Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Зразок записуДата добавления: 2015-03-11; просмотров: 795
Під ремонтним циклом розуміється період часу від моменту введення обладнання в експлуатацію до першого капітально ремонту, або між двома капітальними ремонтами. Основними характеристиками ремонтного циклу є його структура і тривалість. Структура ремонтного циклу – перелік та послідовність планових ремонтів та процесів ТО в межах одного ремонтного циклу. Структура ремонтних циклів проведення в таблиці 1.
Таблиця 1 – Структура ремонтних циклів
Позначення: ПР – поточний ремонт; КР – капітальний ремонт.
1.4 Визначення тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та між оглядового періоду. Ремонтний цикл вимірюється оперативним часом роботи обладнання. Час простою в ремонті до циклу не включається. Формули для визначення тривалості ремонтних циклів і їх частин наведені в таблиці 2, а значення коефіцієнтів до формул наведено в таблиці 3. Таблиця 2 – Залежності для визначення тривалості ремонтного циклу міжремонтного та міжоглядового періодів
Позначення до таблиці 2: А – номінальний ремонтний цикл у відпрацьованих годинах оперативного часу, год. (для верстатів з ЧПУ А = 16800, для електродвигунів А = 12000).
Таблиця 3 – Значення коефіцієнтів, що входять в емпіричні формули
Fe – оперативний річний фонд часу роботи устаткування (год.), який розраховується за формулою: (6) де Fн – номінальний річний фонд часу роботи устаткування, год. Номінальний річний фонд часу роботи устаткування Fн, год, визначається за формулою: (7) де Dr - кількість днів за рік, Dv – кількість днів відпочинку. T – тривалість зміни, год., Ksv – кількість скорочених на 1 год. змін, що передують святковим дням, m – кількість змін. Коефіцієнт простою устаткування в ремонті , %, визначається за формулою: (8) де - процент простою устаткування в ремонті, %. а) для металорізальних верстатів = 3%, = 0,97. б) для металорізальних верстатів особливої складності Р = 6%, = 0,94.
1.5 Складання плану – графіка ППР. План-графік ремонту верстатів складається на кожну одиницю устатакуваня. Календарні строки ремонту визначаються, виходячи з фактично відпрацьованих верстатом годин на період від останнього ремонту. Річний план – графік ремонту містить технічні огляди і планові ремонти верстата. Місяць, в якому має проводитись черговий ремонт або огляд визначається шляхом додавання тривалості міжремонтного або між оглядового періоду в місяцях, до місяця попереднього ремонту верстата. Вид чергового ремонту встановлюється за структурою ремонтного циклу в залежності від попереднього ремонту. Графік планово-попереджувального ремонту верстата з ЧПУ повинен мати наступний вигляд: Таблиця 4 – План-графік планово-попереджувальних ремонтів
Рядок 3 містить структуру ремонтного циклу верстата з ЧПУ. Рядок 1 та 2 – строки виконання планових ремонтів або технічний огляд, верстата. 2. Обсяг робіт і чисельність персоналу служби ТО та ремонту верстата з ЧПУ 2.1 Розрахунок річного обсягу робіт Річний обсяг ремонтних робіт Vр.р., нормо-годин, визначається за формулою: , (1) де tмч - середня трудомісткість ремонту механічної частини у розрахунку на одиницю ремонтної складності устаткування, нормо-годин; tеч – середня трудомісткість ремонту електричної частини у розрахунку на одиницю ремонтної складності устаткування, нормо-годин; nрі – кількість ремонтів 1-ї групи устаткування у розрахунковому році; Kсі – категорія складності ремонту, ум. од.
2.2 Чисельність ремонтників та налагоджувальників Чисельність ремонтників Чр., чол. обчислюється за формулою: (чол.); (2) де Чр – чисельність ремонтників (слюсарів, верстатників); - річна трудомісткість ремонтних робіт (слюсарів, верстатників), год; Fеф.р. – річний ефективний фонд часу одного ремонтника, год.
Fеф.р. = Fн.р. * Кн; (3)
де Fн.р. – номінальний фонд часу одного робітника, год; Кн – коефіцієнт, що враховує невиходи на роботу без поважних причин, при розрахунках прийняти Кн = 0,8…0,9.
; (4) Середній тарифний розряд ремонтників визначається за формулою:
; (5) де - тарифний розряд даних ремонтників. Чисельність налагоджувальників визначається за нормами обслуговування. Чисельність налагоджувальників по кожному типу верстатів визначається за формулою:
; (6) де Vоб – обсяг обслуговування (число верстатів з урахуванням змінності роботи, одиниць складності ремонту встановленого обладнання); Ноб – норма обслуговування на одного налагоджувальника в зміну, шт.
3. Калькуляція собівартості робіт по налагодженню, регулюванню і ремонту блока (вузла) Основним завданням економічного розвитку є визначення собівартості ремонтних робіт по обслуговуванню верстата з ЧПУ. У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислювання собівартості окремих виробів (послуг). В даному випадку об’єктом калькулювання є ремонт блока (вузла). Розрахунок собівартості ремонтних робіт здійснюється за такими статтями калькуляції: 1 Сировина і матеріали. 2 Основна заробітна плата ремонтних робітників. 3 Додаткова заробітна плата ремонтних робітників. 4 Відрахування на соціальні потреби ремонтних робітників. 5 Виробничі витрати. 6 Загально виробничі накладні витрати. 1. Стаття «Сировина і матеріали» мітить витрати на сировину, основні, допоміжні матеріали, купівельні вироби та напівфабрикати, які можна безпосередньо обчислити на одиницю продукції виходячи з норми їх витрат і цін. Крім ціни враховуються транспортно-заготівельні витрати (плата за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні витрати заготівельним організаціям). Розрахунок витрати на сировину і матеріали Всм, грн. здійснюється, виходячи з норми витрат на одиницю продукції та ціни, за формою: , (1) де п – кількість видів матеріалів; Нмі – норма втрат матеріалів на один виріб в прийнятих одиницях виміру. Норми витрат матеріалів на одиницю виробу такі: · Припій – 0,08 г/пайку · Флюс – 0,05 г/пайку · Склотекстоліт – 0,3 г/см2 · Спирт етиловий – 0,007 г/см2. Витрати припою і флюсу розраховуються за кількість з’єднань, витрати спирту за площею плати. Розрахунки заносяться в таблицю 5. Таблиця 5 – Витрати припою, флюсу, спирту етилового і склотекстоліту
Норма витрат комплектуючих виробів та напівфабрикатів по ремонту приймається по переліку елементів пристрою (блоку). Розрахунок вартості купівельних виробів та напівфабрикатів Вн.ф. грн., виконується за формулою: , (2) де m – кількість типів покупних виробів; Ni – кількість купівельних виробів і-го типу; Ці – ціна і-го виду виробу, грн. Результати розрахунків витрат на купівельні вироби та напівфабрикати зводимо в таблицю 6. Таблиця 6 – розрахунки витрат на купівельні вироби та напівфабрикати
де К – відсоток ТЗВ, %.
2. Стаття «Основна заробітна плата» містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих ремонтом. Вона обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання ремонтних робіт і тарифними ставками і розраховується за формулою: Зо = р * V, (3) р = Тсм * tн, (4) де – Тсм – погодинна тарифна ставка роботи відповідного розряду, грн.; tн – норма часу на обслуговування ремонтної одиниці; V – кількість обслуговуючих одиниць. Результати розрахунків зводяться в таблиці 7.
Таблиця 7 – Вихідні дані для розрахунку основної заробітної плати
3. Стаття «Додаткова заробітна плата» (оплата відпусток, часу виконання державних обов’язків, доплати та виконання додаткових функцій) обчислюється за формулою: Здод = , (5) де Кд - відсоток додаткової заробітної плати, %. 4. Стаття «Відрахування на соціальні потреби» включає відрахування на соціальне страхування у Пенсійний фонд, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд страхування від нещасних випадків та профзахворювань визначається за формулою: , (6) де Ксп - відсоток відрахувань на соціальні потреби, %. 5. Стаття «Виробничі витрати» включає витрати на управління, виробниче і господарське обслуговування в межах цеху (витрати на заробітну плату з відрахуванням на соціальні потреби працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах, їх утримання, ремонт, охорону праці та інше) і розраховується за формулою: , (7) де Кц – відсоток виробничих витрат, %. При виконання малого ремонту цеховою ремонтною бригадою цехові витрати не нараховуються. Нараховують лише ту частину заробітної плати, яку виплачують верстатникам ремонтно-механічно цеху, які виготовляють змінні деталі для ремонту. Нараховують на всю заробітну плату при виконання ремонту силами робітників РМЦ. При виконання капітального ремонту цеховою ремонтною бригадою нараховують у відсотках, встановлених для РМЦ. 6. Стаття «Загальногосподарські витрати» нараховуються на капітальний ремонт обладнання, який проводиться не частіше 1 разу на рік. Враховують лише частину загально виробничих витрат, пов’язаних з проведенням капітального ремонту у відповідності з встановленим відсотком. Собівартість ремонту блоку (вузла) визначається, як сума попередніх витрат: Срем = Всм + Внф + Вдод + Всп + Вцех, (8) На основі виконаних розрахунків розробляється калькуляція на ремонт. Калькуляція на ремонт наведена у таблиці 8.
Таблиця 8 – Калькуляція на ремонт
Література 1. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс», 2004. – 400 с. 2. Великанов К.М., Власов В.Ф. Экономика и организация производства в дипломных проектах М.: Машиностроение. 1998. 3. Граділь В.П., Моргун Л.К. Справочник по ЕСКД. Харьков, «Прапор», 1998. 4. Неферов Н.А. Дипломное проектирование в машиностроительных техникумах. 5. Рациональная система технического обслуживания и ремонта станка с ЧПУ – М.: ЭМИНС. 1979. 6. Типовые укрупненные нормы времени на работы станков с ЧПУ. М.: Экономыка. 1989.
|