Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






II. Огляд окремих частин тулуба


Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 766



для студентів спеціальності 5.090231

„Обслуговування верстатів з програмним управлінням і робототехнічих комплексів”

Розробив: викладач Громик О.М

Затверджено

На засіданні циклової комісії

Економіки та менеджменту

Протокол № 3 від 15. 10. 2008 р.

Голова ц./к. Громик О.М.

 


Загальні відомості

Метою дипломного проектування є розв’язування конкретної інженерної задачі, яка потребує концентрації знань та вмінь дипломника методично і послідовно аргументувати як саму постановку задачі, так і хід її розв’язання.

Над організаційно-економічною частиною студент повинен працювати на протязі всього терміну, відведеного на дипломне проектування. Кожне технічне рішення необхідно обґрунтувати економічно, щоб комплекс заходів, передбачений у дипломному проектуванні, був максимально ефективним. Необхідний матеріал слід збирати під час переддипломної практики.

Методичний підхід до економічного обґрунтування технологічних та конструкторських розробок необхідно узгоджувати з консультантом у початковий період роботи над дипломним проектом.

 

Зміст організаційно-економічної частини

дипломного проекту:

Організаційний розділ.

1. Організація праці при ТО та ремонті системи ЧПУ.

1.1 Комплекс робіт при ТО, періодичність їх виконання.

1.2 Розрахунок ремонтної складності заданого приводу та функціонально модуля.

1.3 Встановлення структури ремонтного циклу.

1.4 Визначення тривалості ремонтного циклу; міжремонтного та між оглядового періоду.

1.5 Складання плану-графіку планово-попереджувального ремонту.

2. Розрахунок обсягу робіт і чисельності персоналу служби технічного обслуговування з верстатів ЧПУ.

Економічний розділ.

1. Калькуляція собівартості робіт налагодження, регулювання і ремонту функціонального модуля.


1. Організація праці при ТО і ремонті верстата з ЧПУ

Для підвищення ефективності використання металорізальних верстатів має важливе значення підвищення їх постійної експлуатаційної готовності при мінімальних витратах на проведення ремонтних робіт і раціональному використанні матеріальних та інших ресурсів.

Особлива увага приділяється підвищенню довговічності і строкам збереження томностей показників дорогоцінних верстатів, в т.ч. верстатів з ЧПУ. Тому необхідно здійснювати технічне обслуговування (ТО) і ремонт верстатів керуючись розробленою ЕНІМСом «Раціональною оргсистемою технічного обслуговування і ремонту метало- і дерево оброблювального устаткування».

В дипломному проекті, користуючись нормами і положеннями вказаної системи необхідно для верстатів з ЧПУ встановити:

1. Комплекс робіт по ТО, періодичність їх виконання і виконавців.

2. Ремонтну складність заданого привода та функціонального модуля.

3. Структура ремонтного циклу.

4. Визначити тривалість ремонтного циклу, міжремонтного та між оглядового періодів.

5. Складання плану-графіку планово-попереджувального ремонту.

 

1.1 Встановлення комплексу робіт по ТО, періодичність їх виконання та виконавців.

Технічне обслуговування – це комплекс операцій з підтримання працездатності обладнання при використанні його за призначенням, при зберіганні та транспортуванні.

До складу ТО верстатів з ЧПУ входять наступні види робіт:

1. Щомісячний огляд – верстатник проводить зовнішній огляд верстата і ПЧПУ на початку кожної зміни чергові слюсарі, електрик, електронік, проводять обов’язкові огляди на протязі зміни, у відповідності з свої графіком;

2. Планові огляди виконуються слюсарями, електриками і електроніками. Періодичність виконання визначається між оглядовим періодом і відображається в плані-графіку;

3. Постійне підтримання охайності приміщень для верстатів з ЧПУ здійснюють прибиральниці і верстатники;

4. Щозмінне змащування верстата виконується верстатником (опреатором);

5. Доливання і зміна мастила виконується через 20 – 40 годин роботи і рідше проводиться слюсарем;

6. Періодичне промивання і чистка верстатів з ЧПУ проводиться слюсарями і операторами;

7. Профілактичне регулювання верстатів і пристроїв ЧПУ, обтяжка кріплення і заміна деталей, що швидко зношуються, виконується слюсарями і електриками;

8. Перевірка геометричної і технологічної точності верстатів здійснюється слюсарями;

9. Профілактичні випробування електрообладнання і пристроїв ЧПУ виконується електриками та електроніками.

Детальний зміст роботи по ТО верстатів з ЧПУ і порядок їх виконання приведено в [14].

 

1.2 Визначення ремонтної складності верстата з ЧПУ

Під категорією ремонтної складності ремонту розуміють ступінь складності ремонту обладнання ,яка визначається його конструктивними і технологічними можливостями.

Для планування ремонтних робіт використовується ремонтна одиниця. За одиницю ремонтної складності механічної складової, прийнята ремонтна складність умовного обладнання, трудомісткість капітального ремонту, якого в умовах середнього ремонтно-механічного цеху (РМЦ), складає 50 годин, а за одиницю ремонтної складності електричної складової обладнання відповідно 12,5.

Категорія складного ремонту обладнання визначається по числу одиниць складності елементу для даної групи обладнання.

Для визначення категорії ремонтної складності обладнання застосовують метод аналітичного розрахунку по ряду емпіричних відношень, в яких враховують характеристики верстатів.

Категорія ремонтної складності електричних систем верстатів з ЧПУ:

(1)

 

де М – кількість електродвигунів, встановлених безпосередньо на верстаті; Ас, Аш – кількість електротехнічних виробів, встановлених на верстаті чи в електрошафі відповідно в умовних одиницях.

 

Ремонтна складність електродвигуна

при кВт (2)

Rд = Кр Кск Кт (0,077Р +1);

при Р > 20 кВт (3)

Rд = Кр Кск Кт (0,032Р +2)

де Кр – коефіцієнт числа пар полюсів статора (для синхронних двигунів з однією парою полюсів Кр = 1,1, з двома парами 1,18, з трьома 1,37, з чотирма 1,49, з п’ятю 1,58; для машин постійного струму Кр береться такими же, як і для асинхронних двигунів по номінальній частоті обертання якоря);

Кек – коефіцієнт швидкості електродвигуна (для одно швидкісних двигунів і електричних машин постійного струму Кек = 1, для двошвидкісних 1,3, для трохшвидкісних 1,7, для чотирьохшвидкісних 1,7);

Р – потужність електродвигуна, кВт.

Категорія ремонтної складності системи ЧПУ

, (4)

де Нк – приведений коефіцієнт надійності k-того блоку системи ЧПУ;

Тз – кількість замінюваних електронних блоків системи ЧПУ;

Аііе – кількість електротехнічних виробів, розміщених в шафі системи ЧПУ, в умовних одиницях (за виключенням блоків фотозчитуючого обладнання).

Коефіцієнт надійності електронних блоків систем управління

 

, (5)

де – сумарна кількість використаних в блоці радіотехнічних виробів в умовних одиницях.


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Зразок запису | Зразок запису
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | <== 7 ==> | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.202 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.202 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7