СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Абсолют - духовна першооснова і одночасно вища, верховна цінність, першооснова всього сущого.

Абсолютна істина - повне, вичерпне знання про дійсність, яке виступає лише як мета наукового пізнання. До абсолютних істин відносяться відомості, які правильно відображають ті чи інші властивості досліджуваних об'єктів і не можуть бути спростовані з подальшим розвитком науки, а також твердо встановлені власні факти і знання про події, що відбулися.

Абстракція - результат процесу абстрагування, тобто відвернення, уявного виділення однієї сторони і відкидання всього, що заважає розгляду об'єкта дослідження.

Автентичність (з гр.) - достовірність, відповідність самому собі.

Авторитаризм - політичний режим особистої влади.

Агностицизм - вчення в гносеології, яке заперечує можливість достовірного пізнання навколишнього світу.

Аксіологія - вчення про цінності.

Альтернатива - одне з двох, як правило протилежних, рішень; один з багатьох варіантів.

Альтруїзм - етичне вчення і принцип поведінки, що полягає в безкорисливому відношенні до людей і готовності жертвувати своїми інтересами заради інших.

Антиномія - суперечності між рядом положень, кожне з яких має законну силу. З погляду Канта, вибір суб'єктом тієї чи іншої точки зору залежить від початкових посилок суб'єкта, а не від ступеня істинності положень.

Антропологія - філософський, науковий напрям, предметом дослідження якого є людина і весь комплекс проблем, з нею пов'язаних.

Антропоцентризм (з гр.) - переконання, згідно якого людина - це центр Всесвіту і вища мета всього, що здійснюється в світі.

Апологетика - захист і виправдання положень будь-якого вчення чи теорії. Спирається на логічні, звернені до розуму докази та аргументи.

Апорія - нерозв'язана суперечність.

Апріорний - додосвідний.

Апріорність - знання, яке передує досвіду і незалежне від нього. Апріорними, за Кантом, є ті поняття, які не можуть бути доведені або спростовані досвідом. У XX столітті вважають, що апріорні положення є початковими постулатами науки, вони умовні і відносні.

Артефакт (з лат.) - зроблене штучно. Процес, предмет, річ створена людьми, те, що виникає тільки під впливом людей.

Архетип - прообраз, первинна форма, взірець. К. Юнг визначає цим терміном структурні елементи колективного несвідомого, яке лежить в основі психіки людини і етносів.

Аскетизм - спосіб життя, заснований на максимальній відмові від земних благ, стриманість у задоволенні матеріальних потреб, найчастіше в ім'я релігійних ідеалів.

Атрибут - невід'ємна істотна властивість.

Б уття - об'єктивна і суб'єктивна реальності в своїй сукупності. Все те,
що існує..

В ерифікація - перевірка наукових висловів досвідним шляхом.

Відносна істина - неповнота знань, їх незавершеність, знання, зміст яких може бути уточнений або переглянутий подальшим розвитком науки.

Відчуження - соціальний процес, у ході якого діяльність людини разом з її результатами перетворюється на самостійну силу, яка панує над ним.

Віртуальний - що можна створити, здатне бути, існувати.

Волюнтаризм - філософський напрям, що розглядає волю як першооснову буття.

Г едонізм - етика насолоди; напрям в етиці, що вважає задоволення, насолоду сенсом буття людини

Генезис - походження, виникнення.

Герменевтика - тлумачення текстів чи мистецтво перекладу.

Гносеологія - вчення про знання, теорія пізнання.

Д едукція - логічний шлях від загального до часткового.

Деїзм - релігійне вчення, що визнає існування Бога, але відкидає ідею його втручання в життєдіяльність людини.

Детермінація (з лат. визначати) - причинна обумовленість явищ дійсності, наявність закономірності в явищах природи і суспільства.

Детермінізм - вчення про загальну обумовленість природних, суспільних і психічних явищ.

Діалектика - вчення про розвиток, метод пізнання явищ і процесів в їх розвитку і безперервному взаємозв'язку.

Догматизм - некритичний, односторонній тип мислення, що оперує незмінними поняттями без урахування об'єктивних умов.

Дуалізм - філософське учення, яке визнає духовне і матеріальне начало рівноправними: принципами людського буття і світу.

Дух - поняття ідеального початку в людині і світі, протилежне матеріальному.

Душа - поняття, що виражає індивідуальне психічне життя, внутрішній світ людини.

Е вдемонізм - світоглядний принцип, згідно якого життя - це прагнення до щастя як справжнього призначення людини.

Еволюція - поступова і безперервна зміна або розвиток.

Евристика - те, що стимулює активний пошук рішень.

Екзистенціальне - те, що відноситься до життя, його основ і цілей.

Екзистенція (з лат.) - існування як факт буття. Центральне поняття в екзистенціалізмі, що вважає, що існування передує суті людини і по-різному визначає цю суть.

Екологічний імператив - це сукупність таких - вже неприпустимих порушень рівноваги природи, які можуть спричинити за собою подальші неконтрольовані зміни характеристик біосфери, зробити існування на Землі людини неможливим.

Емпіризм - філософський напрям, що вважає чуттєвий досвід основою знання.

Епістемологія - розділ теорії пізнання, що розглядає проблеми наукового пізнання.

Естетика - філософська дисципліна про закони створення і освоєння художніх цінностей; філософське вчення про прекрасне.

Есхатологія - релігійне вчення про кінцеві долі людства і світу.

Етика - філософське вчення про моральність, мораль.

З акон - об'єктивний, необхідний, загальний, такий, що повторюється, істотний зв'язок між явищами і подіями.

І деалізм - філософський напрям, який випливає з принципу первинності духовного, розумового, ідеального початку над матеріальним, природним, фізичним.

Іманентний (що перебуває в чому-небудь) - те, що внутрішньо властиво даній речі, явищу, процесу.

Імператив - безумовна вимога, наказ, закон.

Індетермінізм - заперечення причинності або взаємозв'язку між явищами і подіями.

Інтерпретація - тлумачення, розкриття сенсу, змісту чого-небудь.

Інтуїція - безпосередній розсуд істини без попереднього аналізу і доказу. |

Ірраціоналізм - філософський напрям, який випливає з того, що в світі панують сліпий випадок, хаос, безлад. Тому пізнавальні можливості розуму обмежені, а пізнання можливе лише на рівні інтуїції, інстинкту.

Істина (об'єктивна істина) - адекватне відображення об'єкта суб'єктом, що пізнає; знання, зміст якого не залежить від суб'єкта, що пізнає.

К атегорія - максимально узагальнене поняття.

Л ібералізм - ідейно-духовна і соціально-політична течія, заснована на принципах цивільних, політичних і економічних свобод особи і суспільства.

Лібідо - термін з філософії психоаналізу 3. Фройда, що означає стихійну силу бажання, психічну енергію взагалі.

Логос - слово, закон, щось, що лежить в основі.

М акрокосм - світ у цілому, Всесвіт.

Матеріалізм - філософський напрям, що визнає матерію початком світу.

Матерія - об'єктивна реальність, що існує незалежно від людської свідомості і відображається нею.

Метафізика (з гр. після природи) - з часів Аристотеля - першофілософія, основна філософська наука, яка шукає постійне і зв'язок всього, що є насправді. Позитивізм ХІХ ст. оголосив метафізику помилковим знанням, але в XX ст. відроджується прагнення людей до простого, єдиного і цілісного знання, яке дає метафізика, що тлумачить зв'язок всього сущого в світі.

Монізм - філософський принцип, що стверджує як початок світу матеріальну або духовну субстанцію.

Мораль - система цінностей і імперативів, які орієнтують людей на духовно-піднесений ідеал людського єднання, що виражається в примиреності, солідарності і братській (милосердній) любові.

Н есвідоме - ті явища і процеси, властивості і стани, які роблять вплив на поведінку людини, але не усвідомлюються нею.

Ноосфера - сфера розуму, цілеспрямований, розумний розвиток біосфери, який здійснюється на користь людини і її майбутнього.

О б'єктивне - те, що існує незалежно від людини, її волі, знань, рівня
розвитку і свідомості.

Онтологія - вчення про буття, про основні начала всього, що існує.

П антеїзм - вчення про те, що все є Бог. Обожнювання Всесвіту, природи приводить практично до зникнення Бога як Творця і Вседержителя.

Парадигма - зразок, або схема, яка задає спосіб бачення того або іншого предмета; ідеальна теорія, що визначає спосіб пояснення явищ, що вивчаються. Термін «парадигма» замінює поняття «картина світу».

Патристика - етап розвитку середньовічної філософії, пов'язаний з діяльністю так званих отців церкви.

Перфекціонізм - етика особистої досконалості.

Пізнання - процес мислення, що відображає і відтворює в людській свідомості об'єктивну реальність.

Позитивізм (з лат. стійкий, позитивний) - філософська школа, що заснована

О. Контом, вважає філософію узагальненням наук, заснованих на досвіді.

Прагматизм - образ думки і дій, зорієнтованих тільки на успіх, на неодмінне здійснення зробленої справи.

Практика - суспільна матеріально-практична діяльність по зміні і перетворенню природи і суспільства.

Праця - цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона за допомогою знарядь праці впливає на навколишнє середовище з метою задоволення своїх потреб. Виділяють працю фізичну і розумову, управлінську і виконавську, аграрну та індустріальну і т.д.

Прогрес соціальний (історичний) - поступальний хід суспільства (людства) від нижчих ступенів до вищих.

Р аціоналізм - філософське учення, згідно якого всяке достовірне знання можна вивести тільки з самого людського розуму і понять, створених розумом.

Раціональне - розумно (аналітично, логічно) обґрунтоване, доцільне.

Релятивізм - філософське вчення, яке перебільшує момент відносності в людському пізнанні, а значить утверджує неможливість отримання об'єктивного знання.

Рефлексія - самоаналіз, думка про думку, самозвітне міркування.

Ригоризм - надмірна строгість у дотриманні яких-небудь принципів.

Річ для нас - у філософії І. Канта явище, яке сприймає людина і яке може бути нею пізнано.

Річ у собі - у філософії І. Канта суть предмета, яка не може бути пізнана.

Розвиток - кількісно-якісна зміна об'єкта або його стану, яка характеризується спрямованістю, певними закономірностями і безповоротністю.

Рух - зміна взагалі; спосіб існування матерії і духу.

С акральне - все священне в житті людини, пов'язане з її уявленнями про вище, ідеальне, божественне.

Світогляд - сукупність поглядів і переконань, оцінок і норм, ідеалів і установок, які визначають відношення людини до світу і її поведінку.

Свобода - специфічний спосіб буття людини, пов'язаний з її здатністю вибирати рішення і здійснювати вчинки відповідно до своїх цілей, інтересів, ідеалів і оцінок. Свобода безпосередньо пов'язана з відповідальністю особи за свої дії, вчинки і т.д. Свобода без відповідальності перетворюється на свавілля.

Сенсуалізм - філософське вчення, що визнає єдиним джерелом пізнання відчуття.

Синергетика - область знання, що вивчає закономірності самоорганізації, становлення стійких структур у відкритих системах.

Скептицизм - філософська концепція, що висловлює сумнів у можливості досягнення об'єктивної істини.

Софійне - мудре, таке, що відноситься до мудрості.

Софістика - спосіб ведення суперечок, диспутів, дискусій, що ставить своєю метою досягнення перемоги будь-якими засобами.

Стохастичний (з гр. здогадка) — випадковий або імовірнісний про­цес, характер зміни якого точно передбачити або описати неможливо.

Сублімація - у філософії 3. Фройда позначає перемикання лібідо на вищі, переважно духовні види діяльності - політику, мистецтво, науку.

Субстанція -першооснова, першопричина сущого. Те, що в своєму бутті нікого і нічого не потребує.

Суспільство - частина матеріального світу, що відокремилася від природи, є формою життєдіяльності людей, що історично розвивається; певний етап людської історії (ранньофеодальне, буржуазне, соціалістичне суспільство).

Сутність - внутрішній і найбільш глибокий зміст предмета.

Сцієнтизм (з лат. наука) - абсолютизація ролі науки в житті суспільства, особливо характерна для сучасної індустріальної цивілізації.

Т еодицея - вчення про виправдання Бога у зв'язку з існуванням у світі не тільки добра, але і зла.

Толерантність - терпимість, пошана іншої позиції, іншої думки.

У тилітаризм - вузький практицизм, прагнення отримувати зі всього вигоду або користь; вчення, яке вважає, що цінність людської дії повинна визначатися за її кінцевим результатом; етична система, заснована на уявленні про корисність як основну цінність.

Ф аталізм - світоглядна концепція, яка вважає, що в основі всіх вчинків людини, світових подій і процесів лежить визначена необхідність.

Феномен - певне явище; те, що людина сприймає в безпосередньому чуттєвому досвіді.

Ц ивілізація –

а) синонім культури;

б) ступінь суспільного розвитку, наступний за варварством;

в) замкнутий, відносно ізольований соціально-історичний організм, в основі якого лежать культурні особливості.