Основні механічні характеристики матеріалів

Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 991

1. Організм людини. Рівні організації організму: клітина, тканини, органи, фізіологічні системи.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості мімічних м’язів
3. Спинний мозок. Зовнішня будова, сегментарний принцип організації. Внутрішня будова сірої та білої речовини. .

2.

1. Загальна будова грудної клітки. Дати характеристику дихальних рухів, проаналізуйте механізми їх утворення. Наведіть приклади спортивних вправ, при виконанні яких буде утруднене грудне, або діафрагмальне дихання.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, які приводять до руху нижні щелепи.

3. Поняття про провідні шляхи ЦНС. Класифікація провідних шляхів і їх функціональна характеристика.

1. Дати характеристику скелету верхньої кінцівки. Визначити значення пояса верхньої кінцівки для її руху та пов’язаної з цим “широкоплечисть” людини.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих та розгинаючих голову та шию.

3. Прослідкуйте проходження крові по судинам великого колу кровообігу

1. Дайте характеристику скелету нижньої кінцівки, статеві особливості будови. Визначити причини високої травматичності колінного суглобу в окремих видах спорту.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, які повертають голову та шию у сторону.

3. Прослідкуйте послідовно шляхи слідування молекул кисню від зовнішніх носових створень до еритроцитів крові легеневих капілярів.

1. Охарактеризуйте будову скелету голови, перервні та безперервні з’єднання кісток черепа. Проаналізуйте вікові та статеві особливості будови черепу.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що нахиляють голову та шию у сторону.

3. Прослідкуйте проходження крові по судинам малого колу кровообігу

1. Охарактеризуйте загальну будову хребетного стовпа та його рухи. Визначити в яких видах спорту розвивається висока рухливість хребетного стовпа і якими “неприємностями” це може загрожувати спортсмену.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих та розгинаючих тулуб.

3. Будова серця. Прослідкуйте рух крові в камерах серця. Яку роль відіграють трьох і двостулковий клапани, сосочкові м’язи і півмісяцеві клапани. Провідникова система серця і його іннервація. Вплив симпатичних та парасимпатичних нервів на роботу серця.

1. Дати загальну характеристику первинним з’єднанням скелету. Проаналізуйте рух в суглобах та фактори, обмежуючи рух.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що нахиляють тулуб у сторону

3. Охарактеризуйте будову та функції пірамідної системи. Прослідкуйте анатомічні шляхи, які проводять свідомі керуючи імпульси до м’язів верхньої кінцівки.

1. Дати характеристику одноосьових суглобів скелету та проаналізуйте рухи в цих суглобах.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що повертають тулуб у сторону.
3. Охарактеризуйте будову та функцію екстра пірамідної системи. Прослідкуйте анатомічні шляхи, які проводять несвідомі керуючі імпульси до м’язів верхньої і нижньої кінцівки.

9

1. Дати характеристику двохосьових суглобів скелету та проаналізувати рухи в цих суглобах.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості основних, додаткових та допоміжних дихальних м’язів.

3. Будова, та функціональне значення тонкої кишки. Протоки яких травних залоз відкриваються в просвіт тонкій кишки?

1. Дати характеристику трьохосьових суглобів скелету та проаналізувати рухи в цих суглобах.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, виконуючих рухи поясу верхніх кінцівок вгору та вниз.
3. Дати характеристику зоровому аналізатору. Периферичний, провідниковий відділи і центральний кінець аналізатора. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи, які проводять нервові імпульси від сітківки ока до нейронів кори півкуль головного мозку.

1. Розгляньте загальні данні про будову та функції скелету.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, виконуючих рухи поясу верхніх кінцівок вперед з відведенням лопатки від хребетного стовпа та назад з приведенням лопатки до хребетного стовпа.
3. Дайте характеристику слухового аналізатора. Периферичний, провідниковий відділи і центральний кінець аналізатора. Опишить механізм передачі звука від зовнішнього вуха до його сприйняття рецепторами клітинами кортієвого органа. Прослідкуйте, послідовно, шляхи проведення нервового імпульсу від рецепторних клітин до нейронів кори півкуль головного мозку.

1. Дайте оцінку будові кістки, як органа. Хімічний склад кістки і її фізичні властивості. Класифікація кісток.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, обертаючих лопатку нижнім кутом зовні та внутрішньо.

3. Дайте характеристику рухового аналізатора. Периферичний, провідниковий відділи і центральний кінець аналізатора. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи проведення нервових імпульсів від проприорецепторів м’язів передпліччя і гомілки до нейронів кори півкуль великого мозку. Значення рухового аналізатора для спортсмена.

1. Дайте характеристику розвитку кісток. Закостеніння окремих кісток скелета. Врахування фактора закостеніння при побудові тренувального процесу.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих та розгинаючих плече.

3. Дайте характеристику вестибулярного аналізатора. Периферичний і провідниковий відділи і центральний кінець аналізатора. Опишить механізм збудження рецепторних клітин вестибулярного апарату. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи слідування нервових імпульсів через латеральне вестибулярне ядро (ядро Дейтерса) від рецепторів вестибулярного апарату до м’язів верхньої кінцівки.

1. Проаналізуйте ріст кісток в довжину і товщину. Фактори, які сприяють росту кісток.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що здійснюють відведення та приведення плеча.

3. Значення, загальний план будови та властивості нервової системи. Основні етапи її розвитку.

.

1. Дайте характеристику сполучних тканин. Сполучнотканинні утворення опорно-рухового апарату.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що пронують та супінують плече.
3. Охарактеризуйте будову шкіряного аналізатору. Периферичний, провідниковий відділи і центральний кінець аналізатора. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи проведення нервових імпульсів від шкіри обличчя, верхньої і нижньої кінцівок кори півкуль великого мозку.

.16

1. Дайте характеристику кісткової тканини. Синостози скелету.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих та розгинаючих передпліччя.
3. Охарактеризуйте будову нюхового аналізатора. Периферичний, провідникові відділи і центральний кінець аналізатора. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи проведення нервових імпульсів від сльозової оболонки порожнини носа до клітин кори півкуль великого мозку.

1. Дайте характеристику хрящової тканини. Хрящові утворення скелету.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що пронують та супінують передпліччя.
3. Охарактеризуйте будову смакового аналізатора. Периферичний, провідниковий відділи і центральний кінець аналізатора. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи проходження нервових імпульсів від смакових бруньок, гуп’янків до нейронів кори півкуль великого мозку.

1. Дайте характеристику стопи, як ціле, тверда основа стопи. Проаналізуйте особливості будови стопи, притаманні люди. Профілактика розвитку плоскостопості.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих, розгинаючих, відводящих та приводящих кисть.
3. Охарактеризуйте будову вісцерального аналізатору. Периферичний, провідниковий відділи і центральний кінець аналізатора. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи проходження нервових імпульсів від рецепторів шлунку до нейронів кори великого мозку.

1. Дайте характеристику кісті як ціле, тверда основа кисті. Проаналізуйте особливості будови кисті, притаманні людини..

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, виконуючих рухи пальців кисті.

3. Проаналізуйте анатомічні особливості будови вегетативної нервової системи. По яким ознакам її ділять на симпатичну та парасимпатичну.

.20

1. Дайте поняття конституції людини. Дайте оцінку конституційних типів.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, розгинаючих та згинаючих таз.
3. Загальна будова кінцевого мозку. Характеристика часток кори великих півкуль, умовні кордони.

1. Проаналізуйте будову простих, складних і комбінованих суглобів скелету. В яких суглобах є внутрісуглобні хрящі і їх функціональне значення.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що здійснюють нахил таза убік.
3. Будова та функції шкіри людини, вікові особливості.

1. Дайте характеристику ричагів першого роду в опорно-руховому апарату.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що повертають таз убік.
3. Мозочок. Зовнішня та внутрішня будова, сіра та біла речовина. Прослідкуйте, послідовно, анатомічні шляхи, які проводять нервові імпульси без свідомого м’язово-суглобного відчуття від пропріорецепторів верхніх та нижніх кінцівок м мозочок.

1. Охарактеризувати ричаги другого роду в опорно-руховому апараті. Навести приклад переходу ричала другого роду в ричав першого роду при зміні положення тіла.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих та розгинаючих стегно.

3. Проаналізуйте особливості будови спинномозкового нерву.

1. Дайте характеристику поперечно-смугастої, гладенької і серцевої м’язових тканин.

2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що відводять та приводять стегно.

3. Дайте загальну характеристику черепно-мозкових нервів. Назвіть відділи головного мозку від яких вони відходять.

1. Проаналізувати будову м’яза, як органа. Допоміжні апарати м’язів і їх функціональне значення.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що здійснюють пронацію та супінацію стегна.
3. Прослідкуйте, послідовно, шляхи руху сперматозоїдів від місця їх утворення до сечовипускального каналу.

1. Дайте характеристику тонусу м’язів, стану м’язів, підйомна сила м’язів.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих та розгинаючих гомілку.
3. Прослідкуйте, послідовно, шляхи руху яйцеклітини від моменту овуляції до виходу її із організму при наставання менструації.

1. Дати оцінку м’язам одно- і багато суглобним. “Пасивна” і “активна” недостатність м’язів, методи зменшення “пасивної” недостатності в спортивній діяльності, негативні наслідки її зменшення.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що пронують та супінують гомілку.
3. Будова нирок. Механізм створення сечі.

1. Обертаючий момент сили м’язів. Визначення обертаючих моментів сил в суглобах.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, згинаючих та розгинаючих стопу.
3. Будова та функції гіпофізу. Поняття про гіпоталамо-гіпофізарну систему, механізми її функціонування.

1. Дати характеристику роботи м’язів. М’язи синергісти, антагоністи.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, що приводять, відводять, супінують та пронують стопу.
3. Прослідкуйте, послідовно, шляхи проходження харчової грудки від ротової порожнини до анального отвору. Поясніть причину цього руху. Які анатомічні утворення періодично затримують це проходження в тому чи іншому відділі травневого каналу.

1. Дати характеристику сполучнотканинних утворень м’язів. Їх значення для виконання рухів. Грудно-пояснична фасція. Влагалище прямого м’яза живота. Місця найменшого опору черевної стінки.
2. Проаналізуйте топографо-функціональні особливості м’язів, виконуючих рухи пальців стопи.
3. По якій ознаці залози діляться на залози внутрішньої, зовнішньої і змішаної секреції. Опішить відомі вам залози всіх трьох груп і продукти їх секреції.

к экзамену по курсу анатомия человека

1. Предмет и содержание анатомии. Ее место в ряду биологических дисциплин. Значение анатомии для изучения клинических дисциплин и для медицинской практики.

2. Современные направления анатомической науки. Методы анатомического

исследования.

3. Понятие целостности организма. Взаимосвязь частей организма, единство строения и функции.

4. Индивидуальная изменчивость организма. Понятие о вариантах нормы в строении и организма в целом.

5. Оси и плоскости в анатомии. Линии, условно проводимые на поверхности тела, их значение для обозначения проекции органов на кожные покровы (примеры).

6. Представители анатомии античного периода (Гиппократ, Гален). Анатомия эпохи возрождения (Леонардо да Винчи, Андрей Везалий).

7. Первые русские анатомы “XVII века (А.П. Протасов, М.И.Шеин, О.Е. Мухин, Н.М. Максимович - Амбодик).

8. Пирогов, П.Ф. Лестгафт: значение их работ по анатомии и практической медицине.

9. Отечественная анатомия первой половины ХХ столетия (В.П. Воробьев, В.Н. Тонков, В.Н. Шевкуненко, Г.М. Иосифов, Д.А. Жданов), их вклад в развитие анатомической науки.

10. Кость как орган развитие и рост кости. Способ окостенения.

11. Строение кости. Закономерности строения компактного и губчатого вещества.

Надкостница. Костный мозг. Классификация костей.

12. Строение позвонка. Позвоночный столб, строение позвонков между собой и

черепом, изгибы, движения.

13. Грудная клетка в целом: кости, сочленения, форма движения.

14. Кости плечевого пояса и плеча.

15. Кости предплечья и кисти.

16. Тазовая и бедренные кости.

17. Кости голени и стопы.

18. Соединение костей таза. Таз в целом. Половые отличия. Размеры женского

таза.

19. Затылочная, лобная, теменная кости: части, отверстия и их значение.

20. Основная решетчатая кости черепа: части, отверстия и их значение.

21. Кости лицевого черепа: строение, отверстия и их значение.

22. Височная кость, ее части, каналы и их значение.

23. Топография наружного основания черепа, отверстия и их значение.

24. Топография внутреннего основания черепа: отверстия и их значение.

25. Полость носа: стенки, сообщение и их значение.

26. Костные стенки глазницы: отверстия, щели и их значение.

27. Крылонебная, подвисочная и височная ямки: стенки, сообщения и их

значение.

28. Особенности строения черепа у новорожденного.

29. Возрастные, половые, индивидуальные особенности черепа. Соединение

костей черепа.

30. Виды соединения костей. Признаки суставов. Классификация суставов.

31. Височно - нижнечелюстной сустав: строение, кровоснабжение и иннервация.

Мышцы, действующие на него.

32. Плечевой сустав: строение, кровоснабжение и иннервация. Мышцы,

действующие на него.

33. Локтевой сустав: строение, кровоснабжение и иннервация. Мышцы,

действующие на него.

34. Лучезапястный сустав: строение, кровоснабжение и иннервация. Мышцы,

действующие на него.

35. Тазобедренный сустав: строение, кровоснабжение и иннервация. Мышцы,

действующие на него.

36. Коленный сустав: строение, кровоснабжение и иннервация. Мышцы,

действующие на него.

37. Голеностопный сустав: строение, кровоснабжение и иннервация. Мышцы,

действующие на него.

38. Суставы стопы. Стопа как целое: строение, кровоснабжение и иннервация.

Мышцы, действующие на суставы стопы.

39. Общая анатомия мышц. Мышцы как орган. Вспомогательный аппарат мышц.

Классификация скелетных мышц.

40. Мышцы спины, их функция, кровоснабжение и иннервация.

41. Мышцы груди, их функция, кровоснабжение и иннервация.

42. Диафрагма: ее строение, кровоснабжение и иннервация.

43. Мышцы живота. Влагалище прямой мышцы живота. Белая линия живота.

Кровоснабжение и иннервация.

44. Паховый канал: стенки, наружное и внутреннее кольца, значение в патологии.

45. Мышцы шеи: их функция, кровоснабжение и иннервация.

46. Топография и фасции шеи.

47. Мимические мышцы, их функция, кровоснабжение и иннервация.

48. Жевательные мышцы, их функция, кровоснабжение и иннервация.

49. Мышцы плечевого пояса и плеча: их функция, кровоснабжение и иннервация.

50. Передняя группа мышц предплечья: их функция, кровоснабжение и

иннервация.

51. Задняя группа мышц предплечья : их функция, кровоснабжение и

иннервация.

52. Топография подкрыльцовой ямки. Мышечные борозды, каналы в стенках таза

и их значение.

53. Мышцы кисти, их кровоснабжение и иннервация. Костно - фиброзные каналы

и синовиальные влагалища кисти.

54. Мышцы тазобедренной области: их функция, кровоснабжение и иннервация.

Отверстия, каналы в стенках таза и их значение.

55. Мышцы бедра: их функция, кровоснабжение и иннервация.

56. Фасции и топография бедра. Бедренный канал. Значение в хирургии.

57. Мышцы голени, их функция, кровоснабжение и иннервация. Топография

голени.

58. Мышцы стопы: их функция, кровоснабжение и иннервация. Фасции и

синовиальные влагалища сухожилий мышц нижних конечностей.

59. Развитие пищеварительной системы. Аномалии развития челюстно - лицевой

области и пищеварительного тракта.

60. Ротовая полость. Язык, строение, кровоснабжение и иннервация.

61. Слюнные железы: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

62. Строение, кровоснабжение и иннервация зубов. Развитие и смена зубов.

63. Строение, кровоснабжение и иннервация мягкого неба.

64. Глотка: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

65. Пищевод: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

66. Желудок: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

67. Тонкая кишка: строение, топография, кровоснабжение иннервация.

68. Толстая кишка: строение и топография, кровоснабжение и иннервация.

69. Слепая кишка и червеобразный отросток: строение, варианты, положение,

кровоснабжение и иннервация. Значение в хирургии.

70. Прямая кишка: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

71. Печень: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

72. Желчный пузырь и внепеченочные желчные пути: строение, кровоснабжение

и иннервация.

73. Поджелудочная железа и селезенка: строение, топография, кровоснабжение и

иннервация.

74. Производное брюшины: связки, сальники, брыжейки. Отношение органов к

брюшине.

75. Топография брюшины верхнего этажа брюшной полости.

76. Топография брюшины среднего этажа брюшной полости.

77. Топография брюшины таза и передней стенки живота.

78. Почки: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

79. Строение почки на разрезе. Нефрон.

80. Мочевыводящие пути: строение, их топография, кровоснабжение и

иннервация.

81. Мочевой пузырь: топография, строение, кровоснабжение и иннервация.

82. Мужской и женский мочеиспускательные каналы.

83. Основные этапы онтогенеза мочеполовой системы. Аномалии развития

органов мочеполовой системы.

84. Матка: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

85. Яичники и маточные трубы: топография, строение, кровоснабжение и

иннервация.

86. Яичко и придаток: строение, кровоснабжение иннервация. Оболочки яичка,

семенной канатик, его составные части.

87. Предстательная железа, семенные пузырьки и бульбоуретральные железы:

строение топография, кровоснабжение и иннервация.

88. Наружные мужские половые органы: строение, кровоснабжение и

иннервация.

89. Влагалище и наружные женские половые органы: строение, кровоснабжение

и иннервация.

90. Промежность, мочеполовая и тазовая диафрагмы: строение, кровоснабжение

и иннервация.

91. Наружный нос. Носовая полость: кровоснабжение и иннервация слизистой

носовой полости.

92. Гортань: строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

93. Трахея, бронхи. Строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

94. Легкие. Развитие, строение, топография, кровоснабжение и иннервация.

95. Плевра: отделы, границы, полость плевры, синусы плевры.

96. Средостение: его отделы, топография и содержимое.

97. Скелетотопия органов грудной полости (сердце, легкие, плевральные мешки).

98. Классификация желез внутренней секреции, их общая характеристика.

99. Неврогенная группа желез внутренней секреции: строение, топография,

функция, кровоснабжение и иннервация.

100. Мезодермальная и энтодермальная группа желез внутренней секреции:

строение, топография, функция, кровоснабжение и иннервация.

101. Бранхиогенная группа желез внутренней секреции: строение, топография,

функция, кровоснабжение, иннервация.

102. Внешнее строение и топография сердца. Околосердечная сумка.

103. Строение стенки сердца: Кровоснабжение и иннервация. Проводящая

система сердца.

104. Камеры сердца. Клапанный аппарат сердца.

105. Большой и малый круги кровообращения. Исследования Гарвея.

106. Кровообращение плода. Изменение в сосудистой системе новорожденного.

107. Общие закономерности строение и расположения кровеносных сосудов.

108. Пути окольного (коллатерального) кровотока. Микроциркуляторное русло:

характеристика, закономерности его строения.

109. Аорта: отделы, топография. Ветви дуги аорты. Ветви грудной аорты, их

топография, область кровоснабжения.

110. Общая и наружная сонные артерии: топография, ветви, область

кровоснабжения.

111. Верхнечелюстная артерия: её отделы, топография, ветви, область

кровоснабжения.

112. Кровоснабжение спинного и головного мозга.

113. Подключичная артерия: отделы, ветви, область кровоснабжения.

114. Подмышечная и плечевая артерии: топография, отделы, ветви и область

кровоснабжения.

115. Артерия предплечья и кисти: топография, ветви, область кровоснабжения.

116. Брюшная аорта: топография, ветви, область кровоснабжения.

117. Внутренняя подвздошная артерия: топография, ветви, область

кровоснабжения.

118. Наружная подвздошная и бедренная артерии: топография, ветви, область

кровоснабжения.

119. Подколенная артерия. Артерии голени и стопы: топография, ветви, область

кровоснабжения.

120. Система верхней полой вены.

121. Внутренняя яремная вена, её вне- и внутричерепные притоки.

122. Вены головного мозга. Венозные пазухи твердой мозговой оболочки.

Венозные выпусники и диплоические вены.

123. Система нижней полой вены.

124. Воротная вена. Кавокавальные и портокавальные анастомозы.

125. Принцип строения лимфатической системы (капилляры, сосуды, стволы и

протоки, их общая характеристика). Пути оттока лимфы от областей тела в

венозное русло.

126. Лимфатические капилляры, сосуды и узлы: строение, функция. Факторы,

обеспечивающие ток лимфы.

127. Грудной проток. Правый лимфатический проток, их образование, строение,

топография, место впадения в венозное русло.

128. Вены лимфатические узлы и сосуды верхней и нижней конечностей

129. Вены, лимфатические узлы и сосуды головы и шеи.

130. Лимфатические узлы и сосуды грудной и брюшной полостей.

131. Нервная система, её отделы, значение в организме.

132. Понятие о нейроне. Классификация нейронов. Простые и сложные

рефлекторные дуги.

133. Развитие спинного и головного мозга. Мозговые пузыри и их производные.

134. Спинной мозг: топография, строение. Оболочки спинного мозга.

135. Распределение серого и белого вещества спинного мозга.

136. Продолговатый мозг. Наружное и внутреннее строение, функция.

137. Мост. Внешнее и внутреннее строение, функция.

138. Мозжечок. Наружное и внутреннее строение, функция.

139. IV желудочек: стенки, сообщения.

140. Средний мозг: Внешнее и внутреннее строение, функция.

141. Промежуточный мозг, его части строение, функция.

142. Функциональная анатомия ствола головного мозга. Ретикулярная формация.

143. Борозды и извилины верхнелатеральной поверхности полушарий головного

мозга. Расположение корковых центров.

144. Борозды и извилины медиальной и базальной поверхности полушарий

головного мозга.

145. Учение Павлова И.П. о локализации функций в коре. Цито- и

миелоархитектоника коры.

146. Распределение серого и белого вещества на разрезах полушарий мозга.

Внутренняя капсула.

147. Базальный ганглии. Экстрапирамидная нервная система.

148. Боковые желудочки: стенки, сообщения.

149. Обонятельный мозг: строение, функция.

150. Анатомия срединного сагиттального разреза головного мозга.

151. Анатомия основания головного мозга.

152. Оболочки головного мозга и циркуляция спинномозговой жидкости.

153. Желудочки мозга и циркуляция спинномозговой жидкости.

154. Проводящие пути проприоцептивной чувствительности.

155. Проводящие пути кожной чувствительности.

156. Пирамидные проводящие пути.

157. Образование спинномозговых нервов. Формирование сплетений. Задние

етви спинномозговых нервов.

158. Шейное сплетение: образование, топография, ветви и область иннервации.

159. Плечевое сплетение: образование, топография, короткие ветви и область

иннервации.

160. Локтевой нерв: топография, ветви, область иннервации.

161. Срединный нерв: топография, ветви, область иннервации.

162. Лучевой нерв: топография, ветви, область иннервации.

163. Иннервация кожи верхней конечности.

164. Поясничное сплетение: образование, топография, ветви, область

иннервации.

165. Бедренный нерв: топография, ветви, область иннервации.

166. Крестцовое сплетение: образование, топография, короткие ветви, область

иннервации.

167. Крестцовое сплетение: образование, топография, длинные ветви, область

иннервации.

168. Иннервация кожи нижней конечности.

169. Иннервация кожи туловища.

170. Иннервация кожи головы и шеи.

171. Иннервация и кровоснабжение стенок брюшной полости.

172. Иннервация и кровоснабжение стенок грудной полости.

173. Принципы образования черепно - мозговых нервов. Топография ядер

черепно-мозговых нервов на дно ромбовидной ямки.

174. Глазодвигательный, блоковый, отводящий нервы: ядра, ветви, топография,

область иннервации.

175. Тройничный нерв: ядра, ветви, топография, область иннервации.

176. Лицевой нерв: ядра, ветви, топография, область иннервации.

177. Языкоглоточный нерв: ядра, ветви, топография, область иннервации.

178. Блуждающий нерв: ядра, ветви, топография, область иннервации.

179. Добавочный, подъязычный нервы: ядра, ветви, топография, область

иннервации.

180. Вегетативная нервная система. Морфологические и функциональные

особенности вегетативной нервной системы.

181. Парасимпатическая нервная система. Центры и периферические

образования.

182. Симпатическая нервная система. Центры и периферические образования.

183. Иннервация органов брюшной полости.

184. Иннервация органов грудной полости.

185. Иннервация органов таза.

186. Наружное и среднее ухо: строение, кровоснабжение иннервация.

187. Внутреннее ухо. Костный и перепончатый лабиринты.

188. Предверно-улитковый нерв. Проводящие пути и центры органа слуха,

равновесия.

189. Глазное яблоко, строение, кровоснабжение, иннервация.

190. Вспомогательный аппарат глазного яблока, строение, кровоснабжение,

иннервация.

191. Проводящие пути и центры зрительного анализатора.

192. Проводящие пути и центры органа обоняния.

193. Проводящие пути центры органа вкуса.

194. Анатомия кожи и её производные. Молочная железа, топография, строение,

кровоснабжение, иннервация.

Зав. курсом анатомии человека, профессор ___________Усынин А.Ф.