СХЕМА-МОДЕЛЬ РЕФЕРАТУ
І. Вступ Назва статті. Місце і дата опублікування. Відомості про автора роботи. Зміст назви статті. Метод дослідження та спосіб аргументації, що їх використовує автор.
ІІ. У цій (даній, розглядуваній) статті (роботі, розділі, дослідженні) автор (академік, учений, дослідник) ставить (піднімає, висуває, розглядає) ряд (два, три, кілька) важливих (актуальних, дискусійних, суттєвих) питань (проблем).
ІІІ. Перелік основних питань, положень статті. ІV. Серед перелічених питань одним з найголовніших ( найсуттєвіших, найцікавіших) на наш погляд (з нашої точки зору) є питання ... V. Аналіз найбільш важливого питання (Обгрунтування важливості обраного питання, короткий переказ авторського погляду на питання). Виклад власної думки щодо питання. VІ. Таким чином (можна сказати, що)... Отже (ми бачимо, що)... Проаналізувавши статтю (можна зробити такі висновки)... ЗАВДАННЯ 10.За цим зразком складіть реферат, характерний для наукового стилю, використовуючи матеріали тексту «Науково-термінологічна і виробничо-професійна лексика». Розділ VII СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ. РЕФЕРАТ НАУКОВОГО ТЕКСТУ НА ОСНОВІ ДЕКІЛЬКОХ ДЖЕРЕЛ. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДЕНИХ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ І. ТЕМА 1. ЛЕКСИЧНІ СКОРОЧЕННЯ: СКЛАДНОСКОРОЧЕНІ СЛОВА І АБРЕВІАТУРИ ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст, назвіть, які види скорочень і з якою метою використовують спеціалісти у науковому і діловому мовленні. Скорочування слів та словосполучень Скорочення слів і словосполучень досить часто використовують у науково-технічній літературі, зокрема в довідниках, словниках, енциклопедіях. Скорочуються найменування держав, пдприємств, установ, організацій, марок машин, одиниці виміру тощо. Наприклад: Сполучені Штати Америки (США), Організація Об’єднаних Націй (ООН), Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ), кілометр (км), гривня (грн). До реєстру словників включають за алфавітом широковживані термінологічні та номенклатурні складні слова, в тому числі й абревіатури різних типів: ОЦ (обчислювальний центр), ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) та ін. Абревіатури, крім того, подаються в круглих дужках після словосполучень, що вживаються при головному (основному, ключовому) слові. Наприклад: МАШИНА... машина;... ЦИФРОВА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА (ЦОМ). Не рекомендується використовувати скорочення в науково-популярній літературі, не допускається їх вживання в художньому стилі; обмежене – в публіцистичному і діловому. Але, оскільки документ має бути максимально стислим, укладач прагне використати всі можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом профком, ніж повним словосполученням профспілковий комітет. Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio – скорочую) і графічні (для зорового сприйняття).
ЗАВДАННЯ 2. Прочитайте текст, підготуйтесь до співбесіди за питаннями: 1. Що таке складноскорочене слово? 2. Як утворюють складноскорочені слова? 3. Як записують складноскорочені слова?
Утворення і правопис лексичних скорочень Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком – районний виконавчий комітет, головбух – головний бухгалтер). У діловому мовленні широко використовують п’ять типів утворення складноскорочених слів: 1) сполучення перших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення); 2) сполучення перших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет); 3) сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація); 4) сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (командир роти); 5) сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міноносець), військкомат (військовий комісаріат). Абревіатура – це іменник, утворений з усічених слів вихідного складного слова. За стуктурою абревіатури розподіляють на три типи: 1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АГХ (адміністративно-господарська частина), АТС (автоматична телефонна станція); 2) Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія), лавсан (лабораторія високомолекулярних сполук Академії наук); 3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: КРУ (контрольно-ревізійне управління), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), АЕС (атомна електростанція), ВАТ (відкрите акціонерне товариство). Правопис складноскорочених слів У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів: 1) з великої літери пишутьскладноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно, Нацбанк; 2) з малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: облвно, міськрада; 3) н азви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуть великими літерами, без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ; 4) абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами: неп – непу, рагс – до рагсу. Такі слова звичайно відмінюють. Так само відмінюють ініціальні (складені з перших літер або перших звуків слів). Скорочення типу БАМ, а їх закінчення приєднуються до останньої літери абревіатури без будь-якого знака: з БАМу, на БАМі, з ВАКу, ВАКом. Від абревіатур слід відрізняти графічні скорочення, які вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі: доц.(доцент), к.т.н. (кандидат) технічних наук), проф. (професор).
ТЕМА 2. ГРАФІЧНІ СКОРОЧЕННЯ ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте текст. Підготуйте усне повідомлення, опираючись на наступні питання: 1. Які типи графічних скорочень вживають фахівці? 2. Які правила творення й оформлення графічних скорочень Ви знаєте? Типи графічних скорочень Графічні скорочення поділяють на кілька типів: 1) крапкові: м. (місто), р.(рік); 2) дефісні: р-н (район), вид-во (видавництво); 3) дробові: а/с (абонентська скринька), в/ч (військова
|
