Візантія після Візантії»: духовна, політична, ідеологічна спадщина візантійської цивілізації.

Обговорення статей рубрики/сторінки «Візантія і сучасність» Інтернет-сайту «Василевс. Українська візантіністика».

Джерела:

Василевс. Українська візантіністика.

http://byzantina.wordpress.com/

 

 

* Семінарські заняття відбуваються у формі колоквіумів, що передбачає вільне обговорення запропонованої теми на кшталт формату наукової конференції.

Теми письмових робіт збігаються із ”Питаннями до іспиту”, тому їх розкриття вимагає чіткого та лаконічного висвітлення із обв’язковим списком використаної літератури.

 

Загальна література до курсу.

Підручники.

· Балух В.О. Візантіністика.-Чернівці:Книги-ХХІ,2006 -602 с.

· Войтович Л.В., Домановський А.М., Козак Н.Б., Лильо І.М., Мельник М.М., Сорочан С.Б., Файда О.В. Історія Візантії. Вступ до візантиністики / За ред. С.Б.Сорочана і Л.В.Войтовича. – Львів: Видавництво «Апріорі», 2011. – 880 с.: іл.

· Сорочан С. Б. Византия. Парадигмы быта, сознания и культуры: Учебное пособие. – Харьков: Майдан, 2011. – 952 с

 

Монографії.

· Гийу Андре. Византийская цивилизация. –Екатеринбург:Ч-Фактория, 2007.-545 с.

· Дашков С.В. Императоры Византии.-М: Красная площадь, 1996.

· Диль Шарль. Византийские портреты. Пер с фр.М. Безобразова.-М: Искусство, 1994.

· Горський В,. Вдовіна О,.Завгородній Ю,.Киричок О. Давньоруські любомудри. –К: КМ Академія, 2004.

· Еп. Григорій (В.М. Лур’є). История византийской философии. Формативній период.- СПб: Axioma, 2006-553 с.

· Каждан А. Византийская культура.-СПб: Алетейя,1997.

· Каллист (Уер) митрополит. Православна церква. –К:ДУХ І ЛІТЕРА, 2009 – 384 с.

· Курбатов Г.Л. Ранневизантийские портреты: К истории общественно-полтической мысли –Л, 1991.

· Культура Византии в З-х томах. –М: Наука, Т.1.1984 р.; Т.2.1989 р.; Т.3. 1991 р.

· Мейендорф И. Византийское богословие:Исторические направления и вероучения – М, 2001

· Оболенский Д. Византийское содружество наций. Шесть византийских портретов. М: Янус, 1998

· Синергия. Проблемы аскетики и мистики православия. Сборник. РАН. Институт человека. Москва: Ди-Дик, 1995.

· Рансимен Стивен. Падение Константинополя в 1453 г. Пер. с англ. Л.Б. Петрушевой. –М: Наука. Гл.ред. вост.литературы, 1983 г. -198 с.

· Тафт Роберт Ф. Византийский церковный обряд. –СПб: Алетейя, 2005, 158 с.

· Флоровский Г. Пути русского богословия. – К., Паломник, 1991

· Федотов Г.П. Святые древней Руси. -М,1990.

· Чорноморець Ю. Візантійський неоплатонізм від Діонісія Ареопагіта до Геннадія Схоларія. –К:ДУХ І ЛІТЕРА, 2010.-568 с.

· Шпидлик Фома. Духовная традиция восточного христианства. Систематическое изложение. – М.: Паолине, 2000.

· Шульц Ганс Й. Візантійська літургія. Свідчення віри та значення символів. –Львів:Свічадо, 2002. 240 с. Хвостова К.В. - Византийская цивилизация как историческая парадигма

· Хвостова К.В.Византийская цивилизация как историческая парадигма СПб.: Алетейя, 2009.- 207 с

 

 

Словники

· Аверінцев С.С. Софія – Логос. Словник. – К.: Дух і Літера, 1999.

· Летягова Д.,Романова Н.,Филиппов А. Понятия духовной сферы. Краткий словарь. –М: Флинта-Наука, 2006

· Христианство. Энциклопедический словарь в 3-х томах. – М., 1993-1995.

Інтернет-ресурси

 

· Василевс. Українська візантіністика.http://byzantina.wordpress.com/

· Тематический каталог произведений ромейских авторов miriobiblion.org/index_katalogs_k.html

Питання до іспиту.

 

1. Становлення Східнохристиянської цивілізації.

2. Візантійський таксис.

3. Візантійська екуменічна доктрина та система влади.

4. Становлення візантійської монастирської традиції.

5. Ранньовізантійський язичницький неоплатонізм: провідні персоналії.

6. Східнохристиянська патристика: Капподокійський гурток.

7. Формування християнської догматики: Нікео-Константинопольський символ віри.

8. Богословське вчення Псевдо-Діонісія Ареопагіта.

9. Провідні єретичні рухи: аріанство та монофізитство.

10. Нова концепція історії Євсевія Памфіла та хронікальний жанр.

11. Проповідницька проза Іоанна Златоуста.

12. “Християнська топографія” Козьми Індикоплова та провідні космологічні системи.

13. Завершення святоотецького періоду: Максим Сповідник.

14. Культура дозвілля та візантійський іподром.

15. Причина та наслідки іконоборницької кризи імперії.

16. Тріумф іконошанування: VІІ Вселенський собор.

17. Теорія образу Іоанна Дамаскіна та його послідовників.

18. Діяльність патріарха Фотія у ІХ ст.

19. Державно-політична доктрина Константина Порфірородного.

20. Візантійська “співдружність держав”.

21. Візантійська містична традиція: Симеон Новий Богослов.

22. Витоки та розвиток візантійської сакральної архітектури.

23. Історія дистанціювання та схизма церков 1054р.

24. Візантійська передгуманістична традиція: Михаїл Пселл.

25. Провідні персоналії “Комнінівського відродження”.

26. Візантійськтй героїчний епос: “Поема про Дігеніса Акрита”.

27. Причини та наслідки ІV “хрестового походу” проти Візантії.

28. Нікейська імперія та “реставрація” Візантії.

29. Візантія та Флорентійська унія 1439р.

30. “Інтелектуальна республіка” візантійських гуманістів ХІVст.

31. Теологічна концепція Геміста Пліфона.

32. Ісіхазм Григорія Палами.

33. Падіння Візантійської імперії: причини та наслідки.

34. Давньорусько – візантійський культурний діалог.

35. Історіософська концепція митрополита Іларіона в творі “ Слово про Закон та Благодать”.

36. “Повчання до дітей” Володимира Мономаха.

37. “Ходіння у Святу Землю” ігумена Даниїла.

38. Давньоруська агіографічна література та “Києво-Печерський патерик”.

39. Гуманістичні тенденції ”Слова о полку Ігоревім”.

40. Північноруська версія ісіхазму та “Трійця” Андрія Рубльова.

41. “Подвижництво” Сергія Радонезького.

42. “Старчество” та Ніл Сорський.

43. Йосиф Волоцький як новий тип російського церковника.

44. “Візантінізм” Максима Грека.

45. Теорія “Київ – другий Єрусалим” як усвідомлення національної ідентичності Русі-України.

46. Державно-політична ідеологема: “Москва – третій Рим”: становлення та розвиток.

47. Сакралізація царської влади: Іоан Грозний.

46. Церковна реформа патріарха Никона. Великий розкол.

48. Петро І: модернізація цезарепапізму.