій, так і держави в цілому. Узагальнити існуючі підходи та результати досліджень з даної проблеми, виявити ряд малодосліджених її аспектів, розробити теоретичні та практичні рекомендації щодо оптимізації та вдосконалення системи формування доходів місцевих бюджетів. Запропонувати методику визначення рівня децентралізації фінансових ресурсів не тільки в Україні, а і в інших країнах світу.
21. Доходи місцевих бюджетів: оптимізація формування та резерви зростання
В роботі слід дослідити теорію та практику формування доходів місцевих бюджетів за умов ринкових трансформацій українського суспільства. Узагальнити теоретичні підходи до визначення їх соціально-економічної суті та доповнити їх класифікаційні ознаки. Запропонувати систематизований перелік принципів формування доходів місцевих бюджетів. Удосконалити концептуальні підходи щодо з'ясування економічної природи власних і закріплених доходів місцевих бюджетів, зазначити їх особливості. Здійснити багатоступеневу оцінку й аналіз динаміки цих доходів за всіма рівнями, дослідити склад і структуру джерел їх формування, визначити фактори змін. Запропонувати комплекс практичних рекомендацій щодо оптимізації даного процесу та виявлення резервів їх зростання.
20. Доходи державного бюджету, проблеми мобілізації та шляхи збільшення
Дослідити Державний бюджет як головну ланку фінансової системи України. Висвітлити дискусійні питання щодо сутності бюджету та визначити бюджет як економічну категорі. Сформулювати характерні риси бюджету як фонду грошових коштів, функції бюджету, складові частини бюджету. Довести необхідність існування бюджету. Визначити фактори, що впливають на розмір бюджету, резервного фонду бюджету.
Проаналізувати механізм виділення коштів з резервного фонду бюджету.
Систематизувати систему державних доходів, визначивши при цьому державні доходи як категорію. Визначити суб’єктів фінансових правовідносин; складові елементи державних доходів; централізовані та децентралізовані доходи; форми залучення доходів та їх класифікацію. Розробити на основі моделювання напрями збільшення державних доходів.
22. Зовнішня заборгованість держави та її вплив на фінансову безпеку України
В роботі слід розглянути теоретико-методологічні засади зовнішньої заборгованості. Виявити її сучасні світові тенденції, проаналізувати та розвинути основні науково-емпіричні гіпотези, класифікувати та охарактеризувати основні концепції, визначити місце та роль даної заборгованості у системі фінансової безпеки держави. Здійснити системний макроекономічний аналіз та моніторинг зовнішнього боргу у вітчизняній економіці перехідного періоду, а також зробити висновок про низький рівень боргової та фінансової безпеки держави і запропонувати шляхи їх зміцнення. Навести пропозиції щодо ефективності менеджменту зовнішнього боргу та вдосконалення інструментарію управління ним. Розробити моделі розрахунку граничнодопустимого обсягу зовнішнього державного боргу та прогнозування сценаріїв розвитку зовнішньої державної заборгованості за будь-яких макроекономічних параметрів. Визначити стратегічні цілі та концептуальні засади управління зазначеним боргом у трансформаційній системі.
23. Зовнішній державний борг у фінансовій системі України
В роботі слід розкрити економічну природу державного боргу, показати його місце в економічних дослідженнях і значення як важливої складової фінансової системи держави. Обґрунтувати можливість впливу державного боргу на формування та управління фінансовою системою держави. Проаналізувати сучасний стан зовнішнього державного боргу України та етапи його формування. Розкрити особливості й обгрунтовати шляхи удосконалення механізму управління та обслуговування державного боргу України. Показати можливість застосування різних методів реструктуризації зовнішнього державного боргу, з’ясувати його місце у борговій стратегії України. Здійснити моделювання взаємозв'язку зовнішнього державного боргу та бюджетного дефіциту.
24. Казначейське обслуговування Державного бюджету України: реалії та шляхи вдосконалення
В роботі слід розкрити міждисциплінарний теоретико-методологічний підхід як синтез наукових принципів і прийомів декількох дисциплін, зокрема, казначейської справи, фінансового та бюджетного менеджменту. Дослідити структурно-функціональні механізми процесу казначейського обслуговування Державного бюджету України на рівні обласних управлінь Державного казначейства України (ДКУ). Дослідити механізм організації казначейського обслуговування держбюджету. Внести пропозиції щодо вдосконалення даного процесу.
25. Контрольна і аналітична робота податкової служби України в податковому процесі
В роботі слід дослідити суть і призначення контрольної й аналітичної роботи податкової служби за умов трансформації економіки для забезпечення повної та своєчасної мобілізації фінансових ресурсів до централізованих фондів держави та підвищення ефективності управлінських рішень щодо питань оподаткування. Обґрунтувати основні напрями вдосконалення методів контрольної й аналітичної роботи податкової служби з планування, проведення та реалізації результатів перевірок щодо дотримання вимог податкового законодавства.
26. Механізм оподаткування доданої вартості в Україні
В роботі слід дослідити теоретичні засади оподаткування доданої вартості, установити чинники, які визначають доцільність використання податку на додану вартість (ПДВ) у системі оподаткування. Проаналізувати механізм оподаткування доданої вартості підприємств в Україні. Обґрунтувати принципи побудови та сформовано економіко-математичну модель впливу ПДВ на діяльність підприємств і доходи бюджету. Розробити рекомендації з удосконалення механізму оподаткування доданої вартості та пропозиції щодо внесення змін і доповнень у чинне законодавство.
27. Механізм оподаткування прибутку
В роботі слід визначити шляхи удосконалення механізму оподаткування прибутку та підвищення ефективності його регулювального впливу на функціонування підприємств. Дослідити теоретичні засади оподаткування прибутку підприємств, класифікувати чинники, що визначають використання податку на прибуток підприємства у складі системи оподаткування. Проаналізувати механізм оподаткування прибутку підприємств в Україні. Обґрунтувати принципи побудови та сформовано економіко-математичну модель впливу податку на прибуток на функціонування підприємств і доходи бюджету. Розробити рекомендації щодо удосконалення механізму оподаткування прибутку підприємств та навести пропозиції щодо внесення відповідних змін і доповнень до чинного законодавства.
28. Механізм формування державного внутрішнього боргу України
В роботі слід дослідити теоретико-методологічні та науково-практичні питання управління урядовими запозиченнями. Визначити теоретичні засади функціонування державних внутрішніх позик, розробити схему їх класифікації. Проаналізувати основні теоретичні розробки у сфері державного кредиту та його вплив на основні макроекономічні показники. Визначити особливості нормативно-правового регулювання державного внутрішнього боргу України, дослідити процес його формування. Розробити методичні рекомендації щодо аналізу ризиків портфеля внутрішніх боргових зобов'язань уряду, здійснити оцінку ризиків вітчизняного ринку державних цінних паперів. Сформулювати пропозиції щодо удосконалення системи управління державним внутрішнім боргом. Дослідити можливості оптимізації структури боргу шляхом залучення коштів населення.
29. Механізм формування державної бюджетної політики в Україні Дослідити з урахуванням зарубіжного досвіду зміст і призначення соціально-економічних функцій держави, які виконуються відповідно до Конституції України, організаційно-правові основи функціонування бюджетної системи та методологічні засади формування державної бюджетної політики. Проаналізувати зарубіжний досвід формування даної політики, виявити її особливості та можливості використання за умов України. Визначити бюджетні систему та процес в Україні, основні недоліки, яких вони не позбавилися після прийняття Бюджетного кодексу. Охарактеризувати процес реалізації пріоритетів бюджетної політики, визначених у бюджетних резолюціях Верховної Ради України шляхом їх відображення в законах про державний бюджет та їх здійснення. Розробити методику визначення її пріоритетів в складі інформаційно-аналітичного забезпечення, сукупності індикаторів стану бюджетної сфери, аналізу соціально-економічного розвитку країни та її стану, виявлення загроз стану бюджетної сфери та здійснення бюджетної політики, стратегічного планування даної політики та кожну з цих складових. Запропонувати підсистему інформаційно-аналітичного забезпечення, яка дозволяє створити комплексну інформаційну базу для формування бюджетної політики держави. Розробити методику узгодження бюджетної та грошово-кредитної політики держави, у якій визначити сукупність її засад, перелік індикаторів, що їх характеризують, сукупність каналів прямого та зворотного впливу та організаційні методи узгодження цих видів політики.
30. Мито як фіскальний ресурс державного бюджету та інструмент фінансової політики
Дослідити теоретичні засади та вітчизняну практику митно-тарифного оподаткування у аспекті підвищення ефективності реалізації фіскально-регулювального потенціалу мита. Розкрити сутнісно-функціональне призначення й особливості мита як податку. Визначити принципи ефективної митно-тарифної політики України. Провести емпіричний аналіз запровадження та справляння мита, здійснити оцінку його впливу на розвиток вітчизняної економіки. Виявити резерви зростання надходжень мита до Державного бюджету України за умов лібералізації національного митного тарифу. Запропонувати й обґрунтувати комплекс практичних заходів щодо вдосконалення вітчизняної системи митно-тарифного регулювання у контексті сприятливої для національних інтересів зовнішньоекономічної інтеграції. Розробити алгоритм оптимізації ставок ввізного мита у період становлення митного тарифу України.
31. Міжбюджетні відносини в унітарній бюджетній системі України
Проаналізувати економічну природу та суть міжбюджетних відносин в унітарній бюджетній системі України за умов державного унітаризму. Дослідити інструменти і методи бюджетного регулювання, роль міжбюджетних відносин у забезпеченні вирівнювання соціально-економічного розвитку територій. Визначити відмінності у фінансовому забезпеченні суб'єктів даної системи України, розглянути чинну практику розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів, інструменти та особливості фінансової допомоги місцевим бюджетам за умов бюджетного унітаризму. Обґрунтувати напрями реформування міжбюджетних відносин в Україні, шляхи оптимізації розподілу ресурсів між бюджетами та вдосконалення фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку територіальних громад.
32. Місцеві бюджети в економічній системі держави
Дослідити теорію та практику місцевих бюджетів, показати їх місце та роль в економічній системі держави. Розглянути процес еволюції місцевих бюджетів України та запропонувати його періодизацію. Обґрунтувати напрямки вдосконалення формування та використання коштів місцевих бюджетів, оптимізації розподілу ресурсів у бюджетній системі України, вдосконалення міжбюджетних відносин і, зокрема, порядку розрахунку бюджетних трансфертів, реформування місцевого оподаткування. Показати роль місцевих бюджетів у забезпеченні економічного розвитку, фінансової стабільності в державі, піднесенні добробуту населення, зміцненні інституту місцевого самоврядування, проведенні регіональної політики.
33. Місцеві позики як інструмент фінансування соціально-економічних програм органів міс
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Князювання Ярослава Мудрого. | | | Рух опору проти фашистського окупаційного режиму. |