Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 7. Торгово-посередницька діяльність на товарному ринку




 

Основні питання:

1. Принципи організації торгово-посередницької діяльності на товарному ринку.

2. Визначення обсягів торгово-посередницької діяльності.

3. Ціноутворення в торгово-посередницькій діяльності.

 

Посередництво є одним з найважливіших елементів ринкової економіки. Що являє собою поняття «посередник» і «посередництво»? Як суб’єкт - це особа або організація. Як вид діяльності - це проведення переговорів, участь в переговорах, передача повідомлень, зведення сторін, схилення сторін до чогось, виконання спеціальних функцій. Ціллю діяльності є сприяння згоді сторін, угоді між ними, примиренню, допомога в налагодженні спілкування, розв’язання суперечок, здійснення угод, висунення позицій.

Посередництво в переміщенні товарів являє собою виконання спеціалізованими підприємствами, організаціями чи окремими особами спеціальних функцій по сприянню згоді в налагоджуванні і реалізації комерційних взаємовідносин виробників і споживачів на товарному ринку.

Ринкове посередництво здійснюється по наступних принципах:

¾ рівноправство сторін;

¾ підприємливість;

¾ оперативність;

¾ обслуговування виробників і споживачів;

¾ економічна зацікавленість господарських суб’єктів в організації поставок з участю посередника;

¾ комерційні засади діяльності;

¾ прибутковість діяльності посередника;

¾ договірні засади взаємовідносин.

Діяльність посередника на товарному ринку має ряд переваг:

1. Він більш кваліфіковано представляє товари з точки зору приємності по фактору часу і місця, тому що посередник - фахівець в області розподілу.

2. Він сприяє зниженню затрат у виробників і споживачів продукції, які відносяться до товарообміну;

3. Він сприяє зниженню загального рівня запасів в системі виробництво-споживання.

4. Сприяє зменшенню загального числа операцій між підприємствами, банками, транспортно-експедиційними і страховими компаніями;

5. Сприяє досягненню оперативної реакції на зміни в ринковій кон’юнктурі.

6. Сприяє підвищенню конкурентноздатності товарів (скорочення строків поставки, передпродажного сервісу, технічного обслуговування).

7. Полегшує доступ до первинної інформації про ринок, товари та інше.

В той же час посередницька діяльність на товарному ринку має і ряд недоліків - немає безпосередньо контакту виробника з ринком збуту, тому результат багато в чому залежить від порядності і активності посередника (тому необхідний ретельний вибір посередника).

На ринку товарів діють наступні основні типи посередників:

1. Прості (брокери) - підшукують і зводять зацікавлених продавців і покупців, не приймають безпосередньої участі в угодах ні своїм ім’ям, ні капіталом.

2. Повірені вибираються продавцями чи покупцями (довірювачі) для звершення угод від їх імені і за їх рахунок.

3. Представники - повірені, з якими довірювачі уклали довгострокову угоду.

4. Комісіонери - відшукують партнерів, підписують з ними контракти від свого імені, але за рахунок продавця чи покупця (комітента), який несе конкретний ризик; можуть самостійно виступати в ролі продавців чи покупців товарів.

5. Консигнатори - отримують товар на свої склади для реалізації ринку в обумовлений відрізок часу; непродані товари можуть бути повернені консигнанту. Право власності на товар до його реалізації зберігається за консигнантом.

6. Торгові агенти - на основі угод з продавцем чи покупцем отримують право сприяти здійсненню угод чи підписувати їх від імені виробників або споживачів.

7. Збутові посередники (дилери, дистриб’ютори) - незалежні торгові фірми, які займаються перепродажем товарів. Самі, за свій рахунок і від свого імені здійснюють контакти купівлі-продажу з виробниками і споживачами.

Посередницькі організації здійснюють наступні торгово-посередницькі операції:

¾ операції по перепродажу;

¾ комісійні операції;

¾ агентські операції;

¾ брокерські операції;

Пораховані операції здійснюються на основі окремих видів угод і відрізняються одна від іншої ступінню участі посередника в комерційних угодах між виробником і споживачем імені і капіталу посередника. Якщо в операціях по перепродажу ця участь найбільш повна, то брокерські операції - це просте посередництво, де ступінь участі посередника найменша.

Посередницькі організації, які дають в сфері товарообігу відрізняються одна від іншої в залежності від ступеню спеціалізації, підпорядкованості і організаційних основ діяльності, методів реалізації товарів і отримання винагороди та цілому ряду інших ознак. В економічній науці прийнято класифікацію названих організацій по 17 ознаках.

В умовах переходу до ринкової економіки посередницькі організації повинні прийняти на себе виконання тих задач і функцій, які традиційно виконувались підприємствами загальнодержавної системи матеріально-технічного постачання, а також нові задачі і функції, притаманні посереднику в умовах розвинутого товарного ринку.

До традиційних задач відносяться:

I. Своєчасне, комплексне забезпечення підприємств і організацій необхідними матеріальними ресурсами.

II. Економія матеріальних ресурсів.

III. Скорочення витрат обігу.

IV. Інтенсифікація процесу матеріально-технічного забезпечення.

Вирішуючи вказані задачі посередник повинен виконувати наступні традиційні функції:

¾ розрахунок потреби в матеріальних засобах, прив’язка її до резервів їх отримання, розподіл та прикріплення споживачів до постачальників;

¾ реалізація фондів, організація та здійснення транзитного та складського постачання

¾ матеріальних засобів;

¾ залучення в обіг понаднормативних та невикористаних матеріальних засобів, ділових

¾ відходів;

¾ нормування та контроль за використанням та запасами матеріальних засобів, виконанням

¾ договірних обов’язків;

¾ вдосконалення системи та організації матеріально-технічного постачання.

Нові задачі посередницьких організацій:

1. Розвиток і вдосконалення відносин товарообміну;

2. Розвиток форм і методів оптової торгівлі засобами виробництва;

3. Синхронізування обсягів і ритмів виробництва і виробничого споживання;

4. Втілення досягнення НТП;

5. Створення ринкової економічної культури.

Ці задачі вирішуються при виконанні наступних функцій:

¾ вивчення ринку товарів; прогнозування попиту та пропозиції; аналітична оцінка системи господарських зв’язків, що склалися, сукупного запасу матеріальних ресурсів;

¾ підготовка ринку засобів виробництва; оптимізація сукупного запасу, розміщення замовлень на випуск продукції, організація системи науково-технічного та комерційного інформування, консалтінг, реклама, арбітраж;

¾ сприяння налагоджуванню господарських зв’язків по поставках шляхом пошуку і пропозиції альтернативних варіантів;

¾ закупівля, перетворення промислового асортименту в торгівельний, фінансування, прийняття ризику, виготовлення продукції підвищеної виробничої готовності, лізинг, продаж.

При вивченні даної теми необхідно розкрити важливість планування діяльності посередницьких підприємств, значення оптимального бізнес-плану, його роль в забезпеченні стабільної та беззбиткової діяльності. Найбільш важливою для посередницьких підприємств є фінансова частина бізнес-плану, в якій міститься вибрана підприємством фінансова стратегія, тобто концепція залучення необхідних для діяльності підприємства фінансових засобів та забезпечення ефективності їх використання в діючих умовах економічного законодавства та податкової політики держави.

Необхідно відмітити, що розробка фінансової стратегії здійснюється в 6 етапів:

1) визначення потреби в первинному капітал;

2) планування доходів та витрат підприємства;

3) виявлення притаманних посередницькій діяльності ризиків, їх розмір та шляхів зниження їх ступені;

4) розробка системи раціоналізації виплати податків;

5) визначення напрямків формування та використання прибутку;

6) вибір показників оцінки фінансової стабільності підприємства.

Фінансовий менеджмент посередницького підприємства базується на обраній фінансовій стратегії і являє собою процес управління формуванням, розподілом та використанням грошових коштів. Його основною задачею є обґрунтування та прийняття рішень пов’язаних з формуванням і прийняттям оптимальної структури фінансових засобів посередницького підприємства в умовах ринку, направлених на досягнення максимально можливого прибутку при забезпеченні стійкого рівня фінансового стану, який включає можливість банкрутства.

Оскільки метою вивчення даної теми є отримання студентами практичних навичок по виконанню посередницьких та біржових операцій, зв’язаних з купівлею та продажем на ринку (біржі) реальних товарів, як таких, які направлені на задоволення потреб клієнтів в матеріальних факторах виробництва, так і спекулятивних, направлених на одержання прибутку.

Як ті так і інші з них зав’язані з досить високим рівнем комерційного ризику, тому їх здійснення потребує проведення привіктивних розрахунків ефективності таких угод та операцій.

Є ряд методик здійснення таких розрахунків. Основні з них приведемо нижче.

Перш за все треба мати на увазі, що ефективність посередницької та біржової діяльності повинна мати місце: по-перше, у тих підприємств, які є, чи можуть бути клієнтами посередників чи брокерських контор, що можуть здійснювати на біржі агентські, посередницькі чи дилерські операції, при цьому в кожному випадку посередник чи брокерська контора може діяти чи на основі доручення клієнта, чи на основі власної ініціативи.

 

Питання для самоконтролю:

1. Вкажіть характерні ознаки торгово-посередницької діяльності в нових умовах господарювання.

2. Порівняйте принципові відмінності умов функціонування торгового посередництва в умовах планової та ринкової економіки.

3. Перерахуйте види та форми товарообігу.

4. Вкажіть показники, які характеризують продаж товарів торгово-посередницькими структурами.

5. Які специфічні особливості повинні враховуватися торговими посередниками при формуванні своєї цінової політики?

6. Назвіть існуючі методи встановлення цін на продукцію, реалізується.

7. Який порядок встановлення торгової націнки до ціни продукції, що реалізується?

8. Назвіть, які існують види знижок до ціни товару.


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 600. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.031 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7