Придніпровський економічний район

 

 

Економіко-географічне положення. Район розташований у центральній і південно-східній частинах країни, у басейні Дніпра. Площа його становить – 59, 1 тис. км² (9, 8% території України). Район охоплює Дніпропетровську та Запорізьку області. Межує на півночі з Північно-Східним, на сході – з Донецьким, на півдні – з Причорноморським, на заході – з Центральним економічним районами. Південь Запорізької області омивається водами Азовського моря.

Природні умови і ресурси. На території Придніпровського економічного району знаходяться величезні запаси залізної та марганцевої руд (світового значення). Основні родовища залізної руди зосереджені у Криворізькому басейні (12 млрд. т), а також в Оріхово-Павлоградській і Чортомлицькій магнітній аномаліях, Білозерському залізорудному районі та Жовтнянському родовищі у П'ятихатському районі Дніпропетровської області. Марганцеві родовища майже повністю знаходяться в межах Нікопольського і Великотокмацького марганцеворудних районів.

З інших покладів рудних корисних копалин – родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. На їхній основі працює Верхньодніпровський гірничопромисловий комбінат. У Широківському районі знайдено боксити – сировину для виплавки алюмінію.

У межах району знаходиться західна частина Донбасу. Запаси кам'яного вугілля складають тут майже 8, 6 млрд. т. Буре вугілля виявлене у П'ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому та Синельниківському районах Дніпропетровської області, а також – у Запорізькій області.

Паливно-енергетична сировина представлена також нафтою і природним газом (Царичанський та Новомосковський райони Дніпропетровської області).

Із нерудної сировини значні поклади каоліну (Просянське родовище), вогнетривких глин, вапняків (Криворіжжя) і гранітів (Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища). Є запаси мінеральних вод і лікувальних грязей.

Великим багатством району є його чорноземні ґрунти: чорноземи звичайні і південні. Вони покривають 75% площі Запорізької і 48% – Дніпропетровської областей.

Населення і трудові ресурси. На території району мешкає 5442, 1 тис. осіб (2005 р.), що сягає 11, 3% загальної чисельності в країні, у тому числі у Дніпропетровській області – 3532, 8 тис. осіб, Запорізькій – 1909, 3 тис. осіб. У містах і містечках мешкає 80, 4% населення. Середня густота населення 92, 1 осіб/км², у тому числі на Дніпропетровщині – 111, 0 осіб/км², на Запоріжжі – 70, 0 осіб/км².

Густота сільського населення сягає 18, 0 осіб/км² (на Дніпропетровщині і Запоріжжі – відповідно, 18, 8 осіб/км² і 17, 1 осіб/км²), що на 31% менше від середнього показника у країні. Середня людність сільського поселення в районі більше 451 осіб, що в 1, 2 рази менше, ніж по Україні. У Запорізькій області середні розміри сільського населеного пункту майже на 90 осіб більші, ніж у Дніпропетровській області (відповідно, 505 і 416 осіб).

У Придніпровському економічному районі знаходиться 34 міста, у тому числі 18 міст обласного підпорядкування та 68 містечок, із яких 45 розташовані на Дніпропетровщині. Середня чисельність міського поселення в регіоні становить 42926 особи, що в 1, 8 рази більше від показника в Україні.

За рівнем урбанізації район поступається лише Донецькому району. Однак за кількістю міст із людністю понад 250 тис. осіб ця перевага незначна, адже у Придніпров'ї нараховувалося таких 4 міста (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг і Дніпродзержинськ), а у Донбасі – 5. Серед інших великих міст регіону виділяються Мелітополь, Нікополь, Бердянськ, Павлоград, Новомосковськ, Енергодар, Жовті Води і Марганець.

Працездатне населення в Придніпровському районі складає 58, 8% (як у Донецькому району), молодь – 17, 9% (на 0, 8% менше середнього показника), особи похилого віку – 23, 3%(на 0, 1% менше). На 1000 осіб населення району припадало 306 пенсіонерів (в країні 301).

У статевій структурі населення жінки кількісно переважають чоловіків. Так, на 851 чоловіка припадає 1000 жінок, що на 11 осіб менше чим в Україні.

У районі переважають українці. Зокрема, у Дніпропетровській області вони становлять 79, 3% усього населення, а у Запорізькій – 70, 8%. Росіяни за чисельністю посідають друге місце, а їхня частка коливається від 17, 6% (на Дніпропетровщині) до 24, 7% (на Запоріжжі). З інших національностей, білоруси – 0, 8%, болгари – 0, 7%.

До демографічних проблем району слід віднести доволі низькі темпи зростання населення, зниження природного приросту, інтенсивний відплив за межі регіону осіб молодого віку і, як наслідок, деформацію вікової структури всіх працездатних. Має місце низький рівень ефективності використання робочої сили у галузях народного господарства.

Територіально-галузева структура економіки. Придніпров'я поєднує важку індустрію і харчову промисловість. Провідними галузями важкої промисловості, які визначають спеціалізацію Придніпровського району у міжрайонному поділі праці, є залізорудна, марганцеворудна, чорна металургія, машинобудівна, хімічна. Міжрайонне значення має також харчова і легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів.

Промисловість. Основою промислового комплексу району є енергетика, яка базується на використанні місцевих гідроенергетичних ресурсів, привізного донецького вугілля, шебелинського газу і місцевого бурого вугілля. Електростанції Придніпров'я належать до Південної енергосистеми. Найбільшими гідроелектростанціями є Дніпрогес (потужністю 650 тис. кВт), Кременчуцька (625 тис. кВт), Дніпродзержинська (325 тис. кВт), а найбільшими тепловими електростанціями – Дніпродзержинська, Придніпровська і Криворізька ДРЕС, Запорізька АЕС.

Чорна металургія є провідною галуззю промисловості Придніпров'я. За виробництвом чорних металів район посідає перше місце в країні. Тут виник цикл виробництв, що складається з добування коксівного вугілля (Західний Донбас), залізної та марганцевої руд, нерудної сировини, виробництва коксу, вогнетривів, чавуну, сталі, сплавів, прокату.

Металургія повного циклу представлена у Дніпропетровську (2 заводи), Кривому Розі (" Криворіжсталь"), Дніпродзержинську, Запоріжжі (" Запоріжсталь"). У районі працюють і переробні металургійні заводи у Дніпропетровську (завод із виробництва труб і коліс для залізничних вагонів та трубопрокатний завод), Нікополі (трубопрокатний), Новомосковську (виробництво бляхи), Запоріжжі (виробництво різних марок електросталі). Запоріжжя є центром і порошкової металургії. У Запоріжжі та Нікополі діють заводи феросплавів.

У комплексі із чорною металургією розвивається коксохімія. Основними її центрами є Дніпродзержинськ (завод ім. Орджонікідзе та Баглійський), Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь. Центром кольорової металургії є Запоріжжя, де на алюмінієвому заводі із привізних бокситів і нефелінів виплавляють алюміній. У місті виробляють магній і титан.

Машинобудування і металообробка поступається тільки чорній металургії. Провідну роль відіграє важке металомістке машинобудування. Металургійне і гірничошахтне устаткування та металоконструкції виробляють у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці, Запоріжжі, електротехнічне – в Запоріжжі і Бердянську, будівельно-шляхове – в Бердянську, Дніпропетровську, Нікополі. Транспортне машинобудування зосереджено в Дніпропетровську, Дніпродзержинську і Запоріжжі, верстатобудування – у Дніпропетровську, Нікополі, Мелітополі, виробництво сільськогосподарських машин – у Дніпропетровську, Павлограді, Нікополі, Запоріжжі, Бердянську. Розвинені електротехнічне машинобудування, виробництво радіоапаратури, устаткування та машин для легкої і харчової промисловості, у Запоріжжі є підприємства інструментальної та абразивної промисловості.

Хімічна промисловість представлена виробництвом шин для автомобілів у Дніпропетровську (найбільший завод у Європі), мінеральних добрив – у Дніпродзержинську, лаків і фарб – у Кривому Розі і Дніпропетровську, пластмас – у Дніпропетровську.

У Придніпров'ї дуже розвинута будівельна індустрія. Основні підприємства знаходяться у Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді.

Досить розвиненою у Придніпровському районі є деревообробна промисловість, яка працює на сплавному лісі, що надходить Дніпром із північних районів України та Білорусі. її центри знаходяться у Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Верхньодніпровську.

Легка промисловість розвинена менше. З її виробництв у районі наявні швейна галузь (Запоріжжя, Мелітополь, Токмак, Оріхів), шкіряно-взуттєва (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Гуляйполе, Бердянськ). У Запоріжжі функціонує кокономотальна фабрика.

Агропромисловий комплекс. Велику роль у розвитку господарства Придніпров'я відіграє АПК. За валовою продукцією сільського господарства район посідає шосте місце серед економічних районів країни. Головною галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Під зерновими культурами зайнято більше 53% посівних площ. Більша частина посівів зернових припадає на озиму пшеницю. Значні площі відведено під посіви кукурудзи на зерно. Землі під пшеницею і кукурудзою розміщені доволі рівномірно по всій території Придніпров'я. Третє місце серед зернових посідає ярий ячмінь. Вирощують також просо та гречку. Різко зменшилися площі під вівсом, житом, яке висівають тільки на півночі регіону і ярою пшеницею.

Зросли посіви технічних культур (до 25%), з яких основне значення має соняшник (Дніпропетровська, Запорізька обл.) та цукрові буряки (Дніпропетровська обл.). Поширені посіви коноплі, льону-кудряшу, рицини (понад 50% посівної площі в Україні). Певного розвитку набуло вирощування овочевих культур і картоплі. Посіви баштанних культур найпоширеніші на півдні Дніпропетровської і Запорізької областей. Тут же добре розвинені садівництво і виноградарство. Значна частина площі відводиться під кормові культури (17, 0%).

Потреби населення індустріальних центрів визначають спеціалізацію тваринництва. Провідну роль відіграє молочно-м'ясне скотарство. Розвинуті також свинарство, птахівництво, вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу. Крім того, певна роль належить кролівництву, шовківництву.

На місцевій, частково довізній сировині працюють підприємства легкої і харчової промисловості. Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії. Провідними галузями є борошномельно-круп'яна і олійна. Достатньо розвинені цукрова, маслоробна, м'ясна, кондитерська. Основні підприємства харчової промисловості розміщені у Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, Дніпропетровську. Крім того, у Верхньодніпровську збудовано найбільший у Європі крохмале-патоковий комбінат, м'ясокомбінати у Токмаку, Бердянську, Пологах, м'ясокомбінат і рибний завод у Нікополі.

Транспортний комплекс. У Придніпровському районі добре розвинуті всі види транспорту, перше місце належить залізничному. За густотою залізниць, що становить 38 км на 1000 км², район поступається тільки Донбасу. Тут є кілька великих залізничних вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Апостолове, Пологи, П'ятихатки, Синельникове, Знам'янка, Помічна.

У внутрішньообласних перевезеннях на невеликі відстані помітну роль відіграє автомобільний транспорт. Довжина шляхів із твердим покриттям становить 6, 1 тис. км. Найбільшими вузлами його є Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь, Новомосковськ.

Велике значення мають річковий і морський види транспорту. Найбільші порти на Дніпрі – Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Нікополь. У Запоріжжі працюють два великих річкових порти. Важливим портом є Верхньодніпровськ. На узбережжі Азовського моря розташований великий морський порт Бердянськ. Від нього курсують судна у напрямі Маріуполя, Таганрогу, Ростова-на-Дону. Авіатранспорт зв'язує найбільші міста Придніпров'я (Запоріжжя, Дніпропетровськ, Нікополь, Кривий Ріг) із багатьма центрами країни.

У різних напрямах район перетинають трубопроводи, що йдуть переважно від газових родовищ Шебелинки до найбільших міст.

Регіональні промислово-економічні вузли. Основними промисловими вузлами району є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізький, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський.

Найпотужніший промисловий вузол Придніпров'я – Дніпропетровсько-Дніпродзержинський. До його складу входять Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгороднє, Таромське, Придніпровськ та ін. Основу промислового комплексу вузла складають чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість і промисловість будівельних матеріалів. У Дніпропетровську чотири металургійні заводи виплавляють чавун, сталь, виробляють сталевий лист, труби і різноманітний прокат. Дніпродзержинський металургійний комбінат – один із провідних у країні. Новомосковський трубний завод виробляє труби для нафто- і газопроводів, оцинкований і сталевий лист, емальований металевий посуд.

Машинобудування найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут виробляють металеві конструкції, металургійне устаткування, машини й обладнання для шахт, рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги для шахт метрополітенів, обладнання для целюлозно-паперової промисловості, ковальсько-пресові машини і штампувальні преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні комбайни, електровози, електротехнічні вироби, інструменти тощо. Добре розвинений у місті і військово-промисловий комплекс. Одним із результатів його конверсії є випуск тролейбусів. У Дніпродзержинську працює вагонобудівний завод, який виробляє вантажні вагони.

Хімічна промисловість вузла тісно пов'язана з чорною металургією. У Дніпропетровську виробляють різноманітні продукти коксування, пластмаси, смоли. Тут знаходиться великий лакофарбовий завод. ВО " Дніпрошина" спеціалізується на виробництві шин для великовантажних автомобілів, культиваторів, сівалок тощо. Коксохімічні підприємства Дніпродзержинська, крім своєї основної продукції – коксу, виробляють коксовий газ, фенол, бензол, толуол, нафталін, смоли тощо. Виробниче об'єднання " Азот" спеціалізується на виробництві азотних добрив, кислот (азотна, сірчана, соляна), аміаку тощо.

У вузлі багато підприємств будівельної індустрії, деревообробної і меблевої, легкої і харчової промисловості.

До Нікополь-Марганецького промислового вузла входять міста Нікополь, Марганець, Орджонікідзе. Основу промислового комплексу становить марганцеворудна промисловість світового значення (шахти, кар'єри, гірничо-збагачувальні підприємства). В Нікополі працює Південнотрубний завод, що виробляє безшовні сталеві труби для нафтопроводів, буріння тощо. Машинобудування представлене заводом будівельних машин, де випускають баштові крани, пасажирські ліфти, транспортери тощо. В усіх містах вузла є підприємства будівельної індустрії, легкої та харчової промисловості.

Ядром Павлоградсько-Петропавлівського промислового вузла, що формується, є Павлоград – великий багатогалузевий промисловий центр, " столиця" Західного Донбасу. Поблизу міста розміщені 11 вугільних шахт і збагачувальна фабрика. Провідною галуззю у Павлограді є машинобудування (заводи з виробництва ливарних машин та хімічного машинобудування). Тут є підприємства будівельної індустрії, легкої та харчової промисловості.

До Запорізького промислового вузла входять Запоріжжя, Вільнянськ та кілька селищ. Провідними галузями промисловості є чорна і кольорова металургія, машинобудування і металообробка, електроенергетика. Чорна металургія представлена потужними заводами " Запоріжсталь" та електрометалургійним " Дніпроспецсталь", феросплавним заводом і заводом вогнетривів. До кольорової металургії належать Дніпровський алюмінієвий завод і Запорізький титано-магнієвий комбінат.

Машинобудування і металообробку формують найпотужніші в Україні підприємства, що випускають силові трансформатори, малолітражні автомобілі (ВО " АвтоЗАЗ"), абразивні інструменти, двигуни (" Моторобудівник") тощо.

Серед галузей легкої промисловості тут розвинуті швейна і взуттєва, харчової – м'ясна, молочна, борошномельна, олійно-жирова. Запоріжжя – залізничний вузол і великий річковий порт.

Криворіжзький промисловий центр є одним з найбільших у районі і всій країни. Кривий Ріг – найбільший у країні центр залізорудної промисловості з кар'єрами, шахтами, гірничо-збагачувальними комбінатами. Потужним підприємством чорної металургії є комбінат " Криворіжсталь". На комбінаті працює найбільша у світі доменна піч. Тісно пов'язані з металургійним виробництвом коксохімія і цементна промисловість міста. Машинобудування спеціалізується на випуску гірничого та енергетичного устаткування. Найбільший виробник сурикової фарби в країні – Криворізький суриковий завод. Серед галузей легкої промисловості тут розвинуті швейна, вовнопрядильна і взуттєва, харчової – м'ясна, молочна, олійна.

Серед великих промислових центрів району віділяються Мелітополь і Бердянськ. Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом поступається в області лише Запоріжжю. Машинобудування в Мелітополі є найрозвиненішою галуззю. У місті працюють такі заводи, як: моторний, " Автокольорлит", " Автогідроагрегат", ВО " Мелітопольпродмаш", " Старт".

Харчова промисловість складається з борошномельної, молочної, олійної, плодоовочевої та інших галузей. Легка – представлена швейним, трикотажним і панчішно-шкарпетковим виробництвом.

Провідною галуззю Бердянська є машинобудування (заводи " Азовкабель", сільськогосподарських машин, дорожніх машин). У місті працюють завод скловолокна і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті швейна, трикотажна та взуттєва галузі промисловості. Розміщено кілька підприємств м'ясної, молочної, борошномельної, плодоовочевої, виноробної, рибної промисловості. Бердянськ – другий за значенням порт країни на Азовському морі і відомий кліматичний і бальнеологічний курортний центр.

Економічні зв’язки. З Придніпровського району у Донбас постачають залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні райони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). Водночас Придніпров'я є одним із найважливіших експортерів промислової продукції до країн Європи, Азії та Африки, куди вивозять залізну і марганцеву руди, прокат, металургійне устаткування тощо. З інших районів країни Придніпров'я отримує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування, різноманітні машини та обладнання, продукцію легкої промисловості та АПК.

Проблеми і перспективи удосконалення еконо­міки району. Проблеми Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького і пов'язані з їхньою спеціалізацією. Як Донбас, так і Придніпров'я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування, але й перепрофілювати на випуск електросталі, удосконалити технологію виплавки, підвищити якість випущеної сталі для того, щоб металургійні заводи задовольняли потреби в асортименті металу підприємства точного машинобудування.

Дуже гостро постають в Придніпров'ї екологічні проблеми, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випаровування зі ставка-охолоджувача, розміщеного поряд з АЕС, утворився найпотужніший у Європі " генератор" кислотних дощів.

Висока територіальна концентрація потужних металургійних та інших виробництв, розташованих біля Дніпра, загострює проблему охорони водних ресурсів. Важливими є питання скорочення використання родючих земель із несільськогосподарською метою. Ця проблема підсилюється виснаженням грунтів, які втрачають свою родючість. А рекультивовані землі майже непридатні для використання.

Остаточно не розв'язаною є проблема раціонального використання зрошених земель і гідротехнічних меліоративних споруд, забезпечення оптимального розподілу засобів і ресурсів, які спрямовуються на освоєння осушених земель, їхнього гіпсування і створення нового меліоративного фонду. Видобуток залізної і марганцевої руд відкритим способом призводить до різкого зниження рівня ґрунтових вод. Значної шкоди завдає підтоплення родючих земель, зокрема в районі великої Каховської водойми.

Істотним для району є повніше і раціональніше використання місцевих рекреаційних ресурсів – на узбережжі Азовського моря, біля Дніпра з його допливами, поблизу лісових масивів, біля джерел лікувальних вод і грязей.