Розрахунок пропускної спроможності приміської дільниці і вибір типу графіка руху

 

В приміському русі на двоколійних лініях застосовуються паралельний, шаховий і непаралельний, а на одноколійних лініях може застосуються ялинковий тип графіка.

1. При паралельному графіку (рис. 9.4) передбачається рух поїзда в межах дільниці з однаковою швидкістю з зупинкою кожного з них на всіх зупиночних пунктах. Годинна наявна пропускна спроможність при такому типі графіка визначається [30]

(9.55)

де І - інтервал між попутними приміськими поїздами.

 

 

Рисунок 9.4. Паралельний графік руху приміських поїздів

 

Основними перевагами паралельного графіка в порівнянні з іншими типами є максимальне використання пропускної спроможності дільниці. При такому ж графіку створюються рівномірні інтервали між поїздами, які зменшуються із скороченням протяжності зони. Недоліками паралельного графіка є: нерівномірна населеність поїздів (перенаселеність поїздів першої зони і неповна населеність поїздів подальших зон); велика витрата пасажирами дальніх зон часу на проїзд за рахунок зупинок поїздів на попередніх зонах; значне зниження дільничної швидкості поїздів, що відображається на ефективності використання рухомого складу, поїзних бригад.

Паралельний графік може застосуються на лініях з невеликими розмірами приміських перевезень, а на решті ліній, в основному, - в години малоінтенсивного руху.

2. Шаховий графік (рис.9.5) є різновидом паралельного графіка і передбачає чередування зупинок в шаховому порядку. Годинна наявна пропускна спроможність при шаховому графіку [30]:

(9.56)

де К – кількість поїздів в періоді графіка;

- середня тривалість зупинки на станції і у зупиночної платформи;

- час відповідно на розгін і уповільнення поїзда.

Шаховий графік займає проміжне положення між паралельним та непаралельним графіком, оскільки дільнична швидкість при ньому вище, ніж при паралельному через зменшення в два рази числа зупинок. Але при цьому знижується частота обслуговування приміських пасажирів.

3. Непаралельним (рис. 9.6). називається такий графік, по якому організовано рух поїздів з різними швидкостями - " тихоходів", що мають зупинки на всіх роздільних пунктах дільниці, і " скороходів", що зупиняються тільки на станціях і зонних пунктах зон призначення, а попередні зони проходять без зупинок. Непаралельний графік

 

Рисунок 9.5. Шаховий графік руху приміських поїздів

 

 

Рисунок 9.6. Класичний зонний непаралельний графік

 

застосовується на лініях з великим пасажиропотоком. Основними перевагами непаралельного графіка є: скорочення часу проїзду пасажирів другої і подальших зон; забезпечення рівномірної населеності поїздів; скорочення часу обороту рухомого складу у зв'язку із збільшенням дільничної швидкості, що сприяє зменшенню потреби в рухомому складі в порівнянні з іншими типами графіка. Недоліками непаралельного графіка є: збільшення часу очікування поїздів пасажирами перших зон, зменшення пропускної спроможності в порівнянні з паралельним графіком.

При зонному непаралельному графіку пропускна спроможність приміської лінії залежить від ряду чинників, найважливішим з яких є правильне розташування на графіку поїздів - " тихоходів" і " скороходів". За наявності декількох зон в години інтенсивного руху рекомендується поїзди на графіку розташовувати так, щоб відправлялися з головної станції спочатку поїзди дальніх зон, а потім ближніх, а прибуття необхідно організовувати в зворотному порядку.

Годинна наявна пропускна спроможність двоколійної дільниці визначається згідно [30]:

(9.57)

де - інтервал прибуття між поїздами неоднакової швидкості, хв.;

- зонний інтервал, що є різницею часу ходу " тихоходу" і " скороходу" і визначається за формулою

(9.58)

де - довжина першої зони, км;

- швидкості поїздів відповідно " тихоходу" (дільнична швидкість)

і " скороходу" (ходова швидкість)_, км/год.

4. Ялинковий графік (рис 9.7) є різновидом паралельного. Він може бути застосований на одноколійних лінях, коли потрібно в певний періоду часу організувати пропуск поїздів тільки в одному напрямку.

Годинна потрібна пропускна спроможність в період інтенсивного руху визначається

(9.59)

де - число поїздів, що відправляються з головної станції відповідно на 1, 2, 3,..., п-у зону в період інтенсивного руху.

 

 

Рисунок 9.7. Ялинковий графік на одноколійній лінії

Після визначення наявної пропускної спроможності при різних типах графіка і потрібної, порівнюючи отримані результати, вибираються прийнятний тип графіка руху приміських поїздів.