На особистість дитини особливо впливає стиль її стосунків з бать­ками, що лише частково зумовлюється їх соціальним становищем.

Як відомо, існує кілька автономних психологічних механізмів со­ціалізації, за допомогою яких батьки впливають на своїх дітей [5]. Це насамперед ідентифікація і наслідування, у процесі яких діти за­своюють соціальні норми поведінки, ціннісні орієнтації, беручи приклад з батьків, прагнучи стати такими, як вони. При цьому наслідування су­проводжується певними очевидними діями, тоді як ідентифікація перед­бачає ототожнення дитини з батьками на основі сильного емоційного зв'язку з ними.

Крім того, батьки впливають на своїх дітей через механізм під­кріплення: заохочуючи поведінку, що вважається правильною, і кара ючи дитину за порушення правил, батьки поступово вкорінюють у її свідомість систему норм.

Батьки можуть використовувати різні засоби заохочення — соці­ально-психологічні (наприклад, похвала) чи матеріальні (винагороди, привілеї). При цьому похвала батьків, з якими дитина перебуває у дружніх стосунках, як правило, дієвіша, ніж похвала батьків байдужих, холодних. Ефект заохочення залежить також від того, як діти сприй­мають його. Якщо в разі очікування винагороди діти дотримуються вимог батьків, то у противному разі вони можуть не дотримуватись цих вимог. Аналогічно діти оцінюють похвалу. Якщо їх хвалять за все, що б вони не зробили, похвала перестає бути засобом заохочення.

Ефективні та неефективні засоби заохочення дітей наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Умови заохочення дітей батьками

Засіб	заохочення
ефективний	неефективний
Заохочення пропорційне до зусиль,	Заохочення не залежить від зусиль,
витрачених дитиною	витрачених дитиною
Батьки пояснюють, що саме варте	Заохочення в цілому
заохочення
Заохочується досягнення певних	Заохочується досягнення результатів
результатів, що відповідають інтересам	взагалі, часто таких, що не відповідають
та індивідуально-психологічним	інтересам та індивідуально-психологічним
можливостям дитини	можливостям дитини
Досягнення дитини батьки оцінюють	Досягнення дитини батьки порівнюють
порівняно з її попередніми досягненнями	з досягненнями інших, орієнтуючи дитину
	на конкуренцію
Пов'язуючи досягнення з докладеними	Досягнення дитини батьки пов'язують
зусиллями, батьки показують можливість	з наявністю здібностей дитини, сприятли-
Досягнень у майбутньому залежно	вими обставинами або з їх власними
від реалізації потенційних можливостей	зусиллями
ДИТИНИ
Батьки розвивають у дитини внутрішню	Заохочуючи, батьки спираються здебіль-
мотивацію досягнення успіхів	шого на зовнішні стимули, тому дитина
У діяльності, тому дитина намагається	прагне успіху, щоб отримати винагороду,
Розвинути відповідні вміння	перемогти когось тощо
чи дістати задоволення від діяльності
Батьки сприяють виявленню зацікавле-	Батьки відволікають від необхідності
ності в досягненні нових успіхів, коли	постійно працювати для досягнення
Досягнуто попередніх результатів	успіхів

Якщо потрібно покарати дитину за певну провину, це слід робити одразу після неї. При цьому необхідно бути суворим, але не жорсто­ким. Надто суворе покарання, як правило, викликає в дитини страх і озлобленість, вона починає уникати людини, що суворо поводиться з нею, а в разі загострення стосунків може втекти з дому. Дослід­ження свідчать: правила поведінки, що нав'язуються через суворе покарання, діти засвоюють найменшою мірою. Покарання буде діє­вішим, якщо пояснити дитині, за що її карають. Експериментально встановлено, що дитина швидше підкориться, якщо їй спокійно і до­хідливо пояснити, чому вона має це робити, ніж без пояснень пока­рати за неслухняність [5].

Важливою умовою дії механізмів впливу є авторитет батьків.

Розрізняють такі види авторитету:

формальний, що визначається особливостями соціальної ролі;

функціональний, що спирається на компетентність, ерудицію, досвід;

Особистий, що залежить від особистісних якостей.

Авторитет батьків залежить від частоти і якості контактів з дити­ною; інформованості про справи дитини; ступеня розуміння і рівня вирішення питань, що турбують дитину; активності в самовдоскона­ленні і вдосконаленні оточення.

Аналізуючи досвід сімейного виховання, А. Макаренко дійшов ви­сновку: багато хто з батьків не розуміє значення свого авторитету для дітей. Іноді поведінка батьків призводить до формування помил­кового авторитету. Наведемо основні його види [5].

 

Яценко Ліана Вікторівна. Педагогічні умови підготовки старшокласників до сімейного життя в процесі гендерного виховання: дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Переяслав-Хмельницький педагогічний ун-т ім. Григорія Сковороди. — Переяслав-Хмельницький, 2006. — 312арк. — Бібліогр.: арк. 197-216. Для получения доступа к полной информации по данной работе необходимо подать заявку, заполнив представленную ниже форму: Ответ будет доставлен на электронный адрес.

 

Начало формы   *Фамилия:   *Имя Отчество:   *email:   Телефон:   *Страна: Выбрать страну Россия Украина Казахстан Узбекистан Белоруссия Другая *Поля обязательные для заполнения Конец формы

смотреть введение

 

Введение к работе:

 

Актуальність дослідження. У сучасному українському суспільстві здійснюються складні соціально-економічні перетворення, які призводять до зміни демографічної ситуації, культурних та духовних цінностей, уявлень про сім’ю та внутрішньо-сімейні стосунки. Така ситуація модифікує ґендерні взаємодії та статусні позиції жінок і чоловіків. Теоретико-методологічні основи ґендерних досліджень були закладені в роботах західних дослідників: П.Бергера, Р.Бейлза, Г.Гарфінкеля, І.Гоффмана, Д.Зіммермана, Л.Колберга, Т.Лукмана, Т.Парсонса, В.Уеста, З.Фройда. У російській та українській науковій традиції ґендер стає предметом дослідження цілої когорти сучасних учених. Проблеми ґендерних відносин та статево-рольової поведінки, культурних стереотипів соціалізації хлопців та дівчат, конструювання маскулінності та фемінності розглядаються в роботах О.Вороніної, Т.Гурко, Є.Здравомислової, О.Здравомислової, І.Кльоциної, І.Кона, Н.Лавриненко, В.Левицького, Є.Мещеркіної, Н.Пушкарьової, Л.Попової, Т.Рєпіної, Л.Столярчук, І.Тартаковської, А.Тьомкіної. Ґендерні аспекти виховання та підготовки учнівської молоді до створення сім’ї, статеві відносини висвітлюються в працях Т.Алєксєєнко, Т.Говорун, С.Голода, В.Кравця, О.Кікінежді, В.Постового, В.Титаренко. Розвиток ґендерних аспектів освіти, питання феміністського та ґендерного підходів до вивчення ґендерних спецкурсів у системі вищої та середньої освіти розглядаються в роботах Л.Булатової, О.Вороніної, І.Іванової, О.Луценко, С.Рикова, Л.Смоляр, О.Цокур, Н.Чухим, Л.Штильової, Є.Ярської-Смірнової. Проблеми подібності-відмінності чоловіка та жінки на основі особистісних характеристик, а також рольових і ціннісних орієнтацій досліджуються в працях Д.Ісаєва, В.Кагана, І.Кона, О.Кононко, Д.Майєрса, Т.Титаренко та ін. На необхідності врахування сімейної функціонально-рольової взаємодії у віковому контексті наголошується в дослідженнях Ю.Альошиної, А.Волович, Т.Зелінської, В.Кравця, О.Докукіної, Т.Кравченко, Н.Лавріненко, О.Хромової. Проведені дослідження свідчать, що ще задовго до офіційного одруження у молоді формуються певні погляди на шлюб, внутрішньосімейні взаємини, розподіл сімейних ролей тощо. Однак їх зміст не завжди правильно розуміють юнаки і дівчата, що в майбутньому веде до психологічної несумісності, внутрішньосімейних конфліктів і, як наслідок, до руйнування шлюбу. Це спричиняє, по-перше, відсутність у багатьох молодих людей необхідного соціального досвіду щодо створення та функціонування сім’ї, розвитку сімейних відносин і, по-друге, неможливість використання надбань минулих поколінь, які в сучасних умовах трансформації українського суспільства часто виявляються непридатними. Існуючі прогалини в знаннях і досвіді молоді люди заповнюють з літературних творів, кінофільмів, засобів масової інформації, Інтернету, зміст яких не завжди пропагує кращі зразки статево-рольової та подружньої поведінки. Так виникає суперечність між високою соціальною цінністю сім’ї, прагненням молоді до її створення і відсутністю необхідних знань проособливості її функціонування, вмінь і навичок правильної вибудови міжособистісних передшлюбних і шлюбних взаємовідносин. Одним із засобів подолання цих недоліків є організація ґендерного виховання юнаків і дівчат, яке містить вагомі потенції їх підготовки до майбутнього сімейного життя. Вихідним моментом готовності до сімейних взаємовідносин і створення сім’ї є розуміння дівчатами і хлопцями соціальної значимості своїх дій, відповідальності за сім’ю та дітей, добровільного й оптимістичного прийняття неминучих сімейних життєвих проблем та обмеження й узгодження особистих дій з особою протилежної статі. Особливої значущості ці проблеми набувають у старшому шкільному віці. Різні аспекти становлення особистості старшокласників набули висвітлення у працях І.Беха, А.Басова, А.Бодалєва, Н.Болдирєва, В.Іванова, І.Кона, В.Макарова, В.Москалєнко та ін. Незважаючи на багатоаспектне дослідження проблеми ґендерного виховання молодого покоління, залишається нерозв’язаним визначення педагогічних умов ефективної підготовки юнаків і дівчат до сімейного життя, зокрема засобами ґендерного виховання в середній школі і сім’ї. Таким чином, актуальність проблеми і виявленісуперечностізумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Педагогічні умови підготовки старшокласників до сімейного життя в процесі ґендерного виховання”. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках науково-дослідної роботи кафедри загальної та соціальної педагогіки Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди з проблеми „Теорія і практика формування здорового способу життя дітей у навчально-виховних закладах малого міста”, № 0100U003738. Тема затверджена вченою радою цього закладу (протокол № 6 від 3 березня 2003 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 24 травня 2005 року). Об’єкт дослідження: підготовка старшокласників до майбутнього сімейного життя. Предмет дослідження:зміст, форми і методи ґендерного виховання старшокласників у контексті підготовки до майбутнього сімейного життя. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки старшокласників до сімейного життя засобамиґендерного виховання. Гіпотеза дослідження: підготовка старшокласників до сімейного життя в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи буде більш ефективною за умов: удосконалення змісту, форм і методів ґендерного виховання старшокласників на уроках та в позаурочний час; розвитку емоційно-позитивного ставлення старшокласників до майбутньої сім’ї на засадах ґендерних відносин; сформованості у старшокласників знань, умінь і навичок культури ґендерної поведінки; здійснення ефективного співробітництва сім’ї і школи. Завдання дослідження: здійснити науково-педагогічний аналіз теорії і практики ґендерних відносин старшокласників у їх підготовці до майбутнього сімейного життя; визначити зміст, форми і методи підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя в процесі ґендерного виховання; спрогнозувати та апробувати педагогічні умови підготовки старшокласників до сімейного життя; розробити структуру ґендерного виховання старшокласників у їхній підготовці до майбутнього сімейного життя в умовах сім’ї і школи; підготувати методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл з впровадження ґендерних засад у навчально-виховний процес школи та роботу з батьками учнів. Методологічною основою дослідження є: психолого-педагогічні положення вітчизняних і зарубіжних учених про розвиток та соціалізацію особистості; роль сім’ї і школи у формуванні ґендерних відносин у процесі підготовки юнаків і дівчат до сімейного життя; активність особистості в оволодінні знаннями з питань ґендеру; основні ідеї діяльнісного та системного підходів. Теоретичною основою дослідженнястали положення теорії соціального конструювання ґендерних відносин (П.Бергер, Г.Гарфінкель, І.Гоффман, Д.Зіммерман, Т.Лукман, В.Уест), конкретні наукові досягнення українських і російських науковців з питань ґендеру, ґендерної освіти та виховання (Л.Булатова, О.Вороніна, Т.Говорун, О.Кікінежді, І.Кльоцина, В.Кравець, Н.Лавриненко, Л.Попова, Л.Смоляр, Н.Чухим, О.Шнирова, О.Штильова, Є.Ярська-Смірнова; праці науковців України щодо підготовки молодого покоління до майбутнього сімейного життя (Д.Луцик, В.Макаров, Н.Новікова, В.Постовий, Г.Сутріна, Н.Феоктистова, І.Шалімова). Для розв’язання визначених завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження. Теоретичні методи (вивчення психологічної, педагогічної літератури, вітчизняного та зарубіжного досвіду з досліджуваної проблеми, аналіз, синтез, узагальнення й систематизація теоретичних та експериментальних даних, моделювання, порівняння, прогнозування) застосовувалися для визначення предмету, об’єкту і мети дослідження, формування його гіпотези та основних завдань, прогнозування педагогічних умов, розробки змісту, форм і методів експериментальної роботи. Емпіричні методи (анкетування, інтерв’ювання, бесіди, спостереження, тестування, ранжування, створення і розв’язання проблемних ситуацій, педагогічний експеримент – констатувальний і формувальний, статистична обробка результатів; проективні методики) застосовувалися для одержання фактичних даних щодо стану досліджуваної проблеми в практиці, підтвердження гіпотези, обробки результатів проміжних і кінцевого зрізу дослідно-експериментальної роботи. Експериментальна база дослідження:дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі 9-11 класів Шполянського НВК „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей”, ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 м. Шпола, Лебединського НВК І-ІІІ ступенів № 2 Шполянського району, ЗОШ с. Товста Городищенського району, Шполянської філії СУЕМ Черкаської області; ЗОШ № 1, 7 м. Переяслав-Хмельницький Київської області. Дослідною роботою було охоплено 925 учнів (435 дівчат і 490 хлопців), 258 батьків і 240 учителів (констатувальний етап); 782 учні, їхні батьки та 240 учителів (формувальний етап). Дослідження проводилося з 2000 року по 2006 рік у три етапи. На першому етапі (2000-2001 рр.) визначалися об’єкт, предмет, завдання та гіпотеза дослідження, здійснювався аналіз педагогічної, психологічної, соціологічної, філософської літератури з проблеми. Проаналізовано та уточнено сутність понять „ґендерні відносини”, „ґендерне виховання”. Проведено констатувальний етап експерименту, під час якого проаналізовано педагогічний досвід виховання ґендерних відносин старшокласників у процесі їхньої підготовки до сімейного життя в умовах сім’ї та школи; вивчено рівень сформованості понять „ґендер”, „ґендерні відносини” в учнів 9-11 класів, їхніх батьків, учителів; розроблено програми та методики проведення формувального етапу експерименту. На другому етапі (2001-2004 рр.) проводилася дослідно-експериментальна робота, у якій уточнювалася гіпотеза, перевірялися ефективність пропонованого змісту, форм і методів ґендерного виховання у підготовці старшокласників до майбутнього сімейного життя, здійснювалася практична перевірка і впровадження розробленої методики в навчально-виховний процес загальноосвітньої експериментальної школи. На третьому етапі (2004-2006 рр.) узагальнювалися отримані в ході дослідно-експериментальної роботи результати та здійснювався їхній порівняльний аналіз на початку і в кінці експерименту, уточнювалися наукові положення, розроблялися методичні рекомендації для школи, сім’ї і учнів, формулювалися остаточні висновки дослідження, здійснювалося літературне редагування, оформлення дисертаційної роботи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджено можливості поєднання ґендерної теорії та виховної практики; розроблено структуру, зміст, форми і методи підготовки старшокласників до сімейного життя засобами ґендерного виховання; уточнено педагогічну сутність понять „ґендерні відносини” та „ґендерне виховання” учнів старшого шкільного віку; обґрунтовані педагогічні умови співробітництва сім’ї і школи в підготовці старшокласників до сімейного життя. Теоретичне значенняроботи полягає в науковому обґрунтуванні змісту урочної та позаурочної роботи, співробітництва сім’ї і школи в підготовці старшокласників до сімейного життя засобами ґендерного виховання; визначенні критеріїв та показників підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя, рівня її сформованості. Практичне значеннядослідження визначаєтьсявисновками і положеннями та його результатами, в яких розкриваються способи підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя засобами ґендерного виховання; розробкою та апробацією педагогічних умов підвищення ефективності процесу ґендерного виховання старшокласників; методичними рекомендаціями для педагогів і батьків щодо формування в учнів старших класів ґендерних відносин. Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних його меті, об’єкту, предмету й завданням, багаторічною особистою дослідно-експериментальною роботою автора; поетапним якісним та кількісним статистичним аналізом отриманих даних. Особистий внесок автора полягає у здійсненні теоретичного аналізу проблеми та науковому обґрунтуванні концептуальних підходів до її вирішення, безпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи та визначенні змісту, розробці форм і методів, ефективних шляхів удосконалення підготовки старшокласників до сімейного життя засобами ґендерного виховання. Апробація результатів дослідження.Основні положення, результати і висновки експериментальної роботи доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри загальної та соціальної педагогіки Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (м. Переяслав-Хмельницький, 2003, 2004, 2005, 2006 рр.). Концептуальні ідеї, розроблені підходи, положення, пропозиції за темою дослідження оприлюднені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Формування педагогічної культури батьків у діяльності освітніх закладів: досвід, перспективи (теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді)” (м. Херсон, 2003), „Актуальні проблеми виховання особистості в сучасному соціокультурному середовищі” (м. Київ, 2003), „Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві” (м. Київ, 2003), „Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді” (м. Київ, 2004), „Сім’я та родинне виховання в українській національній педагогічній культурі” (м. Переяслав-Хмельницький, 2004); „Теоретико-практичнї реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (м. Київ, 2005); звітних наукових конференціях Інституту проблем виховання (м. Київ, 2003-2006); Всеросійській науково-практичній конференції „Науки о культуре – шаг в ХХІ век” (м. Москва, 2003), міжвузівській науково-практичній конференції Російської Федерації „Опыт и проблемы преподавания гуманитарных и социально-экономических дисциплин в вузах” (м. Москва, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції „Глобализация: плюсы и минусы для стран СНГ, региональных и муниципальных образований” (м. Голіцино, 2004). Результати дослідження впроваджені в практику роботи загальноосвітніх шкіл: Шполянського НВК „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей” (довідка № 1 від 05.01.2006), ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 м. Шпола (довідка № 13 від 15.02.2006), Лебединського НВК І-ІІІ ступенів № 2 Шполянського району (довідка № 9 від 19.01.2006), ЗОШ с. Товста Городищенського району (довідка № 8 від 24.01.2006), Шполянської філії СУЕМ Черкаської області (довідка № 119 від 08.12.2005); ЗОШ № 1 (довідка № 40 від 13.03.2006) та ЗОШ № 7 (довідка № 34 від 13.03.2006) м. Переяслав-Хмельницький Київської області. Публікації.Основний зміст роботи відображено у 9 публікаціях з теми дисертаційного дослідження, з них 7 – одноосібних, 5 – надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.