Головна сторінка Випадкова сторінка
КАТЕГОРІЇ:
АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія
Богдан Хмельницький Тимош Хмельницький Розанда Лупул Василь Лупул
Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 2026
|
|
Молдавські походи козаків
| 1650 рік - І похід козацького війська до Молдавії | Богдан Хмельницький змусив господаря Молдавії Василя Лупула розірвати союз з Річчю Посполитою і підписати договір з Гетьманщиною. Встановлювався військово-політичний союз, який мав закріпитися шлюбом Тимоша Хмельницького і Розанди Лупул. Але після поразки української армії під Берестечком, В.Лупул відмовився дотримуватися договору. Шлюб укладений не був. |
| 1652 рік - ІІ похід козацького війська до Молдавії | Тимош Хмельницький пішов у ІІ Молдавський похід, переміг і змусив господаря Молдавії Василя Лупула прийняти умови Б.Хмельницького. Після вінчання в Яссах Тиміш Хмельницький привіз додому Розанду – дочку Лупула, свою дружину. Але в Молдавії розгорілася громадянська війна феодалів за престол. Крім того союз Молдавії і України занепокоїв волоського володаря Матвія Бесараба і трансільванського графа Юрія ІІ Ракоці. Вони не хотіли посилення інтересів України в цьому регіоні. Утворилася антиукраїнська коаліція – Річ Посполита, Валахія, Трансільванія. Вони захопили столицю Молдавії Ясси, скинули В.Лупула. |
| 1653 рік - ІІІ похід козацького війська до Молдавії | Під час ІІІ Молдавського походу квітня – вересня 1653 року, Тимош Хмельницький прийшов на допомогу Лупулу. Похід закінчився невдало. В боях під Сучавою українське військо зазнало поразки. Загинув Тимош Хмельницький, і українське військо було змушено покинути Молдавію. |
Розправи карателів С.Чернецького
В цей час воєнні дії на Україні продовжувалися. Польський уряд направив для придушення українського повстання загони карателів, які очолив польний гетьман Стефан Чернецький. Він люто ненавидів повстанців. Під час битви під Батогом, Чернецькому лише чудом вдалося врятуватися. Втративши коня, сховавшись за копицею сіна, він спостерігав над розправою повстанців над поляками. Пізніше на нарадах Чернецький твердив, що ніяких компромісів з Хмельницьким не може бути. Чернецький люто знищував села, містечка, що бунтували, підтримували повстанців. Його прозвали «Рябою Собакою» за леопардову шкіру, яку носив на плечах та за жорстокість.
Т.Шевченко «Дари в Чигирині» Г.Нарбут Портрет Б.Хмельницького Стефан Чернецький (гравюра)
Облога Жванця (вересень-грудень 1653 року)
Восени 1653 року 40-тисячна польська армія Яна Казимира опанувала Поділля. Вона зупинилася на відпочинок біля містечка Жванець поблизу Дністра. Війська Б. Хмельницького разом з татарським загоном(союз з татарами був відновлений 1652 р.) взяли в облогу польський табір. Облога тривала з вересня по грудень 1653 року. В польському таборі почалися голод і епідемії. Декілька відчайдушних поляків вночі непомітно залишили табір, і таємно зустрілися з кримським ханом, підкупили його. Хан почав умовляти Хмельницького припинити облогу, за що король погодився відновити Зборівський мир. Зваживши на втомленість військ Хмельницький погодився. Армія козаків повернулася на Наддніпрянщину.
Лекція № 11. Українсько-московський договір 1654 року Завершення Визвольної війни
1. Пошук союзників. Відносини з Московським царством
Виснаження України
Довга війна підірвала економічну структуру країни. Шість років боїв втомили людей. Господарством фактично ніхто не займався. Почалися труднощі з провіантом. Вичерпувалися фінанси. Постійні мобілізації населення, реквізиції, розправи карателів, епідемії чуми і холери спустошили біля 100 міст і масу сіл. Країна потребувала мирної передишки.
У серпні – вересні 1653 року Хмельницькому вдалося зібрати лише біля 30 тисяч війська. Втома народу була настільки великою, що збільшилися втечі на Слобідську Україну(полковник Іван Дзиковський з полком переселився на Слобожанщину, заснував у 1652 році на річці Тиха Сосна, що впадає в Дон, місто Острогозьк). Багато людей втікали на територію Московського царства. Неодноразово спалахували стихійні виступи селян і козаків-голоти проти політики гетьмана Хмельницького. Особливо, люди були незадоволені союзом з Кримським ханством. Сам хан неодноразово зраджував Хмельницького, а його люди грабували населення. Річ Посполита готувалась до нового походу.
цар Олексій Михайлович Романов Богдан Хмельницький Зустріч московських і українських посольств
Можливі союзники
В таких умовах для Б.Хмельницького було важливо знайти нових союзників(див. таблиці):
| Країна | Характеристика відносин |
| Річ Посполита | Вороже ставлення до української державності |
| Кримське ханство | Ненадійний союзник |
| Османська імперія (Туреччина) | Могутня держава, але знаходилася занадто далеко від Гетьманщини, щоб від неї отримати реальну допомогу. Заважало одвічне релігійне протистояння двох світів: християнського і мусульманського |
| Швеція | Не давала відповіді, знаходилася занадто далеко від Гетьманщини |
| Молдавія | Вороже ставлення до України |
| Московське царство | Сильна держава. Багато українців, білорусів і росіян бачили себе нащадками єдиного давньоруського народу, вважали себе просто різними гілками цього народу. З ХІХ століття навіть буде використовуватися термін «воз’єднання» народів (про це писали М.Костомаров, П.Куліш, В.Ключевський, М.Драгоманов, інші). Але Російська держава зволікала з введенням своїх військ, надаючи українцям допомогу харчами, зброєю, фінансами. |
Причини союзу з Московським царством
| 1. Союз з Росією був наслідком багатовікової боротьби східних слов’янза відновлення Руської держави (Київської Русі), зруйнованої ханом Батиєм у 1237 – 1241 роках; він був підготовлений довгими міцними економічними, політичними і культурними зв’язками українського і російського народів; 2. З Московською державою українців об’єднувала етнічна близькість і єдина православна віра (в середньовіччя не існувало поняття «національність», його заміняла «віра», «конфесія», а слова «православний» і «руський» були синонімами); 3. себе українське населення найчастіше іменувало «руським», «русинами», а Богдан Хмельницький вважався «князем руським»(слово «український» у широкому вжитку з’явиться пізніше); 4) в союзі з Москвою Б.Хмельницький вбачав захист «високої царської руки», політичну і військову підтримку, порятунок від економічної катастрофи. |
Додаток.Відносини з Московським царством
|
Незважаючи на тісні відносини, московський цар Олексій Михайлович не квапився з розв’язанням цього питання. Росія була виснажена війнами, цар не хотів розривати Полянський мир 1634 року з Річчю Посполитою. Дізнавшись, що Хмельницький має намір підписати союз з Туреччиною, цар почав заохочувати уряд до розв’язання питання.
1 жовтня 1653 року відбулося засідання Земського Собору (парламенту)в Москві. Він прийняв рішення: «гетьмана Хмельницького і все військо Запорізьке з містами і землями прийняти», а також почати війну з Річчю Посполитою. Російські урядовці розпочали підготовку: навчання, підготовку спорядження, харчів, закупку зброї за кордоном. Польщі об’явили війну.
Але, заключно, питання про об’єднання Гетьманщини і Московщини повинна була затвердити Генеральна Рада.
Переяславська Рада 1654 року (картини різного часу)
2. Переяславська Рада 8 січня 1654 року
Прибуття посольства
На Україну прибуло російське посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Для зустрічі Хмельницький обрав місто Переяслав, яке не було зруйноване війною.
7 січня Хмельницький зустрівся з російським послом, а рано вранці, 8 січня, скликав Старшинську Раду, яка одноголосно вирішила питання про перехід під протекторат Московської держави.
Переяславська Рада
Це був чудовий морозяний сонячний ранок. В цей день, 8 січня 1654 року, на площі в Переяславі зібралися городяни, селяни з навколишніх сіл, представники козацьких полків, розквартированих на звільнених від Польщі землях, представники духовенства, феодали – тобто Генеральна Рада (її називали Переяславська Рада). На площу вийшов гетьман Б.Хмельницький з козацькою старшиною. Гетьман виступив з полум’яною промовою. Сказав про ті жертви, що поніс народ український у Визвольній війні. Підкреслив, що є кілька можливих союзників, але все ж перевагу він віддає православному владиці – цареві московському. Єдиний спосіб закріпити завоювання українського народу є союз з Московським царством, з’єднання братніх народів.
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Переговори з польською стороною | | | Переяславська Рада 1654 року |