О. Лишега
«Друже Лі Бо, брате Ду Фу…» І. Малкович «Із янголом на плечі» Старосвітська балада
Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.
Йде в ніде, в невороття,
йде лелійно, як дитя,
і жене його у спину
сірий маятник життя, —
щоб не вештав уночі
при Господній при свічі,
щоб по світі не тинявся
із янголом на плечі.
Віє вітер вировий,
виє Ірод моровий,
маятник все дужче бухка,
стогне янгол ледь живий,
а він йде і йде, хоча
вже й не дихає свіча,
лиш вуста дрижать гарячі:
янголе, не впадь з плеча.
Коментар
Людину, за біблійною легендою, супроводжує в житті янгол-охоронець. Але й людина має право вибирати, як їй чинити, як будувати своє життя. Хтось вибирає для себе важкі шляхи, хтось — легші. Ліричний герой поезії 1. Малковича «Із янголом на плечі», як бачимо, обрав собі важкий шлях пошуків, долання перешкод. І як важливо, щоб йому стало снаги й сил пройти цей шлях, коли навіть янгол «ледь живий» від утоми! Хоч твір і названий «старосвітською баладою», його проблеми звучать цілком актуально й донині. В. Неборак ВЕСТЕРН
Ти дивився цей фільм у казармі де дихала сотня ротів краплі поту сюжет на зразок політичного детективу після вечері це особливо приємно травити
ти дивився його частка маси пара очей серед місива травлячих мізків можливо в цю ж мить твої друзі позіхали нудячись вдома і в цю ж мить телевізор вмикала кахана яка чортівня і в цю ж мить щось подібне тобто вбивство кохання і підлість сходило з екранів і вганяло жала в людей і в цю ж мить вилітали ракети горили займалися сексом і самогубством
ти дивився усе це задихаючись від напливу електрохвиль так дрібничка здавалося вибухне коеан електричного поля і зареве трубний глас
ВИЗНАЧЕННЯ КИЦІ
Киця — це пухнаста система, самодостатня і незалежна, як імператриця Киця — це погляд з глибин галактичних, це вхід в паралельні світи, це така таємниця, вбрана у грацію, у лизанину і в муркотіння. Коли вона робить прохід, антена хвоста поглинає пульсуючі сновидіння.
Киця — це дослідний центр, і для неї довколишнє — невичерпне. Носик її, наїжачений вусами, дбає де біле, де чорне. Варта вух перевіряє шумам, звукам і шелестам візу в пашпортах. Ротик її на замку, та до часу, і в ньому ув'язнено ніжного чорта.
— Риби, мишва і птахове! Мешканці трьох стихій! Полум'я пізнання кличе вас на конґрес! Киця — уважний слухач, ви сповідайтеся її — самі собою вирішуються проблеми ніг, і плес,.....
|
