III. Система дихання

Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 619

Під ремонтним циклом розуміється період часу від моменту введення обладнання в експлуатацію до першого капітально ремонту, або між двома капітальними ремонтами.

Основними характеристиками ремонтного циклу є його структура і тривалість.

Структура ремонтного циклу – перелік та послідовність планових ремонтів та процесів ТО в межах одного ремонтного циклу. Структура ремонтних циклів проведення в таблиці 1.

Таблиця 1 – Структура ремонтних циклів

Позначення: ПР – поточний ремонт;

КР – капітальний ремонт.

1.4 Визначення тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та між оглядового періоду.

Ремонтний цикл вимірюється оперативним часом роботи обладнання. Час простою в ремонті до циклу не включається. Формули для визначення тривалості ремонтних циклів і їх частин наведені в таблиці 2, а значення коефіцієнтів до формул наведено в таблиці 3.

Таблиця 2 – Залежності для визначення тривалості ремонтного циклу міжремонтного та міжоглядового періодів

Устаткування	Клас точності	Категорія маси	Тривалість ремонтного циклу в роках, Тр.ц.	Міжремонтного періоду в місяцях, Тр.ц.	Міжоглядового періоду в місяцях, Тр.ц.
Верстати з ЧПУ	Н	До 10 т
Більше 10 т – до 100 т
П, В, А	До 10 т
Більше 10 т – до 100 т

Позначення до таблиці 2:

А – номінальний ремонтний цикл у відпрацьованих годинах оперативного часу, год. (для верстатів з ЧПУ А = 16800, для електродвигунів А = 12000).

Таблиця 3 – Значення коефіцієнтів, що входять в емпіричні формули

F_e – оперативний річний фонд часу роботи устаткування (год.), який розраховується за формулою:

(6)

де F_н – номінальний річний фонд часу роботи устаткування, год.

Номінальний річний фонд часу роботи устаткування F_н, год, визначається за формулою:

(7)

де D_r - кількість днів за рік,

D_v – кількість днів відпочинку.

T – тривалість зміни, год.,

K_sv – кількість скорочених на 1 год. змін, що передують святковим дням,

m – кількість змін.

Коефіцієнт простою устаткування в ремонті , %, визначається за формулою:

(8)

де - процент простою устаткування в ремонті, %.

а) для металорізальних верстатів = 3%, = 0,97.

б) для металорізальних верстатів особливої складності Р = 6%, = 0,94.

1.5 Складання плану – графіка ППР.

План-графік ремонту верстатів складається на кожну одиницю устатакуваня.

Календарні строки ремонту визначаються, виходячи з фактично відпрацьованих верстатом годин на період від останнього ремонту.

Річний план – графік ремонту містить технічні огляди і планові ремонти верстата. Місяць, в якому має проводитись черговий ремонт або огляд визначається шляхом додавання тривалості міжремонтного або між оглядового періоду в місяцях, до місяця попереднього ремонту верстата. Вид чергового ремонту встановлюється за структурою ремонтного циклу в залежності від попереднього ремонту.

Графік планово-попереджувального ремонту верстата з ЧПУ повинен мати наступний вигляд:

Таблиця 4 – План-графік планово-попереджувальних ремонтів

Рядок 3 містить структуру ремонтного циклу верстата з ЧПУ. Рядок 1 та 2 – строки виконання планових ремонтів або технічний огляд, верстата.

2. Обсяг робіт і чисельність персоналу служби ТО та ремонту верстата з ЧПУ

2.1 Розрахунок річного обсягу робіт

Річний обсяг ремонтних робіт V_р.р., нормо-годин, визначається за формулою:

, (1)

де t_мч - середня трудомісткість ремонту механічної частини у розрахунку на одиницю ремонтної складності устаткування, нормо-годин;

t_еч – середня трудомісткість ремонту електричної частини у розрахунку на одиницю ремонтної складності устаткування, нормо-годин;

n_рі – кількість ремонтів 1-ї групи устаткування у розрахунковому році;

K_сі – категорія складності ремонту, ум. од.

2.2 Чисельність ремонтників та налагоджувальників

Чисельність ремонтників Ч_р., чол. обчислюється за формулою:

(чол.); (2)

де Ч_р – чисельність ремонтників (слюсарів, верстатників);

- річна трудомісткість ремонтних робіт (слюсарів, верстатників), год;

F_еф.р. – річний ефективний фонд часу одного ремонтника, год.

F_еф.р. = F_н.р. * К_н; (3)

де F_н.р. – номінальний фонд часу одного робітника, год;

К_н – коефіцієнт, що враховує невиходи на роботу без поважних причин, при розрахунках прийняти К_н = 0,8…0,9.

; (4)

Середній тарифний розряд ремонтників визначається за формулою:

; (5)

де - тарифний розряд даних ремонтників.

Чисельність налагоджувальників визначається за нормами обслуговування. Чисельність налагоджувальників по кожному типу верстатів визначається за формулою:

; (6)

де V_об – обсяг обслуговування (число верстатів з урахуванням змінності роботи, одиниць складності ремонту встановленого обладнання);

Н_об – норма обслуговування на одного налагоджувальника в зміну, шт.

3. Калькуляція собівартості робіт по налагодженню, регулюванню і ремонту блока (вузла)

Основним завданням економічного розвитку є визначення собівартості ремонтних робіт по обслуговуванню верстата з ЧПУ.

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислювання собівартості окремих виробів (послуг). В даному випадку об’єктом калькулювання є ремонт блока (вузла).

Розрахунок собівартості ремонтних робіт здійснюється за такими статтями калькуляції:

1 Сировина і матеріали.

2 Основна заробітна плата ремонтних робітників.

3 Додаткова заробітна плата ремонтних робітників.

4 Відрахування на соціальні потреби ремонтних робітників.

5 Виробничі витрати.

6 Загально виробничі накладні витрати.

1. Стаття «Сировина і матеріали» мітить витрати на сировину, основні, допоміжні матеріали, купівельні вироби та напівфабрикати, які можна безпосередньо обчислити на одиницю продукції виходячи з норми їх витрат і цін. Крім ціни враховуються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні витрати заготівельним організаціям).

Розрахунок витрати на сировину і матеріали В_см, грн. здійснюється, виходячи з норми витрат на одиницю продукції та ціни, за формою:

, (1)

де п – кількість видів матеріалів;

Н_мі – норма втрат матеріалів на один виріб в прийнятих одиницях виміру. Норми витрат матеріалів на одиницю виробу такі:

· Припій – 0,08 г/пайку

· Флюс – 0,05 г/пайку

· Склотекстоліт – 0,3 г/см²

· Спирт етиловий – 0,007 г/см².

Витрати припою і флюсу розраховуються за кількість з’єднань, витрати спирту за площею плати. Розрахунки заносяться в таблицю 5.

Таблиця 5 – Витрати припою, флюсу, спирту етилового і склотекстоліту

Норма витрат комплектуючих виробів та напівфабрикатів по ремонту приймається по переліку елементів пристрою (блоку).

Розрахунок вартості купівельних виробів та напівфабрикатів В_н.ф. грн., виконується за формулою:

, (2)

де m – кількість типів покупних виробів;

N_i – кількість купівельних виробів і-го типу;

Ц_і – ціна і-го виду виробу, грн.

Результати розрахунків витрат на купівельні вироби та напівфабрикати зводимо в таблицю 6.

Таблиця 6 – розрахунки витрат на купівельні вироби та напівфабрикати

де К – відсоток ТЗВ, %.

2. Стаття «Основна заробітна плата» містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих ремонтом. Вона обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання ремонтних робіт і тарифними ставками і розраховується за формулою:

З_о = р * V, (3)

р = Т_см * t_н, (4)

де – Т_см – погодинна тарифна ставка роботи відповідного розряду, грн.;

t_н – норма часу на обслуговування ремонтної одиниці;

V – кількість обслуговуючих одиниць.

Результати розрахунків зводяться в таблиці 7.

Таблиця 7 – Вихідні дані для розрахунку основної заробітної плати

3. Стаття «Додаткова заробітна плата» (оплата відпусток, часу виконання державних обов’язків, доплати та виконання додаткових функцій) обчислюється за формулою:

З_дод = , (5)

де К_д - відсоток додаткової заробітної плати, %.

4. Стаття «Відрахування на соціальні потреби» включає відрахування на соціальне страхування у Пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд страхування від нещасних випадків та профзахворювань визначається за формулою:

, (6)

де К_сп - відсоток відрахувань на соціальні потреби, %.

5. Стаття «Виробничі витрати» включає витрати на управління, виробниче і господарське обслуговування в межах цеху (витрати на заробітну плату з відрахуванням на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах, їх утримання, ремонт, охорону праці та інше) і розраховується за формулою:

, (7)

де К_ц – відсоток виробничих витрат, %.

При виконання малого ремонту цеховою ремонтною бригадою цехові витрати не нараховуються. Нараховують лише ту частину заробітної плати, яку виплачують верстатникам ремонтно-механічно цеху, які виготовляють змінні деталі для ремонту. Нараховують на всю заробітну плату при виконання ремонту силами робітників РМЦ. При виконання капітального ремонту цеховою ремонтною бригадою нараховують у відсотках, встановлених для РМЦ.

6. Стаття «Загальногосподарські витрати» нараховуються на капітальний ремонт обладнання, який проводиться не частіше 1 разу на рік. Враховують лише частину загально виробничих витрат, пов’язаних з проведенням капітального ремонту у відповідності з встановленим відсотком.

Собівартість ремонту блоку (вузла) визначається, як сума попередніх витрат:

С_рем = В_см + В_нф + В_дод + В_сп + В_цех, (8)

На основі виконаних розрахунків розробляється калькуляція на ремонт.

Калькуляція на ремонт наведена у таблиці 8.

Таблиця 8 – Калькуляція на ремонт

Література

1. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», 2004. – 400 с.

2. Великанов К.М., Власов В.Ф. Экономика и организация производства в дипломных проектах М.: Машиностроение. 1998.

3. Граділь В.П., Моргун Л.К. Справочник по ЕСКД. Харьков, «Прапор», 1998.

4. Неферов Н.А. Дипломное проектирование в машиностроительных техникумах.

5. Рациональная система технического обслуживания и ремонта станка с ЧПУ – М.: ЭМИНС. 1979.

6. Типовые укрупненные нормы времени на работы станков с ЧПУ. М.: Экономыка. 1989.

Список литературы для обязательного чтения

1. Э. Т. А. Гофман. Новеллы: Кавалер Глюк. Золотой горшок. Крошка Цахес по прозванию Циннобер. Щелкунчик. Песочный человек.

2. Новалис. Лирика. Генрих фон Офтердинген. Фрагменты (по хрестоматии)

3. А. Шамиссо. Необыкновенная история Петера Шлемиля.

4. Л. Тик.Белокурый Экберт.

5. Г. Клейст. Пентесилея.

6. Дж. Г. Байрон. Лирика: «Хочу я быть ребенком вольным». «Душа моя мрачна…». «Ты кончил жизни путь…». Солнце бодрствующих. Стансы к Августе («Когда сгустилась мгла кругом…») Сон. Тьма. Прометей. «Она идет во всей красе...». «В день моего тридцатишестилетия» и др. Поэмы: Паломничество Чайльда Гарольда. Корсар. Гяур. Дон Жуан (Песни 1, 2 ,3).

7. П.Б. Шелли Лирика: Ода западному ветру. Облако и др. Поэма: Освобожденный Прометей

8. Р. Саути. Баллады: Суд божий над епископом. Баллада о том, как одна старушка ехала на черном коне… Варвик.

9. У. Вордсворт. На Вестминстерском мосту. Нарциссы. Люси и др..

10. У. Блейк Лирика («Песни невинности», «Песни опыта»)

11. С. Кольридж. Сказание о старом мореходе.

12. Д. Китс.Кузнечик и сверчок. Ода греческой вазе. Ода соловью. Гомеру.

13. В. Скотт. Айвенго. Баллады «Иванов вечер». «Замок Смальгольм»

14. В. Гюго. Собор Парижской богоматери. Отверженные. Предисловие к драме «Кромвель» (по хрестоматии). Драмы: Эрнани или Рюи Блаз.

15. Ж. Санд. Консуэло.

16. Ф. Купер. Последний из могикан.

17. Г. Лонгфелло. Песнь о Гайавате

18. Э. По. Лирика: Ворон. Анннабель-Ли. Колокола. Новеллы: Падение дома Ашеров. Убийство на улице Морг. Золотой жук. Вильям Вильсон. Маска красной смерти. Лигейя и др.

19. Г.Х. Андерсен. Соловей. Русалочка. Тень и др. сказки.

Дополнительно:

Г. Клейст.Михаэль Кольхаас. Разбитый кувшин.

В. Скотт. Роб Рой. Квентин Дорвард.

Дж. Остен. Гордость и предубеждение.

В. Гюго. Девяносто третий год.

Ж. Санд. Графиня Рудольштадт.

Ф. Купер. Следопыт.

Необходимо выучить наизусть:

1. У. Блейк – 1 стихотворение

2. Д. Китс – 1

3. У. Вордсворт – 1

4. Дж. Байрон – 2 стихотворения и 2 строфы из поэмы «Паломничество Чайльда Гарольда»

5. П. Шелли – 1

6. Э. По – 1

Список работ, обязательных для конспектирования:

1. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. Л., 1973. (Гл. Э.Т.А. Гофман. – С. 463-538)

2. Жирмунский В.М. Байрон и Пушкин. Л., 1978. (Гл.1. Байронические поэмы Пушкина. – С. 20-180)

3. Ковалев Ю.В. Эдгар По: Новеллист и поэт. Л., 1984.

Учебная литература (основная):

1. Храповицкая Г.Н. Коровин А.В. История зарубежной литературы: Западноевропейский и американский романтизм. – М., 2003.

2. История зарубежной литературы ХIХ в. / Под ред. Н.А. Соловьевой. – М., 1991, 2000.

3. Белобратов А.В. История западноевропейской литературы XIX века. Германия, Австрия, Швейцария. М., 2003.

4. История западноевропейской литературы XIX века. Англия. Под ред. Л.В. Сидорченко. – М. СПб. 2004.

5. История западноевропейской литературы XIX века. Франция, Италия, Испания, Бельгия. Под ред. Т.В. Соколовой. – М., 2003.

6. Михальская Н.П. История английской литературы. М., 2006.

7. История зарубежной литературы ХIХ в. / Под ред. Е.М. Апенко. М., 2001.

8. История зарубежной литературы Х1Х в. В 2 ч. Ч. 1 / Под ред. Н.П. Михальской. – М., 1991

9. История зарубежной литературы Х1Х в. В 2 ч. ч. 1, - Изд-во МГУ, 1979

10. Зарубежная литература. Х1Х век. Романтизм: Хрестоматия / под ред. Засурского Л.Н. – М., 1976.

11. Зарубежная литература. Х1Х век. Романтизм: Хрестоматия историко-литературных материалов / Сост.А.С. Дмитриев. – М., 1990.

Практическое занятие № 1

Сказки Э. Т. А. Гофмана «Золотой горшок» и «Крошка Цахес по прозванию Циннобер»

1. Центральный герой сказки (особенности его характера, отличающие его от мира обывателей, типологические черты «героев-музыкантов», «героев-энтузиастов» у Гофмана). Проблема главного героя в сказке «Крошка Цахес».

2. Романтическое двоемирие и его образное воплощение в сказках Гофмана. Как соотносятся, взаимодействуют мир реальный и идеальный в новеллах Гофмана? Пространство и время в новеллах Гофмана (обратите внимание, когда и где происходит действие гофмановских сказок). Предметный мир в сказках Гофмана.

3. Романтическая ирония и сатирический гротеск, их роль в сказках (Найдите примеры романтической иронии и гротеска в тексте. Сопоставьте финал двух сказок).

Литература:

1. Учебники…

Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. Л., 1973. С. 463-538

3. Миримский И.В. Э.Т.А. Гофман // История немецкой литературы: В 5 т. М., 1966. Т. 3., Гл. 15.

4. Карельский А.В. От героя к человеку. Два века западноевропейской литературы. М., 1990. С. 51-60

5. Лейтес Н.С. От Фауста до наших дней. М., 1987. гл. 2

6. Жирмунский В.М. Немецкий романтизм и современная мистика. СПб., 1996.

7. Ботников А.Б. ЭТА Гофман и русская литература 1 пол. 19 века: К проблеме русско-немецких литературных связей. Воронеж, 1977

Практическое занятие № 2

Анализ поэмы С.Т. Колриджа «Сказание о Старом мореходе»

1. Эстетика Колриджа и ее отражение в поэме. (Познакомьтесь с работой С. Колриджа «Литературная биография» и ответьте на вопросы: Каковы взгляды Колриджа на предназначение поэта и поэзии, в чем особенности поэтического воображения, как содержание этой работы соотносится с эпиграфом к поэме?).

2. Каковы функции прозаического комментария в поэме?

3. Особенности композиционного построения поэмы. Как композиция способствует раскрытию основной идеи?

4. Образный строй поэмы:

· Образ Старого Морехода. Идея греха и искупления. Эволюция образа.

· Поэтический образ Альбатроса и его символический смысл. (Как природа реагирует на убийство Альбатроса и почему? Как вы понимаете последний образ второй части: «И мертвый Альбатрос на мне Висит взамен креста»?)

· Картины природы в поэме и их философский смысл. Цвет и свет в поэме.

5. Поэтический язык поэмы.

Литература:

1. Колридж С. Сказание старого морехода (в переводе В. Левика) // Поэзия английского романтизма. М., 1975. (БВЛ)

2. Колридж С. Литературная биография в кн. Литературные манифесты западно-европейских романтиков. М., 1980.

3. Дьяконова Н.Я. Английский романтизм. Проблемы эстетики. М., 1978.

4. Елистратова А.А. Наследие английского романтизма и современность. М., 1960.

5. Урнов Д.М. «Озерная школа» // История всемирной литературы. Т. 6. М., 1989.

Практическое занятие № 3

Поэма Дж. Г. Байрона «Паломничество Чайльд Гарольда»

(проблематика, особенности жанра, романтический герой)

1. История создания поэмы.

2. Идейный смысл поэмы: проблема свободы и ее художественное воплощение в поэме.

3. Проблема романтического героя в поэме:

· «Байронический герой», его черты

· Автор и герой в поэме (проследить эволюцию соотношения между образом Чайльд Гарольда и образом автора от 1 к 4 песни)

· Герой и борющийся народ

4. Образы природы и романтический пейзаж в поэме, его функции.

5. Проблема жанра: «Паломничество Чайльд Гарольда» как лиро-эпическая поэма

· Соотношении эпического и лирического начал

· «Паломничество», путешествие как организующее начало в свободной романтической композиции поэмы

Литература:

1. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. М., 1975. Гл. Байрон.

2. Елистратова А.А. Байрон. М., 1956.