Особливості виконання операції у хворих на ЦД
2.3.1. Ретельна ревізія патологічного вогнища з ліквідацією гнійних запливів. 2.3.2. Попередження утворення великих кукс брижі, оскільки вони є потенціальними вогнищами анаеробної неклостридіальної інфекції. 2.3.3. Зашивання лапаротомної рани однією лігатурою через всі шари, з використанням провізорних швів. 2.3.4. У хворих з надмірною вагою використовувати активне дренування підшкірної основи. 2.3.5. Шви з рани знімати не раніше 10-14 доби. 2.4. Гострий апендицит. Деструктивні форми на фоні ЦД виникають у 4 рази частіше, ніж у інших категорій хворих. Це пояснюється меншою вираженістю больового синдрому, відсутністю температурної реакції, напруження м’язів передньої черевної стінки, змін у лейкоцитарній формулі. Пацієнти з ЦД типу 2, як правило, старечого віку, тому в них найбільш ймовірно слід очікувати апендикулярний інфільтрат. При компенсованому ЦД підготовка до операції мінімальна. Обов’язкова інсулінотерапія. У хворих, які до операції отримували пероральні цукрознижувальні препарати призначають 8-10 ОД інсуліну двічі у добу. Якщо хворий отримував інсулін, проводять чотирьохразове введення простого інсуліну – 80 % від передопераційної дози. Рівень глюкози у крові контролюють протягом першої післяопераційної доби кожні 4 години, надалі – кожні 6 годин. При глікемії більше 10 ммоль/л на кожні 3 ммоль/л вводять 8-10 ОД простого інсуліну. При рівні глікемії 8, 5 ммоль/л інсулін не вводять. 2.5. Гострий холецистит. Деструктивні форми діагностують у 85 % випадків, летальність при екстрених операціях – 5-10 %. Якщо немає клінічних ознак інтоксикаційного синдрому і ССЗВ можна проводити консервативну протизапальну терапію з щоденним сонографічним моніторингом гепатобіліарної зони. Поряд з цим, активна хірургічна тактика у хворих на ЦД і гострий холецистит є більш прийнятною. Передопераційна і післяопераційна корекція рівня глюкози у крові така ж, як і при гострому апендициті. Операція вибору у цієї категорії хворих – лапароскопічна холецистектомія. Лапаротомії слід уникати – вищий відсоток ускладнень. 2.6. Гострий панкреатит. У хворих на ЦД частіше зустрічається біліарний панкреатит. Аліментарний проявляється високою гіперглікемією, що вимагає обов’язкової корекції інсуліном. Хірургічна тактика: при набряку підшлункової залози проводять консервативну терапію гострого панкреатиту; при панкреонекрозі – лікувально-діагностичну лапароскопію. Консультація ендокринолога і корекція інсуліну згідно його рекомендацій. У комплекс лікування – парентерально два антибіотика широкого спектру дії. 2.7. Розлитий перитоніт. На фоні хронічних ускладнень ЦД: нефропатії кардіоміопатії, центральної невропатії швидко розвивається поліорганна дисфункція (в першу чергу, серцево-судинна, дихальна та ниркова). Часто в післяопераційному періоді розвивається сепсис, евентерація післяопераційної рани, пневмонія, інфаркт міокарду, інсульт. Летальність сягає 25 %. Корекція глікемії згідно призначень ендокринолога та лікування перитоніту аналогічно, як і у хворих без ЦД. 3. Планова хірургія. До операції призначити консультацію ендокринолога для оцінки метаболічного синдрому і правильності корекції глікемії. Якщо ЦД виявлений вперше – стабілізувати захворювання у умовах ендокринологічного відділення. Операцію призначають на ранок. Якщо можливо – операцію слід виконувати під місцевою анестезією. 3.1. При малих операціях, особливо під місцевою анестезією, переглядати дозування інсуліну чи цукрознижувальної терапії непотрібно. 3.2. При великих операціях терміном до 3-х годин: 3.2.1. За 24 години до операції відміняють пероральні цукрознижувальні препарати. 3.2.2. В день операції прийом їжі не дозволяють. Його заміняють внутрішньовенною інфузією 5 % розчину глюкози в дозі 200-400 мл. Для зменшення об’єму інфузій часто використовують 20 і 40 % розчини глюкози. Якщо хворий отримував інсулін – підшкірно призначають половину або третину дози. 3.2.3. Після операції – простий інсулін підшкірно кожні 4-6 год. При рівні глікемії 11, 1-13, 8 ммоль/л разова доза 4 ОД, при рівні 13, 9-16, 6 ммоль/л – 6 ОД. 3.3. При великих операціях терміном більше 3 годин: 3.3.1. Вранці в день операції розпочинають інфузію глюкози з швидкістю 5 г за годину і інфузію інсуліну 1 ОД за годину. 3.3.2. Контроль глікемії щогодини. 3.3.3. В післяопераційному періоді дозування глюкози – 3 г на кг маси тіла в добу. 3.3.4. Якомога швидше відновлюють передопераційну дієту і підшкірне введення інсуліну.
|
