Державна метрологічна служба України

До державної метрологічної служби відносяться:

· Держспоживстандарт України;

· Державна служба єдиного часу й еталонних частот;

· Державна служба стандартних зразків складу і властивостей речовин і матеріалів;

· Державна служба стандартних довідкових даних про фізичних постійні і властивостях речовин і матеріалів;

· Державні наукові метрологічні центри;

· Регіональні державні підприємства " Стандартметрологія" Держспоживстандарту України.

Фонд нормативних документів з метрології досить великий. На кінець 2003 року в його склад входило більш 2400 документів. Це:

- міждержавні стандарти (ГОСТ) Державної системи по забезпеченню єдності вимірювань, що діють в Україні – 332;

- національні стандарти України (ДСТУ) системи " Метрологія" – 55;

- нормативно-правові акти Держспоживстандарту України з питань метрології, що зареєстровані в Мінюсту України – 20;

- міждержавні керівні документи з питань метрології (РД-50) – 56;

- правила по міждержавній стандартизації (ПМГ) – 28;

- рекомендації з міждержавної стандартизації (РМГ) – 27;

- керівні нормативні документи (КНД) – 3;

- рекомендації (Р-50) – 11;

- методичні вказівки, інструкції, рекомендації, типові положення, типові програми й інші документи, що розроблені метрологічними інститутами й іншими організаціями колишнього Радянського Союзу до 1.01.92 р. – 1870, що регламентують об'єкти метрології і метрологічної діяльності, які не мають національної специфіки, але сприяють розвиткові взаємин між країнами.

Основна вимога до національних і міждержавних нормативних документів – це необхідність їхньої гармонізації з аналогічними міжнародними документами, у першу чергу з документами Міжнародної організації законодавчої метрології (МОЗМ), Міжнародної організації зі стандартизації (МОС) – ISO, Міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) – IEC, і директивами Ради Європейського Союзу (ЄС). Актуальність цієї гармонізації визначається інтеграцією національної економіки у світову, а також впровадженням в управління метрологічною діяльністю правових методів замість адміністративних.

До державних наукових метрологічних центрів відносяться:

- Державне науково-виробниче об'єднання " Метрологія" (ДНВО " Метрологія", м. Харків) – національний метрологічний центр, що спеціалізується на забезпеченні простежуваності вимірювань і має справу зі стандартними зразками складу і властивостей матеріалів, що охоплюють одиниці маси, сили, твердості, часу і частоти, а також радіотехнічні величини. Він веде реєстр стандартних зразків;

- Державний науково-дослідний інститут " Система" (ДНДІ " Система", м. Львів) – головний метрологічний центр по акустичних, гідроакустичних вимірах, що спеціалізується в області метрологічного забезпечення інформаційно-вимірювальних систем, атестації аналітичних, вимірювальних і випробувальних лабораторій;

- Український науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації (УкрЦСМС, м. Київ) – головний метрологічний центр з вимірювання таких величин: тиск, магнітні величини і т.п. Він веде реєстр засобів вимірювання, використання яких дозволене на території України, а також національний фонд стандартних додаткових даних.

Регіональні державні підприємства " Стандартметрологія" Держспоживстандарту України розміщені в Автономній Республіці Крим, в обласних центрах, містах Києві, Севастополі, Кривому Розі і Білій Церкві. На них покладено виконання наступних функцій:

- проведення державних випробувань і повірок засобів вимірювання;

- метрологічна атестація вимірювальних, аналітичних лабораторій. випробувальних центрів і служб, вимірювальних і випробувальних стендів, систем і устаткування;

- державний нагляд за станом метрологічного забезпечення в країні;

- методичне керівництво діяльністю відомчої служби і її координація.