Висновки. Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В
На другій сторінці розміщується план реферату (3-4 пункти). У змісті реферату назву кожного пункту повторювати. Титульний аркуш Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і слугує за основне джерело бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. Титульний аркуш (додаток А) містить дані, які подають у такій послідовності: - відомості про виконавця роботи – юридичну особу (інститут); - грифи затвердження та погодження (за необхідністю); - повна назва документа; - підписи відповідальних осіб (виконавець роботи, науковий керівник роботи, завідувач відповідної кафедри); - місце і рік складання роботи. Реферат Реферат призначений для першого ознайомлення з магістерською роботою. Реферат має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи. Реферат розміщується безпосередньо за титульним аркушем, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен мати: - відомості про обсяг роботи (сторінок), кількість рисунків, таблиць, додатків, кількість джерел згідно із списком використаних джерел (усі відомості наводять, включаючи дані додатків); - текст реферату; - перелік ключових слів. Текст реферату повинен відображати подану в роботі інформацію i, як правило, у такій послідовності: - стислий опис проблеми та актуальності дослідження; - очікувані результати реалізації проекту; - ключові слова. Реферат належить виконувати обсягом не більш, ніж одна сторінка формату А4. Приклад складання реферату наведено в додатку Б. Зміст Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають (додаток В): - вступ; - послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів (назви пунктів з потрійною нумерацією (наприклад, «3.2.3. Аналіз…») не включаються); - висновки; - список використаних джерел; - додатки. У змісті вказуються номери сторінок, які містять початок матеріалу. Перелік умовних скорочень Усі прийняті в роботі малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, якщо їх кількість складає від п'яти й більше, визначають у переліку умовних скорочень, який вміщують безпосередньо Незалежно від наявності переліку умовних скорочень у роботі, за першої появи цих елементів у тексті роботи наводять у дужках їх розшифровку. Так, наприклад: «… муніципальних проектів розвитку (далі – МПР) …». Основна частина Вступ Вступ розпочинають з окремої сторінки. У вступі стисло характеризують: - сучасний стан проблеми, її актуальність та гостроту; - останні дослідження за тематикою проблеми та її невирішені частини; - об’єкт дослідження; - предмет дослідження; - мету та завдання дослідження; - методи дослідження; - результати дослідження та їх новизну; - перспективи подальших досліджень (прогнозні припущення про розвиток об’єкту дослідження). Вступ – це надзвичайно важливий структурний підрозділ роботи, призначенням якого є ознайомлення з проблематикою проведеного дослідження, метою, завданнями, очікуваними результатами та методологією роботи. Вступ має містити наступні обов'язкові компоненти. Характеристика проблемної ситуації, проблема дослідження та актуальність її розв’язання. Узагальнено характеризується проблемна ситуація з огляду на суспільні потреби та рівень їх задоволення; описуються симптоми проблеми (що погано, з чим треба боротися) і причини виникнення існуючого становища. Проблема дослідження формулюється як розбіжність між існуючим і бажаним становищем, як суперечність між якими-небудь сторонами предмета дослідження, що стримує розвиток об'єкта дослідження і має негативні наслідки (наприклад, суперечність між необхідністю надання якісних послуг населенню та недостатністю суб'єктів господарювання на регіональному ринку, що їх надають; необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємства на світових ринках та невідповідність його діяльності вимогам міжнародних стандартів; необхідність виконання на високому професійному рівні завдань програми розвитку регіону та неефективність підходів щодо забезпеченням процесів її реалізації). Проблема може подаватися і як комплекс питань, вирішення яких становить теоретичний, практичний чи методологічний інтерес. Формулювання актуальності дослідження здійснюється з урахуванням значущості проблеми, її масштабу, ступеня гостроти та негативних наслідків (що буде, якщо проблему не вирішувати). Опис проблемної ситуації, суті та причин виникнення проблеми допомагає визначити об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт дослідження. Об'єкт дослідження визначає яке-небудь явище, процес чи частину соціальної реальності, що породжують обрану для дослідження проблемну ситуацію. Наприклад, об'єктами дослідження можуть бути обрані процеси стратегічного планування щодо розвитку підприємства через проекти; процеси забезпечення успішної реалізації проектів та програм; процеси надання суб'єктам підприємницької діяльності якісних консалтингових послуг у сфері управління проектами та ін. Для зазначених випадків об'єктами, на базі яких проводиться дослідження, можуть виступати підприємства, організації чи установи різних форм власності такі. У назві теми роботи об'єкт може бути відображений у дужках. Предмет дослідження. Предметом дослідження є сторона, властивість чи аспект об'єкта дослідження, які безпосередньо вивчаються та опрацьовуються в роботі. Основна увага магістранта повинна бути спрямована саме на предмет дослідження, який і визначає тему дипломної роботи, що подається на титульній сторінці як її назва. Наприклад, для наведених вище об'єктів дослідження можуть бути обрані такі предмети дослідження: процеси формування портфеля проектів для розвитку транспортного комплексу; процеси розробки проектів та програм в умовах реорганізації підприємств; процеси організації діяльності з надання якісних консалтингових послуг у сфері управління проектами на базі регіонального консультаційного центру. Об'єкт і предмет дослідження співвідносяться як загальне й часткове: предмет дослідження міститься в межах об'єкта, тобто в об'єкті виділяється та його частина, яка обрана предметом дослідження. Мета та завдання роботи. Формулювання мети роботи і завдань, які повинні бути виконані для її досягнення, є одним із центральних моментів вступу. Мета роботи полягає у розв'язанні визначеної проблеми і досягненні результату, на який спрямоване дане дослідження. Під час формулювання мети слід забезпечити взаємозв'язок між проблемою, предметом і об'єктом дослідження. Не слід формулювати мету як «Дослідження...» або «Вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. В роботі треба обов'язково досягти поставленої мети і неодмінно відзначити це у висновках. Наприклад, розробка портфелю проектів для розвитку господарсько-розрахункового центру; розробка програми впровадження системи менеджменту якості на основі стандартів серії ISO 9001:2000 в умовах акціонерного товариства; розробка проекту створення напрямку з надання консалтингових послуг у сфері управління проектами на базі регіонального консультаційного центру. Завдання роботи визначаються шляхом розбиття мети на окремі прості складові, які відображають етапи дослідження в їх логічній послідовності. При цьому слід врахувати, що під час опрацювання проблеми доцільно виділяти три складові, що зумовлюють завдання роботи: – перша полягає у вивченні проблеми, що передбачає аналіз ситуації, тобто з'ясування що не так і чому це стало проблемою, критичний огляд проблемно-орієнтованих вітчизняних і закордонних літературних та інших джерел інформації тощо; – друга полягає у побудові концептуальної моделі майбутнього проекту чи програми, застосуванні відомих методів та інструментів управління проектами для побудови основних структур та здійснення необхідних розрахунків і розробок; – третя узагальнює попередні дві та відображає інструменти, засоби, пропозиції та рекомендації практичної реалізації розробленого проекту чи програми. Необхідно пам'ятати, що набір завдань з реалізації мети обґрунтовує і визначає структуру роботи, яка відображається у структурному підрозділі «ЗМІСТ». Тому структура роботи не є випадковою, а випливає з логіки магістерського дослідження. Методи роботи. Дипломна роботи представляє систему методів та засобів одержання й обробки інформації, генерування нового знання і розв'язання досліджуваної проблеми. Методи дослідження використовують як інструмент досягнення поставленої в роботі мети та підпорядковують розв'язанню конкретних пунктів завдання. У дипломної роботі, як у будь-якому науковому дослідженні, можуть бути застосовані загальнонаукові та спеціальні методи досліджень, базу яких складають системний аналіз, процесний підхід, аналіз і синтез, абстрагування, моделювання, прогнозування, евристичні методи пошуку нових ідей та ін. Дослідження автора мають проводитися не тільки на підставі збору і обробки «кабінетної» інформації (тобто такої, що вже існує та описана в літературі як результати попередніх досліджень), а й за допомогою таких методів, як анкетування, опитування, інтерв'ю, співбесіди, спостереження, експерименти, маркетингові дослідження, стратегічний SWOT-аналіз, робота в Т-групах, колективна генерація ідей, інтерактивна гра тощо. В такому разі у відповідному підрозділі основної частини бажано навести методику використання застосованого методу дослідження, а в додатках – відповідні допоміжні дані. Серед методів та засобів проектного менеджменту, застосовуваних для розв'язання досліджуваної проблеми, рекомендується використовувати методи оцінювання ефективності проектів, методи аналізу та управління ризиками проекту, методи та моделі структуризації проекту, методи сітьового, календарного та ресурсного планування проекту, методи управління якістю та вартістю проекту, методи контролю виконання робіт проекту, методи формування команди та управління комунікаціями проекту тощо. Основний текст дипломної роботи Текст викладають державною мовою. Особам, які не вивчали державну мову, дозволено, за рішенням випускової кафедри, викладати текст російською мовою. Іноземним студентам також дозволено написання дипломної роботи російською мовою. Матеріал дипломної роботи поділяють на розділи згідно із завданням. Суть розділів полягає у викладанні відомостей про об’єкт розроблення або дослідження, які необхідні й достатні для розкриття сутності даного дипломної роботи. Кожний розділ можна поділяти на підрозділи. Основна частина дипломної роботи складається із трьох-чотирьох розділів, які мають бути логічно пов'язані між собою. Викладений в основній частині матеріал повинен супроводжуватися відповідними тлумаченнями. В кінці кожного розділу слід наводити стислі висновки, що презентують отримані у цьому розділі результати. В процесі виконання основної частини дипломної роботи слухач у відповідності до кваліфікаційних вимог оцінки компетентності проектних менеджерів повинен виявити контекстуальні, технічні та поведінкові знання і навички. Перший розділ дипломної роботи має аналітично-дослідницький характер, що дозволяє слухачу виявити елементи контекстуальної компетенції проектного менеджера. У другому та третьому розділах роботи, що мають проектно-результатний характер, слухач повинен виявити елементи технічної компетенції проектного менеджера. У четвертому розділі, що має проектно-рекомендаційний характер,основний наголос робиться на виявленні елементів поведінкової компетенції майбутнього проектного менеджера. У першому розділі роботинадається аналіз досліджуваної проблеми (або нереалізованої можливості), історії та причин її виникнення, наслідків та досвіду розв'язання в регіоні, в Україні, в інших країнах світової спільноти. На підставі огляду та аналізу проблемно-орієнтованих вітчизняних і закордонних літературних та інших джерел інформації розглядаються загальні теоретичні та методологічні підходи щодо вирішення даної проблеми. Також необхідно на основі характеристики внутрішнього та зовнішнього середовища об'єкту – організації (підприємства, установи тощо), на основі якого виконується дослідження – розглянути вплив виявленої проблеми на результати його діяльності та можливості її розв'язання. Джерелом інформації є планові та фактичні показники операційно-господарської діяльності; статистична, бухгалтерська й фінансова звітність; накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань, обстежень тощо. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 20 % загального обсягу основної частини дипломної роботи. У другому розділі роботи з урахуванням результатів дослідження, викладених у попередньому розділі, формулюється задум майбутнього проекту чи програми та досліджуються альтернативні шляхи досягнення запланованого результату із вибором базового варіанту. Далі розробляється концепція проекту чи програми із визначенням їх цілей, завдань, критеріїв успішності, основних етапів, обмежень, вимог щодо ресурсів, бюджету та команди; описуються основні характеристики та критерії якості продукту проекту (програми). Проводиться аналіз системи процесів управління обмеженнями проекту (програми) із визначенням критичних процесів, які зумовлюють успіх реалізації, а також пропонуються підходи щодо зниження критичності цих процесів. Викладаються результати проектного аналізу та оцінювання ефективності проекту (програми). Закінчуватися цей розділ повинен висновком щодо можливості прийняття остаточного рішення про реалізацію пропонованого проекту (програми). При виконанні аналізу проекту (програми) як інструмент дослідження обов'язково повинно використовуватися відповідне програмне забезпечення, наприклад Project Expert. Обсяг другого розділу може складати до 30 % від загального обсягу основної частини дипломної роботи. У третьому розділі представлені результати розробки структури та формування основних планових рішень обраного проекту (програми). Результати структуризації проекту представляються за допомогою таких інструментів, як WBS, OBS, RBS, CBS, матриця відповідальності, CTR-словник. Розробка основних планових рішень проекту (програми) передбачає проведення сітьового, календарного, ресурсного планування та формування відповідних документів проекту таких, як сітьовий графік, календарний план, відомості ресурсів, бюджет тощо. Виконання цих завдань передбачає обов'язкове створення динамічної моделі проектуза допомогоювідповідного програмного забезпечення, наприклад MS Project. Обсяг третього розділу повинен становити 25 % загального обсягу основної частини дипломної роботи. У четвертому розділі дипломної роботи на підставі розроблених у попередньому розділі планових рішень будується система здійснення процесів моніторингу та контролю процесів реалізації проекту. Визначаються особливості оперативного управління критичними процесами проекту (програми) на стадії реалізації, надаються практичні пропозиції та рекомендації щодо впливу на проект (програму). Розглядається сase-приклад оперативного управління критичними процесами проекту (програми) у разі виникнення кризової ситуації. У цьому підрозділі слухач демонструє свої навички прийняття ефективних та обґрунтованих управлінських рішень щодо виходу з цієї ситуації на стадії реалізації проекту (програми). При наданні пропозицій щодо виходу з проблемної ситуації особливу увагу необхідно приділити їх логічному зв'язку із розробленими планами, цільовій ефективності, цілісності та можливості практичного втілення запропонованих змін. Обсяг четвертого розділу повинен становити 25 % загального обсягу основної частини дипломної роботи. Особливу увагу приділяти новизні результатів, питанням сумісності, взаємозамінності, надійності, безпеки, екології, ресурсозбереження. Теоретичний матеріал викладають за такою структурою: постановка задачі, розрахункова схема, рішення, оцінювання (аналіз) рішення. Структура розділів дипломної роботи повинна відповідати стандартам ЄСКД, ДСТУ Б, ЄСПД, ЄСТД та іншим нормативним та методичним вимогам до текстових документів. Розділи повинні бути об’єднані загальною метою, органічно пов’язані між собою та з графічною частиною і відповідними посиланнями. Дипломна робота не повинна містити дублювання, матеріалів описового характеру, стереотипних рішень, які не впливають на суть результатів, отриманих виконавцем особисто. Цифровий матеріал оформляють у вигляді таблиць. Таблиці повинні бути складені лаконічно, зрозуміло й містити мінімальні дані, що потрібні для ілюстрування тексту. У тексті використовувати одиниці системи SІ. У тексті дипломній роботі не застосовувати: - звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми; - свавільні словотворення; - іноземні слова й терміни за наявності рівнозначних слів і термінів у державній мові; - різні науково-технічні терміни, які близькі за значенням (синоніми) для одного й того самого поняття; - недозволені скорочення слів, крім тих, що встановлені стандартами та орфографією. Висновки Висновки розташовують після викладання основного тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів стосовно аналогів, висвітлити досягнуту ступінь новизни, практичне, наукове значення результатів, прогнозні припущення про подальший розвиток об’єкта дослідження або розроблення. У висновках, з урахуванням мети та завдань роботи, стисло за нумерованими пунктами подають найважливіші отримані результати проведеного дослідження, їх практичну апробацію чи можливості й перспективи подальшого практичного застосування, а також зазначають наявність невирішених питань. Для дотримання бажаного стилю у висновках корисно застосовувати наступні слова та вислови: проаналізовано…, встановлено…, виявлено…, що дозволило…, доведено, показано, досліджено, розроблено, отримано, запропоновано, рекомендовано, вважається за доцільне... та ін. Слід пам'ятати, що призначення даного розділу – дати незалежному читачу або членам Державної екзаменаційної комісії уявлення про результативність та практичну корисність роботи, а також можливість оцінити ступінь досягнення мети і виконання завдань роботи. Рекомендації У дипломній роботі можна наводити рекомендації. Рекомендації розташовують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях наводять пропозиції щодо ефективного використання результатів дослідження чи розроблення. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені матеріалами дипломної роботи. Перелік посилань Перелік джерел, на які є посилання в основній частині дипломної роботи, наводять з нової сторінки. Список використаних джерел в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери джерел у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання). Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до стандартів з бібліотечної та видавничої справи ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Приклад бібліографічного опису наведений в додатку Е.
|
