Значення, задачі, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів

Значення аналізу фінансових результатів випливає з основних функцій, які виконує прибуток підприємства:

- отримання прибутку є вихідним мотивом створення підприємства;

- його розмір визначає рівень віддачі (ефективність) авансованих коштів і прибутковість вкладень в активи підприємства;

- отриманий прибуток виступає індикатором успішності основної діяльності підприємства;

- він є основою прийняття інвестиційних рішень;

- прибуток виступає джерелом самофінансування підприємства і винагороди власникам капіталу.

Для встановлення, оцінки і кількісного виміру причин, що викликали зміну прибутку, оптимізації розміру валового прибутку, виявлення резервів зростання прибутку використовується інструментарій економічного аналізу.

У зростанні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава. Саме тому на кожному підприємстві необхідно систематично аналізувати формування, розподіл та використання прибутку. Цей аналіз має надзвичайно важливе значення і для зовнішніх суб’єктів (місцевих бюджетів, фінансових і податкових органів, банків).

Ціль внутрішнього аналізу фінансових результатів полягає в забезпеченні процесу управління своєчасною і якісною аналітичною інформацією про доходи і витрати, прибутки підприємства. Саме цей вид аналізу грає вирішальну роль у розробці найважливіших питань економічної політики підприємства, дозволяє визначити шляхи максимізації прибутку підприємства.

Ціллю зовнішнього аналізу є оцінка прибутковості роботи підприємства, його життєздатності та ефективності використання капіталу.

Відповідно до цілі, перед аналізом фінансових результатів постають такі задачі:

систематичний моніторинг виконання планів одержання прибутку, оцінка їх обґрунтованості;

виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;

вивчення складових і оцінка динаміки фінансових результатів;

виявлення резервів збільшення суми прибутку (подолання збитковості – якщо це має місце в діяльності підприємства);

розробка заходів щодо освоєння резервів росту фінансових результатів підприємства в перспективі.

З усього спектра перерахованих задач випливає, що однією з основних задач аналізу фінансових результатів є оцінка основної діяльності з погляду максимізації прибутку і виявлення резервів його росту протягом поточного часу або в перспективі.

Вирішення задач аналізу фінансових результатів залежить багато в чому від якісного інформаційного забезпечення. Воно містить у собі планову, нормативно-довідкову і фактографічну інформацію.

Планова інформація про фінансові результати в розрізі всіх складових міститься в бізнес-плані підприємства.

Формування прибутку від усіх видів діяльності підприємства відображається у формі № 2 «Звіт про фінансові результати». Крім того, у процесі аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку: регістри по рахунках класу 7 «Прибутки від реалізації», «Фінансові результати», класу 4 «Прибутку і збитки нерозподілені», класу 9 «Витрати на збут» і ін., первинні документи.

Форма і зміст звіту про фінансові результати визначений П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Він є аналогом звіту про прибутки і збитки відповідно до МСБО.

Звіт складається з трьох розділів.

По розділу 1 звіту про фінансові результати дотримані усі вимоги МСБО до структури звіту про прибутки і збитки. Виділено статті, що дозволяють визначити фінансовий результат від звичайної і надзвичайної діяльності, а також у складі звичайної діяльності – від основної та іншої діяльності (фінансової й інвестиційної) (рис. 7.2).

 

 

Рис. 7.2. Класифікація прибутків і витрат.

 

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність – операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Така класифікація прибутків і витрат має важливе значення для оцінки діяльності підприємства.

Витрати основної діяльності подано відповідно до функціональної класифікації витрат, тобто підрозділяються по таких функціях, як виробництво, управління і збут. Тому в собівартість реалізації включено при реалізації:

- продукції – виробнича собівартість реалізованої продукції;

- послуг – виробнича собівартість наданих послуг;

- товарів – витрати на їхнє придбання, доставку і доведення до придатного для реалізації стану.

Інші витрати віднесено до складу адміністративних, витрат на збут і інших операційних витрат. Відповідно до МСБО вони є витратами того звітного періоду, у якому виникнули. Нарешті, склад собівартості реалізації визначається відповідно до економічного змісту цієї категорії, а не в угоду податковому законодавству.

Розділ II цього звіту – елементи операційних витрат – дозволяє здійснити необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут і інших операційних витрат по економічних елементах і використовується для упорядкування звіту про рух коштів (при коригуванні суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).

Розділ III звіту про фінансові результати «Розрахунок прибутковості акцій» стосується тільки акціонерних товариств, прості або потенційно прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, що знаходяться в процесі випуску зазначених акцій. Цей розділ відповідає вимогам МСБО 33 «Прибуток на акцію», який заохочує розкриття подібного показника не тільки акціонерними товариствами, пропонуючи конкретну методику визначення прибутковості капіталу.