Духовна культура юриста

Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 692

При вивченні даної теми певну увагу необхідно приділяти засвоєнню загальної характеристики злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина та безпеки виробництва, як не менш важливому питанню при розгляді кримінально-правової характеристики наданих розділів Кримінального кодексу.

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Закріплені у другому розділі Конституції України (статті 21 - 62) права та свободи людини і громадянина гарантуються і захищаються чинним законодавством. Однією з таких гарантій є кримінально-правовий захист конституційних прав і свобод від злочинних посягань.

Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина.

Залежно від їх безпосереднього об’єкта, всі злочини, передбачені п'ятим розділом Особливої частини КК, можна поділити на такі види:

Злочини проти виборчих прав громадян: перешкоджання здійсненню виборчого права - ст. 157; неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів - ст. 158; порушення таємниці голосування - ст. 159; порушення законодавства про референдум - ст. 160.

Злочини проти трудових прав громадян: перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій - ст. 170; перешкоджання законній професійній діяльності журналістів - ст. 171; грубе порушення законодавства про працю - ст. 172; грубе порушення угоди про працю - ст. 173; примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку - ст. 174; невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших, установлених законом виплат - ст. 175.

Злочини у сфері охорони права на об’єкти інтелектуальної власності: порушення авторського права і суміжних прав - ст. 176; порушення прав на об'єкти промислової власності - ст. 177.

Злочини, що посягають на інші особисті права і свободи громадян: порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії - ст. 161; порушення недоторканності житла - ст. 162; порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер - ст. 163; порушення недоторканності приватного життя - ст. 182; порушення права на отримання освіти - ст. 183; порушення права на безоплатну медичну допомогу - ст. 184.

Злочини проти сім’ї: ухилення від сплати аліментів на утримання дітей - ст. 164; ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків - ст. 165; злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування - ст. 166; зловживання опікунськими правами - ст. 167; розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) - ст. 168; незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння) - ст. 169.

Злочини проти свободи совісті: пошкодження релігійних споруд чи культових будинків - ст. 178; незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь - ст. 179; перешкоджання здійсненню релігійного обряду - ст. 180; посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів - ст. 181.

Контрольні запитання

1.Дайте загальну кримінально-правову характеристику та систематизуйте злочини проти виборчих та інших особистих прав і свобод людини та громадянина.

2.Дайте характеристику порушення недоторканості приватного жаття та порушення права на отримання освіти.

3.В чому полягає грубе порушення законодавства про працю?

Рекомендована література до теми

Основна література:

Нормативно-правові акти:

1. Кримінальний кодекс України. – Х.: „ Одіссей ”, 2014.- 232с.

2. Закон України „ Про всеукраїнський та місцевий референдуми ” від 3 липня 1991р. / Відомості

Верховної Ради України, 1991, №33.

3. Закон України „ Про вибори народних депутатів України ” від 18 жовтня 2001р. / Відомості

Верховної Ради України, 2001.-№51-52.

4. Закон України „ Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від

14 січня 1998р. / Відомості Верховної Ради України, 1998, №3-4.

5. Закон України „ Про вибори Президента України ” від 5 березня 1999р. / Відомості Верховної

Ради України, 2001, №23.

6. Закон України „ Про інформацію ” від 2 жовтня 1992р. / Відомості Верховної Ради України, 1992,

№48.

7. Закон України „ Про порядок вирішення колективних та трудових спорів(конфліктів)” /

Відомості Верховної Ради України, 1998, №34.

8. Закон України „ Про політичні партії в Україні ” від 2 жовтня 2001р. / Відомості Верховної

Ради України, 2001, №23.

9. Закон України „ Про свободу совісті та релігійні організації ” від 23 квітня 1991р. / Відомості

Верховної Ради України, 1991, №25.

10. Закон України„ Про освіту ”від 23 травня 1991р./ Відомості Верховної Ради України,1996, №21.

11.Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних від 2 червня 2011р. //Голос України №116 (5116) 30 червня 2011р.- С.5.

Книжкові видання:

1. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація, В.П.Пшонки, В.І.Борисова, В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов. - Х.:Право,2013.-1416 с.

2.Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- 4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.

3.Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні:Монографія.-Х.:Видавництво ХНУВС, 2008.-446с.

4.Давыденко Л.М., Давыденко М.Л., Литвинов А.Н. Противодействие преступности: вопросы теории и практики: Курс лекций. – Харьков: Тимченко, 2009. – 152 с.

5.Лихова С. Кримінально-правова охорона виборчих прав громадян за новим Кримінальним

кодексом України. // Право України, 1999, №8.-С.32-35.

6.Меркулова В.О. Кримінальна відповідальність: окремі теоретичні та соціально-правові аспекти: монографія. - Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007.- 225с.

7. Яра О. Про основні підходи до визначення об’єктів злочинів, що посягають на об 'єкти права інтелектуальної власності. // Підприємництво,господарство і право .- 2013, №3.

8. Яра О. Наслідки як ознака об’єктивної сторони злочинів, що посягають на об’єкти права інтелектуальної власності.// Підприємництво,господарство і право .- 2013,№4.

ТЕМА № 30. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ .

Семінарське заняття – 6 год.

Запитання до заняття:

1. Поняття та система злочинів проти власності. Значення цього питання у правозастосовній діяльності ОВС.

2. Родове поняття викрадення майна. Значення цього питання для кваліфікації.

3. Загальна характеристика злочинів проти власності.

4. Поняття крадіжки, її відмінність від грабежу, шахрайства.

5. Поняття грабежу його відмінність від розбою.

6. Поняття розбою, його необхідні та кваліфікуючі ознаки.

7. Поняття шахрайства, його необхідні та кваліфікуючі ознаки.

8.Поняття вимагання та його відмінність від розбою. Способи скоєння цього злочину.

9. Корисливі злочини проти власності, які викраденням не являються. Їх загальна характеристика та відмінність від Інших злочинів проти власності.

10. Значення визначення предмету злочинів проти власності для правильної кваліфікації.

11. Злочини проти власності, які не мають ознак викрадення та не є корисливими. Їх загальна характеристика.

12. Умисне та необережне знищення та пошкодження майна. Особливості кваліфікації цих злочинів.

13. Приховування майна, яке здобуте злочинним шляхом. Аналіз складу злочину