Вітри схилів

Виникають при ясній антициклональній погоді на схилах гірських хребтів, а також на бокових схилах великих гірських долин під впливом термічних причин, а саме внаслідок відмін у нагріванні верхніх та нижніх частин схилів. Важливу роль відіграють також відміни температури повітря поблизу схилів і на деякій висоті над ними. Повітряні течії порівняно невеликої горизонтальної та вертикальної протяжності. Вдень прогріте легке повітря піднімається вгору вздовж схилу, а вночі холодне важке повітря стікає вниз. На деякій висоті над схиловими течіями виникають обернено спрямовані компенсаційні протитечії.

3. Гірсько-долинні вітри.

Вони виникають у гірських долинах. Вдень вітер дме вздовж долини вверх, а вночі вниз. Вдень при малохмарній погоді підстильна поверхня і повітря у верхній частині долини дуже нагріваються. Крім того, температура повітря в долині вища, ніж в атмосфері над долинною. Усе це разом зумовлює денний долинний вітер. Швидкість цього вітру в середині дня близько 3-5 м/с.

Отже, гірсько-долині вітри є важливим фактором формування клімату гір. Важлива не лише наявність різкої зміни напрямку вітру протягом доби. Такі вітри сприяють адвекції тепла і холоду, перенесенню вологи, впливають на розвиток хмар та розподіл опадів і інших атмосферних явищ.

Льодовикові вітри.

Виникають льодовикові вітри над поверхнею льодовиків у горах. Повітря охолоджується над льодовиком і стікає вниз. Отже, льодовиковий вітер має постійний напрямок. Швидкість вітру 3-7 м/с і залежить від розмірів та нахилу льодовика. Найбільша швидкість вітру спостерігається вдень, коли буває найбільший контраст температури повітря безпосередньо над льодом і в атмосфері. Максимальна швидкість вітру спостерігається на висоті 2 м, нижче і вище його швидкість зменшується.

Фен.

Це теплий сухий поривчастий вітер, який дме з гір в долину. Вперше описаний він в Альпах, але відомий у всіх гірських районах, у тому числі на крутих схилах Кримських гір.

Фени виникають тоді, коли повітряні течії загальної циркуляції атмосфери перетікають через достатньо високі гори. На підвітряному боці гір повітря опускається вниз і при цьому воно адіабатично нагрівається на 1⁰ С на кожні 100 м опускання. При нагріванні повітря відносна вологість його зменшується. Якщо уявити, що повітря перевалює хребет висотою 2000 м, а температура повітря на його вершині була -2⁰, то опустившись вниз воно нагрівається на 20⁰ і температура його в долині буде 18⁰С.

Втративши частково вологу і нагрівшись при опусканні в долину повітря стає теплим і сухим.

Отже, при тривалих інтенсивних фенах можуть розливатись гірські річки в результаті інтенсивного танення снігу. Влітку при фенах листя на деревах може в’янути і опадати..

Бора.

Сильний холодний поривчастий вітер, який дме з відносно низьких гірських хребтів у бік досить теплого моря, називається борою. Такі вітри давно відомі в районі Новоросійської бухти на Чорному морі, в районі Трієста на Адріатичному узбережжі. Подібні вітри з місцевою назвою сарма є на Байкалі поблизу острова Ольхон, містраль – на Середземноморському узбережжі Франції тощо.

Питання для самоперевірки

1. Атмосферний тиск та одиниці його вимірювання.

2. Зміна атмосферного тиску при зміні висоти.

3. Барометричні формули.

4. Вертикальний баричний градієнт. Баричний ступінь.

5. Баричне поле, баричні системи.

6. Карти баричної топографії.

7. Горизонтальний баричний градієнт.

8. Добовий та річний хід атмосферного тиску.

9. Вітер, його напрямок та швидкість. Сила вітру.

10. Сили, які визначають напрямок та швидкість вітру.

11. Геострофічний та градієнтний вітри.

12. Вплив тертя на швидкість та напрямок вітру. Спіраль Екмана.

13. Добовий та річний хід швидкості вітру.

14. Баричний закон вітру.

15. Атмосферні фронти.

16. Кліматологічні фронти.

17. Струминні течії в атмосфері.

18. Географічний розподіл атмосферного тиску в січні та липні.

19. Центри дії атмосфери: перманентні та сезонні. Субтропічні антициклони.

20. Загальна циркуляція атмосфери.

21. Особливості циркуляції в середині тропічних широт.

22. Пасати. Внутрішньотропічна зона конвергенції.

23. Тропічні циклони.

24. Мусони.

25. Циркуляція атмосфери в помірних широтах.

26. Що визначає західно-східне перенесення повітря в помірних широтах.

27. Циркуляція атмосфери у високих широтах.

28. Циклонічна діяльність.

29. Стадії розвитку циклонів.

30. Антициклони.

31. Місцеві вітри.

32. Шквали. Смерчі. Тромби.

33. Синоптичний аналіз та прогноз.

34. Місцеві ознаки погоди.