Біологічні мотивації. Структура цілісного поведінкового акту

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 5050

В основі будь якої поведінкової реакції лежить виникнення внутрішньої потреби організму, задоволення якої здійснюється на основі цілеспрямованої взаємодії організму з зовнішнім середовищем – поведінки.

Серед багатьох внутрішніх потреб що миті є біологічно найважливіша для організму – домінуюча внутрішня потреба, саме вона і призводить до початку поведінкової реакції – формування домінуючої мотивації за П.К.Анохіним.

Біологічна мотивація (французькою - motivation) – це спонукання, потяг до дії організму, спрямоване на пошук ознак у зовнішньому середовищі, необхідних для задоволення внутрішньої потреби організму.

Фізіологічні механізми формування домінуючої мотивації полягають у аферентній сигналізації до спеціальних структур - мотиваційних центрів гіпоталамуса про наявність внутрішньої домінуючої потреби - відхилення константи гомеостазу, задоволення якої можливо лише при взаємодії організму з зовнішнім середовищем.

Мотиваційне збудження – це інтегративний стан головного мозку, під час якого на основі висхідних мезенцефалічних і дієнцефалічних структур відбувається активація центрів кори головного мозку. При цьому в механізмах активації переважають адренергічні нейромедіатори.

Внутрішня потреба, що призводить до формування мотивації й активує структури переднього мозку, виступає спочатку як “сліпа сила” за І.П.Павловим. Але це лише один з етапів функціональної системи поведінки, описаної П.К.Анохіним.

Функціональна система –це динамічна саморегулююча організація, окремі складові елементи якої взаємосприяють у забезпеченні корисних для організму наслідків.

Функціонал система, що забезпечує поведінкову реакцію, призводить до задоволення внутрішньої потреби організму

Структура цілісного поведінкового акту за П.К.Анохіним – це частково гіпотетична, частково науково обґрунтована універсальна модель етапів поведінки, що призводить до задоволення внутрішньої потреби організму.

Першою стадією поведінкового акту є стадія аферентного синтезу, яка полягає у аналізі й обробці аферентних сигналів про наявність домінуючої мотивації, аферентної сигналізації про стан зовнішнього середовища (обстановочна аферентація) та пускових стимулів (пускова аферентація) на основі пам’яті – природженої генетичної чи набутої протягом життя індивіда.