Список рекомендованих джерел. ?блиця А.1 – Числа твердості Роквел Бринель Вікерс Роквел Бринель Вікерс HRB HRC HRA Діаметр відбитку. ?блиця А.1 – Числа твердості Роквел Бринель Вікерс Роквел Бринель Вікерс HRB HRC HRA Діаметр відби
- Ю.А.Геелер, А.Г. Рахштадт. Материаловедение: Методы анализа, лабораторные работы и задачи. – М.: Металургия, 1983. – 384 с.
- А.П.Гуляєв. Металоведение. – М.: Металургия, 1986. – 544 с.
- Ю.М.Лахтин, В.П.Леонтьева. Металоведение: Уч. Для студентов. 2-е изд., пер., доп. -М.: Металургия, 1990. – 528 с.
- О.М.Бялік, В.С.Черненко, В.М.Писаренко, Ю.Н.Москаленко. Металознавство. – Київ: Політехніка, 2002. – 383 с.
- Р.К.Мозберг. Материаловедение: Учебн. пособие. – М: Высшая школа, 1991. – 448 с.
- Б.Г.Лившиц. Металлография – М.: Металлургия, 1990. – 236 с.
- Мельник П.І., Михайлів Н.П. Методичні вказівки до лабораторних і практичних робіт з курсу „Матеріалознавство” для студентів технічних спеціальностей. – Івано-Франківськ. ІФДТУНГ. – 1995. – 71 с.
Додатки
Додаток А
Таблиця А.1 – Числа твердості
| Роквел
| Бринель
| Вікерс
| Роквел
| Бринель
| Вікерс
| | HRB
| HRC
| HRA
| Діаметр відбитку, мм
| HB
| HV
| HRB
| HRC
| HRA
| Діаметр відбитку, мм
| HB
| HV
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | -
| -
| -
| 2.00
|
| -
|
|
|
| 4.00
|
|
| | -
| -
| -
| 2.05
|
| -
|
|
|
| 4.05
|
|
| | -
| -
| -
| 2.10
|
| -
|
|
|
| 4.10
|
|
| | -
| -
| -
| 2.15
|
| -
|
|
|
| 4.15
|
|
| | -
|
|
| 2.20
|
|
|
|
|
| 4.20
|
|
| | -
|
|
| 2.25
|
|
|
| -
|
| 4.25
|
|
| | -
|
|
| 2.30
|
|
|
| -
|
| 4.30
|
|
| | -
|
|
| 2.35
|
|
|
| -
|
| 4.35
|
|
| | -
|
|
| 2.40
|
|
|
| -
|
| 4.40
|
|
| | -
|
|
| 2.45
|
|
|
| -
|
| 4.45
|
|
| | -
|
|
| 2.50
|
|
|
| -
|
| 4.50
|
|
| | -
|
|
| 2.55
|
|
|
| -
|
| 4.55
|
|
| | -
|
|
| 2.60
|
|
|
| -
|
| 4.60
|
|
| | -
|
|
| 2.65
|
|
|
| -
|
| 4.65
|
|
| | -
|
|
| 2.70
|
|
|
| -
|
| 4.70
|
|
| | -
|
|
| 2.75
|
|
|
| -
|
| 4.75
|
|
| | -
|
|
| 2.80
|
|
|
| -
|
| 4.80
|
|
| | -
|
|
| 2.85
|
|
|
| -
|
| 4.85
|
|
| | -
|
|
| 2.90
|
|
|
| -
|
| 4.90
|
|
| | -
|
|
| 2.95
|
|
|
| -
|
| 4.95
|
|
| | -
|
|
| 3.00
|
|
|
| -
|
| 5.00
|
|
| | -
|
|
| 3.05
|
|
|
| -
| -
| 5.05
|
| -
| | -
|
|
| 3.10
|
|
|
| -
| -
| 5.10
|
| -
| | -
|
|
| 3.15
|
|
|
| -
| -
| 5.15
|
| -
| | -
|
|
| 3.20
|
|
|
| -
| -
| 5.20
|
| -
| | -
|
|
| 3.25
|
|
|
| -
| -
| 5.25
|
| -
| | -
|
|
| 3.30
|
|
|
| -
| -
| 5.30
|
| -
| | -
|
|
| 3.35
|
|
|
| -
| -
| 5.35
|
| -
| | -
|
|
| 3.40
|
|
|
| -
| -
| 5.40
|
| -
| | -
|
|
| 3.45
|
|
|
| -
| -
| 5.45
|
| -
| | -
|
|
| 3.50
|
|
|
| -
| -
| 5.50
|
| -
| | -
|
|
| 3.55
|
|
|
| -
| -
| 5.55
|
| -
| | -
|
|
| 3.60
|
|
|
| -
| -
| 5.60
|
| -
| | -
|
|
| 3.65
|
|
|
| -
| -
| 5.65
|
| -
| | -
|
|
| 3.70
|
|
|
| -
| -
| 5.70
|
| -
| | -
|
|
| 3.75
|
|
|
| -
| -
| 5.75
|
| -
| | -
|
|
| 3.80
|
|
|
| -
| -
| 5.80
|
| -
| | -
|
|
| 3.85
|
|
|
| -
| -
| 5.85
|
| -
| |
|
|
| 3.90
|
|
|
| -
| -
| 5.90
|
| -
| |
|
|
| 3.95
|
|
|
| -
| -
| 5.95
|
| -
|
Додаток Б
Таблиця Б.1 – Сталі, що підлягають поліпшенню
| № групи
| Марка сталі
| Умови навантаження
| Прогартовуваність, мм
| Перелік виробів
| σ в, МПа
| σ 0, 2, МПа
| δ, %
| KCU,
МДж/м2
| НВ
| | Після кінцевої термообробки
| |
| 30, 40, 45, 50
| Деталі, які працюють при малих навантаженнях
| 8-12
| Гладкі, ступінчаті вали, фланці, штіфти, цапфи, вали карданні
| 700-800
| 500-700
| 11-15
| 1, 0-1, 35
| 241-269
| |
| 30Х, 40Х, 40Г, 40ХН
| Середньо навантажені деталі
|
20-25
| Осі, важелі, колінчаті вали, шестерні, болти шатуна
| 850-930
| 700-780
| 11-18
| 0, 8-085
| 265-270
| |
| 30ХГСА
40ХНМА
30ХН2ВФ
40ХН2МА
36Х2Н2МФА
| Деталі, які працюють при найбільших питомих навантаженнях
|
| Вали, деталі рульового управління, важко навантажені деталі редукторів компресорних машин, колінчаті вали, високо напружені вали ротора турбін
| 1100-
| 850-
| 10-15
| 1, 0-1, 2
| -
-
-
|
Додаток В
Таблиця В.1 – Ресорно-пружинні сталі
| № групи
| Марка сталі
| Умови праці
| Призначення
| σ в, МПа
| σ 0, 2, МПа
| δ, %
| ψ, %
| НВ
| | Після кінцевої термообробки
| |
| 65, 85, 60Г, 70Г
| Сталі пониженої міцності
| Пружини механізмів і машин
| 1000-1150
| 800-1000
| 7-10
| 25-35
| 320-420
| |
| 50ХГ, 55ХГР, 55С2, 60С2,
50ХФА, 50ХГФА
| Сталі середньої міцності
| Ресори автомобілів; пружини рухомого складу залізничного транспорту;
для відповідальних клапанних пружин, ресор легкових автомобілів, сальникових пружин, для пружин, які працюють при підвищених температурах (до 300оС) і змінних навантаженнях
| 1300-1600
| 1100-1400
| 5-8
| 20-35
| 360-480
| |
| 70С2ХА, 70С3А, 60С2ХФА
| Сталі підвищеної міцності
| Пружини годинникових механізмів та важконавантажених механізмів машин
| 1600-1900
| 1450-1700
| 6-8
| 20-25
| 380-480
|
Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...
|
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
|
Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...
Интуитивное мышление Мышление — это психический процесс, обеспечивающий познание сущности предметов и явлений и самого субъекта...
Объект, субъект, предмет, цели и задачи управления персоналом Социальная система организации делится на две основные подсистемы: управляющую и управляемую...
|
|
Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом определения суточного расхода энергии...
ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...
Примеры решения типовых задач. Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2
Пример 1.Степень диссоциации уксусной кислоты в 0,1 М растворе равна 1,32∙10-2. Найдите константу диссоциации кислоты и значение рК.
Решение. Подставим данные задачи в уравнение закона разбавления
К = a2См/(1 –a) =...
|
|
